Рішення

від 05.06.2022 по справі 911/2236/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2236/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Ворка Л.О. розглянувши у судовому засіданні

позовну заяву Броварської окружної прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ

до Фермерського господарства «Журавушка», с. Пухівка Броварського району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

про скасування рішень про державну реєстрацію з одночасним припиненням речових прав

У судовому засіданні брали участь:

прокурор: Лук`янчук А.В. (посвідчення №065766 від 03.11.2021);

представник відповідача: Глущенко Є.М. (посвідчення адвоката №5353 від 30.01.2019, ордер серія ДН №075366 від 02.03.2020);

інші учасники справи не з`явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 29.07.2021 засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області (далі суд) звернулась Броварська окружна прокуратура Київської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі позивач, Держгеокадастр) із позовною заявою №52-2497вих21 від 28.07.2021 (вх. №2254/21 від 02.08.2021) до Фермерського господарства «Журавушка» (далі ФГ «Журавушка», відповідач), в якій просить суд:

скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 51801699 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0024 з одночасним припиненням речових прав відповідача на вказану земельну ділянку;

скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 51801754 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0025 з одночасним припиненням речових прав відповідача на вказану земельну ділянку;

скасувати рішення державного реєстратора за індексним номером 518001823 від 27.03.2020 про державну реєстрацію за ФГ «Журавушка» права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221287000:04:008:0026 з одночасним припиненням речових прав відповідача на вказану земельну ділянку. Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури судові витрати.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 16, 317, 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст. 151, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та вказує, що рішенням суду від 28.01.2021 у справі №911/431/20 визнано незаконним та скасовано п.1.2 розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 10.05.2006 №315, яким передано у власність відповідачу земельну ділянку площею 4,9343га та відповідну державну реєстрацію зазначеного права. Під час розгляду зазначеної справи на підставі відповідної заяви власника про поділ земельної ділянки кадастровий номер 3221287000:04:008:0023 площею 4,9343га, державним реєстратором Богданівської сільської ради Броварського району Київської області Дахно В.Б. прийнятті відповідні рішення про державну реєстрацію трьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221287000:04:008:0025 площею 2,00га; 3221287000:04:008:0024 площею 2,00га; 3221287000:04:008:0026 площею 0,9343га. Вказує, що на момент звернення із заявою про поділ земельної ділянки, відповідач не був законним власником даної земельної ділянки, а відповідно не мав належних прав щодо поділу останньої на окремі об`єкти права власності.

1.2. Відповідач скористався правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, зокрема, що прокурором помилково визначений Держгеокадастр як орган державної влади, котрий наділений правом розпоряджатися спірною земельною ділянкою (власником), оскільки з 27.05.2021 (з дати набрання чинності Закону №1423-ІХ від 28.04.2021) такими повноваженнями наділені органи місцевого самоврядування. Просить у задоволенні позову відмовити.

1.3. У відповіді на відзив, прокурор зазначає, що суд у своєму рішенні від 28.01.2021 у справі №911/431/20 вказав про обґрунтованість наявності порушення інтересів держави в особі Держгеокадастру з урахуванням конкретних обставин та суб`єктного складу сторін. Вважає, що необхідною первинною правовою передумовою для передачі даних спірних земельних ділянок до комунальної власності відповідної територіальної громад у порядку п.24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України являється їх повернення до державної власності з незаконного володіння відповідача.

1.4. У судове засідання третя особа не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце проведення судового засідання проінформована належним чином та своєчасно, правом, наданим їй ст.168 ГПК України, не скористалась. Водночас, явка обов`язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі представника вказаної особи.

1.5. Під час судового засідання прокурор у вступному слові учасників справи підтримав свою позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав викладених у позові та заявах по суті справи.

1.6.. Представник відповідача у вступному слові учасників справи проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених у відзиві.

2. Процесуальні дії у справі

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 вищевказана позовна заява передана до розгляду судді Грабець С.Ю., яка 09.08.2021 заявила самовідвід від розгляду зазначеного позову, та яка ухвалою від 09.08.2021 була задоволена.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 відповідна позовна заява передана до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою суду від 13.08.2021, зокрема: прийняла вказану позовну заяву до розгляду і відкрила провадження у справі; постановила здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначила підготовче засідання на 13.09.2021 та залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного реєстратора Богданівської сільської ради Броварського району Київської області Дахна Вадима Борисовича.

На підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладалось та у ньому оголошувалась перерва. Чергове засідання призначено на 06.12.2021.

2.2. За результатами підготовчого засідання, ухвалою суду від 06.12.2021, зокрема: залишено без задоволення клопотання ФГ «Журавушка» про залишення позову без розгляду (вх.20552/21 від 02.09.2021); закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.02.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 28.02.2022.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30год 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому, відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 23.08.2022.

З урахуванням зазначеного та веденням активних бойових дій на території м. Києва та Київської області, судове засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулось.

Ухвалою суду від 20.04.2022, зважаючи на ч. 7 ст. 4 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у даній справі призначено судове засідання на 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 замінено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного реєстратора Богданівської сільської ради Броварського району Київської області Дахна Вадима Борисовича на правонаступника Великодимерську селищну раду Броварського району Київської області; оголошено перерву у судовому засіданні до 06.06.2022.

2.3. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 06.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

Ухвалою суду від 21.02.2020 відкрито провадження у справі №911/431/20 за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до 1) Броварської районної державної адміністрації 2) Фермерського господарства «Журавушка» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним рішення.

Рішенням суду від 28.01.2021 у справі №911/431/20, яке залишено у силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021: визнано незаконним та скасовано п.1.2 розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області від 10.05.2006 №315, яким передано у спільну часткову власність ФГ «Журавушка» земельну ділянку загальною площею 5,7339га, з яких 4,9343га рілля, 0,7996га яри; визнано недійсним рішення державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Грабовецької Наталії Володимирівни №38464968 від 01.12.2017 (а.с.22-32).

Із змісту рішення суду від 28.01.2021 у справі №911/431/20 вбачається, що відповідні земельні ділянки відводилися за рахунок земель, переданих на праві довічного успадкованого володіння землею Плаксі С.Л. на підставі державного акта серія Б №086344 на право постійного володіння землею.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 01.02.2021 за ФГ «Журавушка» на праві власності 23.03.2020 зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221287000:04:008:0025 площею 2,00га; 3221287000:04:008:0024 площею 2,00га; 3221287000:04:008:0026 площею 0,9343га (а.с.33-38).

У зв`язку із зазначеним, 05.02.2021 прокурор надіслав Держгеокадастру лист за №35-406вих-21 в якому зазначив про необхідність звернення до суду з позовом до ФГ «Журавушка» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та витребування земельних ділянок з незаконного володіння (а.с.44-46).

У відповідь на вказаний лист Держгеокадастр повідомив прокурора листом від 24.02.2021 №10-10-0.6-2119/2-21 про те, що в межах своїх повноважень, має право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк яким закінчився. Ураховуючи викладене, у Держгеокадастру відсутні правові підстави щодо звернення до суду із відповідним позовом (а.с.47-48).

4. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано

4.1. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті (абз. 1 і 2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч.4 ст.53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави Держгеокадастру визначивши його як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас, ухвалою суду від 06.12.2021, зокрема, залишено без задоволення клопотання ФГ «Журавушка» про залишення позову без розгляду, оскільки, як встановлено судом у підготовчому засіданні, прокурор у встановленому законом порядку обґрунтував наявність підстав для представництва позивача у суді у даній справі.

Крім того, як встановлено у рішенні суду від 28.01.2021 у справі №911/431/20, Держгеокадастр є тим державним органом інтереси якого порушуються у зв`язку із вибуттям земель сільськогосподарського призначення із державної власності.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.2. Водночас, 27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX, яким у розділі X «Перехідні положення» ЗК України доповнено п.24 такого змісту, зокрема: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Отже, законом встановлено декілька способів передачі територіальним громадам у розпорядження земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад (за нечисленними винятками):

з моменту державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

з моменту набрання чинності Закону №1423, тобто з 27.05.2021, інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки.

Із матеріалів справи вбачається, що право державної власності на спірні земельні ділянки на момент набрання чинності зазначених законодавчих змін не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому, перехід зазначених земельних ділянок із державної власності у комунальну власність відбувається автоматично на підставі закону (з 27.05.2021).

Крім того, п.24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ і до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. «а» п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор із відповідним позовом звернувся до суду 02.08.2021, тобто, після внесення змін до ЗК України, а тому, суд вважає, що зазначені вимоги прокурора повинні бути скеровані на захист прав та інтересів особи, яка відповідно до закону, у разі наявності законних підстав для задоволення відповідного позову, зможе розпоряджатися відповідними земельними ділянками.

Зазначене у своїй сукупності спростовує твердження прокурора про те, що необхідною первинною правовою передумовою для передачі даних спірних земельних ділянок до комунальної власності відповідної територіальної громад у порядку п.24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України є їх повернення до державної власності з незаконного володіння відповідача.

4.3. Як зазначалось вище, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Держгеокадастру, визначивши його як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо спірних земельних ділянок.

Проте, визначений прокурором позивач Держгеокадастр, на час звернення із відповідним позовом до суду, не мав повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, тобто, не був органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах стосовно таких земельних ділянок, отже, є неналежним позивачем у даній справі.

Із змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №925/1214/19 вбачається, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справі №911/2032/17, від 26.10.2021 у справі №906/260/20.

Отже, встановлення судом факту звернення прокурора в інтересах неналежного позивача є наслідком відмови в задоволенні позову за результатом розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області №52-2497вих21 від 28.07.2021 (вх. №2254/21 від 02.08.2021) до Фермерського господарства «Журавушка» про скасування рішень державного реєстратора з одночасним припиненням речових прав залишити без задоволення.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.06.2022.

Станом на 20.06.2022 рішення законної сили не набрало.