Справа № 202/5527/21
Провадження № 2/202/502/2022
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 червня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Свити Н.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання розподілу особових рахунків, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовними вимогами до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання розподілу особових рахунків.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , яка зареєстрована та мешкає разом із нею в кв. АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності в рівних частках. Зазначала, що вона сплачує за житлово-комунальні послуги, а відповідач натомість не виконує зобов`язань зі сплати комунальних послуг та має заборгованість, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом. Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат площею 18.2 кв.м. та 12.8 кв.м. Виділити в користування ізольовані приміщення однакового розміру в квартирі неможливо, однак з меншої кімнати є вихід на окрему лоджію площею 1.6 кв.м. та між нею та донькою добровільно, тривалий проміжок часу склався наступний порядок користування: вона користується кімнатою 18.2 кв.м., а ОСОБА_3 користується кімнатою 12.8 кв.м. та лоджією 1.6 кв.м. Просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 18,2 кв.м., а відповідачу - ОСОБА_3 , житлову кімнату площею 12,8 кв.м. та лоджію площею 1.6 кв.м., залишити у загальному користуванні співвласників кухню - 7,5. кв.м., вбиральню - 1,5 кв.м., ванну кімнату - 2,8 кв.м., коридор - 7,9 кв.м., вбудовану шафу 0,4 кв.м.; зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартирі АДРЕСА_1 відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
ОСОБА_3 надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що вона завжди сплачувала комунальні послуги і лише останній час віддавала гроші позивачу для сплати комунальних послуг. Зазначала, що їй та позивачу належить по 1/2 частині квартири, квартира є двокімнатною, має житлову кімнату площею 18,2 кв.м. та житлову кімнату площею 12,8 кв.м. Кімнати не відповідають ідеальним часткам сторін та є прохідними, що унеможливлює визначення окремого порядку користування житлом, а тому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги у частині розподілу особових рахунків є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 та її представник позов підтримали та просили задовольнити. Позивач зазначала, що у неї з донькою конфліктні відносини, вона користується житловою кімнатою 18,2 кв.м., а її донька користується житловою кімнатою 12, 8 кв.м. та лоджією 1,6 кв.м. Враховуючи наявну заборгованість за житлово-комунальні послуги просила суд визначити запропонований нею порядок користування квартирою.
ОСОБА_3 взадоволенні позовних вимог просила відмовити. Зазначала, що між нею та її матір`ю дійсно конфліктні відносини, однак заперечувала факт того, що вона не сплачує комунальні послуги. Не заперечувала, що вона користується житловою кімнатою 12.8 кв.м. та лоджією 1.6 кв.м., а позивач користується житловою кімнатою 18.2 кв.м.
В судовому засіданні якості свідка було допитано ОСОБА_5 , яка повідомила суду, що кімнати у квартирі ізольовані, позивач користується житловою кімнатою 18, 2 кв.м., а відповідач житловою кімнатою 12, 8 кв.м. та лоджією 1,6 кв.м. Такий порядок користування квартирою між сторонами склався майже 10 років тому. Підтвердила, що у сторін існують конфліктні відносини.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке видано згідно розпорядження № 248-IV/98 від 14.10.1998.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до даних технічного паспорту на вказану квартиру, остання складається з 2 кімнат загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 31 кв.м. у тому числі: 1-а кімната - 18,2 кв.м., 2-а кімната - 12,8 кв.м., кухня площею 7,5 кв.м.; вбиральня площею 1,5 кв.м; ванна кімната площею 2,8 кв.м; коридор площею 7, 9 кв.м. Квартира обладнана лоджією 1,6 кв.м.
Відповідно до плану квартири, кімната площею 18, 2 кв.м. та кімната площею 12, 8 є ізольованими, що також підтверджено учасниками справи.
Площа кімнати, яку позивач просила виділити їй в користування, складає 18, 2 кв.м., а ОСОБА_3 просила виділити в користування кімнату 12, 8 кв.м. та лоджію 1,6 кв.м., інші приміщення залишити в загальному користуванні.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Таким чином, порядок користування житловими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення відповідають за розміром часткам цих осіб у вказаному майні.
Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року № 6-1500цс15.
При встановленні порядку користування майном кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина майна з урахуванням його частки в праві спільної власності на нього. Разом з тим виділені в користування приміщення можуть не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них.
Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від якого не відійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 127/7320/13-ц (провадження № 61-18125св18).
В судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів та поясненнях, встановлено, що між сторонами неприязні відносини, сторони не можуть дійти згоди щодо оплати комунальних послуг та сторони у справі як співвласники квартири визначили порядок користування нею, за яким у користуванні позивача перебуває житлова кімната площею 18, 2 кв.м., а у відповідача житлова кімната площею 12,8 кв.м. та лоджія площею 1.6 кв.м.
Враховуючи баланс інтересів співвласників спірної квартири, суд вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою у запропонований позивачем спосіб, оскільки іншого варіанту користування спірною квартирою, який би відповідав часткам співвласників у праві власності, відповідачка не запропонувала, наполягаючи лише на відмові у задоволенні позовних вимог.
Встановлення порядку користування квартирою з незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників, із урахуванням планування квартири, є єдиним оптимальним способом вирішення спору між співвласниками квартири. Надання кожному із співвласників квартири у користування по 15,5 кв. м житлової площі є неможливим.
Враховуюче зазначене, суд вважає за необхідне визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 18,2 кв.м., а відповідачу - ОСОБА_3 , житлову кімнату площею 12,8 кв.м. та лоджію площею 1.6 кв.м., залишити у загальному користуванні співвласників кухню - 7,5. кв.м., вбиральню - 1,5 кв.м., ванну кімнату - 2,8 кв.м., коридор - 7,9 кв.м., вбудовану шафу 0,4 кв.м. та зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартирі АДРЕСА_1 відповідно до встановленого порядку користування квартирою, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 76-78, 81, 95, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов`язання розподілу особових рахунків - задовольнити.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 18,2 кв.м., а відповідачу - ОСОБА_3 , житлову кімнату площею 12,8 кв.м. та лоджію площею 1.6 кв.м., залишити у загальному користуванні співвласників кухню - 7,5. кв.м., вбиральню - 1,5 кв.м., ванну кімнату - 2,8 кв.м., коридор - 7,9 кв.м., вбудовану шафу 0,4 кв.м.
Зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверська 19» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартирі АДРЕСА_1 відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Повний текст рішення складено 14.06.2022.
Суддя Г.В. Бєсєда
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104820217 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєсєда Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні