Рішення

від 06.06.2022 по справі 911/3284/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р.,

м. Київ

Справа № 911/3284/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" (08500, Київська обл., місто Фастів, вулиця Куйбишева, буд. 13, код ЄДРПОУ 31301612)

про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ "Аргус Універсал-К" з 01.12.2020 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України,

за участю представників: не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 03.11.2021 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" з 01.12.2020 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2022 позовну заяву б/н від 03.11.2021 ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви наступним чином: надати суду відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" копії позовної заяви з доданими до неї документами та пояснення щодо наявності розбіжностей найменування відповідача у позовній заяві; надати суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви, а саме: статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" та трудової книжки НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 . Суд встановив позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з моменту отримання ухвали суду.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву від 03.12.2021 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 13.12.2021 суд відкрив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання на 10.01.2022 на 15:00. Цією ж ухвалою суд зобов`язав позивача направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати докази направлення (опис вкладення) у п`ятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали.

Суд також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов, з дотриманням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; доказів, що підтверджують надіслання відзиву з додатками позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

У судове засідання 10.01.2022 учасники справи не з`явилися. До суду надійшла заява позивача на виконання ухвали від 13.12.2021 з доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу, яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи. Також до суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання за відсутності представника, що подана у день судового засідання, яка задоволена судом.

У судовому засіданні 24.01.2022 була присутня представник позивача. Враховуючи відсутність у справі відзиву на позов, а також відомостей про те, що відповідач отримує судову кореспонденцію у справі, у судовому засіданні 24.01.2022 судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи у підготовчому провадженні на 07.02.2022 на 16:00.

Разом з тим, у порядку частини 4 статті 74 ГПК України суд зобов`язав відповідача надати копію особової справи позивача ОСОБА_1 до суду.

У судовому засіданні 07.02.2022 представником позивача подано доповнену позовну заяву (вх. № 2719/22 від 07.02.2022), яка прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи відомостей про вручення відповідачу будь якої судової кореспонденції судом було сформовано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 106903773018 станом на 07.02.2022 для перевірки дійсної офіційної адреси відповідача. Зі вказаного витягу вбачається, що адреса відповідача не змінювалася (08500, Київська обл., місто Фастів, вулиця Куйбишева, буд. 13).

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та у порядку статті 183 цього Кодексу відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.02.2022 на 15:30.

Судове засідання 28.02.2022 не відбулося через ведення по всій території України активних бойових дій пов`язаних з зовнішньою військовою агресією.

Водночас, з поступовим відновленням звичного режиму роботи суду, ухвалою від 22.04.2022 визначено нову дату та час проведення судового засідання, як 10.05.2022 о 15:00. Суд проінформував учасників справи, що явка у судове засідання не є обов`язковою.

У судове засідання 10.05.2022 учасники справи не з`явилися. Від представника позивача 22.04.2022 засобами поштового зв`язку надійшла заява від 23.02.2022, у якій остання не заперечує стосовно закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою від 10.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.06.2022 на 14:30. У судове засідання 07.06.2022 учасники справи не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява наступного змісту: «прошу розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити».

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується конвертами з ухвалами, що повернуті Господарському суду Київської області №№ 0103281544067, 010328168081, 0103280845152, 0103280276638 з відмітками поштового оператора про причини повернення «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою». Також до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду Київської області від 22.04.2022 (№ 0103281378485), з якої вбачається, що лист було вручено 02.05.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки, судом надсилались ухвали суду на адреси відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" з 01.12.2020 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

ОСОБА_3 зазначає, що 05.03.2001 протоколом загальних зборів № 2 його призначено на посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К".

Копія протоколу № 2 міститься у матеріалах справи в додатках до позовної заяви. Згідно вказаного протоколу засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К", Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі та Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Універсал, звільнили з посади Генерального директора ОСОБА_4 та призначили на цю посаду позивача.

В наданій позивачем завіреній копії трудової книжки ОСОБА_3 присутня відмітка від 06.03.2001 про призначення його на посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" на підставі протоколу № 2 від 05.03.2001.

Позивач вказує, що 16.06.2020 ним було направлено повідомлення засновникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" про звільнення за власним бажанням, що адресоване загальним зборам учасників відповідача. Позивачем ініційовано скликання позачергових Загальних зборів учасників товариства. Однак, учасники товариства у зазначений час та місце не з`явились, а позачергові збори не відбулися. За словами позивача він фактично позбавлений можливості звільнитися з займаної посади відповідно до вимог статуту Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" (надалі Статут відповідача) , що порушує його права, як працівника.

Відповідно до пункту 11.1 Статуту відповідача (в редакції затвердженій 06.12.2012 протоколом загальних зборів №4) виконавчим органом в товаристві є Генеральний директор. Генеральний директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів.

Відповідно до пункту 9.1 Статуту Вищим органом управління товариства є Загальні збори учасників товариства. У відповідності до пункту 9.3 Статуту до компетенції загальних зборів відноситься обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії.

Збори учасників товариства є поважними, якщо в них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності всі учасники.

Учасниками та власниками товариства згідно пункту 1.2 Статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі (127486, м. Москва, вул. Дегунівська, буд. 1, корпус 2) та Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Універсал (127486, м. Москва, вул. Дегунівська, буд. 1, корпус 2). Це також підтверджується витягом з реєстру № 106903773018, зробленого судом 07.02.2022 в процесі розгляду справи у підготовчому засіданні.

Розмір статутного фонду згідно пункту 7.1 Статуту відповідача становить 11800,00 грн. Внески в статутний фонд засновників (учасників) товариства становлять: 5900,00 грн внесок Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі та 5900,00 грн внесок Товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Універсал. Кожному з двох засновників також належить 50 часток та 50 % статутного фонду.

Відповідно до пункту 8.1 Статуту відповідача учасниками товариства є особи, що зробили внески в Статутний фонд, або набули на законних підставах корпоративних прав щодо товариства. Відповідно до п. 8.6 Статуту Учасник може у будь який час вийти з товариства без передачі своїх корпоративних прав іншими особами.

Щодо підсудності справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №753/17776/19 (провадження № 14-163цс20) корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У вказаній Постанові Верховного Суду йдеться також про наступне:

припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. Згідно з природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень;

здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом. Як підстава такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України;

при розгляді спору щодо розірвання трудового договору згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення, розгляд справи має відбуватися в порядку господарського судочинства.

Суд приймає до уваги також наведені позивачем висновки постанови Верховного суду від 11.08.2021 у справі № 404/1255/21 (провадження № 61-7896св21) з посиланням на рішення Конституційного Суду України: Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010№ 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Враховуючи наведену практику Верховного Суду України, Конституційного Суду України, з огляду на те, що ОСОБА_3 перебуває на посаді Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" є членом виконавчого органу товариства згідно Статуту та звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими Господарський суд Київської області доходить до висновку про підставність розгляду цього спору, як найбільш наближеного до корпоративного, у порядку господарського судочинства відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України.

Щодо суті позову.

Як встановлено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Згідно з пунктом 4 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39). Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово. Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

У матеріалах справи наявні повідомлення № 10 від 11.06.2020 з доказами направлення керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі та повідомлення № 11 від 11.06.2020 з доказами направлення керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Аргус Універсал. Також позивач додає копію повідомлення № 13 від 16.06.2020, що адресувалося керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі та копію повернутого листа, що направлявся Товариству з обмеженою відповідальністю Агенція Рєфпєрєвозкі з причиною повернення відмова.

Зміст вищевказаних повідомлень зводиться до наступного: позивач повідомив засновників відповідача, що за його ініціативи, як Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К", відбудуться позачергові Загальні збори учасників; позивач вказав, що збори відбудуться 20.07.2020 о 12 годині за адресою Україна, Київська область, місто Фастів, вулиця Миру (колишня Куйбишева), будинок 13.

На зборах позивач запропонував учасникам розглянути питання про припинення повноважень Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" та про обрання нового Генерального директора товариства.

Позивач зазначає, що учасники Товариства в зазначений час та місце не з`явились, позачергові збори не відбулись, а тому він позбавлений можливості звільнитись з займаної посади відповідно до вимог Статуту товариства, що порушує його права, як працівника. Позивач вважає, що бездіяльність учасників товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про його звільнення, як директора товариства, є грубим порушенням його трудових прав на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Відповідно до Статуту відповідача питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, позивач як Генеральний директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з займаної посади.

Судом встановлено, що уповноважений на звільнення Генерального директора товариства орган, Загальні збори учасників товариства, проігнорували повідомлення позивача про їх скликання для вирішення питання про припинення його повноважень як Генерального директора і не розглянули по суті питання порядку денного про звільнення за власним бажанням позивача. Позивачем повністю дотримано порядок скликання Загальних зборів та більш як за місяць повідомлялося учасникам товариства дату та місце їх проведення, питання порядку денного.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання припиненими повноважень позивача на посаді генерального директора є обґрунтованими та правомірними, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає частковому задоволенню, без вказівки на дату припинення повноважень, позаяк повноваження позивача на посаді Генерального директора будуть припинені з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача всю суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання вказаної позовної заяви 2270,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" (08500, Київська обл., місто Фастів, вулиця Куйбишева, буд. 13, код ЄДРПОУ 31301612) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" на підставі частини 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргус Універсал-К" (08500, Київська обл., місто Фастів, вулиця Куйбишева, буд. 13, код ЄДРПОУ 31301612) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2270,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз