Постанова

від 16.06.2022 по справі 2040/6971/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року

м. Київ

справа № 2040/6971/18

касаційне провадження № К/9901/13588/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «СПЕЦТЕХНІКА»

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року (головуючий суддя - Заічко О.В.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тацій Л.В.; судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М.)

у справі № 2040/6971/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «СПЕЦТЕХНІКА»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «СПЕЦТЕХНІКА» (далі - ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ від 03 серпня 2018 року № 5612 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА».

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що ним на підтвердження взаємовідносин із контрагентами, зазначеними в запиті, на вимогу контролюючого органу своєчасно та на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) надано належним чином засвідчені копії первинних документів, а відтак у ГУ ДФС у Харківській області були відсутні підстави для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії.

Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА».

12 червня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем скеровано на адресу позивача запит від 30 травня 2018 року № 22107/10/20-40-14-21-16 про надання інформації та її документальне підтвердження за фактами, що свідчать про допущення ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА» порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2015 року при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЛЬТА-Х», за грудень 2015 року при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейлтек», за грудень 2015 року при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «СХІД-ОПТ ТОРГ», виходячи з наявної податкової інформації щодо зазначених контрагентів платника.

На вказаний запит контролюючого органу позивачем листом від 22 червня 2018 року № 1/06-18 надано письмові пояснення, де зазначено, що ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА» з другого кварталу 2016 року не має штатних працівників на підприємстві, але щодо запитуваної інформації за листопад і грудень 2015 року про перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно- матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна, позивачем відповіді не надано. Переліку працівників, штатного розпису платник до відповіді на запит також не долучив. При цьому ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА» надано копії видаткових накладних, які підписані іншими особами, ніж директор позивача, але відомостей щодо перебування вказаних осіб у трудових відносинах із ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА», переліку цих осіб, документів, за якими надано їм дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна, не представлено.

З урахуванням наведеного на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 ПК України заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області 03 серпня 2018 року прийнято наказ № 5612 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТБ «СПЕЦТЕХНІКА».

Спірний наказ фактично реалізовано його застосуванням, оскільки на підставі зазначеного акта індивідуальної дії проведено документальну позапланову перевірку позивача, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного наказу, судові інстанції дійшли висновку про те, що надані позивачем пояснення на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу необґрунтовані та документально непідтверджені, у зв`язку з чим у ГУ ДФС у Харківській області були достатні підстави для прийняття наказу про призначення перевірки.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації.

Утім, слід зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Відтак, такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справа № 816/228/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

За правилами частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «СПЕЦТЕХНІКА» задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова