Рішення

від 14.06.2022 по справі 916/2699/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2699/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.

за участю представників сторін:

від позивача Кліменко Ю.І. (ордер ВН 1119641 від 03.02.2022р.);

від відповідача - Головащенко К.Г. (ордер КВ 447015 від 01.06.2022р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2699/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал логістік плюс» (67550, Одеська область, Лиманський район, смт. Нові Біляри, вул. Заводська,34/1, код ЄДРПОУ 43283089)

до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.72, код ЄДРПОУ 32638319)

про стягнення 108 183,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021р. ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес», в якій просить суд стягнути з відповідача 127 334,23 грн. заборгованості, в тому числі: 107 859,86 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, 9 518,14 грн. - відшкодування витрат, понесених для встановлення розміру матеріального збитку, 1878,05 грн. - інфляційних витрат, 3 521,34 грн. - 3% річних та 4 556,84 грн. - пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на незгоду з визначеним ПрАТ СК «Юнівес» розміром страхового відшкодування, яке було виплачено на користь позивача в розмірі 60 979,28 грн. 27.11.2020р., вказуючи, що за результатами проведеного за замовленням позивача товарознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, визначена в розмірі 107 859,86 грн. та підлягає стягненню на користь позивача в повному розмірі.

Окрім цього, з метою встановлення розміру матеріального збитку позивачем понесено витрати:7845,12 грн. вартість експертного дослідження ОНДІСЕ МЮ України, 1298,02 грн. вартість діагностики та 375 грн. поштові витрати, що разом складає 9518,14 грн. та також підлягає стягненню на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2021р. позовну заяву ТОВ «Професіонал логістік плюс» і додані до неї документи передано на розгляд до Господарського суду м. Києва, на підставі п.1 ч.1 ст. 31 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2021р. у справі №916/2699/21 скасовано, справу №916/2699/21 передано до Господарського суду Одеської області для розгляду.

16.11.2021р. до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2699/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. позовну заяву ТОВ «Професіонал логістік плюс» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.12.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№32545/21), в якій, з-поміж іншого, позивач вказав, що ПрАТ «СК «Юнівес» 27.11.2020р. здійснило перерахування страхового відшкодування позивачу за розрахунком відповідно до п.1 ч.2 ст. 12 Закону в розмірі 60979,28 грн без ПДВ: (63 483,73 грн.(оцінена шкода) 2600 грн. (франшиза). При цьому, 01.12.2020р. позивачем повернуто кошти на рахунок ПрАТ «СК «Юнівес», як помилково зараховані, вважаючи реальним розміром матеріальної шкоди саме 109 402,96 грн. відповідно до рахунку, виставленого ПрАТ «Одеса-авто» від 21.10.2020р. №0000005908.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2699/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.12.2021р.

21.12.2021р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх.№34637/21), згідно якої останній просить суд забезпечити його участь в судових засіданнях у справі №916/1125/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2021р. заяву відповідача задоволено, проведення судового засідання, яке призначене Господарським судом Одеської області на 29.12.2021р., вирішено здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).

28.12.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№35270/21).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2021р. підготовче засідання у справі відкладено на 03.02.2022р., про що ТОВ «Професіонал логістік плюс» повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

04.01.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, вказуючи, що 19.10.2020р. уповноваженим представником ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» разом з представником позивача було оглянуто транспортний засіб позивача та складено протокол огляду транспортного засобу, після чого було здійснено дії, направлені на визначення розміру шкоди, та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 60 979,28 грн. у зв`язку із пошкодженням автомобіля Chery, д/н НОМЕР_1 .

При цьому, відповідач вказує, що рахунок від 21.10.2020р. №0000005908 не може бути доказом на обґрунтування розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу, в розумінні вимог спеціального закону, оскільки в даному документі зазначена комерційна, а не оціночна пропозиція щодо вартості проведення відновлювального ремонту транспортного засобу. Окрім цього, відсутні докази щодо реального понесення витрат у визначеній сумі.

Також, відповідач вказує, що до визначеної висновком експерта №21-27 вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Chery Tiggo2, пошкодженого в результаті ДТП від 05.10.2020р., складеного 15.02.2021р., включено 20% ПДВ та шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, які не підлягають відшкодуванню відповідачем. До того ж, вказаний висновок не може вважатись висновком експерта в розумінні ст. 98,101 ГПК України, оскільки він не містить зазначення про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність та відсутні дані щодо складання висновку для подання до суду.

Відповідач також звертає увагу, що вчинив всі необхідні дії для вчасного виконання обов`язку з виплати на користь позивача суми страхового відшкодування, однак таке виконання не прийнято позивачем, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

03.02.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№3151/22).

В судовому засіданні 03.02.2022р. судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 24.02.2022р.

Разом з тим, 24.02.2022р. Президентом України підписано указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який підтримано Верховною Радою України. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24.02.2022р. на 30 днів.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022р. у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, було рекомендовано суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24.02.2022р.

З урахуванням викладеного, призначене на 24.02.2022р. засідання не відбулось, та ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2022р. учасників справи повідомлено про призначення дати підготовчого засідання у справі на 28.03.2022р.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14 березня 2022 року, вирішено продовжити розгляд справ, раніше знятих з розгляду, та, серед іншого, відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв`язку із введенням воєнного стану.

25.03.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5874/22), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, з посиланням на перешкоджання явки у судове засідання через введений в Україні воєнний стан.

В судовому засіданні 28.03.2022р. судом оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання у справі на 12.05.2022р., про що сторін повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

04.05.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на дату поза межами введеного в Україні воєнного стану (вх.№7381/22).

12.05.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7825/22).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2022р. відкладено підготовче засідання у справі на 25.05.2022р., про що сторін повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

19.05.2022р. до суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№8414/22).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2022р. заяву позивача за вх.№ 8414/22 задоволено, проведення судового засідання, призначеного Господарським судом Одеської області на 25.05.2022р. о 10:30, вирішено здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).

24.05.2022р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№8697/22), згідно якої позивач просить суд стягнути з ПрАТ «СК «Юнівес» на користь ТОВ «Професіонал логістік плюс» грошові кошти в розмірі 108 183,79 грн., в тому числі: 83 247,66 грн. розмір майнової шкоди, 9 518,44 грн. розмір понесених витрат, 6 709, 76 грн. інфляційні втрати, 1984,26 грн. 3% річних, 6723,67 грн. пені, а також судові витрати.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що, враховуючи висновок експерта №21-27 від 15.02.2021р. та вимоги ст. 12, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню складає 83 247,66грн (94 663,86 грн. 8 816,20 грн.(ПДВ) 2600 грн. (франшиза)=83247,66 грн. Зважаючи на те, що грошові зобов`язання ПрАТ «СК «Юнівес» до теперішнього часу не виконані, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних станом на 23.02.2022р. та розмір інфляційних втрат за період з 10.05.2021р. по 23.02.2022р. складає 6 709,76 грн., розмір 3% річних за період з 10.05.2021р. по 23.02.2022р. складає 1984,26 грн. Також, позивачем здійснено перерахунок пені, розмір якої за період з 10.05.2021р. по 10.11.2021р. складає 6 728,67 грн.

При цьому, позивач зазначає, що звернення до СТО ПрАТ «Одеса-авто» пов`язано з тим, що відповідно до Додатку №2 до договору купівлі-продажу автомобіля №514900-Y00217 від 21.02.2020р., на підставі якого позивач придбав автомобіль, покупець з метою збереження гарантії на авто зобов`язаний обслуговуватися у дилерських мережах дистрибютора, яким є філія «Одеса-автотехніка» ПрАТ «Одеса-авто».

25.05.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8777/22).

В судовому засіданні 25.05.2022р. судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання у справі на розумний строк, а саме на 15.06.2022р. о 12:00 год., попередньо визначивши дату та час розгляду справи по суті 15.06.2022р. о 12:30 год., про що ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

31.05.2022р. до суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№9300/22), яка задоволена ухвалою суду від 01.06.2022р.

01.06.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень представника (вх №9429/22), яке задоволено судом.

В судовому засіданні 15.06.2022р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.06.2022р. також:

представник позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити;

представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити;

В судовому засіданні 15.06.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Професіонал логістік плюс» є власником автомобіля CHERY TIGGO 2, 2019 року випуску, р/н НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

З постанови Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2020р. вбачається, що ОСОБА_1 , 05.10.2020р. о 16 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем CITROEN BERLINGO, номерний знак НОМЕР_3 , , по а/д НОМЕР_4 з м. Южне в бік м. Одеса на 26 км.+ 800, у порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. № 1306, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем CHERY TIGGO2, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2020р. у справі №522/18846/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00грн.

Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 була застрахована згідно полісу №АР/4203098 від 04.03.2020р. в ТДВ «Експрес Страхування», строк дії полісу з 14:00 04.03.2020р. до 03.03.2021р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля CITROEN BERLINGO, номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 була застрахована згідно полісу №АМ/8312381 від 17.09.2020р. у ПрАТ «СК «Юнівес», строк дії з 18.09.2020р. до 17.09.2021р.

Згідно п. 4 полісу, страхова сума (ліміт відповідальності на одного потерпілого) за шкоду, завдану життю і здоров`ю складає 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн.

Згідно п. 5 полісу, розмір франшизи складає 2600 грн.

05.10.2020р. ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до ПрАТ «СК «Юнівес» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка зареєстрована за вх.№20/10/09.02 від 09.10.2020р.

06.10.2020р. ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до ПрАТ «СК «Юнівес» в порядку ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 05.10.2020р., автомобілю CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 . Заява зареєстрована за вх. №20/10/09.01 від 09.10.2020р.

Згідно рахунку на ремонт №0000005908 від 21.10.2020р., складеного Філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», вартість ремонтних робіт автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 складає 109 402, 96 грн. з ПДВ.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 , складеного на дату оцінки 19.10.2020р. на замовлення ПрАТ «СК «Юнівес» оцінювачем СПД ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження станом на 19.10.2020р. без урахування ПДВ на запасні частини та ВТВ складає 63 483,73 грн.

ПрАТ «СК «Юнівес» було складено страховий акт №ГО-14331/ОД від 27.11.2020р. до договору страхування №АМ8312381 від 18.09.2020р., яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 60 979,28 грн.

Згідно платіжного доручення №41298 від 27.11.2020р. відповідачем перераховано на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 60979,28 грн.

З платіжного доручення №107 від 01.12.2020р. вбачається, що ТОВ «Професіонал логістік плюс» повернуло на користь ПрАТ «СК «Юнівес» здійснене останнім перерахування в розмірі 60 797,28 грн., як помилково зараховану суму.

ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України з проханням провести автотоварознавче дослідження автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 , по факту ДТП, яка сталася 05.10.2020р.

Згідно висновку експерта №21-27 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 в результаті ДТП від 05.10.2020р., складеного 15.02.2021р., вартість відновлювального ремонту автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 становить 94 663,86 грн., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП від 05.10.2020р., 107 859 грн.

З акту №21-27 попереднього розрахунку вартості виконання експертного дослідження №21-27 вбачається, що ТОВ «Професіонал логістік плюс» сплачено 7 845,12 грн. за проведення дослідження, про що свідчить копія платіжного доручення №11 від 26.01.2021р.

12.02.2021р. Філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» позивачу виставлено рахунок на ремонт автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 вартістю 107 859,86 грн.

27.04.2021р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 107 859,86 грн., а також витрат, понесених з метою встановлення розміру матеріального збитку в розмірі 9518,14 грн. протягом трьох календарних днів з моменту отримання претензії.

06.07.2021р. позивач звернувся зі скаргою до МТСБУ на дії ПрАТ «СК «Юнівес» щодо не виплати страхового відшкодування в розмірі 107 859,86 грн. та матеріальних збитків в розмірі 9518,14 грн.

Листом від 14.07.2021р. МТСБУ повідомило позивача, що не є уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності, а спір щодо розміру страхового відшкодування може бути вирішений в судовому порядку.

Листом від 20.07.2021р. за вих.№21/07/20-03 ПрАТ «СК «Юнівес» повідомило ТОВ «Професіонал логістік плюс» про отримання копії зазначеної вище скарги та просило повідомити причини повернення оплаченого на рахунок ТОВ «Професіонал логістік плюс» страхового відшкодування в розмірі 60 979,28 грн.

Вважаючи, що визначення суми страхового відшкодування в розмірі 60 979,28 грн. здійснено відповідачем на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку від 09.12.2020р., та з огляду на протиправну бездіяльність відповідача у вигляді невиконання вимоги позивача про сплату страхового відшкодування в розмірі, визначеному висновком експерта №21-27 від 15.02.2021р., позивач і звернувся до суду із вказаним позовом (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України.

Так, частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало місце 05.10.2020р., внаслідок чого належному позивачу автомобілю CHERY TIGGO2, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , завдано пошкоджень, встановлена постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2020р. у справі №522/18846/20, та в силу положень ч. 6 ст. 75 ГПК України є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у завданні збитків внаслідок ДТП не підлягає повторному доказуванню.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон № 1961-IV є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22 Закону №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно полісу №АМ/8312381 від 17.09.2020р., ПрАТ «СК «Юнівес», як страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22 Закону, взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, спеціальні норми названого закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:

- межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів");

- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 вказаного закону);

- не відшкодовується шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (п. 32.7 ст. 32 вказаного закону);

- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Згідно п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у ст. 9 цього закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Отже, у розумінні Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір оціненої шкоди, який підлягає відшкодуванню, визначається з дотриманням процедури, визначеної Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 , за вих. №ГО-14331, складеного станом на дату оцінки 19.10.2020р. на замовлення ПрАТ «СК «Юнівес» оцінювачем СПД Бурмістр В.В., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження станом на 19.10.2020р. без урахування ПДВ на запасні частини та ВТВ становить 63 483,73 грн.

Заперечуючи проти визначеного за замовленням відповідача розміру матеріального збитку, позивач посилається на висновок експерта №21-27 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 в результаті ДТП від 05.10.2020р., складений 15.02.2021р. за замовленням позивача, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 становить 94 663,86 грн., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП від 05.10.2020р. 107 859 грн.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недопустимості вказаного висновку експерта з огляду відсутність в ньому зазначення про його складання для суду та про попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, суд вважає, що висновок експерта №21-27 від 15.02.2021р. дійсно не є висновком експерта в розумінні статей 98, 101 ГПК України та положень п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), зважаючи на відсутність вказівки про складення висновку для подання до суду та повідомлення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому, вказане експертне дослідження є письмовим доказом в розумінні господарського процесуального законодавства, з огляду на що, суд відхиляє посилання відповідача на недопустимість вказаного доказу.

Разом з тим, надаючи оцінку вказаним вище доказам, суд враховує, що звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 , за вих. №ГО-14331, складений станом на дату оцінки 19.10.2020р. в порядку, встановленому п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV, з дотриманням процедури, визначеної Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та є належним, достатнім та достовірним доказом для визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику транспортного засобу CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 .

При цьому, висновок експерта №21-27 автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 в результаті ДТП від 05.10.2020р., складений 15.02.2021р., не має пріоритету над зазначеним вище звітом за вих.№ ГО-14331, оскільки не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, складений не в порядку, визначеному п. 34.3 ст. 34 Закону № 1961-IV, та за наслідками огляду транспортного засобу, здійсненого через чотири місці після ДТП.

Також, суд не вважає належним доказом щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок ДТП, рахунок на ремонт №0000005908 від 21.10.2020р., згідно якого вартість ремонтних робіт автомобіля CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 складає 109 402, 96 грн. з ПДВ та рахунок від 12.02.2021р. на суму 107 859,86 грн., складені Філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», оскільки вказаний розмір відновлювального ремонту визначено не в порядку ч.34.3 ст. 34 Закону.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо проведення ремонту автомобіля та реального розміру понесених витрат на його відновлення.

При цьому, судом встановлено виконання відповідачем взятого на себе обов`язку щодо виплати на користь позивача, як потерпілого, визначеного у встановленому Законом порядку страхового відшкодування.

Зокрема, як встановлено вище, згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу CHERY TIGGO 2, р/н НОМЕР_1 , за вих. №ГО-14331, складеного оцінювачем СПД Бурмістр В.В., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ на запасні частини та ВТВ складає 63483,73 грн.

ПрАТ «СК «Юнівес» було складено страховий акт №ГО-14331/ОД від 27.11.2020р. до договору страхування №АМ8312381 від 18.09.2020р., яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 60 979,28 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2600 грн.).

Згідно платіжного доручення №41298 від 27.11.2020р. відповідачем перераховано на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 60979,28 грн.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо недоведеності посилань позивача на протиправне невідшкодування відповідачем на користь ТОВ «Професіонал логістік плюс» розміру завданого йому матеріального збитку, внаслідок ДТП, що мало місце 05.10.2020р.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «Професіонал логістік плюс» повернуло на користь ПрАТ «СК «Юнівес» здійснене останнім перерахування в розмірі 60 797,28 грн. як помилково зараховану суму, що вбачається з копії платіжного доручення №107 від 01.12.2020р., та свідчить про відмову позивача прийняти належне виконання, запропоноване відповідачем.

Оскільки судом не встановлено наявності в матеріалах справи доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача при визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті на користь позивача, суд не вбачає правових підстав для відшкодування на користь позивача понесених збитків з оплати вартості експертного дослідження, сервісних послуг та поштових витрат.

Враховуючи, що вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені заявлені як похідні від вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, в задоволенні якої відмовлено, похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 червня 2022 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко