Рішення

від 09.06.2022 по справі 922/1197/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2022м. ХарківСправа № 922/1197/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення за участю представників сторін:

позивача - Залеська А.С. ( орден АН№1031456 від 25.03.2021 року).

відповідача - Прядко Л.В. на підставі витягу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (далі - позивач, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко") звернулося до суду з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач, Рада), в якому просило визнати незаконним та скасувати пункт 14 додатку №2 до рішення Ради від 24.02.2021 № 48/21 щодо надання дозволу територіальній громаді м. Харкова на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0015 для експлуатації торговельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями по просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова (далі - спірне рішення); визнати поновленим договір оренди від 03.08.2004 земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0015 для експлуатації торговельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями по просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова (далі - земельна ділянка) на той саме строк і на тих саме умовах та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.08.2004 в редакції, викладеній в позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2021р. (повний текст складено та підписано 07.06.2021р.) у справі №922/1197/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 року, задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків, до Харківської міської ради, м. Харків.

Визнано незаконним та скасовано п.14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою, що стосується надання дозволу територіальній громаді м. Харкова на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2200га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0015) комунальної власності для експлуатації торговельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями по просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова.

Визнано договір оренди землі від 03.08.2004р. (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 03.08.2004р. за №66124/04), укладений між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору - Акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", код ЄДРПОУ 22649344) стосовно оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0015 площею 0,2200га, що розміщена за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний ріг вул. Академіка Павлова, поновленим на той саме строк і на тих саме умовах.

Визнано укладеною між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (код ЄДРПОУ 22649344) додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 03.08.2004р. (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельною кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 03.08.2004р. за №66124/04) у наведеній редакції.

Судові витрати покладено на відповідача. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" 6.810,00грн. судового збору.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 року касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 серпня 2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 922/1197/21 скасовано. Справу № 922/1197/21 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

14.12.2021 року справу № 922/1197/21 повернуто до господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 року для розгляду справи № 922/1197/21 визначено суддю Добрелю Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2021 року прийнято на новий розгляд справу № 922/1197/22; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "17" січня 2022 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2022р. задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено на "02" лютого 2022р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2022 року підготовче засідання було відкладено на 14.02.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.02.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2022 року призначено підготовче засідання по справі на 01.06.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 10.06.2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2022 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що договір оренди землі від 03.08.2004р. є поновленим, у зв`язку із відсутністю заперечень відповідача після спливу строку зазначеного договору, у зв`язку з чим п.14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 року підлягає поновленню та затвердженню в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.06.2022 року проти позову заперечував, посилаючись на пропуск позивачем строку на звернення з повідомленням про поновлення договору оренди землі, а також не подання останнім проекту додаткової угоди, у зв`язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03.08.2004р. між Харківською міською радою (відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору Акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", позивач) укладений договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого останньому було передано в строкове платне користування земельну ділянку із кадастровим номером 6310136600:09:001:0015, площею 0,2200га, що розміщена за адресою: м.Харків, просп.Ювілейний (колишній просп.50-річчя ВЛКСМ) (ріг вул.Академіка Павлова) для експлуатації торговельного майданчика з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями.

За умовами п.15 вказаного договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації торговельного майданчика з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями.

Відповідно до п.16 цього договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Договір укладено терміном до 01.05.2009р.

Договір оренди зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 03.08.2004р. за №66124/04, про що міститься відповідний запис на договорі.

03.08.2004р. між сторонами договору складений акт приймання-передачі земельної ділянки, підписаний повноважними представниками сторін.

Додатковою угодою від 21.11.2011р. до договору оренди землі, яка є його невід`ємною частиною, продовжено термін дії вищевказаного договору до 31.12.2016р.

Листом від 28.11.2016р. №677 Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" повідомило Харківську міську раду про намір продовжити використання земельної ділянки для експлуатації торгівельного майданчику, просило продовжити строки експлуатації торгівельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями до 31.12.2021р.

28.12.2016 року Харківська міська рада надала відповідь на лист від 28.11.2016р. №677 позивача та зазначила які саме документи необхідно надати.

Позивач продовжив використовувати земельну ділянку та сплачувати за нею орендну плату, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 23.03.2021р. та довідкою від 18.02. 2.22 року №69.

У 2019р. Харківська міська рада звернулась до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" із вимогою повернути спірну земельну ділянку за актами приймання-передачі, від підписання яких Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" відмовлялось, про що свідчить відповідь на лист від 18.12.2019р. №1160.

Листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №1446/0/225-20 від 24.02.2020р. повідомлено позивача, що у разі неотримання належним чином оформлених документів, договір оренди землі №66124/04 від 03.08.2004р. буде припинено в односторонньому порядку.

Листом від 10.03.2020р. №441 Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" повідомило про відмову від повернення земельної ділянки, у зв`язку із тим, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк та на тих самих умовах, тобто до 01.12.2021р. з підстав, викладених вище.

Рішенням 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою» (п.14 додатку №2 до рішення) територіальній громаді м. Харкова надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2200га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0015) комунальної власності для експлуатації торговельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями по просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова. Фінансування робіт із землеустрою забезпечити за рахунок коштів КП «Міський торговий ринок» згідно укладеної угоди з розробником документації із землеустрою.

Вищенаведені обставини на думку позивача порушують його права, як орендаря спірної земельної ділянки, оскільки позивач вважає, що він належним чином повідомив відповідача про намір продовжити використання земельної ділянки для експлуатації торгівельного майданчику та у зв`язку із відсутністю заперечень відповідача щодо продовження користування земельною ділянкою позивачем, договір оренди є продовженим в порядку ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування п. 14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 48/21 та визнання укладеною між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Концерн Авек та ко» додаткової угоду про поновлення дії договору оренди землі від 03.08.2004.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказує на те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність юридичних фактів, серед яких додання до листа-повідомлення орендаря проекту додаткової угоди, яка не була надана позивачем. Крім того відповідач зазначає, що протягом тривалого листування позивачем у жодному з листів (окрім останнього від 10.03.2020р.) не зазначалося про вжиття дій, направлених на поновлення договору та про наявність такого наміру, а також те, що на підставі одностороннього акту відповідача приймання земельної ділянки від 12.05.2020р., право власності на земельну ділянку зареєстроване за Харківською міською радою та відповідні реєстраційні дії позивачем оскаржені не були.

В даному випадку, скасовуючи рішення суду першої та другої інстанцій по вказаній справі, Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2021 року зазначив про необхідність дослідження судом під час нового розгляду справи питань: чи дотримався позивач процедури поновлення оренди землі, передбаченою статтею 33 Закону №161-XIV та договором оренди в частині строку звернення до орендодавця та надання проекту додаткової угоди. В разі якщо останній не дотримався відповідної процедури чи є це істотним порушенням, тобто таким, що виключає можливість поновлення оренди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням вказівок Верховного Суду від 24.11.2021 року, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша).

За змістом статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже було зазначено вище, Верховний Суд у своїй постанові звернув увагу на необхідність дослідження при новому розгляді справи на листування між сторонами щодо поновлення договору оренди.

Так Верховний Суд зазначив про необхідність дослідження питань: чи дотримався позивач процедури поновлення оренди землі, передбаченою статтею 33 Закону №161-XIV та договором оренди в частині строку звернення до орендодавця та надання проекту додаткової угоди.

Судом досліджено листування, наявне в матеріалах справи стосовно поновлення договору оренди та встановлено наступне.

Так, позивач листом від 28.11.2016р. №677 повідомив Харківську міську раду про намір продовжити використання земельної ділянки для експлуатації торгівельного майданчику та просив продовжити строки експлуатації торгівельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями до 31.12.2021р.

В свою чергу, Харківська міська рада листом від 28.12.2016 року № 8939/0/225-16 повідомила позивача, що для підготовки пропозицій щодо продовження дії договору необхідно надати додаткові документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців; копію паспорта та коду директора; інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомості; завірені9печаткоб підприємства) копії технічних паспортів на будівлі; акт обстеження земельної ділянки; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; довідку про розрахунок орендної плати за землю; довідку ДПІ про відсутність перед бюджетом з орендної плати за землю, чинну на день подання заяви; фото об`єкту.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема вказує на те, що позивачем було пропущено строк, встановлений договором для звернення з відповідним повідомленням про поновлення договору.

Пунктом 8 договору оренди землі від 03.08.2004 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди було передбачено звернення орендаря із повідомленням про продовження дії договору у строк 90 днів до закінчення дії договору, який відповідно до додаткової угоди від 21.11.2011р. спливає 31.12.2016р.

Частиною 2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Тобто вищезазначеною нормою визначено можливість подання орендарем листа-повідомлення як у строк, встановлений у договорі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Отже в даному випадку строк дії договору оренди спливає 31.12.2016 року, а позивач звернувся до відповідача з відповідним листом 28.11.2016 року, тобто не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, як то визначено ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Крім того, як вже було зазначено, відповідач листом від 28.12.2016 року № 8939/0/225-16 повідомив позивача, що для підготовки пропозицій щодо продовження дії договору необхідно надати додаткові документи, згідно переліку, зазначеного в даному листі, заперечень щодо пропуску останнім строку для звернення про продовження договору в даному листі викладено не було.

Також, відповідач у своїх заявах по суті справи посилався на відсутність проекту додаткової угоди разом із листом про поновлення дії договору оренди, що також передбачено нормами чинного законодавства.

Так у відповідності до ч.2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Проте, суд зазначає, що у своїй відповіді від 28.12.2016 року, Харківська міська рада у переліку додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо продовження дії договору, не визначила подання відповідного проекту угоди.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом свого права на підставі ч.6 ст. 33 Закону України " Про оренду землі".

З огляду на відсутність заперечень органу місцевого самоврядування щодо продовження Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" строку користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, позивач продовжив реалізацію свого права оренди та здійснював сплату орендної плати, а саме - за 2017р. у сумі 628.987,04грн., за 2018р. у сумі 772.706,64грн., 2019р. у сумі 943.479,34грн., за 2020р. у сумі 681.582,44грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача від 23.03.2021р., та не заперечується відповідачем.

Також в матеріалах справи наявна довідка від 18.02.2022 року про відсутність заборгованості з орендних платежів на даний час.

В матеріалах справи наявний лист від 27.11.2019 року з яким звернувся відповідач до позивача з вимогою про повернення земельної ділянки та підписання відповідного акту лише у 2019 році.

Тобто, Харківська міська протягом трьох років приймала сплату позивачем оренди за користування спірною земельною ділянкою з 2016 року (коли на думку відповідача закінчився строк дії договору) та до 2019 року не здійснювала дій щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у відповідний строк.

У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ч. ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Після спливу місячного строку з моменту закінчення попереднього строку дії договору оренди землі, якщо орендодавець не направив орендарю належне заперечення з приводу поновлення цього договору, орендодавець втрачає право вимагати від орендаря повернення орендованої земельної ділянки саме на підставі закінчення попереднього строку дії цього поновленого відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV договору. Відсутність заперечення з боку орендодавця, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є вираженням його мовчазної згоди на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до частини третьої статті 205 ЦК України.

Отже, як вбачається позивач звернувся за захистом свого порушеного права саме на підставі ч.6 ст. 33 закону України "Про оренду землі"

Проте, як вже було зазначено вище, позивач, до закінчення строку дії договору оренди за 33 дня листом від 28.11.2016р. №677 повідомив Харківську міську раду про намір продовжити використання земельної ділянки для експлуатації торгівельного майданчику та просило продовжити строки експлуатації торгівельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями.

В той час, як положення ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачає, що орендодавець, в разі наявності заперечень щодо продовження дії договору протягом одного місяця після закінчення строку договору надсилає орендарю відповідний лист-повідомлення .

Проте, як було зазначено вище, відповідачем у місячний строк не було направлено лист-повідомлення із запереченнями, а лише у 2019 році було надіслано позивачу акти про повернення земельної ділянки для підписання без наведення відповідних причин та посилань на порушення закону .

Натомість, направляючи позивачу акти на підписання листом від 24.02.2020 року, відповідачем було зазначено, що в разі неотримання належним чином оформлених документів стосовно підписання актів приймання-передач договір оренди буде припинено в односторонньому порядку, тобто коли вже минуло майже 4 роки.

Тобто фактично своїми діями відповідач визнав наявність між сторонами договірних відносин станом на момент направлення відповідного листа (2020 рік).

Під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору оренди, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Натомість позивач продовжив використовувати земельну ділянку та сплачувати за нею орендну плату, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 23.03.2021р. та від 18.02.2.22 року №69, протилежного відповідачем не доведено.

Харківська міська рада орендні платежі приймала, проти продовження використання земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку не заперечувала, із вимогою про повернення земельною ділянкою звернулася лише 27.11.2019.

Водночас, Харківською міською радою жодних заперечень, у тому числі прийнятих у формі відповідного рішення сесії органу місцевого самоврядування про відмову у продовженні строку дії спірного договору оренди землі, не надходило.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано доказів укладення договору оренди з новим орендарем після повернення земельної ділянки до земель запасу.

Щодо посилань Харківської міської ради на те, що на даний час спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності та була зареєстрована на підставі одностороннього акту приймання-передачі земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради у листі від 24.02.2020р. №1446/0/225-20 повідомив позивача про необхідність надання останнім підписаних актів приймання-передачі земельної ділянки, у випадку ненадання яких договір оренди землі від 03.08.2004р. №66124/04 буде припинено в односторонньому порядку.

В свою чергу, позивач листом від 18.12.2020 року повернув відповідачу акти приймання-передачі без підпису.

Отже акти про повернення земельної ділянки відповідачу підписані лише Харківською міською радою.

Суд зауважує, що в даному випадку, акти про передачу у користування позивачу спірної земельної ділянки на виконання умов договору оренди землі, були підписані обома сторонами, як позивачем так і відповідачем.

З урахуванням наведеного, акти про повернення спірної земельної ділянки також мають бути підписані обома сторонами.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів звернення ХМР до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки.

Отже, для поновлення договору оренди землі згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору орендар повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

В даному випадку, як вже було зазначено позивач звернувся до суду за захистом своїх прав на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та судом вище встановлено, що позивач виконує свої обов`язки за договором, зокрема сплачує орендну плату в повному обсязі, до закінчення строку дії договору орендар повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (більше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, як то визначено ч. 2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі"), орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, в свою чергу орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди (а навпаки, в листі від 28.12.2016 року останній зазначив перелік документів які необхідно подати для поновлення договору).

З наведеного у сукупності вбачається, що між сторонами існували довготривалі правовідносини за укладеним договором оренди землі (з додатковою угодою до нього), а також після повідомлення орендарем орендодавця про намір продовжити користування земельною ділянкою.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Суд вважає за необхідне зауважити, що поведінка учасників господарських та цивільних правовідносин повинна бути зрозумілою та не суперечити принципу venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)».

Вказана позиція є сталою та викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №390/34/17, постановах Верховного Суду від 09.04.2019р. у справі №903/394/18 та від 17.11.2018р. у справі №911/205/18).

Щодо посилань відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду 31 серпня 2021 року по справі № 903/1030/19, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2021 року по справі N 910/1668/19 зазначив, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі N 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Дослідивши предмет спору та обставини справи № 903/1030/19, судом встановлено, що у зазначеній справі позивач звернувся до відповідача із листом щодо продовження строку дії договору через місяць після закінчення дії такого договору та відповідачем було відмовлено позивачу у поновленні договору, шляхом направлення відповідного листа.

Тобто обставини вищезазначеної справи свідчать зокрема про те, що договір, який просив суд поновити позивач сплив на момент звернення останнього до відповідача, а також те, що відповідач надав позивачу відмову у поновленні спірного договору.

В той час, як у даній справі судом було встановлено інші обставини, а саме те, що позивач за місяць до закінчення строку дії договору звернувся до відповідача з листом про поновлення договору, а також те, що відповідач не надав заперечень щодо поновлення такого договору в місячний строк.

Натомість судом було встановлено, що дії відповідача із прийняття орендних платежів протягом тривалого періоду та не надання заперечень від продовження дії договору, свідчили про визнання відповідачем правомірного користування позивачем спірної земельної ділянки.

Отже в даному випадку, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини у справі № 903/1030/19 та даній справі не є тотожними.

Крім того, суд наголошує, що подібність правовідносин у рішеннях суду визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Стосовно посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 594/376/17-ц від 10 квітня 2018 року, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши обставини, встановлені під час розгляду справи № 594/376/17-ц, судом встановлено, що вони не є тотожними фактичним обставинам, встановленим у даній справі, оскільки позивач у справі № 594/376/17-ц звернувся до орендодавця з листами-повідомленнями про поновлення договору від 04.03.2014 року та від 06.08.2014 року, проте позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень у зв`язку з чим суд в той справі дійшов висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі. Крім того позивач в тій справі звернувся до суду з вимогою щодо поновлення договору оренди вже після укладення відповідачем договору оренди на спірну земельну ділянку з іншим орендарем та відповідне право оренди було зареєстровано у встановленому Законом порядку.

Тобто встановлені фактичні обставини справи № 594/376/17-ц та даної справи є різними.

Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 313/350/16-ц від 22 вересня 2020 року, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши обставини справи № 313/350/16-ц , судом встановлено, що у вказаній справі позивач звернувся до відповідача із пропозицією про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі майже через два місяці після закінчення дії договору оренди землі, у зв`язку з чим відповідач відмовив позивачу у поновленні зазначеного договору оренди.

Суд також зауважує, що у справі № 313/350/16-ц відповідач відмовляючи у поновленні договору оренди зазначив, що позивач мав звернутись до нього не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Таким чином, обставини справи № 313/350/16-ц та даної справи не є тотожними, оскільки фактичні обставини, встановлені судами під час розгляду справ є різними.

Щодо посилань відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 159/5756/18 від 22 вересня 2020 року, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши обставини справи № 159/5756/18, судом встановлено, що у зазначеній справі позивач завчасно звернувся до відповідача з листом щодо продовження дії договору оренди, проте відповідач відмовив у пролонгації договору, посилаючись на розширення земельної ділянки та демонтаж у зв`язку з цим торгових споруд, в тому числі і кіоск позивачки.

Тобто обставини звернення позивача та відповідно підстави відмови у пролонгації договору оренди у справі № 159/5756/18 є відмінними від фактичних обставин даної справи.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи встановлені вище обставини, поведінка відповідача як розпорядника земель комунальної власності, органу місцевого самоврядування, а також сторони зобов`язання, є суперечливою і, беручи до уваги подальші конклюдентні дії з прийняття орендних платежів, відсутність письмового заперечення орендодавця щодо поновлення строку дії договору впродовж встановленого законом строку, свідчить про доведеність факту поновлення строку дії договору на тих самих умовах та на той самий строк.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 03.08.2004р. №66124/04, укладений між Харківською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" (на момент укладення договору Акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" ), зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4), підлягає визнанню поновленим на той самий строк та на тих самих умовах у відповідності до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, суд зазначає про наступне. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Щодо вимоги про визнання додаткової угоди укладеною в запропонованій орендарем редакції, суд зазначає наступне.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений нормами ч.ч.6 - 11 ст.33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (складний фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки в силу положень ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таких висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020р. у справі №908/299/18, у постанові від 29.09.2020р. у справі №378/596/16-ц.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у оскаржуваному рішенні суду, відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що договір оренди землі від 03.08.2004р. (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 03.08.2004р. за №66124/04) стосовно оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0015 слід визнати поновленим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання додаткової угоди до даного договору в запропонованій орендарем редакції, як належного правового способу захисту орендарем свого права на поновлення строку дії договору, укладеною.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування п.14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

У ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Відповідно до ч.10 ст.59 названого Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Системне тлумачення наведених положень законодавства свідчить, що, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч.13 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об`єднання земельних ділянок.

Спеціальним Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України «Про землеустрій».

Згідно з пунктом «б» ч.1 ст.20 названого Закону землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.

Відповідно до пункту «й» частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (ч.1 ст.26 Закону України "Про землеустрій").

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст.31 названого Закону зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

За змістом ч.12 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок (абз.1 ч.10 ст.24 вказаного Закону).

Положеннями частин 1, 2 статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно з пунктом 136 цього Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р. відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:

1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку;

3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом: проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

З аналізу наведених норм вбачається, що здійснення поділу сформованої земельної ділянки припиняє її існування як об`єкту цивільних прав та її державної реєстрації, тому вказане може стати перешкодою для реалізації речових прав власником або землекористувачем земельної ділянки, яка була поділена, що свідчить про ключове завдання при вирішенні питання про наявність підстав для визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування встановити факт порушення таким актом прав та законних інтересів особи, яка звертається із відповідним позовом, зокрема власника майна або орендаря земельної ділянки.

За змістом ч.1 ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

За змістом ст.24 Закону України «Про оренду землі» у поточній редакції орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" здійснює користування об`єктом оренди на підставі договору оренди від 03.04.2004р. №66124/04, який підлягає поновленню у судовому порядку, з огляду на що суд дійшов висновку про порушення п.14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою» прав та інтересів позивача як належного землекористувача і свідчить про обґрунтованість позовних вимог про визнання незаконним та скасування п.14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021р. №48/21 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою» .

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.195 ГПК України.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" повністю.

Визнати незаконним та скасувати п. 14 додатку №2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24.02.2021 № 48/21 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою, що стосується надання дозволу територіальній громаді м. Харкова на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2200 га (кадастровий номер 6310136600:09:001:0015) комунальної власності для експлуатації торговельного майданчику з організацією торгівлі автозапчастинами та автомобілями по просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова.

Визнати договір оренди землі від 03.08.2004 (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 03.08.2004 за № 66124/04), укладений між Харківською міською радою та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (на момент укладення договору - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОНЦЕРН АВЕК ТА КО, код ЄДРПОУ 22649344) стосовно оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136600:09:001:0015 площею 0,2200 га, що розміщена за адресою: м. Харків, просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова, поновленим на той саме строк і на тих саме умовах.

Визнати укладеною між Харківською міською радою та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (код ЄДРПОУ 22649344) додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі від 03.08.2004 (зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельною кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 03.08.2004 за № 66124/04) в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА №2 ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

(м. Харків, просп. Ювілейному ріг вул. Академіка Павлова, S=0.2200 га кадастровий номер 6310136600:09:001:0015)

від «03» серпня 2004 року, зареєстрованого «03» серпня 2004 року за №66124/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 03.08.2004 за № 66124/04

«

Харківська міська рада (Орендодавець) в особі уповноваженого представника, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОНЦЕРН ABEК ТА КО» (найменування якого змінено з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО») (Орендар) в особі президента Вінакова Андрія Вікторовича, який діє на підставі статуту ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» (дата державної реєстрації 11.07.1994 року, дата та номер запису 23.02.2005 року за № 1480120 0000 007057, ідентифікаційний код 22649344) з другого, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України. Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018», рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 № 1554/19 «Про затвердження Положення про оренду землі в м. Харкові», пункти 1, 5, 8, 9,16 договору оренди землі від «03» серпня 2004 року, зареєстрованого «03» серпня 2004 року за №66124/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) 03.08.2004 за № 66124/04 змінити, викласти у новій редакції:

«1. Орендодавець на підставі рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 28.09.2011 року №431/11 «Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів ореади землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудова, код КВЦПЗ відсутній, з кадастровим номером 6310136600:09:001:0015, яка розташована м. Харків, просп. Ювілейний ріг вул. Академіка Павлова.».

«5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання додаткової угоди становить: 9 294 304 гривень (дев`ять мільйонів двісті дев`яносто чотири тисячі триста чотири гривні).

У разі зміни нормативної грошової оцінки земель м. Харкова за рішенням міської ради Орендар самостійно замовляє витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і направляє його до територіального органу Державної фіскальної служби України за місцем знаходження земельної ділянки.».

«8. Договір укладено строком до 01.12.2021 року. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі. Орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами па укладення договору оренди землі на новий строк.

У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк листом-повідомленням.

У разі неподання орендарем листа-повідомлення, а також подання листа - повідомлення пізніше строку, передбаченого пунктом 8 цього договору, Департамент земельних відносин Харківської міської ради інформує про це відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України за місцем знаходження земельної ділянки. При цьому розмір річної орендної плати встановлюється у подвійному розмірі, але не більше 12% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки до моменту поновлення права оренди або припинення права оренди земельної ділянки.

У разі подання орендарем листа-повідомлення в належний строк Орендар продовжує сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому пунктом 9 цього договору, до моменту поновлення права оренди або припинення права оренди з земельної ділянки.».

«9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський обдасті. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному територіальному органі Державної фіскальної служби України за місцем розташування земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку становить 8% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає:

743 544, 32 (сімсот сорок три тисячі п`ятсот сорок чотири гривні тридцять дві копійки);

розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить:

61 962, 03 (шістдесят одна тисяча дев`яносто шістдесят дві гривні три копійки)».

«16. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - відсутній.».

II. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від «03» серпня 2004 року зареєстрованого «03» серпня 2004 року за № 66124/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) і складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ

Харківська міська рада код ЄДРПОУ 04059243

61003, м. Харків, м-н Конституції, 7

ОРЕНДАР

Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО»

код ЄДРПОУ 22649344

61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70»

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344) 6810,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344);

Відповідач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Повне рішення складено "20" червня 2022 р.

СуддяН.С. Добреля