Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/11608/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/11608/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Національної академії наук України вул. Володимирська, буд.54, м. Київ, 01030

до 1. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву б-р Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032

2. Фонду державного майна України вул.Генерала Алмазова 18/9, м. Київ, 01133

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України (03187, м. Київ, ПРОСПЕКТ ГЛУШКОВА, будинок 42)

про визнання протиправними та скасування наказів

Представники учасників справи:

від позивача: Шпарик Ю.М. - ордер серії АА № 1123510 від 08.05.2020 року;

від відповідача 1: Михайлов В.В. - самопредставництво;

від відповідача 2: Бабій А.Б.- самопредставництво;

від третьої особи: Гордієць С.С. - ордер № 1132509 від 04.08.2021 року.

вільний слухач: ОСОБА_1 ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна академія наук України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву та Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування наказів Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву від 02.07.2021 року №№ 1562, 1563, 1564, 1560, 1561, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569, 1570 про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою:м. Київ, проспект Глушкова, 42, та перебувають у державній власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що рішення про включення об`єктів нерухомого майна до переліку об`єктів малої приватизації, оформлені оспорюваними наказами Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, прийняті останнім з порушенням ч. 2 ст. 4 та ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", у зв`язку з чим позивач просить суд визнати зазначені накази протиправними та скасувати в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11608/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України та призначено підготовче засідання у справі призначено на 19.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.07.2021 року заяву Національної академії наук України про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, до моменту набрання рішенням законної сили заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву вчиняти будь - які дії щодо проведення процедури приватизації об`єктів малої приватизації та/або відчуження об`єктів нерухомого майна: Виробничий корпус Б; Енергоблок; Градирня; Градирня; Склад тари хімтоварів; Склад макулатури; Склад 1 ВМП (Ф); Свердловина насосна; Будівля - модуль "Кісловодськ"; Виробничий корпус А; Виробничий корпус В, що належать Державі України в особі Національної академії наук України, право оперативного управління на які закріплено за Інститутом проблем математичних машин і систем Національної академії наук України, що розташовані за адресою: проспект Академіка Глушкова, 42 в м. Києві.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 03.08.2021 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в якій позивач останній у зв`язку з отриманням 20.07.2021 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України належним чином завірених копій наказів від 02.07.2021 року № 1562, № 1563, № 1564, № 1560, № 1561, № 1565, № 1566, № 1567, № 1568, № 1569, № 1570 просить уточнити позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції:

"1. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1560 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення градирні до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1561 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення градирні до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1562 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення виробничого корпусу В до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1563 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення корпусу А до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1564 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення будівлі-модулю "Кисловодськ" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

6. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1565 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення свердловини насосної до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

7. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1566 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу 1 ВМП (Ф) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

8. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1567 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу макулатури до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

9. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1568 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу тари хімтоварів до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

10. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1569 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення енергоблоку до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

11. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1570 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення виробничого корпусу Б до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації";

12. Зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Фонд державного майна України вчинити дії щодо виключення з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкти державної власності, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 42: виробничий корпус Б, енергоблок, градирня, градирня, склад тари хімтоварів, склад макулатури, склад 2 ВМП (Ф), свердловина насосна, будівля - модуль "Кисловодськ", виробничий корпус А, виробничий корпус В, органом управління яких є Національна академія наук України."

Заява судом долучена до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 03.08.2021 року від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи № 03/08/2021-1 разом з доказами направлення на адресу сторін у справі та 05.08.2021 року - пояснення № 04/08/2021-1 разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, які судом долучені до матеріалів справи.

В свою чергу 05.08.2021 року від третьої особи надійшли пояснення № 9-45 від 05.08.2021 року щодо позову разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в яких Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України підтримує позовні вимоги позивача та просить суд розглядати справу без участі представника ІПММС НАНУ. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Від відповідача 1 через канцелярію суду 18.08.2021 року надійшов відзив № 30-10/б/н від 18.08.2021 року разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в якому Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на повне дотримання при виданні оспорюваних наказів від 02.07.2021 року процедури включення об`єктів до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, передбаченої ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та розділу IV наказу ФДМУ від 22.05.2018 року № 675 «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації». Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 19.08.2021 року подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, виходячи зі змісту позовної заяви та вказаної заяви позивача, а також співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд розцінює останню як заяву про зміну предмету позову.

З огляду на те, що зміна предмету позову є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, а саме останньому було надано можливість надання заперечень щодо нового розміру ціни позову та наведенні його доводів при розгляді даної заяви, остання відповідає загальним вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що відповідна заява Національної академії наук України подана до суду до закінчення підготовчого засідання, заява позивача прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим має місце новий предмет позову, з урахуванням якого здійснюється розгляд спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 року відкладено підготовче засідання на 23.09.2021 року.

До початку судового засідання 16.09.2021 року від відповідача 1 надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи разом з доказами направлення на адресу сторін; 20.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив № 20/09/2021/1 від 20.09.2021 року разом з доказами направлення на адресу сторін, в якій останній не погоджується з доводами відповідача 1 та зазначає, що за умови вмотивованої відмови НАН України у погодженні щодо включення майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, наданої листами № 16/734-М від 13.07.2021 року та № 21/1092-11 від 12.07.2021 року, а також включення Інституту проблем математичних машин і систем НАН України до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, підстави для прийняття рішення щодо включення спірного майна до переліку об`єктів малої приватизації у РВ ФДМУ по м. Києву були відсутні. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 23.09.2021 року від відповідача 2 надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу сторін, в якому Фонд державного майна України заперечує проти позовних вимог та зазначає, що спірне майно не включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році, затвердженого наказом Фонду від 06.01.2021 року № 5 (зі змінами), а також наголошує на порушенні позивачем строку надання згоди на включення об`єктів до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 року відкладено підготовче засідання на 10.11.2021 року.

У зв`язку з тим, що судове засідання призначене на 10.11.2021 року не відбулось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 року розгляд справи призначено на 25.11.2021 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 26.10.2021 року та 10.11.2021 року від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення № 30-10/8408 від 25.10.2021 року та № 30-10/б/н від 10.11.2021 року разом з доказами направлення на адресу сторін; 05.11.2021 року від третьої особи надійшли додаткові пояснення № 148/9-75 від 02.11.2021 року по справі з доказами направлення на адресу сторін у справі, до яких додано, зокрема, свідоцтва про внесення ІПММС НАНУ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, серії НГ № 02562 від 01.04.2019 року та серії ДР № 02913 від 04.03.2021 року. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/11608/21 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 22.12.2021 року.

У судовому засідання 22.12.2021 року на стадії вступного слова судом протокольно оголошено перерву на 27.01.2022 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання призначене на 27.01.2022 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.02.2022 року.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, заперечень та правової позиції, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін станом на 23.02.2022 року до суду не надходило.

У судові засідання з розгляду справи по суті 22.12.2021 року та 23.02.2022 року з`явилися уповноважені представники позивача, відповідачів 1 та 2 та третьої особи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 22.12.2021 року та 23.02.2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів 1 та 2 в судових засіданнях 22.12.2021 року та 23.02.2022 року проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник третьої особи в судових засіданнях 22.12.2021 року та 23.02.2022 року підтримав позовні вимоги позивача та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін та учасників справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Національна академія наук України є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності, ат має у своєму віданні наукові установи, організації, підприємства об`єкти соціальної сфери, що забезпечують її діяльність.

Згідно п. 8.8. Статуту НАН України майновий комплекс НАН України складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансах НАН України та організацій, віднесених до її відання, і які закріплені державою за НАН України в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово - господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом,, не забороненим законом.

Так, згідно наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, у власності держави в особі Національної академії наук України перебувають об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 42, зокрема: виробничий корпус А; виробничий корпус Б; виробничий корпус В; енергоблок; градирня, літ С; градирня, літ. У; склад тари хімтоварів; склад макулатури; склад 1 ВМП (Ф); свердловина насосна; будівля-модуль «Кисловодськ».

Зазначені об`єкти згідно Розпорядження Президії НАН України № 148 від 04.03.2020 року «Про закріплення об`єктів майнового комплексу НАН України за Інститутом проблем математичних машин і систем національної академії наук України» закріплені на праві оперативного управління за Інститутом проблем математичних машин і систем національної академії наук України та обліковуються на балансі останнього.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулює Закон України від 18.01.2018 року № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон № 2269).

Згідно частини 1 статті 7 Закону № 2269 Фонд державного майна України його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.

Згідно зі статтями 1, 6 Закону України від 09.12.2011 року № 4107-VI "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Повноваження Фонду державного майна України, у тому числі у сфері приватизації державного майна, визначені статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України".

У частині 1, 3 статті 6 Закону України «Про Фонд державно майна України» передбачено, що Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Регіональні відділення та представництва діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Статтею 7 вказаного Закону визначено повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації. Установлено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації (ч. 1 ст. 7 вказаного Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2269 державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема, затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Згідно з частинами 1, 3 статті 11 Закону № 2269 ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Як встановлено судом за матеріалами справи, зазначено позивачем та відповідачем не заперечувалось, до Регіонального відділення Фонду держаного майна України по м. Києву надійшли та були зареєстровані заяви потенційних покупців про включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, а саме: 03.06.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОФЕЛ СЕМІКОР» (код ЄДРПОУ 31065529) щодо об`єктів - виробничий корпус Б; енергоблок; градирня, літ С; градирня, літ. У; склад тари хімтоварів; склад макулатури; склад 1 ВМП (Ф); свердловина насосна та 03.06.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЛОГ СЕМІКОР» (код ЄДРПОУ 24938366) щодо об`єктів виробничий корпус А; виробничий корпус В; будівля-модуль «Кисловодськ».

Процедура подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, регламентована наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року № 675 «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації», зареєстрованого в міністерстві юстиції України 20.06.2018 року за № 730/32182 (далі - Порядок).

У пункті 2 Порядку визначено, що державний орган приватизації, до якого надійшла заява, протягом трьох днів після надходження заяви звертається щодо надання згоди на включення об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Зміст пункту 5, 6 Порядку щодо строків надання органом управління державним майном згоди/відмови на приватизацію аналогічний за змістом частині 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та п. 2 Порядку Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом від 04.06.2021 року № 30-03/4472 звернулося до Національної академії наук України з проханням розглянути питання щодо надання згоди на включення зазначених у цьому листі об`єктів до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Вказаний лист було вручено позивачеві 15.06.2021року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення № 0160141966151.

За результатами розгляду листа РВ ФДМУ по м. Києву Національна академія наук України листом від 12.07.2021 року № 21/1092-11 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України м. Києву про свої заперечення стосовно включення відповідних об`єктів державної власності до переліку об`єктів що підлягають приватизації, посилаючись на перебування майна на балансі Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, який є науковою установою, яка включена до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а також наміри щодо розміщення на вільних площах інституту інших організацій, що перебувають у віданні НАН України та не мають на балансі нерухомого майна, необхідного для здійснення своєї статутної діяльності. Копія вказаного листа, який відповідачем 1 згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції було отримано 12.07.2021 року вх. № 6358, наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 2269 та п. 8 Порядку державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають подану заяву і додані до неї документи та приймають рішення щодо включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про прийняте рішення заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

Згідно п. 9 Положення Державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення.

У пункті 10, 11 Порядку встановлено, що Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.

В свою чергу, частиною 1 статті 12 Закону № 2269 рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Таким чином, рішення про приватизацію державного об`єкта приймається протягом 30 днів з дня затвердження Фондом державного майна України переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом від 07.07.2021 року №30-03/5415 повідомило Національну академію наук України про прийняття рішення про включення об`єктів державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, а саме: будівлі-модуль «Кисловодськ», виробничого корпусу А, виробничого корпусу В, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 42, та прийняття відповідних наказів від 02.07.2021 року №1562, №1563, №1564.

Також листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 07.07.2021 року №30-03/5414 повідомлено Національну академію наук України про прийняття рішення щодо включення об`єктів державної власності до переліку об`єктів малої приватизації: виробничого корпусу Б; енергоблоку, градирні, градирні, складу тари хімтоварів, складу макулатури, складу 1 ВМП (Ф), свердловини насосної, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 42, та прийняття відповідних наказів від 02.07.2021 року №№ 1560, 1561, 1565, 1566, 1567, 1568, 1569,1570.

Зокрема, як зазначено відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву, вищезазначені дії щодо прийняття рішення про включення об`єктів державної власності до переліку об`єктів малої приватизації та прийняття відповідних наказів від 02.07.2021 року були вчинені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву беручи до уваги положення абзацу 5 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», пункт 6 розділу IV наказу Фонду державного майна України від 22.05.2018 року № 675 «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації», позаяк, на переконання відповідача 1, Національною академією наук України як органом, уповноваженим управляти майном, було погоджено включення відповідних об`єктів до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за принципом «мовчазної згоди» у зв`язку з відсутністю відповіді останнього на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 04.06.2021 року № 30-03/4472 у строк, встановлений законодавством, тобто протягом 15 днів з дати отримання листа.

Як свідчать матеріали справи, у відповідь на вказані листи Національна академія наук України листами № 21/1092-11 від 12.07.2021 року (вх. № 6358 від 12.07.2021 року) та №16/734-М від 13.07.2021 року (вхідний №13/30636 від 13.07.2021 року) надала обґрунтовану відмову Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву та Фонду державного майна України щодо включення відповідних об`єктів державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, в порушення приписів ч.9 ст. 11 Закону «Про приватизацію державного та комунального майна» Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву за наявності вмотивованої відмови НАН України як органа управління відповідним державним майном прийняло неправомірне рішення щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, 11 об`єктів нерухомого майна, належних Державі Україна в особі НАН України, балансоутримувачем яких є Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України.

Відповідно, згідно позиції позивача, оспорювані накази Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про включення спірних об`єктів нерухомого майна до переліку об`єктів малої приватизації від 02.07.2021 року №№ 1560 -1570 суперечать також частині 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», позаяк спірні об`єкти нерухомого майна, що є складовою матеріально - технічної бази Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України як державної бюджетної неприбуткової наукової установи, включеної до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, не підлягають приватизації та відповідно, підлягають скасуванню як протиправні.

Окрім цього, посилаючись на ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», п.п.9, 10 Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, позивач просить суд зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Фонд державного майна України вчинити дії щодо виключення з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкти державної власності, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 42: виробничий корпус Б, енергоблок, градирня, градирня, склад тари хімтоварів, склад макулатури, склад 2 ВМП (Ф), свердловина насосна, будівля - модуль "Кисловодськ", виробничий корпус А, виробничий корпус В, органом управління яких є Національна академія наук України.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону НАН України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Як зазначалось судом вище, спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву шляхом прийняття наказів від 02.07.2021 року №№ 1560- 1570 рішень про включення до переліку об`єктів малої приватизації об`єктів нерухомого майна НАН України. При цьому зі змісту оскаржуваних наказів від 02.07.2021 року №№ 1560- 1570 вбачається, що останні видано РФ ФДМУ по м. Києву відповідно до Законів України "Про Фонд державного майна України" та «Про приватизацію державного і комунального майна", отже судом має досліджуватись дотримання ФДМУ та його регіональним відділенням як державними органами приватизації вимог вказаних законів України при видачі оскаржуваних наказів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Окрім цього суд наголошує, що згідно з принципом «належного урядування» ризик будь - якої помилки державного органу має покладатися на саму державу і такі помилки, за загальним правилом, не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 2269 до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 2269 з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.

До об`єктів малої приватизації належать:

1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації;

2) окреме майно.

Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;

3) об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об`єкти;

4) об`єкти соціально-культурного призначення.

До об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;

5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації;

6) інші об`єкти, що не належать до об`єктів великої приватизації.

Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:

- коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

- коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта;

- вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

- невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Наразі, саме на наявність вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном - НАН України, у погодженні щодо включення спірних об`єктів нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, як на наявність підстав для відмови у включенні об`єктів до такого переліку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. При цьому Національна академія наук України наголошує, що спірні об`єкти нерухомого майна, включені Регіональнім відділенням Фонду державного майна України по м. Києву до переліку об`єктів, що підлягають приватизації є такими, що не підлягають приватизації як складова матеріально технічної бази Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України - державної бюджетної неприбуткової наукової установи, включеної до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність» для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.

Наукові установи включаються до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, строком до п`яти років у межах строку, визначеного за результатами державної атестації.

Згідно з п. п. 73 п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 630 (зі змінами), Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ, веде Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 380 затверджено Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, згідно п.1 якого Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави - це перелік науково-дослідних, науково-технічних, науково-технологічних, науково-практичних установ усіх форм власності та вищих навчальних закладів усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва.

Як встановлено судом, Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2021 року № 288 «Про включення наукових установ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Окрім цього, факт включення Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України включено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави підтверджується наданими третьою особою копіями відповідних свідоцтв серії НГ № 02562 від 01.04.2019 року та серії ДР № 02913 від 04.03.2021 року.

Наразі, факт включення третьої особи до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, наказом № 288 від 04.03.2021 року підтверджено також Фондом державного майна України у відзиві на позовну заяву.

У зв`язку з вищевикладеним, а також враховуючи встановлені судом фактичні обставини, посилання відповідача 1 в заперечення позовних вимог на відсутність у вказаному Державному реєстрі та наказі Міністерства освіти і науки України № 2 від 04.01.2021 року «Про включення наукових установ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави» відомостей про Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України, судом до уваги не приймаються як такі, що спростовуються матеріалами справи та наявними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2269 до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 2269 приватизації не підлягають наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Відтак суд зазначає, що навіть за умов порушення НАН України строків надання вмотивованої відмови на приватизацію об`єктів, а саме ненадання заперечень проти такого включення у строк, визначений законодавством - протягом 15 днів з дати надходження листа РВ ФДМУ по м. Києву № 30-03/4472 від 04.06.2021 року, суд під час оцінки обставин дотримання відповідачем 1 під час видання наказів від 02.07.2021 року №№ 1560 - 1570 вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» вважає первинними критерії, що унеможливлюють включення спірного нерухомого майна до переліку об`єктів малої приватизації, у зв`язку з чим посилання РВ ФДМУ по місту Києву на таке погодження НАН України як органом, уповноваженим управляти майном, шляхом «мовчазної згоди», судом до уваги не приймаються.

Таким чином, за висновками суду, оскільки спірні об`єкти нерухомого майна, що є складовою матеріально - технічної бази Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України як державної бюджетної неприбуткової наукової установи, включеної до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, не підлягають приватизації, відповідно, включення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву спірних об`єктів нерухомого майна до переліку об`єктів малої приватизації оспорюваними наказами суперечить приписам частини 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Наразі принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Як зазначалось судом вище, позовні вимоги позивача ґрунтуються на факті прийняття протиправного рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою:м. Київ, проспект Глушкова, 42, та перебувають у державній власності, та прийняття відповідних наказів від 02.07.2021 року №№ 1560-1570.

Поряд із цим підлягає врахуванню позиція, викладена в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що оскаржувані накази від 02.07.2021 року №№ 1560- 1570, видані Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», що призвело до протиправного рішення про включення об`єктів нерухомого майна, що перебувають на балансі Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України та є державною власність, у зв`язку з чим позовні вимоги НАН України в частині визнання протиправними та скасування наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №№ 1560 - 1570 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №910/7164/19.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Суд зазначає, що згідно ст. 12 Закону № 2269 Рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 9 Порядку Державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення.

У пункті 10, 11 Порядку передбачено, що Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.

Натомість, як встановлено судом за матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, Фонд Державного майна України листом № 10-19-17650 від 30.08.2021 року, посилаючись на наявність наданих листом № 21/1092-11 від 12.07.2021 року заперечень НАН України, повідомив позивача, що спірне нерухоме майно до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 року, не включено.

Суд наголошує, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, було реальним та стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, оскільки станом на час прийняття рішення у справі ФДМУ та його регіональним відділенням як органами приватизації не включене спірне нерухоме майно до переліку об`єктів малої приватизації, у зв`язку з відсутністю порушень законодавства в сфері приватизації у вказаній частині, позовні вимоги позивача про зобов`язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Фонд державного майна України вчинити дії щодо виключення з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкти державної власності, що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 42: виробничий корпус Б, енергоблок, градирня, градирня, склад тари хімтоварів, склад макулатури, склад 2 ВМП (Ф), свердловина насосна, будівля - модуль "Кисловодськ", виробничий корпус А, виробничий корпус В, органом управління яких є Національна академія наук України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач частково довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог в рівних частинах

Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1560 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення градирні до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1561 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення градирні до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1562 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення виробничого корпусу В до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1563 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення корпусу А до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

6. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1564 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення будівлі-модулю "Кисловодськ" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

7. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1565 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення свердловини насосної до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

8. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1566 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу 1 ВМП (Ф) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

9. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1567 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу макулатури до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

10. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1568 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення складу тари хімтоварів до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

11. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1569 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення енергоблоку до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

12. Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву № 1570 від 02.07.2021 року "Про прийняття рішення щодо включення виробничого корпусу Б до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації".

13. Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (б-р Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 19030825) на користь Національної академії наук України (вул. Володимирська, буд.54, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 00019270) 12485,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

14. Стягнути з Фонду державного майна України (вул.Генерала Алмазова 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Національної академії наук України (вул. Володимирська, буд.54, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 00019270) 12485,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

15. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

16.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2022 року.

Суддя А.М.Селівон