Рішення

від 08.06.2022 по справі 908/3444/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/200/21-34/20/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 Справа № 908/3444/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Балицькій Ю.І.

розглянувши матеріали справи № 908/3444/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» (адреса -бул.Слави, б. 8, оф. 3, м. Дніпро, 49100; адреса для листування-1 - вул. Сталеварів, б.8, м.Запоріжжя, 69035; адреса для листування-2 - вул. В. Сергієнка, б. 56, кв. 81, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код юридичної особи 39473445)

до відповідача: Саганя Юрія Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення коштів

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Арясова Ю.О., ордер АР № 1082274 від 02.02.2022;

від відповідача: Тягунова Г.В., договір б/н від 10.12.2021;

Сагань Ю.В., ID карта № НОМЕР_2 видано 02.03.2022

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Сагань Юрія Вікторовича, підприємницька діяльність якого на час розгляду справи в суді припинена, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 834 000,00 грн вартості металевих ємностей (кег).

29.11.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3444/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 01.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3444/21, присвоєно справі номер провадження № 35/200/21. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.01.2022.

Ухвалою від 12.01.2022 постановлено задовольнити клопотання Саганя Ю.В. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів; перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.01.2022 задоволнено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» від 20.12.2021 про заміну первісного відповідача на належного. Здійснено заміну первісного відповідача - фізичної особи-підприємця Саганя Юрія Вікторовича на належного відповідача - Саганя Юрія Вікторовича.

Ухвалою суду від 02.02.2022 відкладено підготовче засідання на 02.03.2022 о 12 год. 30 хв.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2022, справу 908/3444/21 та заяву про направлення окремої ухвали суду до правоохоронних органів про вчинення злочинів та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, враховуючи відрахування судді Топчій О.А. зі складу Господарського суду Запорізької області у зв`язку зі смертю на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області від 01.03.2022 № 2к/ап, визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали справи, суд ухвалив прийняти справу № 908/3444/21 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

15.03.2022 Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

21.04.2022 Верховна Рада ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.

Враховуючи викладене, суд призначив підготовче судове засідання у справі № 908/3444/21 на 23.05.2022 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 23.05.2022 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив підготовче засідання. Перевірив наявність відводів, явку сторін.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав подані додаткові заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та повідомив про відсутність заяв та клопотань та подання всіх документів у справі.

Судом та представником відповідача оглянуті в судовому засіданні оригінали документів, доданих позивачем до позову, а саме: договір оренди майна № 118 від 20.12.2019, акт № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019, акт № 2 приймання-передачі майна від 18.11.2021, лист від 18.11.2021, лист від 01.09.2020.

Представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про призначення судової експертизи та заяву про направлення окремої ухвали до правоохоронних органів про вчинення злочину позивачем після розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи.

Суд оголосив про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Так, відповідач просить суд призначити судову почеркознавчу експертизу, оскільки вважає, що підпис в акті № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 (додаток № 1 до договору оренди № 118 від 20.12.2019) є підробленим та не належить Сагань Ю.В. Сагань не отримував в оренду кеги в кількості 282 штук, а тому у нього не було необхідності підписувати вказаний акт.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України:

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Так, на вирішення судової почеркознавчої експертизи відповідач просить поставити питання про те, чи належить підпис в акті №1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 Сагань Юрію Вікторовичу та коли було вчинено підпис від імені Сагань Ю.В. в акті №1 приймання-передачі майна від 20.12.2019, оскільки за позицією відповідача, підпис в акті №1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 є підробленим та не належить Сагань Ю.В., який не отримував в оренду кеги в кількості 282 штуки, а отже і договір оренди не набрав чинності.

Однак, як свідчать матеріали справи, а саме: подані сторонами документи в обґрунтування своїх вимог, доводів та заперечень, вбачається об`єктивна можливість за наявними у справі доказами встановити обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, а саме, з`ясувати факт укладення та виконання вищевказаного договору оренди майна, що не потребує спеціальних знань.

До того ж, заявником не наведено у клопотанні обставин щодо фактичного місцезнаходження Сагань Ю.В. та можливості явки вказаної особи у судове засідання та надання для проведення судової експертизи відповідних зразків, відсутність яких унеможливлює здійснення почеркознавчої експертизи.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору та характер спірних правовідносин, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та призначення у даній справі судової експертизи.

На підставі викладеного та нижчевказаного, суд відхилив і заяву відповідача про винесення окремої ухвали.

Заяву відповідача про винесення окремої ухвали на підставі ст. 246 ГПК України мотивовано тим, що позивачем вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа), вищевказаного акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені у ст. 20 ГПК України.

Відповідно до ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Таким чином, господарський суд не наділений повноваженнями щодо надання діям позивача кримінально-правової оцінки.

Обов`язок відповідача з доведення факту підробки акту є способом реалізації основоположних засад господарського судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Враховуючи вищенаведене суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про винесення та направлення окремої ухвали до правоохоронних органів про вчинення злочину позивачем відповідно до ст. 246 ГПК України.

За наслідками судового засідання, враховуючи закінчення строку підготовчого провадження, подання сторонами всіх документів у справі, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.06.2022 об 11 год. 20 хв.

В судовому засіданні 09.06.2022 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті. Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позов повністю, відповів на запитання представників відповідача та просив суд стягнути з відповідача на користь відповідача 834 000,00 грн вартості металевих ємностей (кег), переданих позивачем відповідачеві на підставі договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 та не повернутих відповідачем позивачеві. При цьому, представник позивача наголошував на тому, що договір поставки № 118 від 20.12.2019, на який посилається відповідач не має відношення до договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 та спірних правовідносин, а тому відповідні первинні документи щодо його виконання позивачем не надавались.

Представник відповідача та відповідач особисто підтримали відзив на позовну заяву, просили у задоволенні позову відмовити, враховуючи, що відповідач акт № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 (додаток № 1 до договору оренди № 118 від 20.12.2019) не підписував, а отже і договір оренди не набув чинності.

Судом повідомлено Саганя Ю.В. щодо вирішення питання за клопотанням відповідача про призначення у даній справі судової експертизи за наслідками підготовчого засідання.

За наслідками судового засідання судом ухвалено рішення, вступну та резолютивну частини якого проголошено представникам сторін у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» (позивач у справі, орендодавець) і Фізичною особою-підприємцем Саганем Юрієм Вікторовичем (відповідачем у справі, орендарем) був укладений договір оренди майна № 118 (далі - договір оренди).

Предметом договору оренди є передача орендодавцем орендареві у тимчасове платне користування кег металевих (далі - майно).

Відповідно до п. 1.2 договору оренди Перелік майна, яке передається в оренду за цим договором, його ємність/об`єм (літраж), фактична кількість, вартість однієї одиниці, заставна вартість та загальна вартість майна, вказуються в акті приймання-передачі майна Додатку №1 до цього договору, що складає невід`ємну частину договору.

Передане в оренду майно належить орендодавцю на праві власності (п.1.4 договору оренди).

Згідно з п. 2.1 договору оренди майно вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна (Додаток №1).

По закінченню терміну оренди або при припиненні/розірванні договору з інших підстав, передбачених договором та чинним законодавством, орендар зобов`язаний повернути майно орендодавцю за актом приймання-передачі майна з оренди протягом 2-х календарних днів з моменту закінчення, припинення/розірвання договору (п.3.1 договору оренди).

Пунктом 8.1 договору оренди майна сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами за умови фактичної передачі майна, що фіксується актом прийому-передачі майна в оренду. Договір діє до 01.09.2020, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання.

У разі закінчення терміну дії, припинення/розірвання даного договору, орендар зобов`язаний передати майно орендарю в порядку і строки, передбачені п.3.1 договору (п. 8.7 договору оренди майна).

За актом № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 позивач передав відповідачеві наступне майно: кеги металеві об`ємом 50 літрів, ціна за одиницю - 3000 грн 00 коп. з ІІДВ. кількістю 282 шт., загальною вартістю 846 000 грн 00 грн.

У акті № 1 сторони також домовились, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

За актом № 2 приймання-передачі майна від 18.11.2021 орендар повернув орендодавцеві ємності (кеги) об`ємом 50 л в кількості 4 штуки, загальною вартістю 12 000 грн 00 коп. У акті № 2 сторони домовились, що неповернуте майно згідно договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 складає 278 штук, заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

У листі від 18.11.2021 Сагань Ю.В. повідомив позивача, що фізично не може повернути на користь позивача металеві ємності (кеги) об`єктом 50 л в кількості 278 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019, оскільки такі ємності пошкоджені (ремонту та відновленню не підлягають) в результаті неправильного зберігання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32019080000000049.

Стягнення з Саганя Юрія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» 834 000,00 грн вартості металевих ємностей (кег) на підставі договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору оренди майна № 118 від 20.12.2019, укладеного між сторонами, який за своєю правовою природою є договором найму.

Договір оренди майна № 118 від 20.12.2019 не визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору оренди майна № 118 від 20.12.2019, згідно з актом № 1 приймання-передачі майна від 20.12.2019 передав, а відповідач прийняв наступне майно: кеги металеві об`ємом 50 літрів, ціна за одиницю - 3000 грн 00 коп. з ІІДВ. кількістю 282 шт., загальною вартістю 846 000 грн 00 грн. У акті № 1 сторони також домовились, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

Договір та акт підписані з боку обох сторін без зауважень та скріплені печатками сторін договору. З боку відповідача на договорі та акті міститься печатка та підпис підприємця Саганя Ю.В.

Листом від 01.09.2020 відповідач повідомив позивача про те, що не може виконати обов`язок повернути металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів в кількості 282 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 та акту приймання-передачі № 1 від 20.12.2019 у встановлений строк, з причини того, що їх було вилучено при обшуку 24.03.2020 слідчим РВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Запорізькій області, а пізніше арештовано металеві ємності (кеги) об`ємом 50 літрів. Кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 32019080000000049.

У претензії вих. № 1 від 12.03.2021 позивач просив відповідача на підставі умов договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 та ст.ст. 762, 785 Цивільного кодексу України впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

Претензією вих. № 2 від 25.05.2021 позивач просив відповідача впродовж двох днів з моменту отримання претензії повернути кеги (майно) у кількості 282 штук, що були надані в оренду або сплатити їх вартість у сумі 846 000 грн 00 коп. та сплатити орендну плату за користування кег у повному обсязі за весь період дії договору.

У відповіді від 01.06.2021 на претензії №№ 1, 2 відповідач повідомив позивача, з посиланням на договір поставки № 118 від 20.12.2019 та договір оренди майна № 118 від 20.12.2019, що не отримував в оренду кеги металеві в кількості 282 штуки, а у 2020 році співробітниця позивача за змовою з іншими особами викрали у Саганя Ю.В. кеги. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 встановлено, що кеги не належать ТОВ «Спецопттрейд». На підставі викладеного претензії позивача відповідачем не задоволені.

За актом № 2 приймання-передачі майна від 18.11.2021 орендар повернув орендодавцеві ємності (кеги) об`ємом 50 л в кількості 4 штуки, загальною вартістю 12 000 грн 00 коп. У акті № 2 сторони домовились, що неповернуте майно згідно договору оренди майна № 118 від 20.12.2019 складає 278 штук, заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати.

У листі від 18.11.2021 Сагань Ю.В. повідомив позивача, що фізично не може повернути на користь позивача металеві ємності (кеги) об`єктом 50 л в кількості 278 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019, оскільки такі ємності пошкоджені (ремонту та відновленню не підлягають) в результаті неправильного зберігання в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 32019080000000049.

Отже, вищевказаними актами та листуванням відповідач підтвердив отримання металевих ємностей (кег) об`ємом 50 літрів в кількості 282 штук за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 та повернення лише 4 штук відповідних кег, замість 278 штук.

Відповідно до п.1.3 договору оренди майна №118 від 20.12.2019, у разі втрати, псування або пошкодження майна для визначення відшкодування його вартості, сторони керуються заставною вартістю майна та оборотної тари.

Згідно з п. 2.2 договору оренди майна орендар несе ризик знищення або пошкодження майна або його частини, з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду і до моменту підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Відповідно до п.6.4.5 договору оренди майна, орендар зобов`язаний нести майнову відповідальність перед орендодавцем за збитки, які можуть бути заподіяні з вини або недбалості орендаря, відшкодувати вартість пошкодженого або втраченого майна.

У разі, якщо буде встановлено, як під час дії договору, так і при поверненні майна з оренди, що воно не відповідає нормальному зносу або пошкоджено, орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцеві вартість пошкодженого майна ( п. 7.2 договору оренди майна).

Згідно з п. 7.3 договору оренди майна, у разі втрати майна (повністю або частково) орендар відшкодовує орендодавцю вартість втраченого майна, виходячи із заставної вартості майна.

Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги, що у актах сторони узгодили, що заставна вартість однієї одиниці майна - кеги металевої (50 літрової) становить грошову суму (в українській гривні), еквівалентну 100 євро, в т.ч. ПДВ за курсом НБУ на дату фактичної виплати, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачеві заставну вартість майна, яка становить 100 євро за одну одиницю майна - кеги металевої (50 літрової), що в гривневому еквіваленті становить 3000 грн 00 коп. за 1 ємність, у т.ч. згідно вартості, зазначеної у актах приймання-передачі майна.

Оскільки в оренду було передано 282 штук кег металевих (об`ємом 50 літрів кожна), а повернуто лише 4 штуки, то заставна вартість неповернутого майна в кількості 278 штук становить 834 000 грн 00 коп. (278 штук кег * 3000 грн 00 коп.).

Отже, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу вартість пошкоджених кег, переданих за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 в сумі 834 000 грн 00 коп.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та наступним.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди майна та не повернення переданих позивачем відповідачеві на його виконання кег у кількості 278 штук.

Відповідач, в свою чергу, посилається на не підписання акту № 1 приймання-передачі 282 штук кег за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019, а отже і не набуття чинності обставини, встановлені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020, що кеги не належать ТОВ «Спецопттрейд».

Однак, суд вважає, що докази, надані сторонами у справу, зокрема договір оренди майна, акти приймання-передачі кег за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 та листування між сторонами, свідчать про передачу спірних кег саме за договором оренди майна № 118 від 20.12.2019, відсутність взаємозв`язку між договором оренди майна № 118 від 20.12.2019 та договором поставки № 118 від 20.12.2019. А обставини, встановлені ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020, що кеги не належать ТОВ «Спецопттрейд» свідчать лише про не надання слідчому судді при вирішенні клопотання про скасування арешту майна достатніх доказів права власності на майно.

Обставини, викладені в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2020 у справі № 335/13830/19 стосуються розгляду слідчим суддею клопотання адвоката Арясової Ю.О. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019080000000049, та є припущенням здійсненим в ході досудового розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В матеріалах даної господарської справи відсутній відповідний обвинувальний вирок, який підтверджував би наведені заявником обставини, а обставини, наведені у вищевказаній ухвалі слідчого не є обов`язковими для господарського суду в розумінні вищенаведеної норми кодексу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред`явлення позову у особи виникає після порушення її права.

Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право.

При вирішенні даного спору підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав його задоволення, але й визначено, чи було порушене право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, з огляду на положення вказаних статтей підставою для захисту права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог, порушення законних прав та охоронюваних інтересів позивача відповідачем та належний спосіб захисту порушених прав шляхом подання відповідного позову.

У разі, якщо відповідач вважає порушеними його права, у т.ч. шляхом підробки документів чи в результаті шахрайських дій, він не позбавлений права звернення до відповідних органів за захистом своїх прав та інтересів.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, а також те, що спір виник з вини відповідача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 510 грн 00 коп. судового збору.

Інші судові витрати станом на час ухвалення рішення суду у даній справі сторонами не доведено відповідними доказами та не заявлено у судових дебатах.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Саганя Юрія Вікторовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецопттрейд» (адреса - бул.Слави, б. 8, оф. 3, м. Дніпро, 49100; адреса для листування-1 - вул. Сталеварів, б.8, м.Запоріжжя, 69035; адреса для листування-2 - вул. В. Сергієнка, б. 56, кв. 81, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код юридичної особи 39473445) 834 000 (вісімсот тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. вартості металевих ємностей (кег) та 12 510 (дванадцять тисяч п`ятсот десять) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 20.06.2022.

Суддя А.О. Науменко