Рішення
від 19.06.2022 по справі 209/5227/21
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/5227/21

Провадження № 2/209/237/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 червня 2022 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.,

за участі секретаря - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Лімітед" про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати попереднім договором № 0129 від 28 вересня 2019 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Борисфен Лімітед" в особі директора Чернієнко Юлії Романівни, стягнути з ТОВ «Борісфен Лімітед» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у якості повернення сплаченої за не отриманий транспортний засіб грошової суми в розмірі 58000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 58000,00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 28.09.2019 року він уклав попередній договір за № 0129 купівлі-продажу транспортного засобу з ТОВ «Борисфен Лімітед», директор Чернієнко Юлія Романівна , на підставах ознайомлення покупця із зразком товару за каталогом та описом, за яким 28.09.2019 року він сплатив 58000 гривень відповідно до реквізитів ревардінгового платежу на придбання автомобіля «Ford Focus» седан 2015 року. Тим самим ним, як покупцем, було виконано умови попереднього договору на придбання транспортного засобу, але самим продавцем і відповідачем умов попереднього договору № 0129 на даний час не виконано, транспортний засіб не представлений ні в день підписання 28.09.2019 року на місце обумовленого представлення транспортного засобу за адресою: м. Дніпро, вул. Праці, 16, район МРЕО МВС України в Дніпропетровській області, ні по день подання позову до суду. Тим самим продавець (відповідач) від укладання Основного договору ухиляється і вимоги по поверненню оплаченої суми за транспортний засіб за умовами попереднього договору ігнорує, незважаючи на письмові та телефонні вимоги. У зв`язку з вищевикладеним та на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України позивач вимушений розірвати попередній договір № 0129 з усіма правовим наслідками для відповідача за істотні порушення договору та завдані ним стороні позивача шкоди. Таким чином, він вважає за необхідне вимагати від відповідача повернення сплаченої за транспортний засіб грошової суми матеріальних збитків в розмірі 58000 грн.

Також зазначає, що визначеними діями продавця йому, як покупцю була причинена моральна шкода, яка може бути стягнена у вигляді компенсації за порушення цивільно-правового договору на підставі ст. 23 ЦК України, навіть у випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено і не містять таких вказівок норми ЦК України чи іншого закону, що регулюють відповідний вид договору. А саме, неправомірними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, що виражається у довготривалому 2-річному нервовому напруженні, яке визначалось у зверненнях до установ охорони здоров`я та відволіканні під час перебуванні на роботі, в побуті, на відпочинку, а також витраченим часом для особистого розшуку та відвідин відповідача по місцю проживання, відвідин органів правосуддя. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмір 58000 грн.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проте заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача ТОВ "Борисфен Лімітед" в особі директора Чернієнко Юлії Романівни в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Борісфен Лімітед» в особі директора Чернієнко Ю.Р. (продавець) був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0129. Відповідно до п. 2.2 умов зазначеного договору продавець ТОВ «Борісфен лімітед» зобов`язаний придбати у офіційних дилерів або дистриб`юторів для покупця ОСОБА_1 транспортний засіб седан, марки Ford, модель Focus, 2015 року випуску та укласти основний договір в термін вказаний в договорі п. 2.1. Договору. Відповідно п.п 4.1.1. продавець зобов`язується продати, а покупець купити транспортний засіб за 58 000,00 гривень, згідно п.п. 4.1.3 покупець сплачує викупну вартість у розмірі 100 % від вартості транспортного засобу, що складає 115 000,00 гривень. Відповідно до п. 6.1 попереднього договору в разі відмови продавця укласти основний договір з вини продавця, продавець зобов`язаний протягом 10 банківських днів повернути покупцю суму сплаченого покупцем ревардінгового платежу. Відповідно до п. 6.3 сторона, що порушила цей договір зобов`язана відшкодувати збитки завдані таким порушенням (а.с. 4-9).

На виконання вимог п. 5.1 Договору позивачем ОСОБА_1 відповідачеві ТОВ «Борисфен Лімітед» сплачено грошові кошти в розмірі 58 000,00 грн. (сума передбачена в п. 4.1.1 пп. а) (а.с. 10-11).

Позивачем ОСОБА_1 30.09.2019 року на адресу відповідача ТОВ «Борісфен Лімітед» була направлена вимога про повернення коштів за невиконання умов попереднього договору № 0129, яка останніми була проігнорована (а.с.12).

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України у рішенні по справі №15-рп/2011 від 10.11.2011: «Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу (ЦК). Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Цивільного Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому послуги».

За змістом статтею 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статей 6 та 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому, для попереднього договору, наряду з іншими його умовами повинні бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

Тобто у попередньому договорі крім основного зобов`язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того, чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов`язання у виді штрафних санкцій.

При цьому, в силу положень частини 3 статті 635 ЦК України припиняються зобов`язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов`язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 4.1, 5.1, 7.1 Договору, сторони погодили:

- укладення Основного договору, предметом якого буде транспортний засіб седан, марки Ford, модель Focus, 2015 року випуску, вартістю 115 000,00 грн, право власності на який виникає у позивача з моменту оплати цієї ціни,

- на підтвердження дійсних намірів сторін розмір ревардінгового платежу встановлено на рівні 10 % від зазначеної ціни,

- укладення Основного договору протягом 10 робочих днів за умови сплати позивачем суми ревардінгового платежу.

В даному випадку договір укладений 28.09.2019 року, позивачем сплачено того ж дня відповідачеві 58000,00 грн.

Як випливає з п. 6.1 Договору, у разі відмови відповідача від укладення, в т.ч. не підписання Основного договору, внаслідок чого такий договір не буде укладений з вини відповідача, останній зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дати, встановленої в Договорі, повернути позивачеві суму сплаченого останнім ревардінгового платежу.

Пункт 12.1 передбачає, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і до моменту укладення Основного договору. Якщо Основний договір у визначений термін не відбулося, то цей Договір та передбачені зобов`язання втрачають чинність в день, коли мав бути укладений Основний договір.

Тлумачення статті 635 ЦК свідчить, що сторони в попередньому договорі можуть домовитися про встановлення в ньому як строку, так і терміну укладення основного договору.

Неукладення основного договору, у встановлений в попередньому договорі строк, може свідчити про порушення попереднього договору, а не про його недійсність. Підстави визнання договору недійсним мають існувати на момент його укладення, а не виникати в результаті невиконання умов договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 760/10884/15-ц.

Крім того, згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачами кошти (понад суму ревардінгового платежу) в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом розірвання попереднього договору та повернення відповідачем фактично отриманої суми грошових коштів.

Отже, оскільки у визначені строки Основний договір між сторонами з вини відповідача не укладено, Договір втратив чинність, транспортний засіб, визначений п. 2.2 Договору, або 58000,00 грн. позивачеві на час розгляду справи не переданий/повернуто, позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача йому було завдано довготривалого 2-річного нервового напруження, яке визначалось у зверненнях до установ охорони здоров`я та відволіканні під час перебуванні на роботі, в побуті, на відпочинку, а також витраченим часом для особистого розшуку відповідача та звернення до органів правосуддя, ОСОБА_1 оцінює заподіяну йому моральну шкоду в сумі 58 000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення.

Під час визначення розміру відшкодування також обов`язково дотримуватися принципів розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верхового суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Враховуючи вищевикладене, те що протиправними діями відповідача позивачу були спричинені душевні страждання, переживання в зв`язку з невиконанням умов договору, те, що тривалий час позивачу не було предоставлено транспортний засіб, за який ним було сплачено кошти, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 58000 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача понесеної моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 гривень за позовну вимогу немайнового характеру, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 908,00 гривень за позовну вимогу майнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Лімітед", ЄДРПОУ 42124937, адреса реєстрації: вул. Леніна (Героїв України), б.96, оф.49, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, адреса для листування: вул. Героїв України, буд. 52, кв. 9, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів - задовольнити повністю.

Розірвати попередній договір № 0129 купівлі-продажу транспортного засобу від 28 вересня 2019 року укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен Лімітед", ЄДРПОУ 42124937 в особі директора Чернієнко Юлії Романівни (продавець).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борісфен Лімітед», ЄДРПОУ 42124937 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у якості повернення сплаченої за не отриманий транспортний засіб грошової суми в розмірі 58 000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень 00 коп. за попереднім договором № 0129 від 28 вересня 2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борісфен Лімітед», ЄДРПОУ 42124937 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борісфен Лімітед», ЄДРПОУ 42124937 на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борісфен Лімітед», ЄДРПОУ 42124937 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 20 червня 2022 року.

Суддя Я.В. Замкова

СудДніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Дата ухвалення рішення19.06.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104824406
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —209/5227/21

Ухвала від 05.04.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Лобарчук О. О.

Рішення від 19.06.2022

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Замкова Я. В.

Ухвала від 27.01.2022

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Замкова Я. В.

Ухвала від 22.12.2021

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Замкова Я. В.

Ухвала від 13.12.2021

Цивільне

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Замкова Я. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні