Рішення

від 06.06.2022 по справі 390/1427/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1427/20

Провадження № 2/390/26/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" червня 2022 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Терещенка Д.В.,

при секретарі - Абрамовій М.О.,

за участю позивача та її представника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Кропивницька районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Кропивницька районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку, що розташована на території Соколівської сільської ради та житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями під номером АДРЕСА_1 . На день смерті батька разом з ним проживала його мати - її бабуся ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14.03.2020 вона як єдина рідна донька ОСОБА_5 та єдина онука ОСОБА_6 подала заяву до Кропивницької районної державної нотаріальної контори по прийняття спадщини за законом, 16.04.2020 отримала відповідь, що після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу, видано свідоцтво про право на спадщину, та спадкову справу передано до архіву. 31.07.2020 вона в друге надіслала заяву до державного нотаріуса Лебедченко А.Д. про прийняття спадщини за законом та 11.08.2020 отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропущенням встановленого ст.1270 ЦК України 6-ти місячного строку для прийняття спадщини. Причиною того, чому вона не знала про смерть спадкодавців свого батька та бабусі, і відповідно не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у шестимісячний строк є велика відстань між місцем її проживання та реєстрації (Донецька область) і місцем знаходження спадкового майна, крім того, нотаріусом, в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» не публікувалось у регіональній пресі про смерть спадкодавців, не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємців, крім того війна на сході України або війна на Донбасі - збройний конфлікт, який розпочався у квітні 2014 року також є причиною тривалості пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що ці обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в подальшому подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі та наполягала на задоволенні позовних вимог (т.2 а.с.24).

Представник позивача адвокат Верба А.І. в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в подальшому подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі та подав письмово викладені дебати, в яких зазначив, що однією з поважних причин для позивача пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є велика відстань між місцем її проживання АДРЕСА_2 та місцем знаходження спадкового майна, другою поважною причиною пропуску строку є неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт (постанова Верховного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19), так у матеріалах спадкових справ, які витребувані судом, відсутні вчинення дій з боку нотаріуса для розшуку спадкоємця, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо місце проживання, місце перебування або місце роботи спадкоємця, тому враховуючи викладене просить позов задовольнити в повному обсязі (т.2 а.с.23, 25-26).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причину неявку не повідомив, відзив на позов не надав. Виклик відповідача проведено відповідно до положень ч.1 ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку за місцем реєстрації, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Представник третьої особи просив розглянути справу без участі представника нотаріальної контори.

Суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданим повторно 20.12.2019 Селидівським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 7 (т.1 а.с.9).

Як вбачається з копії спадкової справи № 279/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка витребувана судом, згідно заповіту, який посвідчено державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано у реєстрі за № 1-270 від 26.04.2005, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,65 га під номером двісті п`ятнадцять, кадастровий номер 3522584800:02:000:0215, що розташована на території Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, - ОСОБА_3 , 1935 року народження. Заповіт складено у двох примірниках, один залишився на зберіганні в справах Кіровоградської районної державної нотаріальної контори, а другий, викладений на бланку нотаріальних документів, виданий заповідачу ОСОБА_5 (т.1 а.с.183 на звороті).

03 серпня 2005 року спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 подано до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно заповіту, посвідченого Кіровоградською районною нотаріальною конторою 26 квітня 2005 року за р.№ 1-270. В заяві про прийняття спадщини ОСОБА_3 зазначено, що інших спадкоємців зазначеним заповітом, немає, але є спадкоємець, який має право на обов`язкову частку, мати спадкодавця - ОСОБА_6 (т.1 а.с.180).

Згідно довідки, виданої Назарівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області № 2 від 12.01.2006, ОСОБА_5 згідно погосподарської книги № 1 особовий рахунок № НОМЕР_2 до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.184 на звороті).

06 лютого 2006 року спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 звернулась до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що належала померлому. В поданій заяві зазначила, що крім неї спадщину прийняла мати спадкодавця ОСОБА_6 , 1918 року народження, інших спадкоємців, передбачених законом та вищевказаним заповітом, немає (т.1 а.с.179).

06 лютого 2006 року державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1-98, спадкоємцю зазначеному в заповіті - ОСОБА_3 , на 1/2 частку майна ОСОБА_5 , що складається з права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,65 га під номером двісті п`ятнадцять, кадастровий номер 3522584800:02:000:0215, що розташована на території Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку спадкового майна на ім`я ОСОБА_6 , не видано (т.1 а.с.186).

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина за заповітом на земельну ділянку та за законом на інше майно, що не охоплено заповітом та належало спадкодавцю. Спадщину за заповітом на земельну ділянку прийняла відповідач по справі ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса та отримала на своє ім`я свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку земельної ділянки, та мати спадкодавця ОСОБА_6 , 1918 року народження, як спадкоємець першої черги за законом, яка мала право на обов`язкову частку у спадщині, оскільки на час відкриття спадщини була непрацездатною за віком, та яка прийняла спадщину у відповідності до ст.1268 ЦК України, як спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку вищевказаної земельної ділянки та на інше майно, не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 09.01.2009 Назарівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області (т.1 а.с.126).

Як вбачається з копії спадкової справи № 31/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , яка витребувана судом, згідно заповіту, який посвідчено секретарем виконкому Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та зареєстровано у реєстрі за № 4 від 22.08.2005, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право своєму синові - ОСОБА_4 . Заповіт складено у двох примірниках, один залишився на зберіганні в справах Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а другий, викладений на бланку нотаріальних документів, виданий заповідачу ОСОБА_6 (т.1 а.с.128 на звороті).

23 січня 2009 року ОСОБА_4 , який також відповідно до ст.1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги за законом, як син спадкодавця (свідоцтво про народження т.1 а.с.126 на звороті), прийняв спадщину за заповітом, посвідченого виконавчим комітетом Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області 22 серпня 2005 року за р.№ 4 - на все майно, подавши до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. В заяві про прийняття спадщини ОСОБА_4 зазначив, що вищевказаним заповітом інші спадкоємці не передбачені. Осіб, які мають право на обов`язкову частку, а саме: непрацездатні діти, друге подружжя та батьки спадкодавця, відповідно до ст.1241 ЦК України, а також малолітніх, неповнолітніх та осіб цивільна дієздатність яких обмежена, немає. Інші спадкоємці, передбачені законом, відсутні (т.1 а.с.122 на звороті).

20 травня 2010 року ОСОБА_4 , як єдиний спадкоємець за заповітом, звернувся до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 010045. В поданій заяві зазначив, що вищевказаним заповітом інші спадкоємці не передбачені. Осіб, які мають право на обов`язкову частку, а саме непрацездатні діти, друге подружжя та батьки спадкодавця, відповідно до ст.1241 ЦК України, а також малолітніх, неповнолітніх та осіб цивільна дієздатність яких обмежена, немає. Інші спадкоємці, передбачені законом, відсутні.

Згідно довідки, виданої Назарівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області № 214 від 18.05.2010, ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована з 1978 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_6 в вищезазначеному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований (т.1 а.с.129 на звороті.)

20 травня 2010 року державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 31/2009, спадкоємцю зазначеному в заповіті - сину спадкодавця ОСОБА_4 , на майно ОСОБА_6 , що складається з права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку загальною площею 5,24 га під номером двісті чотирнадцять, кадастровий номер 3522584800:02:000:0214, що розташована на території Назарівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (т.1 а.с.132 на звороті).

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_6 , нотаріусом не видавалось. Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, яка відкрилась за заповітом після смерті ОСОБА_6 , відсутні.

Отже, після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за заповітом на все майно, що належало спадкодавцю, яку прийняв відповідач по справі ОСОБА_4 як єдиний спадкоємець за заповітом, шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (статті 1233, 1235 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі №145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом із тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Отже судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина за заповітом на земельну ділянку, яку прийняла відповідач по справі ОСОБА_3 та спадщина за законом на інше майно, що не охоплено заповітом, яку прийняла ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за заповітом на все майно, що належало спадкодавцю, яку прийняв відповідач по справі ОСОБА_4 .

Позивач, яка відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом, як дочка померлого ОСОБА_5 (т.1 а.с.6 свідоцтво про народження) та відповідно до ст.1265 ЦК України спадкоємцем п`ятої черги за законом, як онука померлої ОСОБА_6 , після їх смерті із заявами по прийняття спадщини за законом до нотаріуса в установленим законом шестимісячний строк, не зверталась.

Як вбачається з матеріалів справи 14.03.2020 позивач направила до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та баби ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та 16.04.2020 отримала відповідь від державного нотаріуса Кропивницької районної державної нотаріальної контори, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу, видано свідоцтво про право на спадщину, та спадкову справу передано до архіву, доступ до архівних документів тимчасово обмежений, що не дає можливості встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Також нотаріусом повідомлено, що після смерті ОСОБА_6 заведено спадкову справу, яку прийняв інший спадкоємець на підставі заповіту (т.1 а.с.11).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.08.2020 № 641/02-31, вбачається, що 07.08.2020 на адресу Кіровоградської районної державної нотаріальної контори надійшла зава від ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, належного ОСОБА_5 . Даною постановою ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у зв`язку з пропущенням встановленого ст.1270 ЦК України 6-ти місячного строку для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.12).

В якості підстави визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем вказано, що причиною того, чому вона не знала про смерть спадкодавців свого батька та баби, і відповідно не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у шестимісячний строк є велика відстань між місцем її постійного проживання с. Нетайлове, Донецької області і місцем знаходження майна; порушення нотаріусом вимог ст.63 Закону України «Про нотаріат», оскільки повідомлення про смерть спадкодавців не публікувалось у регіональній пресі та нотаріусом не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця, а також війна на Донбасі, яка розпочалася в 2014 році.

Крім того, на підтвердження вимог позивача, її представник в письмових дебатах посилається на постанову Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справа № 703/4978/19 та зазначає, що позивач не знала про заповіт, а нотаріус, в порушення Закону України « Про нотаріат» та пункту 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, не вчинив дій для розшуку спадкодавця, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо місце проживання, місце перебування або місце роботи спадкоємця.

Судом встановлено, що позивач дійсно на час відкриття спадщини щодо майна померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та протягом шести місяців після смерті останніх, постійно проживала в Донецькій області. Проте матеріали справи не містять доказів того, що позивач ОСОБА_2 у зв`язку з постійним проживанням на території Донецької області, об`єктивно була позбавлена можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в інший, передбачений законом спосіб, без особистої присутності (поштове відправлення, подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем свого проживання тощо). Та обставина, що між місцем постійного проживання позивача та місцем знаходження майна є велика відстань, сама по собі не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд приходить до переконання, що дана обставина не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач мала змогу прийняти спадщину на протязі 6 місяців після смерті батька та в подальшому після смерті баби шляхом написання заяви у нотаріуса за місцем свого проживання або направити заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору поштою, як це і було нею зроблено, проте тільки в 2020 році.

Також суд приймає до уваги, що позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після спливу більше ніж 10 років з часу відкриття спадщини, що не відповідає критерію "незначний" в контексті пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Доказів, що позивач дізналась про смерть батька та баби лише в 2020 році, суду не надано. Крім того, відповідно до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Щодо позиції позивача та її представника про порушення нотаріусом ст.63 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, щодо не вчинення нотаріусом дій для розшуку спадкодавця, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо місце проживання, місце перебування або місце роботи спадкоємця, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Посилання представника позивача на положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, не заслуговує на увагу, оскільки на час відкриття спадщини діяла Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, пункт 214 якої передбачає, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Перевірка наявності заповіту (секретного заповіту), спадкового договору, здійснюється за допомогою Спадкового реєстру у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів, спадкових договорів та спадкових справ.

Факт належного виконання нотаріусом своїх обов`язків підтверджується копією спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_5 , з якої слідує, що під час прийняття спадщини за заповітом, відповідачем ОСОБА_3 в заяві зазначено, що інших спадкоємців зазначеним заповітом немає, але є спадкоємець, який має право на обов`язкову частку, мати спадкодавця - ОСОБА_6 , яка була залучена нотаріусом до спадкування; копією спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_6 , з якої слідує що під час прийняття спадщини за заповітом, відповідачем ОСОБА_4 в заяві зазначено, що заповітом інші спадкоємці не передбачені, осіб, які мають право на обов`язкову частку, а саме: непрацездатні діти, друге подружжя та батьки спадкодавця, відповідно до ст.1241 ЦК України, а також малолітніх, неповнолітніх та осіб цивільна дієздатність яких обмежена, немає, інші спадкоємці, передбачені законом, відсутні; а також відповіддю від 20.09.2021 № 852/01-16, яка надана завідуючим Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_6 , спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом, було повідомлено про відсутність інших спадкоємців, передбачених заповітом, та спадкоємців, передбачених ст.1241 ЦК України, а також малолітніх, неповнолітніх, та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, у зв`язку з чим нотаріусом інші спадкоємці не закликалися до прийняття спадщини шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі (т.1 а.с.211).

Отже, як вбачається з копій спадкових справ, спадщина після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилась за заповітом, яку прийняли відповідачі по справі. Жодна із зазначених спадкових справ не містить відомостей про позивача ОСОБА_2 , а тому нотаріусу не було відоме про її існування, як спадкоємця за законом, право на обов`язкову частку у спадщині остання не має, і як наслідок у нотаріуса був відсутній обов`язок щодо її повідомлення про відкриття спадщини.

Суд враховує також зміст волевиявлення спадкодавців, сформульоване у складених ними за життя заповітах від 26.04.2005 та від 22.08.2005, пріоритетність спадкування за заповітом, що відповідає духу Цивільного кодексу України.

Посилання представника позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у справі № 703/4978/19, суд вважає безпідставними, так як фактичні обставини в даній справі, і у справі № 703/4978/19 є різними.

Також, суд не ігнорує ті аргументи, які наводились позивачем щодо збройного конфлікту на Донбасі, який розпочався в 2014 році, проте враховує, що спадщина відкрилась у 2005 та у 2009 роках, а збройний конфлікт на Донбасі розпочався у 2014 році, тобто через 9 років після смерті ОСОБА_5 та через 5 років після смерті ОСОБА_6 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не надала суду доказів поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а причини, наведені нею в обґрунтування позовних вимог, не є поважними в розумінні положень ст. 1272 ЦК України та правових позицій, викладених в постановах ВСУ, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки позовні вимоги залишено без задоволення, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-82, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Кропивницька районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення складено 17 червня 2022 року.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

відповідач 1 - ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

відповідач 2 - ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

третя особа: Кропивницька районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.В. Терещенко