Рішення

від 08.06.2022 по справі 546/715/19

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/715/19

номер провадження 2/546/1/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача

ТОВ «АФГ «Еліта» адвоката Назаревича І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №546/715/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», Решетилівської міської ради Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Решетилівської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в :

08.07.2019 позивач звернувся до Решетилівського районного суду із вищевказаним позовом у якому просить суд визнати недійсним заповіт від 13.04.2004, складений від імені ОСОБА_2 на користь ТОВ «Славутич», посвідчений секретарем Малобакайської сільської ради Ільченко Н.Г., зареєстрований в реєстрі за №35, за яким ОСОБА_2 заповіла земельну ділянку, розташовану на території Малобакайської сільської ради СТОВ «Славутич», правонаступником якого є ТОВ «АФГ «ЕЛІТА». Позивач вважає, що ОСОБА_2 вказаний заповіт не складала, підпис на заповіті їй не належить, підпис на заповіті ОСОБА_3 , як уповноваженої особи на посвідчення заповітів, не належить їй, а сам заповіт є підробленим.

11.07.2019 суддею Лизенко І.В. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.11.2019 ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області відмовлено у задоволенні заяви представника Малобакайської сільської ради та ТОВ «ЕЛІТА» про залишення позову без розгляду.

09.12.2019 відповідачем по справі - ТОВ «Агрооб`єданння фермерських господарств «ЕЛІТА» подано апеляційну скаргу на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.11.2019

17.01.2020 ухвалою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25.11.2019 - повернуто скаржнику.

Розгляд справи не було завершено у зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19.

Через відсутність у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення повторного автоматизованого розподілу справи не відбулося, що підтверджується протоколом від 07.02.2020.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, 04.08.2020 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О., яку зараховано до штату суду наказом від 06.07.2020 № 27а-ОС та повноваження на здійснення правосуддя якої розпочалися із 28.07.2020.

13.08.2020 ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області прийнято справу до розгляду суддею Романенко О.О. та розгляд справи визначено проводити повторно в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

16.09.2020 позивачем подано до суду клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 та клопотання про витребування доказів від Малобакайської сільської ради Полтавської області

02.11.2020 від відповідача ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду цивільної справи за № 546/960/17.

23.11.2020 відповідачем по справі - ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх тверджень зазначає, що матеріалами справи не доведено того факту, що ОСОБА_2 (спадкодавець за заповітом від 26.01.1993, яка заповіла все своє майно позивачу) та ОСОБА_2 ( особа, на ім`я якої видано державний акт на право приватної власності на землю щодо земельної ділянки площею 2,77 га, яка розташована на території Малобакайської сільської ради) є однією і тією ж особою.

Окрім цього зазначає, що заповіт від 13.04.2004 відповідає вимогам законодавства, оскільки було дотримано обов`язкову нотаріальну форму, а саме правочин відповідає волі спадкодавця та направлений на реалізацію його права власності в частину розпорядження належним йому майном, оскільки був підписаний з доброї волі за власним бажанням та з власної ініціативи власноручно спадкодавцем. Секретарем Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області встановлено особу заповідача та перевірено його дієздатність, а тому за формою та змістом заповіт відповідає чинному на момент його посвідчення законодавству. Підстави, зазначені у ч.1 ст.1257 ЦК України, для визначення такого заповіту нікчемним і відстави, зазначені у ч.2 ст.1257 ЦК України для визначення такого заповіту недійсним, відсутні.

Відповідач по справі - Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористалася.

Ухвалою суду від 22.12.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області у цивільній справі №546/960/17 за позовом ОСОБА_1 до Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особо, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

12.01.2021 позивачем по справі подано апеляційну скаргу на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.12.2020 про зупинення провадження у справі №546/715/19.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.12.2020 залишено без задоволення.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 04.06.2021 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» та Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Решетилівської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним у зв`язку із набранням законної сили ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області у справі №546/960/17 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

11.08.2021 від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: ксерокопії дублікату заповіту від 30.04.2004 та копію державного акту на право приватної власності на землю.

12.08.2021 представником відповідача Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області - адвокатом Ковжогою О.І. подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача по справі - Малобакайську сільську раду Решетилівського району Полтавської області на належного - Решетилівську міську ради Полтавської області.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.08.2021 замінено неналежного відповідача - Малобакайську сільську раду Решетилівського району Полтавської області на належного відповідача - Решетилівську міську раду Полтавської області, проведення підготовчого засідання відкладено на іншу дату.

Відповідач по справі - Решетилівська міська рада Полтавської області у встановлений строку правом на подання відзиву не скористався

Ухвалою суду від 09.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання з`явилися позивач та представник відповідача ТОВ «Еліта» - адвокат Назаревич І.Р.

Позивач у судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Стверджує, що ОСОБА_2 склала на нього заповіт, яким заповіла все належне їй майно на користь ОСОБА_1 . Заповіт, складений ОСОБА_2 від 13.04.2004, вважає підробленим та недійсним. Запевняє, що остання не могла заповісти земельну ділянку на користь сільськогосподарського товариства «Славутич», правонаступником якого є ТОВ «Еліта». Підписи спадкодавця та секретаря Малобакайської сільської ради - ОСОБА_3 вважає підробленими та вчинені іншими особами. При цьому, щодо призначення у справі почеркознавчої експертизи фактично відмовився, зазначивши, що проведення такої експертизи, на його думку, є неможливим. Вважає, що ОСОБА_2 не могла скласти заповіт саме такого змісту. На його думку, викликає сумнів, що вона заповіла лише пай, а не все майно. Зазначив, що всі його доводи є його припущеннями, які безумовно свідчать про недійсність заповіту. Окрім того, пояснив, що будь-яких належних і допустимих доказів щодо встановлення факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою у нього немає, однак це підтверджується наданим висновком лінгвістичної експертизи. Також пояснив, що у встановлені законом строки не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , звертався до суду із позовом про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Його позов залишено без розгляду. Рішення суду про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини не ухвалялося. З приводу нерозглянутих судом клопотань про витребування доказів підтвердив, що дійсно подавав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності та не висловлював свою позицію щодо даних клопотань про витребування доказів.

Представник відповідача ТОВ АФГ «Еліта» - адвокат Назаревич І.Р. у судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві. Окрім цього зазначив, що матеріалами справи не доведено того факту, що сподаємицею за законом після смерті ОСОБА_2 була саме ОСОБА_5 (мати позивача). Адже в свідоцтві про народження позивача матір`ю вказана ОСОБА_5 . Експертний висновок, доданий до позовної заяви, не є належним доказом встановлення факту родинних відносин. Таким чином, єдиним та належним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ТОВ «Еліта», як правонаступник СТОВ «Славутич».

08.06.2022 Решетилівська міська рада Полтавської області подала до суду клопотання про проведення розгляду справи за відсутності їх представника.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.14) та копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (т.1 а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.1 а.с.15).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_8 (мати) (т.1 а.с.16).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_9 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.17).

Із копії заповіту від 26.01.1993 вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла все майно з будівлями де б воно не знаходилося і в чому б воно не заключалось на користь свого племінника - ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Малобакайської сільської ради народних депутатів та зареєстровано в реєстрі за №40 (т.1 а.с.10).

Відповідно до дубліката заповіту від 13.04.2004, ОСОБА_2 , що народилася в селі Бакай Решетилівського району Полтавської області, на випадок своєї смерті заповіла належний їй земельний пай розміром 2,58 га, що знаходиться на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області по державному акту ІУ-ПЛ056003, зареєстрованому в Малобакайській сільській раді 11.12.2001 на користь СТОВ «Славітич». Даний заповіт 13.04.2004 посвідчено секретарем Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області Ільченко Н.Г. (т.1 а.с.11, т.2 а.с.21, т.2 а.с.138).

У експертному висновку №056/679-m від 09.04.2019 зазначено, що ім`я ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть (повторно), державний акт на право приватної власності на землю, записи ОСОБА_2 ) та ОСОБА_2 (заповіт, запис ОСОБА_2 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційному документі розмовного варіанта особового імені ОСОБА_2 - ОСОБА_2 і зумовлені особливостями адаптації імені в говіркових середовищах, де зроблено відповідні записи (див. Трійник І.І . Словник українських імен. - К.: Довіра, 2005, с. 135-136).

ОСОБА_5 та ОСОБА_5 попри розбіжності в зазначених вище документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах імені батькові від варіантів особового імені ОСОБА_7 / ОСОБА_7 (див. Скрипник Л. Г. , Дзятківська Н. П. - К.: Наукова 1996, с. 90, 275; Трійняк І.І . Словник українських імен. -К.; Довіра, 2005, с. 285) (т.1 а.с.12).

Постановою державного нотаріуса Решетилівського державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. від 24.10.2016 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю факту прийняття спадщини (т.1 а.с.13).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №056003, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,77 га, яка розташована на території Малобакайської сільської ради. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №428 (т.1 а.с.19, т.2 а.с.139).

У п.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» (нова редакція), затвердженого зборами учасників товариства, протоколом №8 від 04.10.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» є правонаступником усіх прав у обов`язків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВУТИЧ» Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 30891222, у результаті приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», згідно передавального акту (т.2 а.с.14-15).

Постановою державного нотаріуса Решетилівського державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. від 22.03.2019 відмовлено ТОВ АФГ «Еліта» у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 2,58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малобакайської сільської ради після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю факту прийняття спадщини та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку (т.2 а.с.20).

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.02.2021 у справі №546/960/17 позов ОСОБА_1 до Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду (т.2 а.с.95-96).

Спір у справі виник із спадкових правовідносин та регулюється нормами цивільного законодавства.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Щодо підстав та права ОСОБА_1 на звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Встановлене частиною другою статті 1257 ЦК України коло заінтересованих осіб не є обмеженим і залежить від обставин конкретної справи, оскільки цивільне законодавство не містить визначення поняття «заінтересована особа».

Позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, повинен довести конкретні факти порушення його прав та інтересів вказаним правочином.

Критерієм заінтересованості позивача в оспорюванні заповіті є: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені правочином; 2) у результаті визнання заповіту недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Постановою державного нотаріуса Решетилівського державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. від 24.10.2016 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю факту прийняття спадщини.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.02.2021 у спарві 546/960/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_16 фактично не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що оспорюваний заповіт на його спадкові права не впливає та їх не порушує, оскільки він у встановленому законом порядку не вступив у спадщину, тому він не є заінтересованою особою, яка наділена правом на звернення до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Тобто право на звернення до суду, в розумінні норм ст.4 ЦПК України, позивачем не доведено.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі №463/579/18 (провадження № 61-11961св19), відповідно до якої Верховний Суд прийшов до висновку, що якщо особа у встановлений законом строк та порядок не прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оспорюваний заповіт не впливає та не порушує її спадкові права.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що його спадкові права, як особи, яка вступила у спадщину, порушені відповідачем, то позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом із цим, зважаючи не те, що вказані вище встановлені факти є результатом висновків суду, що здійснені на підставі аналізу поданих позивачем доказів, для забезпечення повноти розгляду справи та повноти права позивача на належний судовий розгляд, суд вважає за необхідне висловити свої висновки щодо обгрутованості вимог недійсності заповіту.

Щодо тверджень позивача про недійсність заповіту від 13.04.2004, складеного від імені ОСОБА_2 на користь СТОВ «Славутич», посвідченого секретарем Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області Ільченко Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за №35, суд прийшов до таких висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 26.01.1993 на випадок своєї смерті заповіла все майно з будівлями де б воно не знаходилося і в чому б воно не заключалось на користь свого племінника - ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Малобакайської сільської ради народних депутатів та зареєстровано в реєстрі за №40 (т.1 а.с.10).

Відповідно до дубліката заповіту від 13.04.2004, ОСОБА_2 , що народилася в селі Бакай Решетилівського району Полтавської області, на випадок своєї смерті заповіла належний їй земельний пай розміром 2,58 га, що знаходиться на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області по державному акту ІУ-ПЛ056003, зареєстрованому в Малобакайській сільській раді 11.12.2001 на користь СТОВ «Славутич». Даний заповіт 13.04.2004 посвідчено секретарем Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області Ільченко Н.Г. (т.1 а.с.11, т.2 а.с.21, т.2 а.с.138).

Із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №056003, встановлено, що земельна ділянка площею 2,77 га, яка розташована на території Малобакайської сільської ради належить на праві приватної власності саме ОСОБА_2 . Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №428 (т.1 а.с.19, т.2 а.с.139).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1251 ЦК України, встановлено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства юстиції від 11.11.2011 №3303/5 затверджено "Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування" (далі - Порядок).

Відповідно до 1.1. вказаного Порядку, в редакції, чинній на час посвідчення оспорюваного заповіту, передбачено, що перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 1.2. Порядку передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Згідно п.1.3., відповідно до статті 7 Закону України "Про нотаріат" посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку, визначено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1.4 розілу ІІІ Порядку, при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 Цивільного кодексу України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб (крім подружжя) не допускається. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Пунктами 1.8. та 1.9 Порядку передбачено, що заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (додаток 16). Заповідач може в будь-який час скасувати заповіт, подавши про це заяву до відповідного органу місцевого самоврядування. У випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування.

Аналогічні положення закріплені в ст.1254 ЦК України, відповідно до якої, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1257 ЦК України передбачає підстави недійсності заповіту, зокрема відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2 ст.1257 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2018 року в справі № 756/14304/15-ц (провадження № 61-11896св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що "для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України".

Судом не встановлено, що у момент складення заповіту у ОСОБА_2 були фізичні вади або хвороби, які б позбавили її здатності самостійно прочитати заповіт та вчинити на ньому свій підпис. Належних та допустимих доказів про невідповідність заповіту внутрішній волі заповідача суду позивачем надано не було. Від проведення судової почеркознавчої експертизи позивач відмовився. Доводи та припущення позивача про те, що особа не могла заповісти не все належне їй майно, а лише одну земельну ділянку не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Таким чином, доводи позивача про недійсність заповіту ґрунтуються на припущеннях, що не може бути взято судом до уваги, оскільки, згідно до ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з викладеного, що підтверджено доказами, спірний заповіт, відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту, а саме він складений у письмовій формі, підписаний власноручно заповідачем, посвідчений відповідальною посадовою особою органу місцевого самоврядування - секретарем Малобакайської сільської ради, яка уповноважена на вчинення нотаріальних дій, що не дає підстав зробити висновок про його недійсність.

Щодо твердження позивача про наявність родинних відносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.14) та копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (т.1 а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.1 а.с.15).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_8 (мати) (т.1 а.с.16).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_5 (мати) (т.1 а.с.17).

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо наявності родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

При цьому, наданий позивачем висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України №056/679-m від 09.04.2019 в якому зазначено, що особові імена ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , імена по батькові ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , зазначені у свідоцтві про смерть, державному акті на право приватної власності на землю та заповіті, належать одній особі, не може бути визнано належним доказом.

Встановлення факту родинних відносин, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті може бути встановлено виключно рішенням суду відповідно до ст. 315 ЦПК України.

Таким чином, позивачем не доведено факту родинних відносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та такими, що не підтверджені належними та допустими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні, до закінчення судових дебатів представником відповідача ТОВ «АФГ «Еліта» - адвокатом Назаревичем І.Р. заявлено клопотання у якому він вказав, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті спору, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідачем ТОВ «АФГ «Еліта» будуть надані докази понесених стороною відповідача витрат на професійну правову допомогу.

Зважаючи на наведене, питання про розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу в даному рішенні не вирішується та буде вирішено у судовому засіданні після надання відповідних доказів стороною позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1233, 1234, 1235, 1257 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», Решетилівської міської ради Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Решетилівської державної нотаріальної контори, про визнання заповіту недійсним - відмовити за недоведеністю.

Судові витрати, понесені позивачем у справі, покласти на позивача - ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 червня 2022 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», ЄДРПОУ 24389445, адреса місцезнаходження: с. Бакай, Полтавський район, Полтавська область, пошт.інд. 38423;

відповідач - Решетилівська міська рада Полтавської області, ЄДРПОУ 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 14, м. Решетилівка, Полтавська область, пошт.інд. 38400;

третя особа - Решетилівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900185, адреса місцезнаходження: вул. Старокиївська, буд. 12, м. Решетилівка, Полтавська область, пошт.інд. 38400.

Суддя О.О. Романенко