Постанова

від 19.09.2022 по справі 916/2699/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2699/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал логістік плюс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2022, ухвалене суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 17.06.2022

у справі № 916/2699/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал логістік плюс»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»

про: стягнення 108183,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Професіонал логістік плюс» (далі ТОВ «Професіонал логістік плюс») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (далі ПрАТ «СК «Юнівес»), в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) просило суд стягнути з останнього 108183,79 грн, з яких:

- 83247,66 грн майнової шкоди;

- 9518,44 грн понесених витрат, які складаються з: 7845,12 грн оплати вартості проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (далі ОНДІСЕ) експертного дослідження; 1298 грн оплата виконаних філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто» робіт, необхідних для здійснення судовим експертом повного огляду пошкодженого автомобіля; 375 грн оплата послуг кур`єрської служби, пов`язаних із необхідність запрошення заінтересованих осіб до огляду разом із судовим експертом;

- 6709,76 грн інфляційних втрат;

- 1984,26 грн 3% річних;

- 6723,67 грн пені.

Позов мотивований незгодою позивача з розміром виплаченого йому відповідачем страхового відшкодування.

Зокрема, позивач зазначив, що 05.10.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) між автомобілем CITROEN BERLINGO (р/н НОМЕР_1 ) та автомобілем CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ), який належить ТОВ «Професіонал логістік плюс».

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2020 у справі № 522/18846/20 особою, винною в настанні ДТП, визнано водія автомобіля CITROEN BERLINGO (н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого на момент скоєння ДТП застрахована у ПрАТ «СК «Юнівес».

На замовлення ПрАТ «СК «Юнівес», СПД Бурмістр В.В. на підставі проведеного 19.10.2020 огляду колісного транспортного засобу позивача, складено звіт № ГО-14331 від 12.09.2020, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП (без урахування ПДВ за запасні частини та втрат товарної вартості), складає 63483,73 грн (15480 грн вартість робіт; 23637,05 грн вартість фарбування, у т.ч. вартість робіт та матеріалів; 24366,68 грн вартість записних частин).

Разом з тим, відповідно до виставленого філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто» рахунку № 0000005908 від 21.10.2020 вартість відновлювального ремонту, належного позивачу транспортного засобу, становить 109402,96 грн (21894,05 грн вартість робіт; 69275,08 грн вартість запасних частин; 18233,83 грн ПДВ). Вартість відновлювального ремонту згідно вищезазначеного рахунку складає 91169,13 грн.

Звернення позивача до ПрАТ «Одеса-авто» пов`язано з тим, що відповідно до додатку № 2 до договору купівлі-продажу автомобіля від 21.02.2020 № 514900-Y00217, на підставі якого позивач придбав автомобіль, покупець з метою збереження гарантії на авто зобов`язаний обслуговуватись у дилерських мережах дистриб`ютора, яким є філія «Одеса-автотехніка» ПрАТ «Одеса-авто».

З огляду на істотну різницю між сумою, визначеною ПрАТ «Одеса-авто», та сумою, визначеною СПД ОСОБА_2 , з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого позивачу, останній звернувся до ОНДІСЕ.

За результатом проведеного дослідження, судовим експертом ОНДІСЕ складено висновок № 21-27 від 15.02.2021, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу, становить 94663,86 грн (17100 грн вартість ремонтних робіт; 3983,31 грн вартість додаткових витрат; 20683,35 грн вартість фарбування, у т.ч. вартість робіт та матеріалів; 44081 грн вартість запасних частин; 8816,20 грн надбавка).

Отже, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Юнівес» на користь ТОВ «Професіонал логістік плюс», складає 83247,66 грн (94663,86 грн (вартість відновлювального ремонту згідно висновку ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021) 8816,20 грн (ПДВ) 2600 грн (сума франшизи)).

Позивач зазначив, що СПД Бурмістр В.В. у своєму звіті звіт № ГО-14331 від 12.09.2020, на відміну від висновку ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 та рахунку філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто» від 21.10.2020 за № 0000005908, не врахував таку запчастину, як: «панель підлоги». Тобто, СПД Бурмістр В.В. у своєму звіті безпідставно не врахував необхідність придбання та заміни зазначеної запчастини, що призвело до заниження вартості відновлювального ремонту, та, як наслідок, заниження завданої позивачу майнової шкоди.

ПрАТ «СК «Юнівес» 27.11.2020 здійснило перерахування страхового відшкодування ТОВ «Професіонал логістік плюс» відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди за № ГО-14331 від 12.09.2020 у сумі 60979,28 грн (63483,73 грн (оцінена шкода) 2600 грн (франшиза)).

ТОВ «Професіонал логістік плюс», не погоджуючись з таким розміром відшкодування, 01.12.2020 повернуло ПрАТ «СК «Юнівес» здійснене останнім перерахування у розмірі 60979,28 грн, як помилково зараховану суму.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, зокрема, що:

- наданий позивачем рахунок філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто» від 21.10.2020 №0000005908 не може бути доказом на обґрунтування розміру завданої йому матеріальної шкоди, оскільки в даному документі зазначена комерційна, а не оціночна пропозиція щодо вартості проведення відновлювального ремонту транспортного засобу. Крім того, позивачем не надані докази щодо реального понесення витрат у визначеній сумі.

- до визначеної висновком ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 вартості матеріального збитку включено ПДВ та шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, які не підлягають відшкодуванню. Крім того, даний документ не може вважатись висновком експерта у розумінні ст. 98, 101 ГПК України, оскільки він не містить зазначення про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність та відсутні дані щодо складання висновку для подання до суду.

- відповідач вчинив всі необхідні дії для вчасного виконання обов`язку з виплати на користь позивача суми страхового відшкодування, однак таке виконання не прийнято позивачем, у зв`язку з чим підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2022 у справі №916/2699/21 у задоволенні позову ТОВ «Професіонал логістік плюс» відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що:

- висновок ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 не є висновком експерта в розумінні статей 98, 101 ГПК України та положень п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки у ньому відсутня вказівка про його складення для подання до суду та відсутнє повідомлення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

- звіт № ГО-14331 від 19.10.2020 складений в порядку, встановленому п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та є належним, достатнім та достовірним доказом для визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику транспортного засобу CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 );

- висновок ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 не має пріоритету над звітом № ГО-14331 від 19.10.2020, оскільки не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, складений не в порядку, визначеному п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а складений за наслідками огляду транспортного засобу, здійсненого через чотири місці після ДТП;

- надані позивачем рахунки ПрАТ «Одеса-авто» також не є належними доказами визначення розміру матеріального збитку, оскільки зазначений у них розмір відновлювального ремонту визначений не в порядку ч. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

- матеріали справи не містять доказів щодо проведення ремонту автомобіля та реального розміру понесених витрат на його відновлення.

- матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача при визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті на користь позивача.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, зазначаючи, що:

- суд дійшов помилкового висновку, зазначаючи, що звіт № ГО-14331 від 19.10.2020 є належним, достатнім та достовірним доказом для визначення розміру матеріальної шкоди, оскільки: 1) він не містить жодних додатків, які містять фотоматеріали, на яких зафіксовано пошкодження транспортного засобу позивача або інформації про те, що оцінювач використовував під час дослідження такі фотографії; 2) СПД ОСОБА_2 не проводив особистий огляд транспортного засобу та не встановлював характер та обсяг пошкоджень з їх фотофіксацією; 3) він не містить протоколу технічного огляду, який складається за результатом огляду транспортного засобу; 4) у ньому не враховані така запчастина, як: «панель підлоги», необхідність заміни якої визначена та погоджена в протоколі огляду.

- надані позивачем докази в повній мірі підтверджують дійсний розмір завданої йому матеріальної шкоди та, відповідно, розміру страхового відшкодування

- судом необґрунтовано відхилено висновок експерта ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 з тих підстав, що він здійснений через чотири місці після ДТП;

- суд, визначивши розмір майнової шкоди виключно на підставі інформації, викладеної у звіті № ГО-14331 від 19.10.2020, за наявністю в матеріалах даної справи інших доказів, які спростовують цей звіт, порушив стандарт доказування «баланс вірогідностей»;

- суд взагалі позбавив позивача права на отримання страхового відшкодування.

Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про призначення у даній справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведення якої доручити ОНДІСЕ, і на вирішення якої поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ), що належить ТОВ «Професіонал логістік плюс» (далі КТЗ), на дату ДТП - 05.10.2020 ?;

- який коефіцієнт фізичного зносу КТЗ на дату ДТП - 05.10.2020 ?;

- чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого КТЗ (його складових) ? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт ?;

- яка величина втрати товарної вартості КТЗ на дату ДТП - 05.10.2020 ?;

- яка вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого ТОВ «Професіонал логістік плюс», при пошкодженні автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) внаслідок ДТП, що сталась 05.10.2020 ?.

Клопотання мотивоване тим, що наявні в матеріалах даної справи оцінки розміру майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП, мають розбіжності. Надані позивачем документи (висновок ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 та рахунки «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто») спростовують висновок, викладений у звіті № ГО-14331 від 19.10.2020, та свідчать про його неповноту та наявність у ньому помилок.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 за апеляційною скаргою ТОВ «Професіонал логістік плюс» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2022 у справі № 916/2699/21 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено ПрАТ «СК «Юнівес» строк до 02.08.2022 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/2699/21. Одночасно рекомендовано учасникам справи: утриматися від відвідування суду; подання скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв`язку при реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків через особистий кабінет в пiдсистемi «Електронний суд», через офіційну електронну адресу суду: inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, а також засобами поштового зв`язку, у тому числі АТ «Укрпошта» за поштовою адресою: проспект Шевченка, 29, м. Одеса, 65119.

29.07.2022 від скаржника надійшла заява, до якої додані докази надсилання клопотання про призначення у даній справі судової транспортно-товарознавчої експертизи ПрАТ «СК «Юнівес».

02.08.2022 від ПрАТ «СК «Юнівес» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що суд в повній мірі дослідив надані позивачем докази та надав їм оцінку, а також, що скаржником не спростовані висновки суду.

Заперечуючи проти задоволення клопотання скаржника про призначення у даній справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідач зазначив, що позивач перекладає свою відповідальність щодо невиконання обов`язку призначення такої експертизи на суд першої інстанції.

За проміжок часу з 19.07.2022 по 02.08.2022 будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Розглянувши клопотання скаржника про призначення у даній справі судової транспортно-товарознавчої експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судовою колегією враховується, що позивачем в суді першої інстанції жодного разу не заявлялось клопотання провести у даній справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки це буде мати наслідком залучення до матеріалів даної справи нового доказу, який не існував на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд призначає експертизу у справі (за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи) за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що призначення експертизи за клопотанням учасника справи не є абсолютним правом такого учасника, а призначення експертизи здійснюється за встановлення судом сукупності передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України умов.

Разом з тим, сукупність умов, яка передбачена положеннями ч. 1 ст. 99 ГПК України, у даному випадку відсутня, оскільки:

По-перше: суд першої інстанції прийняв до уваги звіт № ГО-14331 від 19.10.2020 та зазначив, що він складений в порядку, встановленому п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та є належним, достатнім та достовірним доказом для визначення розміру завданого позивачу матеріального збитку.

Отже така умова, як «жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань» в даному випадку відсутня.

По-друге: щодо наданого позивачем висновку ОНДІСЕ № 21-27 від 15.02.2021 суд першої інстанції зазначив, що він не є висновком експерта з огляду на його невідповідність вимогам статтей 98, 101 ГПК України та положень п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (у ньому відсутня вказівка про його складення для подання до суду та відсутнє повідомлення про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок);

Отже така умова, як «висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності» в даному випадку також відсутня. Тобто, надані учасниками даної справи докази не є взаємно суперечливими.

По-третє: як вже зазначалось, клопотання учасника справи про призначення експертизи повинно бути мотивованим «неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів».

Разом з тим, в обґрунтування свого клопотання скаржник взагалі не наводить відповідних мотивів.

Колегією суддів також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів в межах даної справи не вбачається підстав для необхідності призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, як за клопотанням скаржника, так і за власною ініціативою.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приморським районним судом м. Одеси прийнято постанову від 02.12.2020, в якій встановлено, що 05.10.2020 о 16:10 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем CITROEN BERLINGO (р/н НОМЕР_1 ), по а/д НОМЕР_3 з м. Южне в бік м. Одеса на 26 км. + 800, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_3 .

В наслідок ДТП вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.31-32 т.1).

Власником автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) є ТОВ «Професіонал логістік плюс», про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.24 т.1).

Станом на день ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) була застрахована згідно полісу від 04.03.2020 № АР/4203098 в ТДВ «Експрес Страхування» (строк дії полісу з 14:00 год. 04.03.2020 до 03.03.2021) (а.с.26 т.1), а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля CITROEN BERLINGO (р/н НОМЕР_1 ) - згідно полісу від 17.09.2020 № АМ/8312381 у ПрАТ «СК «Юнівес» (строк дії з 18.09.2020 до 17.09.2021, страхова сума (ліміт відповідальності на одного потерпілого) за шкоду, завдану життю і здоров`ю складає 260000 грн, за шкоду, заподіяну майну 130000 грн, розмір франшизи - 2600 грн) (а.с.25 т.1).

05.10.2020 ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до ПрАТ «СК «Юнівес» з повідомленням про ДТП, яке зареєстрована 09.10.2020 за вх. №20/10/09.02.

06.10.2020 ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до ПрАТ «СК «Юнівес» в порядку ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП 05.10.2020 автомобілю CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ), яка зареєстрована 09.10.2020 за вх. №20/10/09.01.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) від 12.09.2020 № ГО-14331, складеного СПД ОСОБА_2 на замовлення ПрАТ «СК «Юнівес» (дата оцінки 19.10.2020), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження станом на 19.10.2020 без урахування ПДВ на запасні частини та ВТВ складає 63483,73 грн.

В матеріалах даної справи міститься рахунок на ремонт від 21.10.2020 № 0000005908, складений філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) складає 109402,96 грн з ПДВ.

ПрАТ «СК «Юнівес» було складено страховий акт №ГО-14331/ОД від 27.11.2020 до договору страхування від 18.09.2020 №АМ8312381, яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 60979,28 грн.

27.11.2020 ПрАТ «СК «Юнівес» перерахувало ТОВ «Професіонал логістік плюс» 60979,28 грн страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 41298 та не заперечується учасниками справи.

01.12.2020 ТОВ «Професіонал логістік плюс» повернуло ПрАТ «СК «Юнівес» здійснене останнім перерахування в розмірі 60797,28 грн, як помилково зараховану суму, що вбачається з копії платіжного доручення № 107 та також не заперечується учасниками справи.

ТОВ «Професіонал логістік плюс» звернулось до ОНДІСЕ і заявою, з проханням провести автотоварознавче дослідження автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) по факту ДТП, яка сталася 05.10.2020, за результатом якого 15.02.2021 складено висновок експерта №21-27, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 94663,86 грн., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, 107859 грн.

З акту №21-27 попереднього розрахунку вартості виконання експертного дослідження № 21-27 вбачається, що ТОВ «Професіонал логістік плюс» сплачено 7845,12 грн. за проведення дослідження, про що свідчить копія платіжного доручення № 11 від 26.01.2021.

12.02.2021 філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» виставлено позивачу рахунок на ремонт автомобіля CHERY TIGGO2 (р/н НОМЕР_2 ) вартістю 107859,86 грн.

27.04.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 107859,86 грн., а також витрат, понесених з метою встановлення розміру матеріального збитку в розмірі 9518,14 грн.

06.07.2021 позивач звернувся до МТСБУ зі скаргою на дії ПрАТ «СК «Юнівес» щодо невиплати йому вищезазначених сум.

Листом від 14.07.2021 МТСБУ повідомило, що не є уповноваженим суб`єктом оціночної діяльності, а спір щодо розміру страхового відшкодування може бути вирішений в судовому порядку.

Листом від 20.07.2021 за вих.№21/07/20-03 ПрАТ «СК «Юнівес» повідомило ТОВ «Професіонал логістік плюс» про отримання копії зазначеної вище скарги та просило повідомити причини повернення оплаченого на рахунок ТОВ «Професіонал логістік плюс» страхового відшкодування в розмірі 60979,28 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ «Професіонал логістік плюс» стягнути з ПрАТ «СК «Юнівес» 108183,79 грн, з яких: 83247,66 грн майнової шкоди; 9518,44 грн понесених витрат (оплата вартості проведення ОНДІСЕ експертного дослідження у розмірі 7845,12 грн; оплата виконаних філією «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-авто» робіт, необхідних для здійснення судовим експертом повного огляду пошкодженого автомобіля, у розмірі 1298 грн; оплата послуг кур`єрської служби, пов`язаних із необхідність запрошення заінтересованих осіб до огляду разом із судовим експертом у розмірі 375 грн); 6709,76 грн інфляційних втрат; 1984,26 грн 3% річних; 6723,67 грн пені.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Статтею 3 Закону визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно полісу від 17.09.2020 №АМ/8312381, ПрАТ «СК «Юнівес», як страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22 Закону, взяло на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника.

Відповідно до статті 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому, спеціальні норми названого закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22 Закону); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону); не відшкодовується шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (п. 32.7 ст. 32 Закону); страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п. 12.1 ст. 12 Закону.

Відповідно до пункту 36.2 ст. 36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у ст. 9 цього закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Тобто розмір оціненої шкоди, який підлягає відшкодуванню, визначається з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як вже зазначалось, після ДТП, яке відбулось 05.10.2020, та внаслідок якого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про ДТП, а 06.10.2020 - із заявою про відшкодування шкоди.

На замовлення відповідача, СПД Бурмістр В.В. 12.09.2020 склав звіт за № ГО-14331, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу після аварійного пошкодження станом на 19.10.2020 складає 63483,73 грн.

Доводи скаржника про те, що СПД Бурмістр В.В. не проводив особистий огляд транспортного засобу та не встановлював характер та обсяг пошкоджень, спростовуються інформацією, вказаною безпосередньо у звіті № ГО-14331 від 19.10.2020 та протоколі огляду КТЗ від 19.10.2020.

Зокрема, у звіті зазначено про те, що визначення об`єму відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів, проводиться на підставі результатів огляду КТЗ у присутності власника за адресою: Київське шосе, 27а.

До звіту № ГО-14331 від 19.10.2020 додано протокол огляду КТЗ від 19.10.2020, який підписаний позивачем без жодних зауважень та застережень (а.с.107-108 т.1).

Щодо доводів скаржника про те, що звіт не містить фотоматеріали, на яких зафіксовано пошкодження транспортного засобу позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 5.1., 5.3., 5.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції та Фонду держмайна від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі Методика), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. До початку технічного огляду оцінювач (експерт) ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо вони необхідні для складання висновку): а) прізвище, ім`я та по батькові власника КТЗ (довіреної особи) або найменування власника - юридичної особи; б) місце проживання (місцезнаходження) власника КТЗ; в) дані з свідоцтва про реєстрацію КТЗ (технічного паспорта): серія, номер, ким і коли видане, з яких підстав; г) ідентифікаційні дані КТЗ згідно з наданими документами: тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для КТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер КТЗ, реєстраційний номер КТЗ, відмітки про дату заміни номерних складників. Під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами.

Колегія суддів враховує, що дійсно, звіт № ГО-14331 від 19.10.2020 не містить фотоматеріалів, здійснених оцінювачем, на яких зафіксовано пошкодження транспортного засобу позивача.

Разом з тим, зі змісту звіту вбачається, що оцінювач у відповідності до вимог Методики провів технічний огляд пошкодженого транспортного засобу, визначив ідентифікаційні дані транспортного засобу, його комплектність, укомплектованість, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, пробіг за одометром, та інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки пошкодженого майна.

При цьому, як вже зазначалось, огляд оцінювачем транспортного засобу проводився в присутності власника транспортного засобу, протокол огляду підписаний позивачем без жодних зауважень та застережень, що свідчить про те, що позивач був ознайомлений з його результатами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що лише відсутність у вказаному звіті фотоматеріалів, за умови встановлення судом дотримання оцінювачем усіх інших вимог Методики, не свідчить про необ`єктивність та (або) необґрунтованість цього звіту.

Щодо доводів скаржника про те, що у звіті не врахована така запчастина, як: «панель підлоги», колегія суддів зазначає наступне.

В силу положень п. 8.5. Методики за результатами технічного огляду КТЗ складається калькуляція вартості відновлювального ремонту.

З матеріалів даної справи вбачається, що до звіту № ГО-14331 від 19.10.2020 оцінювачем була додана ремонтна калькуляція, в графі «запасні частити» якої така деталь, як «панель підлоги», дійсно відсутня.

Разом з тим, з цієї ж ремонтної калькуляції вбачається, що деталь «панель підлоги» включена оцінювачем в графах «вартість робіт» та «фарбування», що свідчить про те, що оцінювачем визначена необхідність ремонту та фарбування вказаної запчастини, а не її заміна.

Пунктом 8.4. Методики визначено, що принцип економічної доцільності операції ремонту (заміни) окремого складника КТЗ (включаючи кузовні складники) полягає в тому, що економічно доцільною є та операція заміни чи ремонту, яка є економічно привабливіша у разі одночасного дотримання принципів технічної можливості ремонту та відновлення права особи користуватися КТЗ в тому технічному стані та з такими самими споживчими властивостями, які мали місце до пошкодження.

Колегією суддів також враховується, що зі змісту протоколу огляду КТЗ від 19.10.2020 також не вбачається встановлення оцінювачем факту необхідності саме заміни цієї деталі.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав для сумніву щодо правильності визначення необхідного обсягу ремонтних робіт і їх вартості, колегія суддів приходить до висновку, що звіт № ГО-14331 від 19.10.2020 складений в порядку, встановленому п. 34.3 ст. 34 Закону, з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та Методики, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він є належним, достатнім та достовірним доказом для визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу.

Щодо наданих позивачем висновку ОНДІСЕ №21-27 від 15.02.2021 та рахунків філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» від 21.10.2020 за № 0000005908 та від 12.02.2021, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок ОНДІСЕ №21-27 від 15.02.2021 не є висновком експерта у розумінні статей 98, 101 ГПК України та положень п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки у ньому відсутні вказівки про його складення для подання до суду та про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а розмір відновлювального ремонту згідно рахунків філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» від 21.10.2020 за № 0000005908 та від 12.02.2021 визначений не в порядку, встановленому п. 34.3 ст. 34 Закону.

Крім того, скаржником не спростовано висновок суду про те, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують проведення позивачем ремонту автомобіля та реального розміру понесених ним витрат на його відновлення.

Матеріалами даної справи підтверджено факт виконання відповідачем обов`язку щодо виплати позивачу, як потерпілому, визначеного у встановленому Законом порядку суми страхового відшкодування у розмірі 60979,28 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2600 грн).

Посилання скаржника на те, що відмовивши у задоволенні позову, суд взагалі позбавив його права на отримання страхового відшкодування, не приймаються колегією суддів до уваги з наступних підстав.

Предметом та підставами позову у даній справі є незгода позивача саме з розміром виплаченого відповідачем страхового відшкодування, а не відмовою відповідача взагалі його здійснювати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово зазначав, що він визнає вимоги позивача у розмірі 60797,28 грн. Тобто право на їх отримання позивачем не втрачено, навіть за умови, що ним самостійно повернуло відповідачу здійснене останнім перерахування у вказаній сумі, із зазначенням як помилково зараховану суму.

З огляду на те, що скаржником не доведено, а судом не встановлено протиправність дій відповідача при визначенні розміру страхового відшкодування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування понесених позивачем витрат з оплати вартості експертного дослідження, сервісних послуг та поштових витрат.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені є похідними від вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, у задоволенні якої відмовлено, ці вимоги також задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України, визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу ТОВ «Професіонал логістік плюс» слід залишити без задоволення, а на рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2022 у справі № 916/2699/21 - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал логістік плюс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2022 у справі № 916/2699/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська