Рішення

від 13.03.2022 по справі 908/3806/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/231/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2022 Справа № 908/3806/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій ЛТД (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, б. 4)

про стягнення 61 865,63 грн

СУТЬ СПОРУ:

Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №02/03-20/03576 від 14.12.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій ЛТД про стягнення 61 865,63 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.04.2017 департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізької області за замовленням ТОВ Меркурій ЛТД було зареєстровано декларацію за № ЗП082171011478 про початок будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво виставкового комплексу по вул. Гастелло, 48 в м. Запоріжжі. 25.08.2020 за № ЗП101200825219 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. На підставі Законів України Про регулювання містобудівної діяльності та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні у відповідача з 11.04.2017 виник обов`язок сплатити кошти пайової участі до місцевого бюджету. Строк внесення коштів сплив з моменту закінчення будівництва 25.08.2020, але відповідач свій обов`язок не виконав та кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 61 865,63 грн не сплатив.

24.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3806/21, справу передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 29.12.2021 відкрито провадження у справі №908/3806/21, справі присвоєно номер провадження № 12/231/21, ухвалено розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/3806/21, направлена на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3806/21.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 14.03.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

11.04.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП082171011478 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: Будівництво виставкового комплексу по вул. Гастелло, 48 у м. Запоріжжі (далі об`єкт будівництва). Вид будівництва нове будівництво. Код будівлі за ДК018 1220.9 Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші.

Замовник будівельних робіт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій ЛТД».

27.06.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП101191781532 повідомлення про зміну даних у декларації про початок будівельних робіт.

25.08.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП101200825219 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Враховуючи положення абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні та рішення Запорізької міської ради №58 від 19.12.2018 Про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, позивач листом від 14.12.2020 за № 01/03-21/02877 звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. До пропозиції додано проект договору та розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.

Лист із пропозицією повернуто позивачеві з відміткою підприємства поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Невиконання відповідачем встановленого законодавством обов`язку прийняти участь у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (тут і надалі використовується редакція Закону, яка діяла на момент реєстрації декларації про початок будівельних робіт) було передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

20.09.2019 прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (набрав чинності 17.10.2019), абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ якого встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2016 №56 були внесені зміни до рішення Запорізької міської ради від 10.09.2014 №40 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 №77, шляхом викладення його в новій редакції.

19.12.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення №58 Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (надалі Порядок), яким, зокрема, визнано такими, що втратили чинність рішення Запорізької міської ради №40 від 10.09.2014 та №№56 від 30.06.2016.

У пунктах 3.1, 3.2 Порядку закріплено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Запоріжжі, зобов`язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, крім випадків, передбачених частиною 6 даного Порядку.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Пунктом 3.3 Порядку встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради в особі міського голови, відповідно до встановленого цим порядком ставки пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не може перевищувати граничну ставку пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя...

Відповідно до п. 3.4. Порядку, ставка пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших, передбачених цим Порядком відрахувань, становить, зокрема, для нежитлових будівель та споруд 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні визначено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

В силу приписів ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням №58 затверджено проект договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та розрахунок розміру пайової участі. Відповідно до п. 4.4. Порядку, затвердженого рішенням №58, істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Об`єкт будівництва здано в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 25.08.2020 за №ЗП101200825219, яку зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

З огляду на те, що відповідач зобов`язаний був взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя шляхом сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, позивач надіслав відповідачу 14.12.2020 пропозицію щодо укладення договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя з проектом відповідного договору та розрахунком розміру пайової участі в сумі 61 865,63 грн.

Зазначений лист був повернутий на адресу Запорізької міської ради із відміткою За закінченням терміну зберігання, що свідчить про свідоме ухилення відповідача від отримання зазначеного листа.

Кошти пайової участі на створення та розвиток інфраструктури міста Запоріжжя відповідачем не були перераховані до місцевого бюджету.

Спір у даній справі стосується права позивача вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих невиконанням останнім обов`язку укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Запоріжжя і сплати у міський бюджет грошових коштів, який виник через здійснення замовником будівництва житлового багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (як вже зазначалося, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

У п. 3.4 рішення Запорізької міської ради від 19.12.2018 №58 зазначено, що ставка пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань для нежитлових будівель та споруд становить 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкту.

Аналогічна ставка була визначена і рішенням Запорізької міської ради №56 від 30.06.2016.

Згідно з ч. 8 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ЗП101200825219 від 25.08.2020, кошторисна вартість об`єкта будівництва становить 6 186 563,32 грн.

Позивачем здійснено розрахунок величини пайової участі, яка дорівнює розміру збитків, завданих внаслідок неприйняття пайової участі, на підставі даних про кошторисну вартість будівництва об`єкту, зазначену замовником згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами за формулою:

ПУ = (ЗКВБ Вз Вбм Вім) х Ст, де

ПУ пайова участь, грн.;

ЗКВБ загальна кошторисна вартість будівництва, грн.;

Вз витрати, пов`язані з придбанням та виділенням земельної ділянки, грн.;

Вбм витрати, пов`язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, грн.;

Вім витрати на влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, грн.;

Ст розмір пайової участі від загальної вартості будівництва, визначений згідно з Порядком.

Відповідно до розрахунку величина збитків за неприйняття пайової участі в розвитку інфраструктури міста Запоріжжя становить:

ПУ 61 865,63 грн;

ЗКВБ 6 186 563,32 грн;

Вбм 00,00 грн;

Вім 00,00 грн.

Звідси ПУ = 6 186 563,32 грн х 10% = 61 865,63 грн.

Отже, в разі виконання відповідачем зобов`язань, визначених статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні та Порядку, територіальна громада міста Запоріжжя могла реально одержати до місцевого бюджету кошти пайової участі в розмірі 61 865,63 грн.

Бездіяльність відповідача завдала збитків територіальній громаді міста Запоріжжя в розмірі 61 865,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами у справі та характер позовних вимог, які ґрунтуються на завданні відповідачем позивачу шкоди внаслідок неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та несплати внеску пайової участі до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які регулюють правовідносини із завдання позадоговірної шкоди.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже, враховуючи те, що сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються стягнення позадоговірної шкоди, до спірних правовідносин застосовуються положення статті 1166 Цивільного кодексу України.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Як зазначалось вище та встановлено судом, на момент введення в експлуатацію спірного об`єкту нерухомості діяли норми Закону, які зобов`язували замовника будівництва сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до введення об`єкта будівництва в експлуатацію, у зв`язку з чим відповідач, як замовник будівництва, повинен був укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста і сплатити пайовий внесок.

Однак, відповідач в порушення вимог приписів законодавства України не уклав з органом місцевого самоврядування договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, пайовий внесок не сплатив.

Наведене свідчить про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з приводу укладення договору про пайову участь, укладення такого договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої (причинно-наслідковий зв`язок) міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущена вигода.

Тобто, наявні усі елементи складу правопорушення у діях відповідача протиправна поведінка у вигляді бездіяльності у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, наявність у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками і вина відповідача.

Вина відповідача полягає в тому, що відповідач, не зважаючи на наявність у нього встановленого законом обов`язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до органу місцевого самоврядування з приводу укладення договору про пайову участь (та не підписав надісланий позивачем проект договору) та не перерахував пайовий внесок на створення та розвиток інфраструктури м. Запоріжжя.

Водночас, стягнення розміру збитків, що є предметом позову у даній справі є ефективним способом захисту порушеного права, який призведе до поновлення порушеного права позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відповідач доказів сплати внесків на пайову участь не надав, правом надати відзив на позов відповідач не скористався.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій ЛТД задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій ЛТД (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, б. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 20477075) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) збитки у розмірі 61 865,63 грн (шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять гривень 63 коп.), судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), видавши наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2022 року.

СуддяО.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.