Постанова
від 13.06.2022 по справі 910/1525/17
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. Справа№ 910/1525/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Підгайний П.Т., Гайдамаченко В.Г., Загвороднюк В.Г.

від відповідача: Гайдук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 (повне рішення складено 22.05.2017)

у справі № 910/1525/17 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моніторленд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 307 564, 13 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Моніторленд" (далі по тексту - ТОВ "Моніторленд"; позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" (далі по тексту - ТОВ "Большой Куш"; відповідач) з позовною заявою про стягнення 67 759, 43 грн несплаченої орендної плати, 88 323, 66 грн залогової вартості обладнання, 144 992, 83 грн пені, 5 892, 32 грн штрафу, 595, 89 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди обладнання з правом викупу № 01/15 від 31.03.2015 в частині сплати орендних платежів та повернення орендованого обладнання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у цій справі позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Большой Куш" на користь ТОВ "Моніторленд" 67 759, 43 грн орендної плати, 88 323, 66 грн залогової вартості обладнання, 144 992, 83 грн пені, 5 892, 32 грн штрафу, 595, 89 грн 3 % річних, 5 700, 00 грн витрат за послуги адвоката, 4 723, 00 грн судового збору.

Суд погодився з доводами позивача, що після припинення дії цього договору, у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку орендодавцем через неодноразове порушення умов договору орендарем в частині сплати орендних платежів, останній зобов`язаний здійснити розрахунки щодо сплати орендних платежів та вартості неповернутого обладнання.

З огляду на прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення й похідних вимог про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3 % річних, розрахунки яких визнані судом правильними і такими, що відповідають умовам договору та закону.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу та витрат по сплаті судового збору з огляду на належне підтвердження понесення цих витрат та задоволення позову у повному обсязі.

В якості нормативно-правового обґрунтування свого рішення суд послався на статті 11, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 624, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), статті 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Процедура апеляційного провадження

ТОВ "Большой Куш" до Київського апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1525/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/1525/17 скаржнику відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 02.10.2017.

У зв`язку із зміною складу суду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у цій справі, розгляд справи призначено на 11.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 розгляд справи відкладено на 22.01.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 за клопотанням відповідача призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 910/1525/17 задоволено клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи. Повідомлено судовим експертам, про те що: оригінали досліджуваних документів знаходяться у матеріалах справи - том 2 аркуші справи - 48-66; експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 знаходяться у матеріалах справи - том 1 аркуші справи - 234-238, том 2 аркуші справи - 79-85; вільні зразки підпису ОСОБА_2 знаходяться у матеріалах справи - том 2 аркуші справи - 12 (зворот), 29. Направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 910/1525/17 для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 року. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/1525/17 до отримання висновку судової експертизи.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

В газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На підставі акта прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/1525/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/1525/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Скрипка І.М., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 у визначеному складі суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи у справі № 910/1525/17 на 20.11.2018; викликано в судове засідання представників сторін та директора відповідача ОСОБА_2; зобов`язано позивача надати суду письмові пояснення щодо додаткового клопотання судових експертів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 розгляд справи відкладено на 18.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 розгляд справи відкладено на 17.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 відкладено розгляд справи на 12.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 відкладено розгляд справи на 02.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 задоволено клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи; на виконання додаткового клопотання експертів надано відповідні документи; матеріали справи направлено до експертної установи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018; зупинено апеляційне провадження у справі до отримання висновку судової експертизи.

Супровідним листом від 06.04.2020 вих. №13496-13498/19-32/9251-9261/20-32 (вх.. №09.1-18/15/20 від 16.04.2020) КНДІСЕ до Північного апеляційного господарського суду направлено висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та повернуто матеріали справи №910/1525/17 в трьох томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 поновлено апеляційне провадження у справі; справу призначено до розгляду на 02.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 задоволено заяву про самовідвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І. від розгляду апеляційної скарги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №910/1525/17. Матеріали справи № 910/1525/17 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/253/20 від 11.06.2020 у справі № 910/1525/17 призначено повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 справу прийнято до свого провадження у визначеному складі суду та призначено її до розгляду на 05.08.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 розгляд справи відкладено на 16.09.2020; зобов`язано ТОВ "Моніторленд" надати оригінали договору оренди обладнання з правом викупу № 01/15 від 31.03.2015, додаткових угод та додатків до договору, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі № 910/1525/17; зобов`язано ТОВ "Большой Куш": забезпечити явку в судове засідання директора ОСОБА_2; надати суду 30 (тридцять) оригіналів документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш", які протягом року надсилались до державних органів і які містять підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" ОСОБА_2 з відтиском печатки.; запропоновано сторонам підготувати та надати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, надати сторонами суду узгоджену експертну установу, де на думку учасників справи має бути проведена експертиза.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 відкладено розгляд справи № 910/1525/17 на 30.09.2020; викликано у судове засідання директора (керівника) ТОВ "Большой Куш" ОСОБА_2; зобов`язано представника відповідача з`явитися з печаткою ТОВ "Большой Куш"; явку директора (керівника) ТОВ "Большой Куш" визнано обов`язковою; повторно зобов`язано "Большой Куш": надати суду 30 (тридцять) оригіналів документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш", які надсилались протягом 2015 - 2016 років до державних органів і які містять підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" ОСОБА_2 з відтиском печатки; підготувати та надати суду питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта; надати суду узгоджену експертну установу, де на думку відповідача має бути проведена експертиза; поереджено ТОВ "Большой Куш", що у разі невиконання вимог цієї ухвали щодо нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 призначено у цій справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ІНСТИТУТУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. Матеріали судової справи, експериментальні та вільні зразки направлено до зазначеної експертної установи. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 за клопотанням експерта УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ТА СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ № 446-1/1 від 08.12.2020 про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання висновку у справі №910/1525/17 витребувано у відповідача вільні зразки відбитків кліше печатки та кліше печатки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 за клопотанням ТОВ "Большой Куш" продовжено останньому строк виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі №910/1525/17 до 10.02.2021; кліше печатки надіслано до зазначеної експертної установи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у даній справі витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слінькової Ірини Геннадіївни (04053, м. Київ, вул. О. Гончара, 25, оф. 3) договори купівлі-продажу автомобілів, навантажувачів, тощо, які укладалися та підписувалися ТОВ "Большой Куш" та в яких містяться зразки відбитків кліше печатки "ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ * М. КИЇВ * УКРАЇНА * "БОЛЬШОЙ КУШ" * Ідентифікаційний код 39692959 *": вільні, що містяться у офіційних документах за березень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за грудень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за лютий-квітень 2016 року, у кількості 5-10 відбитків за кожен місяць; витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ вул. Шолуденка, 33/19 код за ЄДРПОУ 39439980) документи податкової звітності, які подавались ТОВ "Большой Куш" та в яких містяться зразки відбитків кліше печатки "ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ * М. КИЇВ * УКРАЇНА * "БОЛЬШОЙ КУШ" * Ідентифікаційний код 39692959 *": вільні, що містяться у офіційних документах за березень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за грудень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за лютий-квітень 2016 року, у кількості 5-10 відбитків за кожен місяць; встановлено строк виконання даної ухвали до 09.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 поновлено провадження у справі № 910/1525/17. Повторно витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві документи податкової звітності, які подавались ТОВ "Большой Куш" та в яких містяться зразки відбитків кліше печатки "ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ * М. КИЇВ * УКРАЇНА * "БОЛЬШОЙ КУШ" * Ідентифікаційний код 39692959 *": вільні, що містяться у офіційних документах за березень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за грудень 2015 року, у кількості 5-10 відбитків; вільні, що містяться у офіційних документах за лютий-квітень 2016 року, у кількості 5-10 відбитків за кожен місяць. Зупинено провадження у цій справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 поновлено провадження у справі № 910/1525/17; призначену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №910/1525/17 судову технічну експертизу постановлено проводити за наявними у ній матеріалами; зупинено провадження у справі № 910/1525/17 до закінчення проведення призначеної у справі судової технічної експертизи.

06.12.2021 від Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта № 446/1 від 26.11.2021 вих. № 18/4-7194 від 30.11.2021 разом з матеріалами справи №910/1525/17.

У зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/6235/21 від 06.12.2021 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/1525/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 у визначеному складі суду справу прийнято до свого провадження; поновлено провадження у справі № 910/1525/17; постановлено здійснити розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні 12.01.2022.

В період з 13.12.2021 по 14.03.2022 суддя Ходаківська І.П. перебувала на лікарняному.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

В період з 03.03.2022 по 31.03.2022 здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом було зупинено (накази Голови Північного апеляційного господарського суду № 1 від 03.02.2022, № 11 від 31.03.2022).

В період з 04.04.2022 по 08.04.2022 та з 11.04.2022 по 15.04.2022 суддя Владимиренко С.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 справу призначено до розгляду на 31.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 розгляд справи відкладено на 14.06.2022.

Позиція представників сторін у судовому засіданні

У судове засідання 14.06.2022 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити. Водночас представники визнали помилковість здійснених у позовній заяві розрахунків і не заперечували щодо їх коригування судом.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи

14.06.2022 до початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява про залучення у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , через якого здійснювався обмін документацією. Клопотання мотивоване необхідністю встановлення усіх обставин у справі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про залучення ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а представники позивача заперечили проти задоволення цієї заяви.

Відповідно до імперативних вимог частини першої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Таким чином, за змістом статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або їх може бути залучено до участі у справі виключно до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає можливість залучення у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , на цій стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене та позицію іншого учасника справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про залучення у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 .

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі ТОВ "Большой Куш" просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №910/1525/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення та вказує, що його директор ОСОБА_2, який призначений на посаду з 30.09.2015, жодних додаткових угод та додатків до договору №01/15 від 31.03.2015 не підписував і не приймав жодного обладнання від позивача. Про укладення договору директору не було відомо, відповідні документи фінансово-бухгалтерського характеру йому не передавалися. Також відповідачу не надходили рахунки по орендній платі, які в матеріалах справи відсутні. Отже, відповідач вважає, що позивачем не надано належним і допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого суду - без змін, оскільки вважає судове рішення таким, що ухвалене з урахуванням всіх обставин справи відповідно до чинного законодавства.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

31.03.2015 між ТОВ "Моніторленд", як орендодавцем, та ТОВ "Большой Куш", як орендарем, було укладено договір оренди обладнання з правом викупу № 01/15.

Договір підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_5, що діяли на підставі статутів. Підписи вказаних осіб скріплені печатками товариств.

Зауважень до підписантів, їх повноважень на вчинення відповідних дій сторонами у справі не заявлено.

За умовами цього договору:

- орендодавець відповідно до умов договору надає в оренду орендарю обладнання (комплекс технічних засобів, зазначених у рахунках-фактурах, яке встановлюється на об`єкти орендаря і є складовою частиною системи), зазначене та перераховане в Додаткових угодах та специфікаціях, що підписуються орендодавцем і орендарем відповідно до умов Договору, з подальшим обов`язковим придбанням орендарем даного обладнання у власність після закінчення терміну оренди (пп.1 п.1 договору);

- додаткові угоди та акти є невід`ємною частиною даного Договору (пп. 1.2 п. 1 Договору);

- обладнання, зазначене в пункті 1.1 даного договору, орендодавець купує у підприємства-постачальника за свій рахунок на умовах, раніше узгоджених між орендодавцем і підприємством-постачальником. Обладнання, що передається в оренду є власністю орендодавця (пп.1.3, 1.4 п. 1 договору);

- орендар одержує право володіти обладнанням та використовувати його протягом усього строку орендного користування, однак не має права перевести свої обов`язки за цим договором третій особі без письмової згоди орендодавця (пп.1.5 п.1 договору);

- обладнання вважається переданим з моменту підписання акта прийому-передачі обладнання та термін оренди становить 1 (один) рік з моменту підписання акта введення обладнання в експлуатацію (пп. 3.1., 3.2 п. 3 договору);

- орендар зобов`язаний провести огляд обладнання за місцем його використання і скласти разом з орендодавцем акт приймання-передачі обладнання (пп.2.4 п.2 договору);

- обладнання вважається переданим орендарю з моменту підписання акта приймання-передачі обладнання (пп.3.1 п.3 договору);

- якщо орендар відмовляється приймати обладнання через наявність неусувних дефектів, що виключають нормальну експлуатацію обладнання, він зобов`язаний письмово довести це до відома орендодавця і зазначити при цьому про виявлені недоліки;

- якщо орендар, незалежно від причини, не надав орендодавцю у семиденний строк з дня прибуття обладнання у місце використання акт приймання-передачі і не заявив про наявність недоліків обладнання, усунення яких неможливе, приймання обладнання вважається таким, що відбулося;

- загальна вартість обладнання, яке надається в оренду орендарю складається з підсумку всіх додаткових угод до даного договору та орендна плата вноситься орендарем щомісячно, згідно з графіком, що визначається в додаткових угодах до даного договору (пп. 4.1, 4.2 п. 4 договору).

- у разі несплати орендних платежів протягом одного строку на вимогу орендодавця повернути йому одразу обладнання, при цьому сплачені раніше платежі за оренду обладнання не повертаються орендарю (пп. в) 6.3. п. 6 договору);

- орендар несе перед орендодавцем наступну відповідальність за даним договором: у випадку прострочення орендних платежів, сплачує пеню в розмірі 2 % від суми боргу за кожен день прострочення (пп.7.1 п.7 договору);

- у випадку розриву, дострокового припинення дії даного договору, орендар зобов`язується протягом 5 (п`яти) днів сплатити 100 % вартості даного обладнання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця або повернути орендодавцю обладнання (пп.7.2. п.7 договору);

- даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком волі орендодавця, якщо орендар систематично порушує умови договору та свої зобов`язання, а саме орендар: користується обладнанням всупереч договору або призначенню обладнання; без дозволу лізингодавця передав обладнання у користування третій стороні; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодженню обладнанню; не здійснює капітальний та поточний ремонт обладнання, яке передане йому у лізинг; порушує умови договору щодо строку внесення лізингових платежів. При цьому орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю на протязі двох днів всю вартість обладнання до розриву договору (пп. 8.1. п.8 договору).

До договору оренди обладнання з правом викупу № 01/15 сторонами було укладено ряд додатків до нього, а саме:

Додаток № 34 від 01.08.2015 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 29 (том І, а.с. 181). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.11.2015 по 01.07.2016 включно та в розмірі 20,24 доларів США на 01.08.2016. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_4 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 5 від 29.12.2015 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 1 (том 1, а.с.42). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2015 по 01.03.2016 включно та в розмірі 22, 8 доларів США на 01.04.2016. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_5 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 45 від 09.12.2015 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 35 (том І а.с.190, том ІІ, а.с. 62). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.02.2016 по 01.11.2016 включно та в розмірі 23,64 доларів США на 09.12.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 46 від 09.12.2015 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 36 (том І а.с.191, том ІІ, а.с. 61). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.02.2016 по 01.11.2016 включно та в розмірі 26,12 доларів США на 14.01.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 50 від 01.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 39 (том І а.с. 192, том ІІ, а.с. 60). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.02.2016 по 01.02.2017 включно. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 59 від 09.03.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 47 (том І а.с. 201, том ІІ, а.с. 52). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 23, 22 доларів США на 01.04.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 60 від 10.03.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 48 (том І а.с. 202, том ІІ, а.с. 51). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 23, 81 доларів США на 01.04.2017.Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 63 від 09.04.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 50 (том І а.с.204, том ІІ, а.с. 49). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 23,40 доларів США на 01.04.2017.

Додаток № 65 від 14.04.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів № 52 (том І а.с. 180, том ІІ, а.с. 64). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 26, 40 доларів США на 01.04.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 53 від 14.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №42 (том І а.с. 196, том ІІ, а.с. 56). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 17, 80 доларів США на 14.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 54 від 14.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №43 (том І а.с. 197, том ІІ, а.с. 55). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 17,80 доларів США на 14.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 55 від 14.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №44 (том І а.с. 198, том ІІ, а.с. 66). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 17,80 доларів США на 14.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 64 від 14.04.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №51 (том І а.с. 203, том ІІ, а.с. 65). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 26, 40 доларів США на 01.04.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 61 від 16.03.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №49 (том І а.с. 205, том ІІ, а.с. 50). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.06.2016 по 01.03.2017 включно та в розмірі 27, 30 доларів США на 01.04.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 52 від 14.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №41 (том 1 а.с. 195, том ІІ, а.с. 57). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 17,80 доларів США на 14.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 56 від 23.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №45 (том 1 а.с. 199, том ІІ, а.с. 54). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 31,76 доларів США на 23.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 51 від 01.02.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №40 (том 1 а.с. 194, том ІІ, а.с. 58). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.02.2017 включно та в розмірі 20,48 доларів США на 04.03.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 58 від 01.03.2016 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №46 (том 1 а.с.200, том ІІ, а.с. 53). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.05.2016 по 01.04.2017 включно. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаток № 48 від 29.12.2015 до договору №_1/15 від 31.03.2015 Акт введення обладнання в експлуатацію, погодження вартості, графіку платежів №38 (том 1 а.с.193, том ІІ, а.с. 59). За умовами цього додатку сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.02.2016 по 01.11.2016 включно та в розмірі 34, 84 доларів США на 29.01.2017. Додаток підписаний від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Також до договору оренди обладнання з правом викупу № 01/15 сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме:

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 9 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №8 (том, 1, а.с. 62, том ІІ, а.с. 63). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 19 доларів США з 01.04.2016 по 01.07.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 15 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №1 (том І, а.с. 185). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.07.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 18 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №16 (том І, а.с. 186). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.07.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 23 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №21 (том І, а.с. 184). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.07.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 39 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №33 (том І, а.с. 187). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.09.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 40 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №34 (том І, а.с. 188). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.09.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 43 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №33 (том І, а.с. 179, том ІІ, а.с. 48). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.12.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 8 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №7 (том І, а.с. 182). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 19 доларів США з 01.04.2016 по 01.07.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

Додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 44 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №34 (том І, а.с. 189). За умовами цієї додаткової угоди сторони, серед іншого, погодили графік щомісячної абонентської плати за користування та обслуговування обладнання в розмірі 18 доларів США з 01.04.2016 по 01.12.2016 включно. Додаткова угода підписана від імені орендодавця його керівником ОСОБА_3 та від імені орендаря його керівником ОСОБА_2 Підписи скріплені печатками товариств.

У справі за клопотанням відповідача проведено судову почеркознавчу експертизу з питанням:

чи виконано підписи на наступних документах: додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку № 9; додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку №43; додаток №45 від 09.12.2015; додаток №46 від 09.12.2015; додаток №50 від 01.02.2016; додаток №59 від 09.03.2016; додаток №60 від 10.03.2016; додаток №63 від 09.04.2016; додаток №65 від 14.04.2016; додаток №53 від 14.02.2016; додаток №54 від 14.02.2016; додаток №55 від 14.02.2016; додаток № 64 від 14.04.2016; додаток №61 від 16.03.2016; додаткова угода №1 до додатку №44 від 01.03.2016; додаток №52 від 14.02.2016; додаток №56 від 23.02.2016; додаток № 51 від 01.02.2016; додаток №58 від 01.03.2016; додаток №48 від 29.12.2016 - ОСОБА_2

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок експертів від 06.04.2020 (том 3, а.с.163-189) в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2, які містяться в додаткових угодах до договору № 1/15 від 31.03.2015 та його додатках, перелік яких наведено у цьому висновку, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (пункт 2 висновку).

Зазначені документи мають відтиск печатки ТОВ "Большой Куш".

Оскільки відповідач заперечував у суді апеляційної інстанції проти того, що відповідні угоди та додатки до договору містять відтиск оригінальної печатки ТОВ "Большой Куш" у справі було проведено судову технічну експертизу з питаннями:

- чи нанесено відтиск печатки на наступних документах: договір оренди обладнання з правом викупу № 01/15 від 31.03.2015 (оригінал доданий ТОВ «Моніторленд» до клопотання від 15.09.2020 на виконання ухвали суду від 05.08.2020); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку №9 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №8 (том ІІ, а.с. 63); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку №43 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №33 (том ІІ, а.с. 48); додаток №45 від 09.12.2015 року (том ІІ, а.с. 62); додаток №46 від 09.12.2015 року (том ІІ, а.с. 61); додаток №50 від 01.02.2016 року (том ІІ, а.с. 60); додаток №59 від 09.03.2016 року (том ІІ, а.с. 52); додаток №60 від 10.03.2016 року (том ІІ, а.с. 51); додаток №63 від 09.04.2016 року (том ІІ, а.с. 49); додаток №65 від 14.04.2016 року (том ІІ, а.с. 64); додаток №53 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 56); додаток №54 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 55); додаток №55 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 66); додаток №64 від 14.04.2016 року (том ІІ, а.с. 65); додаток №61 від 16.03.2016 року (том ІІ, а.с. 50); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до Додатку № 44 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №34 (том ІІІ, а.с. 149); додаток №52 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 57); додаток №56 від 23.02.2016 року (том ІІ, а.с. 54); додаток №51 від 01.02.2016 року (том ІІ, а.с. 58); додаток №58 від 01.03.2016 року (том ІІ, а.с. 53); додаток №48 від 29.12.2015 року (том ІІ, а.с. 59) - печаткою ТОВ «Большой Куш» експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження ?

- чи нанесено відтиск печатки ТОВ «Большой Куш» в зазначених документах та наданих експериментальних та вільних зразках однією і тією самою печаткою ?

- яким способом нанесений відтиск печатки ТОВ «Большой Куш» на зазначених документах ?

Відповідно до висновку експерта № 446/1 від 26.11.2021 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (том 5, а.с.70-80) відбитки печатки ТОВ «Большой Куш» в наданих на дослідження документах нанесені кліше печатки ТОВ «Большой Куш», експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження. Відбитки печатки ТОВ «Большой Куш» в наданих на дослідження документах та в експериментальних і вільних зразках, нанесено одним і тим самим кліше печатки ТОВ «Большой Куш». Відбитки печатки ТОВ «Большой Куш» в наданих на дослідження документах нанесені за допомогою друкарської форми високого друку (кліше).

Як вказує у позові позивач, претензією, адресованою відповідачу, позивач вимагав сплатити заборгованість за договором оренди обладнання з правом викупу № 01/15 від 31.03.2015, на підтвердження чого надав опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек (том 1, а.с.16). Однак задоволення вимоги про погашення боргу, як і відповіді на претензію позивач не отримав.

Позивач стверджує, що після припинення дії договору оренди, у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку орендодавцем через систематичне порушення умов договору орендарем в частині внесення орендних платежів, останній зобов`язаний здійснити відповідні розрахунки по несплаченій орендній платі в сумі 67 759, 43 грн (2 490, 24 доларів США), а також сплатити вартість неповернутого обладнання в сумі 88 323, 66 грн (3 246, 00 доларів США).

Також позивач здійснив нарахування - 144 992, 83 грн пені в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення та штрафу (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 5 892, 32 грн за загальний період з 02.06.2016 по 30.11.2016 та звернувся з даним позовом до суду.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 67 759, 43 грн несплаченої орендної плати, 88 323, 66 грн вартості неповернутого обладнання, 144 992, 83 грн пені, 5 892, 32 грн штрафу (пені) та 595, 89 грн трьох процентів річних, нарахованих за прострочення сплати орендних платежів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скаржником оскаржується в частині задоволення позовних вимог. В частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката це судове рішення не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції з огляду на норми частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційному порядку не переглядається.

За положеннями статей 236, 237, 238, 282, 315 ГПК України, які встановлюють вимоги до судових рішень різних судових інстанцій та відповідні процесуальні повноваження суду при їх ухваленні, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia ("суд знає закони").

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами у справі договір № 01/15 від 31.03.2015 за своєю правовою природою є договором найму-продажу.

Відповідно до статті 705 ЦК України за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару. Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у сфері оренди (найму) обладнання на підставі вказаного договору.

Відповідно до частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині шостій зазначеної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За приписами частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 286 ГК України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною третьою статті 285 ГК України передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини четвертої статті 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому сторони у договорі оренди узгодили, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця згідно з графіком, що визначається у додаткових угодах до даного договору (пп.4.2 п. 4).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів за період з травня по листопад 2016 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 490, 24 доларів США (63 625, 63 грн за курсом НБУ на час прострочення), докази сплати якої у справі відсутні. Отже позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 63 625, 63 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції вирішуючи спір в цій частині позовних вимог не врахував, що визначення суми простроченого платежу має здійснюватися у гривні за курсом НБУ на час прострочення, а не на час пред`явлення позову, рішення в частині стягнення боргу по орендній платі необхідно змінити, зменшивши суму стягнення з відповідача на користь позивача з 67 759, 43 грн до 63 625, 63 грн.

Щодо аргументів відповідача, що його директор ОСОБА_2 додаткові угоди та додатки до договору оренди не підписував та щодо неналежності відтисків оригінальної печатки ТОВ "Большой Куш" на цих документах, необхідно зазначити таке.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (стаття 104 ГПК України).

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Суд також звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами частин першої та другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

В апеляційній скарзі відповідач, серед іншого, вказує, що його директор ОСОБА_2 жодних додаткових угод та додатків до договору №01/15 від 31.03.2015 не підписував.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, ОСОБА_2 призначений на посаду директора ТОВ «Большой Куш» з 30.09.2015.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції за відповідним клопотанням відповідача призначалась судова почеркознавча експертиза з питанням:

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок експертів від 06.04.2020 (том 3, а.с.163-189), в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2, які містяться в додаткових угодах до договору № 1/15 від 31.03.2015 та його додатках, перелік яких наведено у цьому висновку, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою (пункт 2 висновку).

Разом з тим, з метою з`ясування достовірності наданих позивачем доказів та належності відбитків печатки відповідача в документах апеляційним судом призначалась судова технічна експертиза з такими питаннями:

- чи нанесено відтиск печатки на наступних документах: договір оренди обладнання з правом викупу № 01/15 від 31.03.2015 (оригінал доданий ТОВ «Моніторленд» до клопотання від 15.09.2020 на виконання ухвали суду від 05.08.2020); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку №9 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №8 (том ІІ, а.с. 63); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до додатку №43 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №33 (том ІІ, а.с. 48); додаток №45 від 09.12.2015 року (том ІІ, а.с. 62); додаток №46 від 09.12.2015 року (том ІІ, а.с. 61); додаток №50 від 01.02.2016 (том ІІ, а.с. 60); додаток №59 від 09.03.2016 року (том ІІ, а.с. 52); додаток №60 від 10.03.2016 року (том ІІ, а.с. 51); додаток №63 від 09.04.2016 року (том ІІ, а.с. 49); додаток №65 від 14.04.2016 року (том ІІ, а.с. 64); додаток №53 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 56); додаток №54 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 55); додаток №55 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 66); додаток №64 від 14.04.2016 року (том ІІ, а.с. 65); додаток №61 від 16.03.2016 (том ІІ, а.с. 50); додаткова угода №1 від 01.03.2016 до Додатку № 44 до договору №1/15 від 31.03.2015 Про зміну погодження вартості, графіку платежів до Акту введення обладнання у експлуатацію №34 (том ІІІ, а.с. 149); додаток №52 від 14.02.2016 року (том ІІ, а.с. 57); додаток №56 від 23.02.2016 (том ІІ, а.с. 54); додаток №51 від 01.02.2016 (том ІІ, а.с. 58); додаток №58 від 01.03.2016 (том ІІ, а.с. 53); додаток №48 від 29.12.2015 (том ІІ, а.с. 59) - печаткою ТОВ «Большой Куш» експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження ?

- яким способом нанесений відтиск печатки ТОВ «Большой Куш» на зазначених документах ?

Відповідно до статті 581 ГК України (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися договір оренди, відповідні додаткові угоди та додатки до нього, а саме, з березня 2015 року по грудень 2016 року) суб`єкт господарювання може мати печатки. Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.

Відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Матеріали справи не містять доказів того, що печатка ТОВ «Большой Куш» була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Отже у суду відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалась проти його волі.

З огляду на вищевикладене та оскільки відповідач несе відповідальність за використання його печаток, зокрема, при нанесенні їх відбитків на договорах, актах, відтиск печатки ТОВ «Большой Куш» на договорі оренди, додаткових угодах та додатках до нього є підтвердженням їх укладення.

При цьому колегія суддів бере до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18 де вказано, що підписання правочину директором позивача підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача як юридичної особи. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Ця презумпція діє доки не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідачем позовних вимог про визнання недійсними договору оренди, додаткових угод та додатків до нього не заявлено.

Отже договір оренди, відповідні додаткові угоди та додатки до нього є укладеними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. А отже, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо виконання їх умов.

Щодо посилання відповідача на неотримання рахунків на оплату та їх відсутність в матеріалах справи, необхідно зазначити таке.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати платежів. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17 яка враховується судом апеляційної інстанції при розгляді спірних правовідносин у даній справі згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Обов`язок відповідача сплачувати орендні платежі виникає в силу закону (стаття 762 ЦК України) та умов договору (пп. 4.2 п. договору оренди) і не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату орендних платежів.

Як у договорі оренди, так і в додаткових угодах, додатках до договору містяться усі необхідні дані для здійснення оплат, як-то банківські реквізити та графіки платежів (строки і суми), які узгоджені сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому нездійснення відповідачем сплати орендних платежів за спірний період є порушенням договірних зобов`язань.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача та повідомляв його про необхідність направлення рахунків на оплату.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені на підставі пп. 7.1 п. 7 договору оренди та штрафу (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з посиланням на ч. 6 ст. 231 ГК України, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (аналогічні положення містяться у ст. 549 ЦК України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом приписів параграфу 2 Глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

На відміну від пені, штраф застосовується у фіксованій сумі одноразово у випадку порушення боржником окремого зобов`язання.

Тобто, форма сплати штрафу є відмінною від сплати пені, яка в свою чергу, застосовується у вигляді відсоткової ставки за кожен день прострочення.

За умовами пп.7.1 п.7 договору оренди, у випадку прострочення орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі 2 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Отже погоджена в пп.7.1 п.7 договору оренди відповідальність, яку застосував позивач, є пенею, стягнення якої має відбуватися з урахуванням положень статей 549, 551 ЦК України та статей 230, 231, 232 ГК України.

Водночас позивачем (з посиланням на ст. 6 ст. 231 ГК України) нараховано й штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що у даному випадку має ознаки пені і з-поміж іншим, є подвійним стягненням.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин можливість одночасного стягнення двох видів пені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення та пені у розмірі 2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення суперечить статті 61 Конституції України.

Отже суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010."

Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20.

Облікова ставка НБУ у період з 02.06.2016 по 30.11.2016 коливалась від 14 до 18 % (що відповідає розрахунковій ставці за один день прострочення 18 (максимальна ставка)*2/365=0,0986). Отже, розмір пені, передбаченої пп. 7.1 п. 7 договору оренди, перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості.

За таких обставин, правомірним є стягнення пені, розмір якої відповідає вимогам статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», в той час як заявлена до стягнення пеня у розмірі 2 % від суми простроченого платежу була обрахована позивачем з порушенням вимог вказаного закону.

Максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №909/660/14, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1923/16, від 13.07.2018 у справі №916/2393/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15).

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі № 3-141гс11.

Отже вимоги про застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов`язань, визначених в іноземній валюті, можуть заявлятися лише в національній валюті України (гривні).

В даному випадку позивач, хоча й заявив до стягнення пеню в гривні, проте безпідставно розрахував пеню в доларах США з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а не в національній валюті України в еквіваленті до долару США.

Судом апеляційної інстанції було здійснено відповідний перерахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ. Розмір пені за розрахунком суду складає 5 532, 85 грн за період з 02.06.2016 по 30.11.2016. Своїм правом на подання суду контррозрахунку відповідач не скористався. Тому позовні вимоги в частині штрафу (пені) підлягають задоволенню в розмірі 5 532, 85 грн.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині стягнення пені за невиконання грошового зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на час прострочення необхідно змінити, зменшивши суму стягнення з відповідача на користь позивача з 5 892, 32 грн до 5 532, 85 грн та скасувати рішення в частині стягнення пені у розмірі 2 % від суми боргу за кожен день прострочення), ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимоги.

Щодо позову в частині стягнення процентів річних за несвоєчасну сплату орендних платежів, заявлених на підставі частини другої статті 625 ЦК України, колегія зазначає, що за змістом цієї норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

При обрахунку трьох процентів річних за основу береться розмір простроченої суми, яка визначена у договорі, чи судовому рішенні, а не її еквівалент у валюті України.

Три проценти річних розраховуються з урахуванням простроченої суми (боргу), визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році). Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та №464/3790/16-ц.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції здійснено відповідний перерахунок процентів, розмір яких складає 559, 55 грн. Своїм правом на подання суду контррозрахунку відповідач не скористався. Отже позовні вимоги в частині трьох процентів річних підлягають задоволенню в розмірі 559, 55 грн.

Тому, ураховуючи визначений період прострочення та формулу розрахунку процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, рішення в частині стягнення трьох процентів річних за невиконання грошового зобов`язання необхідно змінити, зменшивши суму стягнення з відповідача на користь позивача з 595 89 грн до 559, 55 грн.

Щодо позовної вимоги про сплату вартості неповернутого обладнання колегія зазначає таке.

Обґрунтовуючи цю позовну вимогу позивач посилається на розірвання ним, як орендодавцем, в односторонньому порядку договору (на підставі пп.8.1 п. 8) через систематичне порушення його умов орендарем в частині сплати лізингових (орендних) платежів, що є підставою для сплати орендодавцю повної вартості обладнання або для його повернення орендодавцю (пп 7.2 п. 7 договору).

Відповідно до статті 3 ЦК України, свобода договору, є однією із засад цивільного законодавства.

Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1). У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч. 2).

Наведеною нормою ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена ст. 782 цього Кодексу можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця. Сторони договору оренди передбачили таке право орендодавця (пп.8.1 п.8).

Матеріали справи не містять доказів направлення та одержання відповідачем (наймачем) повідомлення позивача (наймодавця) про одностороннє розірвання договору або відмову від нього. Відсутні й у справі докази того, що позивач надсилав відповідачу вимогу про повернення обладнання.

Претензії у письмовому вигляді, на яку міститься посилання у позові, матеріали справи не містять. Опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек підтверджують направлення претензії, однак не дають можливості встановити її зміст.

Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що договір припинений шляхом його розірвання.

У зв`язку з викладеним, позов в частині стягнення вартості обладнання задоволенню не підлягає.

Таким чином, рішення місцевого суду в цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Частиною 5 статті 236 ГПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини першої статті 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 277 ГПК України).

Судові витрати

Відповідно до пункту 14 статті 129 ГПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За змістом частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов та апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вимог ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 045, 77 грн за подання позовної заяви. З позивача на користь відповідача (скаржника) підлягає стягненню 3 924, 46 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1525/17 в частині стягнення вартості обладнання в сумі 88 323, 66 грн та пені (обрахованої у розмірі 2 % від суми боргу за кожен день прострочення) в сумі 144 992, 83 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Змінити рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1525/17 в частині стягнення 67 759, 43 грн орендної плати, 5 892, 32 грн штрафу (пені обрахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ), 595, 89 грн трьох процентів річних та судового збору.

В решті рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1525/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Викласти пункти 1, 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1525/17 у такій редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Большой Куш» (04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШАМРИЛА ТИМОФІЯ, будинок 4А, код ЄДРПОУ 39692959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моніторленд» (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРІКОВА, будинок 3, корпус 37, код ЄДРПОУ 39134002) 63 625, 63 грн (шістдесят три тисячі шістсот двадцять п`ять гривень шістдесят три копійки) орендної плати, 5 532, 85 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві гривні вісімдесят п`ять копійок) штрафу (пені), 559, 55 грн (п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят п`ять копійок) трьох процентів річних, 5 700, 00 грн (п`ять тисяч сімсот гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу, 1 045, 77 грн (одна тисяча сорок п`ять гривень сімдесят сім копійок) судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моніторленд» (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРІКОВА, будинок 3, корпус 37, код ЄДРПОУ 39134002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Большой Куш» (04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШАМРИЛА ТИМОФІЯ, будинок 4А, код ЄДРПОУ 39692959) 3 924, 46 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні сорок шість копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали справи № 910/1525/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 20.06.2022.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	13.06.2022
Оприлюднено	22.06.2022
Номер документу	104825658
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Ходаківська І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.06.2022 по справі 910/1525/17ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/1525/17

Постанова від 13.06.2022

Постанова
від 13.06.2022 по справі 910/1525/17
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД