Рішення

від 15.06.2022 по справі 160/26348/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року Справа № 160/26348/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Литвицькому Ю.Д.

за участю:

представника відповідача Колобової С.Б.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/26348/21 за позовною заявою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.12.2021 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь», а саме: свічі допалу надлишкового газу; піч сушки феросплавів - 1 од., прес - 11 од., токарний верстат - 5 од., заточувальний верстат - 2 од., вальцювальний верстат - 1 од., свердлувальний верстат - 2 од., до повного усунення порушення.

Позов обґрунтовано тим, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» встановлено, що Інвентар джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає фактичному стану підприємства. На підприємстві є в наявності джерела утворення викидів, які не обліковані в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від неврахованих джерел утворення викидів відсутній, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про атмосферного повітря». У зв`язку з тим, що виявлений факт є грубим порушенням природоохоронного законодавства, а саме: експлуатація стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

До суду 27.01.2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що має дозвіл, виданий Департаментом екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації, терміном дії з 01.03.2017 р. по 01.03.2027 р. Підставою для видачі дозволу був звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Вищевказаний дозвіл обліковує всі джерела викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів на виробництві в комплексі виготовлення та обробки відводів, трубному комплексі, труболиварному цеху, тощо. Так, позивачем не доведено, яке саме обладнання є недооблікованим джерелом викидів забруднюючих речовин, а лише зазначена назва обладнання без посилання на структурні підрозділи підприємства, цехи, місця де нібито знаходяться ці джерела. Позивачем не надано жодних доказів щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не враховано проведеною інвентаризацією, а також, не встановлено кількісним та якісний склад можливих викидів діяльності товариства від недооблікованих джерел. Отже, є незрозумілим, які конкретно об`єкти не враховані під час проведення інвентаризації, в якому структурному підрозділі підприємства розташовані та на які, відповідно, необхідно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Крім того, в позові вказані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які взагалі відсутні і не передбачені технологічним процесом на виробництві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 р. було вирішено перейти до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.04.2022 р. о 14:00 год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 14.04.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 17.05.2022 року о 14:00 год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 17.05.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.06.2022 р. об 13:00 год.

До суду 26.05.2022 р. від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло клопотання, в якому вони просять зупинити провадження у справі №160/26348/21 до скасування в Україні воєнного стану.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 р. у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про зупинення провадження по справі №160/26348/21 відмовлено.

Представник позивача в судове засідання 16.06.2022 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України основний вид діяльності ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» (код ЄДРПОУ 32475729) код КВЕД 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний).

На підставі плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 р., затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2020 р. № 454 та плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 р., затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 р. № 114, Інспекцією в період з 02.09.2021 р. по 15.09.2021 р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь».

В ході здійснення заході державного нагляду (контролю) встановлено, що Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає фактичному стану підприємства. На підприємстві є в наявності джерела утворення викидів, які не обліковані в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства, а саме: свічі допалу надлишкового газу; піч сушки феросплавів - 1 од., прес - 11 од., токарний верстат - 5 од., заточувальний верстат - 2 од., вальцювальний верстат - 1 од., свердлувальний верстат - 2 од.

За результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено акт від 15.09.2021 р. №360/2.1-7/21.

Перевіркою серед іншого встановлено, що у порушення вимог ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

За фактом порушення вимог природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Трушевої К.О. складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2021 р. №215554.

Встановлений перевіряючими факт порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства визнано посадовою особою ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь», про що міститься відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.09.2021 р. №215554.

За фактом виявленого порушення посадову особу ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.09.2021 р. №215551, 215552, 215553, 215554 передбаченого ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено 850 грн. штрафу, що сплачений згідно квитанції.

У зв`язку з виявленими в ході проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, позивач звернувся з цим позовом до суду з вимогою повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь», а саме: свічі допалу надлишкового газу; піч сушки феросплавів - 1 од., прес - 11 од., токарний верстат - 5 од., заточувальний верстат - 2 од., вальцювальний верстат - 1 од., свердлувальний верстат - 2 од., до повного усунення порушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України від 25.06.1991 р. №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII).

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 р. Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Згідно до п. п. 4 п. 2 розділу II Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо:

виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин;

забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин;

додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Відповідно до п. 3 розділу II Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Згідно до п. 6 розділу II Положення Інспекція звертається до суду із позовом щодо:

обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

З аналізу положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції вбачається, що позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.

У преамбулі до Закону №2707-XII зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон №2707-XII спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно із ст. 5 Закону №2707-XII у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (ч. 1 ст. 6 Закону №2707-XII).

Також, ч. 1 ст. 7 Закону №2707-XII визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону №2707-XII, відповідно до якої підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами ст. 11 Закону №2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

При цьому ст. 12 Закону №2707-XII передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995 р. (Інструкція №7), стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Згідно до п. 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №277 від 28.04.2020 р. наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

2.1.1. викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом;

2.1.2. викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства;

2.1.3. викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування, встановлені у дозволі;

2.1.4. викиди, які здійснюються у разі невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин;

2.1.5. аварійні викиди.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

З аналізу викладеного вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов: по-перше - це вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

Вирішуючи питання застосування заходів шляхом повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг під час яких ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» здійснює експлуатацію стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд виходить з такого.

Як встановлено, ході здійснення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що Інвентар джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не відповідає фактичному стану підприємства. На підприємстві є в наявності джерела утворення викидів, які не обліковані в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин підприємства, а саме: свічі допалу, надлишкового газу; піч сушки феросплавів - 1 од., прес - 11 од., токарний верстат 5 од., заточувальний верстат - 2 од., вальцювальний верстат -1 од., свердлувальний верстат 2 од.

Однак, позивачем жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Суд зазначає, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не встановлено жодних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також не встановлено кількісний та якісний склад можливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діяльності відповідача.

Так, відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а частиною першою статті 50 Основного закону передбачено право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-XII від 16.10.1992 (далі Закон № 2707-XII), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 1.15.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Поряд з цим, для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені і в подальшому відображені в акті перевірки наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вказана позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2019 року у справі № 440/3838/18, де зазначено про те, що для визнання порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в акті перевірки повинні бути зафіксовані обставини, з якими законодавець пов`язує негативні наслідки для суб`єкта господарювання, зокрема, чи є речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів забруднюючими, перелік цих речовин та їх значення.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1655, визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об`єктів (підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що державний облік ведеться з метою регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних та пересувних джерел, ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Згідно із розділом 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 № 177 (далі - Інструкція), узяття на державний облік здійснюється за такими критеріями:

об`єктів - якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1);

видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

Потенційний викид - це максимальний загальний обсяг викидів забруднюючої речовини із стаціонарних джерел при роботі підприємства в режимі номінального навантаження технологічного обладнання, що передбачається проектно-кошторисною документацією.

Додаток 1 до Інструкції визначає перелік забруднюючих речовин на порогові значення потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що для визначення об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря без відповідного дозволу, потрібно провести заміри та встановити чи присутня хоча б одна забруднююча речовина та чи вона перевищує дозволену кількість викидів.

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 № 317 було затверджено Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

Таким чином, розробка таких нормативів для устаткування є передумовою отримання дозволу на їх використання як джерел викидів забруднюючих речовин, а отже, критерієм визначення потреби отримання дозволу для такого устаткування взагалі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами здійснення позивачем у межах господарської діяльності викидів забруднюючих речовин, що справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Як вбачається з акта перевірки такі висновки обумовлені виключно візуальним обстеженням відповідача у ході проведення перевірки.

Проте, складений позивачем акт перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо відповідача вказану інформацію не містить, крім того, доказів результатів інструментально-лабораторних вимірювань позивачем також не надано.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем при проведенні перевірки необхідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання для з`ясування чи дійсно Товариство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Акт перевірки не містить інформації та до позову не додано доказів проведення позивачем дій по відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи здійснюється відповідачем викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з надходженням в атмосферне повітря яких законодавець пов`язує необхідність отримання відповідного дозволу.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 р. у справі №160/301/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що встановлені викиди мають бути зафіксовані в акті перевірки, крім того мають бути розраховані маса таких викидів, їх якісний склад забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Не з`ясування питань щодо здійснення виявленим об`єктом перевищення викидів речовин, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, унеможливлює з`ясування питання віднесення вказаних об`єктів до джерел викидів забруднюючих речовин.

Отже, застосування такого крайнього заходу, як повне зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг під час яких ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» здійснює експлуатацію стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідачем не доведеними, а позовні вимоги необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, суду приходить до висновку, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не встановлено факту викиду позивачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що виключає необхідність отримання ним дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо повного зупинення виробництва (виготовлення) реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог позивача, розподіл понесених ним витрат зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул.Героїв АТО, 92, м.Кривий Ріг, 50103, код ЄДРПОУ 43877118) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Трубосталь» (пр.Трубників, 56/91, м.Нікополь, 532501, код ЄДРПОУ 32475729) про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 17.06.2022 року.

Суддя А.В. Савченко