Рішення

від 16.06.2022 по справі 600/87/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/87/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства НОВ-ТРАНС-АВТО до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування акту і постанови,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство НОВ-ТРАНС-АВТО звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування акту і постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 296990 від 12 жовтня 2021 року в частині вказаної в Акті відсутності Дозволу Республіки Молдова та скасувати винесену на підставі Акту постанову №307698 щодо застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано про порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у неналежному повідомленні позивача про час і місце розгляду справи, а також про несвоєчасне повідомлення про винесену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №307698. Також вказано про відсутність у позивача обов`язку пред`явлення посадовим особам Укртрансбезпеки дозволу Республіки Молдова та про наявність у позивача під час перевірки усіх необхідних документів.

Ухвалою суду від 10 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 21 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства НОВ-ТРАНС-АВТО про забезпечення позову у цій справі.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року задоволено заяву Приватного підприємства НОВ-ТРАНС-АВТО про продовження процесуального строку та продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив по цій справі до 31 січня 2022 року включно, про що позивача та його представника повідомлено 26 січня 2022 року шляхом направлення указаної ухвали на їх електронні адреси.

Станом на 17 червня 2022 року позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 17 червня 2022 року замінено відповідача у цій справі з Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (Державної служби України з безпеки на транспорті Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки: м. Чернівці, вул. Руська, 248-У, код ЄДРПОУ 39816845) на його правонаступника - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (Чернівецька область, Чернівецький район, с. Магала, вул. Чернівецька, 1-Г, код ЄДРПОУ 39816845).

У поданому Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відзиві вказано про безпідставність оскарження позивачем акту перевірки та про законність оскаржуваної постанови. Відповідач вважає, що доводи позивача є необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого уповноваженими особами Укртрансбезпеки порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у ненаданні до перевірки дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватися перевезення пасажирів (дозволу Республіки Молдова). Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року працівниками Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортного засобу MERCEDES-BENZ 313, номерний знак НОМЕР_1 , що використовується у діяльності Приватним підприємством НОВ-ТРАНС-АВТО для перевезення пасажирів. Під час проведення перевірки встановлено, зокрема, не надання водієм указаного транспортного засобу ОСОБА_1 дозволу Республіки Молдова.

Так, 12 жовтня 2021 року працівниками Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №296990, у якому вказано, що при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів по маршруту «Луцьк-Кишинів» згідно з Дозволом України АН№005320 від 13 липня 2021 року, протяжністю 657 км на момент перевірки у водія відсутній дозвіл Республіки Молдова, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

08 грудня 2021 року Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №307698, відповідно до якої за порушення вимог статті 53 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути з Приватного підприємство НОВ-ТРАНС-АВТО адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними актом та постановою суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III у редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до вимог статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 40 Закону №2344-III визначено, що водій автобуса зобов`язаний, з-поміж іншого, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів передбачена статтею 53 Закону №2344-III.

Так, згідно з частиною четвертою статті 53 Закону №2344-III при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Статтею 58 Закону №2344-III визначено, що однією із функцій контролю за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, згідно пунктів 1 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Отже, органи державного контролю на автомобільному транспорті уповноважені проводити рейдові перевірки транспортних засобів на предмет наявності визначених законом документів, які водій зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам. За виконання резидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-III, в тому числі без дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення, автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

Оскільки, як вбачається зі встановлених обставин справи, при проведенні уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ 313, номерний знак НОМЕР_1 , що використовувався у діяльності Приватним підприємством НОВ-ТРАНС-АВТО для перевезення пасажирів по маршруту «Луцьк-Кишинів» протяжністю 657 км, не було надано до перевірки дозволу Республіки Молдова, тобто дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватися перевезення пасажирів, що визначено частиною четвертою статті 53 Закону №2344-III, то відповідачем правомірно притягнуто позивача як автомобільного перевізника до відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваної у цій справі постанови №307698 від 08 грудня 2021 року є обґрунтованим та законним.

Твердження позивача щодо безпідставності оскаржуваної постанови необґрунтовані, такі не підтверджені належними й достовірними доказами.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведено подання відповідачу дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватися перевезення пасажирів - дозволу Республіки Молдова.

Доводи позову щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у неналежному повідомленні позивача про час і місце розгляду справи, а також про несвоєчасне повідомлення про винесену постанову №307698, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, згідно пунктів 25 - 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Пунктом 29 Порядку №1567 передбачено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

З огляду на наведені норми та обставини цієї справи, надаючи оцінку указаним вище доводам позивача суд зауважує, що позивачем у позові не наведено обґрунтованих заперечень, які він мав намір висловити відповідачу під час розгляду справи про порушення, а у ході судового розгляду справи позивачем не надано жодних належних доказів, які він мав намір подати відповідачу при розгляді справи про порушення, та які б у сукупності могли вплинути на результат розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатом чого прийнято оскаржувану постанову №307698.

При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17 з подібних правовідносин зазначено, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє її спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відтак, суд вважає, що за наявності доведеного відповідачем та не спростованого позивачем у ході судового розгляду цієї справи факту допущення останнім порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у ненаданні при проведенні перевірки уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки дозволу іноземної країни, по території якої буде здійснюватися перевезення пасажирів, відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф згідно абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Стосовно доводів позову про несвоєчасне повідомлення про винесену відповідачем постанову №307698 від 08 грудня 2021 року з посиланням при цьому на приписи пункту 29 Порядку №1567, то такі жодним чином не впливають на законність та обґрунтованість прийняття такої постанови , а тому не мають значення для правильного вирішення цього спору.

Відносно тверджень у позові про незаконність Акту Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №296990 від 12 жовтня 2021 року в частині вказаної в Акті відсутності Дозволу Республіки Молдова та позовних вимог щодо оскарження названого Акту, то варто зазначити про їх безпідставність, оскільки названий не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України й не створює для позивача жодних наслідків, а тому не може бути предметом спору.

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки фіксуються результати перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та зазначаються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезення автомобільним транспортом. Тобто, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише фіксуванням результатів перевірки у встановленому законодавством порядку, правові наслідки у вигляді відповідальності за виявлені перевіркою порушення виникають не на підставі акту перевірки, а на підставі прийнятих органом державного контролю на автомобільному транспорті в подальшому рішень, які встановлюють відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Отже, позовні вимоги у частині оскарження акту також є безпідставними й задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для її скасування відсутні.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість позову. Натомість доводи відповідача свідчать про його безпідставність.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства НОВ-ТРАНС-АВТО до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування акту і постанови відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 червня 2022 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Приватне підприємство НОВ-ТРАНС-АВТО (60300, Чернівецька область, Чернівецький район м. Новоселиця, вул. Котовського, 106-А, ЄДРПОУ 36192021), відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (Чернівецька область, Чернівецький район, с. Магала, вул. Чернівецька, 1-Г, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.П. Лелюк