Рішення

від 14.06.2022 по справі 160/1245/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року Справа № 160/1245/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1543-25/61У від 05 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки), яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 25 969,38 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) №Ф-68581-52-У, яка набрала чинності 08.10.2021 р., яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 28 776,53 грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вилучити недоїмку, штраф, пеню з інтегрованої картки платника податків, шляхом виключення з облікових даних суми боргу (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску у сумі, що визначена вимогою №Ф-1543-25/61У від 05 листопада 2018 року та вимогою №Ф-68581-52-У, яка набрала чинності 08.10.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки позивач хоча і була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, проте, фактично підприємницьку діяльність не здійснювала та доходу від такої діяльності не отримувала.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/1245/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечуючи проти позовної заяви відповідачем 15.02.2022 року подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує на те, що станом на день формування вимоги від 05.11.2018 року №Ф-1543-25/61У на суму 25 969,38 грн в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску за наступні періоди:

-по строку сплати 20.01.2014 нараховано за IV квартал 2013 року - 1218,67 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 22.04.2014 нараховано за І квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 21.07.2014 нараховано за II квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.10.2014 нараховано за III квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.01.2015 нараховано за IV квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.04.2015 нараховано за І квартал 2015 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.07.2015 нараховано за II квартал 2015 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.10.2015 нараховано за III квартал 2015 року - 1323,47 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 09.02.2018 нараховано за 2017 рік - 8448,00 грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.04.2018 нараховано за І квартал 2018 року - 2457,18 грн.(перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.07.2018 нараховано за II квартал 2018 року - 2457,18грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.10.2018 нараховано за III квартал 2018 року - 2457,18 грн (перебувала на загальній системі оподаткування).

Вказану вимогу було надіслано на податкову адресу платника податків. Відповідно до даних АТ Укрпошта поштове відправлення повернуто на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за закінченням встановленого строку зберігання. На підставі вказаного, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 №Ф-1543- 25/61У на суму 25 969, 38 грн. набула статусу узгодженої.

Також станом на день формування вимоги від 02.09.2021 №Ф-68581-52У у розмірі 28 776,53 грн. у позивача ОСОБА_1 рахувалася заборгованість, яка включала в себе нарахування, визначені у вимозі від 05.11.2018 року №Ф-1543-25/61У на суму 25 969,38 грн, а також:

-по строку сплати 21.01.2019 нараховано за IV квартал 2018 року 2457,18грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.04.2019 нараховано за І квартал 2019 року - 2754,18грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-нарахування за 3 кв. 2013 року за звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік № 21245317 від 21.06.2019 р. у сумі 1194,03 грн. (перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-нараховано за рішенням № 0115455354 від 24.06.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 4 кв.2013 року - 3 кв.2018 року штрафну санкцію у сумі 4691,65 грн. та пеню у сумі 22890,85 грн., всього на суму 27582,50 грн.(не оскаржувалася);

- 18.08.2021 року відображено нарахування єдиного внеску за квітень-травень 2019 року в сумі 1836,12 грн. Таким чином, за період перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_2 нараховано єдиного внеску у сумі 11343,87 грн. та нарахована, однак не оскаржена (не скасована) штрафна санкція та пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ 27582,50 грн. Всього на суму 38 926, 37 грн. В свою чергу, за період перебування платником на загальній системі оподаткування з 01.01.2017 року по 29.05.2019 року нараховано 22 867,02 грн. Водночас відповідно до даних ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_2 був сплачений єдиний внесок у 2019 році у сумі 33 016,86 грн. Таким чином, заборгованість з єдиного внеску, штрафної санкції та пені на дату формування вимоги про сплату боргу від 02.09.2021 №Ф-68581-52У складала 28 776,53 грн. Податковий орган на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449 надіслав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.09.2021 №Ф-68581-52У, яка складала 28 776,53 грн на податкову адресу платника. Відповідно до даних АТ Укрпошта поштове відправлення було отримано позивачем особисто 08.09.2021 року.

21.02.2022 року представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, якою підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2022 року, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 15.06.2022 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи в судовому засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадження, враховуючи клопотання позивача від 15.06.2022 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2009 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

28.05.2019 році до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; стан - припинено.

05.11.2018 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1543-25/61У, якою позивачу визначено до сплати недоїмку з єдиного внеску в сумі 25 696, 38 грн.

Вказану вимогу було надіслано на податкову адресу платника податків. Відповідно до даних АТ Укрпошта поштове відправлення повернуто на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за закінченням встановленого строку зберігання.

Рішенням №0115455354 від 24.06.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску до позивача застосовано штраф у розмірі 502,27 грн. за період з 21.01.2014 року по 29.05.2019 року та у розмірі 4189,38 грн. за період з 21.01.2015 року по 29.05.2019 року та нараховано пеню у розмірі 22 890,85 грн., що складає 27 582,50 грн.

Рішення від 24.06.2019 року позивачем оскаржено не було.

02.09.2021 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68581-52/61, якою позивачу визначено до сплати недоїмку з єдиного внеску в сумі 28 776, 53 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач оскаржила її в адміністративному порядку, звернувшись до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відповідною скаргою від 14.09.2021 року.

За результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення від 05.10.2021 року № 8667/Г/99-00-06-02-01-09, яким вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.09.2021 року № Ф-68581-52/61 ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишити без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 від 14.09.2021 року б/н залишити без задоволення.

Вказане рішення отримано позивачем 15.10.2021 року.

08.10.2021 року відповідачем на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68581-52У, якою позивачу визначено до сплати недоїмку з єдиного внеску в сумі 28 776, 53 грн.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1543-25/61У від 05 листопада 2018 року, №Ф-68581-52/61 від 02.09.2021 року, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ("Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань") в частині відносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів статті 2 Закону №2464-VI, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував зазначене питання. Зокрема, у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19), від 4 грудня 2019 року (справа №440/2149/19), від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18) висловлено правову позицію, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З огляду на предмет спору у цій справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд доходить висновку, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд при вирішенні спору повинен, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).

Визначення наявності у особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов`язку сплати єдиного внеску.

З метою встановлення наявності такого статусу у відповідних осіб, суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

01 липня 2004 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у подальшому змінено назву на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.05.2009 року позивач була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності.

28.05.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням.

Так, у наданому відзиві відповідач зазначив, що в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність була наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску за наступні періоди:

-по строку сплати 20.01.2014 нараховано за IV квартал 2013 року - 1218,67 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 22.04.2014 нараховано за І квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 21.07.2014 нараховано за II квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.10.2014 нараховано за III квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.01.2015 нараховано за IV квартал 2014 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.04.2015 нараховано за І квартал 2015 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 20.07.2015 нараховано за II квартал 2015 року - 1267,95 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.10.2015 нараховано за III квартал 2015 року - 1323,47 грн.(перебувала на спрощеній системі оподаткування);

-по строку сплати 09.02.2018 нараховано за 2017 рік - 8448,00 грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.04.2018 нараховано за І квартал 2018 року - 2457,18 грн.(перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.07.2018 нараховано за II квартал 2018 року - 2457,18грн. (перебувала на загальній системі оподаткування);

-по строку сплати 19.10.2018 нараховано за III квартал 2018 року - 2457,18 грн (перебувала на загальній системі оподаткування).

Отже, спірна вимога від 05.11.2018 року Ф-1543-25/61У на суму 25 969, 38 грн. включає в себе заборгованість за період з 4 кварталу 2013 року по 3 квартал 2018 року.

При цьому відповідно до положень п.п. 2, 3 ч.1 ст.7 Закону № 2464 (в редакції до 2016 року включно) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) внесено зміни до Закону № 2464, які набули чинності з 01.01.2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний соціальний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином з 01.01.2017 року підлягав обов`язковій сплаті фізичними особами-підприємцями єдиний внесок незалежно від того, чи було отримано такою особою дохід (прибуток).

Як зазначалося вище спірна вимога від 05.11.2018 року Ф-1543-25/61У у розмірі 25 959, 38 грн. включає в себе заборгованість в т.ч. за період з 4 кварталу 2013 року у сумі 1218,67 грн., строк сплати до 10.02.2014 року; за 1 квартал 2014 у сумі 1267,95 грн., строк сплати до 22.04.2014 року; за 2 квартал 2014 у сумі 1267,95 грн., строк сплати до 21.07.2014 року; за 3 квартал 2014 у сумі 1267,95 грн. строк сплати до 20.10.2014 року; за 4 квартал 2014 у сумі 1267,95 грн., строк сплати до 20.01.2015 року; за 1 квартал 2015 у сумі 1267,95 грн., строк сплати до 20.04.2015 року; за 2 квартал 2014 у сумі 1267,95 грн., строк сплати до 20.07.2014 року; за 3 квартал 2015 у сумі 1267,95 грн. строк сплати до 19.10.2015 року; за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. (перебувала на загальній системі оподаткування) строк сплати 09.02.2018 року; за І квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн.(перебувала на загальній системі оподаткування) по строку сплати 19.04.2018 року; за II квартал 2018 року у сумі 2457,18грн. (перебувала на загальній системі оподаткування) строк сплати 19.07.2018 року; за III квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн (перебувала на загальній системі оподаткування) строк сплати 19.10.2018 року.

Однак, з наданої позивачем трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 16.09.2015 року по 31.01.2020 року працювала в КП "Дніпропетровський будинок органної та камерної музики" Дніпропетровської обласної ради (Наказ № 94-к від 15.09.2015 року про прийняття на роботу, Наказ від 31.01.2020 року про звільнення за угодою сторін).

Також, з наданої позивачем Довідки форми ОК-5 (про індивідуальні відомості про застраховану особу) вбачається, що з вересня 2015 року та по 31.12.2020 року (включно), за позивача обов`язок сплати ЄСВ було покладено на роботодавця, яким було - КП "Дніпропетровський будинок органної та камерної музики" Дніпропетровської обласної ради (код 13436532).

Отже, в період перебування позивача в трудових відносинах з КП "Дніпропетровський будинок органної та камерної музики" Дніпропетровської обласної ради, роботодавцем за неї було сплачено єдиний внесок.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що у позивача був відсутній обов`язок щодо сплати за себе єдиного внеску в період її праці в КП "Дніпропетровський будинок органної та камерної музики" Дніпропетровської обласної ради з 15.09.2015 року по 31.01.2020 року та протиправність нарахування їй сум єдиного внеску за даний період оскаржуваною вимогою від 05.11.2018 року.

При цьому, суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням єдиного соціального внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкова вимога №Ф-1543-25/61У від 05 листопада 2018 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині нарахованої суми єдиного внеску за період 2017 рік, І, ІІ та ІІІ квартали 2018 року у загальній сумі 15 819,54 грн.

В свою чергу, суд зазначає, що сума у розмірі 10 149,84 грн. за періоди з 4 кварталу 2013 року по 3 квартал 2015 року нарахована відповідачем правомірно та з урахуванням наданих позивачем самостійно звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №5Д(річна) за 2013, 2014 та 2015 роки.

Щодо вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68581-52/61 від 02.09.2021 року та № Ф-68581-52У від 08.10.2021 року, суд зазначає наступне.

Так, дані вимоги сформовано на суму 28 776,53 грн., яка складається є суми недоїмки у розмірі 1836,12 грн. нарахованої за квітень травень 2019 року, штрафної санкції у розмірі 4049,56 грн. та пені у розмірі 22 890,85 грн. нарахованої на підставі рішення №0115455354 від 24.06.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Оскільки, у періоді квітень-травень 2019 року позивач була працевлаштована та за неї єдиний внесок сплачувало КП "Дніпропетровський будинок органної та камерної музики" Дніпропетровської обласної ради, позивач не мала обов`язку щодо сплати єдиного внеску в наведений період.

Отже, нарахування єдиного внеску за квітень травень 2019 року у розмірі 1836,12 грн. вимогами про сплату боргу є протиправним, відповідно вимоги в цій частині підлягають скасуванню.

В свою чергу, вимоги в частині визначеної суми штрафний санкцій та пені не підлягають скасуванню, оскільки нараховані на підставі рішення податкового органу від 24.06.2019 року, яке позивачем не оскаржувалось та є чинним.

Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В позовній заяві позивач заявляє вимогу визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) №Ф-68581-52-У, яка набрала чинності 08.10.2021 р., яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 28 776,53 грн. з зазначенням, що дана вимога оскаржувана позивачем в адміністративному порядку, але від 02.09.2021 року за №Ф-68581-52/61.

При цьому, в судовому засіданні представником позивача зазначено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу саме від 02.09.2021 року.

Враховуючи встановлені обстави справи, приймаючи до уваги вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати вимоги від 02.09.2021 року та 08.10.2021 року в частині нарахування недоїмки у розмірі 1836,12 грн.

Що стосується вимоги позивача про виключення суми недоїмки з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 19.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

Питання щодо організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

У пункті 2 розділу І вказаного Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Пунктом 5 розділу І Порядку № 422 передбачено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У підпунктах 1, 2 пункту 4, підпунктами 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 422 закріплено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «оскаржується в судовому порядку ).

У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси Скасовується в адміністративному порядку, або Вручено, адміністративний розгляд, або Анульовано при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на Скасовується в адміністративному порядку), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов`язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).

До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.

Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП : на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день; на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади; на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.

Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.

У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з`ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов`язаний забезпечити достовірність та об`єктивність даних що в ній містяться.

При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.

Оскільки часткову протиправність оскаржуваних вимог встановлено цим судовим рішенням, яке на даному етапі не набрало законної сили, суд вважає, що вимоги стосовно зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки позивача є передчасними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 2977, 20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 03.01.2022 року № 0.0.2406730055.1, однак у зв`язку із тим, що позовні вимоги задоволено частково відшкодуванню підлягає сума у розмірі 640, 10 грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1543-25/61У від 05 листопада 2018 року в частині нарахованої недоїмки у розмірі 15 819,54 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68581-52/61 від 02.09.2021 року в частині нарахованої недоїмки у розмірі 1836,12 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68581-52У від 08.10.2021 року в частині нарахованої недоїмки у розмірі 1836,12 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640, 10 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська