Рішення

від 16.06.2022 по справі 927/16/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2022 року м. Чернігів справа № 927/16/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» 14000, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 3-бпро стягнення 1 510 000 грн. 00 коп.

за відсутності представників сторін, які в судове засідання не з`явились

В судовому засіданні 17.06.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2022 року (здана для відправки до відділення поштового зв`язку 28.12.2021) до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» про стягнення 1 510 000,00 грн. попередньої оплати, сплаченої на виконання умов договору № 27112018-001 від 27.11.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару та повернення попередньої оплати за нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2022:

позовну заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича про стягнення 1 510 000 грн. 00 коп. залишено без руху;

зобов`язано фізичну особу-підприємця Піддубного Павла Володимировича протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;

докази сплати судового збору в сумі 22 650,00 грн.;

докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;

роз`яснено фізичній особі-підприємцю Піддубному Павлу Володимировичу, що в разі не усунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказана вище ухвала суду від 17.01.2022 отримана позивачем 18.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054024942.

31.01.2022, з метою усунення виявлених недоліків позовної заяви, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2022 (з урахуванням ухвали суду від 11.02.2022):

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 02 березня 2022 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Вказані вище ухвали суду від 07.02.2022 та від 11.02.2022, що направлялись відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вищезгадані ухвали суду від 07.02.2022 та від 11.02.2022, є такими, що отримані відповідачем 14.02.2022 та 17.02.2022 відповідно; як наслідок - відповідач є таким, що належним чином обізнаний про перебування на вирішенні в Господарському суді Чернігівської області даного спору.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей» відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, призначене на 02.03.2022 підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2022:

призначено підготовче засідання на 24 травня 2022 року;

повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Оскільки в матеріалах справи були відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення призначеного на 24.05.2022 судового засідання, з метою всебічного та об`єктивного вирішення спору по суті, а також дотримання принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, 24 травня 2022 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02 червня 2022 року з одночасним повідомленням відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідна ухвала суду від 24.05.2022, що направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи наведені вище положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.05.2022 є такою, що отримана відповідачем 30.05.2022, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 02.06.2022 підготовчого засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

Позивач під розписку (від 24.05.2022) був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 02.06.2022 підготовчого засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

Додатково ухвала суду від 24.05.2022 була направлена на електронну пошту повноважного представника позивача - адвоката Підмогильної Я.Я.

25.05.2022 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 25.05.2022 № 25/05-2 адвоката Підмогильної Я.Я. з повідомленням про припинення відносин з позивачем.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2022:

закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17 червня 2022 року;

викликано для участі в судовому засіданні фізичну особу-підприємця Піддубного Павла Володимировича (або його повноважного представника) в якості позивача з одночасним повідомленням останнього про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Щодо повідомлення позивача про дату, час та місце проведення призначеного на 17.06.2022 судового засідання суд вважає за необхідне зазначити наступне:

як свідчать матеріали справи (довідка від 24.05.2022 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області), відсутня можливість в повному обсязі здійснювати відправлення поштової кореспонденції учасникам справи через відсутність належного фінансування на оплату поштових послуг.

При цьому, ситуація, яка склалась в судовій системі щодо фінансування відповідних послуг, є такою, що існує вже досить тривалий час і є відомою громадськості; крім того, на сайті судів, у т.ч. і на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області, неодноразово розміщувалась інформація щодо припинення відправлення поштової кореспонденції учасникам судового процесу та щодо здійснення видачі процесуальних документів, зокрема шляхом направлення засобами електронної пошти.

За змістом ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Таким чином, звертаючись в даному випадку з позовом, фізична особа-підприємець Піддубний Павло Володимирович мав бути зацікавленим в інформації стосовно стадії його розгляду, яка, згідно наведених вище приписів діючого законодавства України, є відкритою і вільною у доступі. Натомість позивач не виявив жодної зацікавленості з даного приводу, за отриманням усної або письмової інформації стосовно дати, часу та місця проведення наступного судового засідання до суду не звертався.

Ухвала суду від 02.06.2022, що направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи наведені вище положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 02.06.2022 є такою, що отримана відповідачем 08.06.2022, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 17.06.2022 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

Наведене вище свідчить про те, що судом було вжито всіх необхідних заходів з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, а тому ухвалюючи дане рішення суд враховує, що згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема розумність строків розгляду справи судом.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Піддубний Павло Володимирович зареєстрований в якості суб`єкта господарювання 09.02.2017, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 2 064 000 0000 040140.

Товариство з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 03.09.2015, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10641020000012130.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

27.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» (Постачальник) в особі директора Кузьменко Дмитра Олександровича та фізичною особою-підприємцем Піддубним Павлом Володимировичем (Покупець) був укладений Договір № 27112018-001 (надалі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.6, 4.7, 5.1, 5.3, 12.1, 12.6), Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити будівельні матеріали, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - Товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.

Найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, терміни поставки та оплати можуть бути узгоджені Сторонами в Специфікаціях (додатках) до цього договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є його невід`ємними частинами. Підписання Сторонами Специфікації є достатнім узгодженням умов постачання партії товару незалежно від порядку узгодження згідно з п. 4.1 даного Договору. Сторони в Специфікаціях (додатках) до цього договору можуть передбачити умови, що відрізняються від умов, передбачених даним Договором.

Поставка товару здійснюється на базисних умовах постачання згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, визначеним у рахунку-фактурі або Специфікації.

В разі здійснення поставки товарів на умовах централізовано-кільцевих перевезень Покупець зобов`язаний надати Постачальникові перелік уповноважених ним осіб на приймання товару та зразки печаток (штампів), якими ці особи завірятимуть свої підписи на супровідних документах при отриманні товару, про що оформлюється відповідний додаток за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства Покупця, який є невід`ємною частиною цього Договору. В такому разі відпуск Постачальником товарів може здійснюватися без довіреності.

Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної Постачальника, що передається Покупцю. При цьому обов`язок Постачальника поставити товару Покупцю вважається виконаним у момент передачі товару перевізнику для доставки Покупцю або з моменту забезпечення наявності товару на складі Постачальника (допускається інформування про це в телефонному режимі), якщо Специфікацією передбачена вибірка товару зі складу Постачальника.

Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 5 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Покупець у платіжному дорученні (або іншому платіжному документі) на оплату в призначенні платежу вказує номер договору та/або номер відповідного рахунку-фактури/Специфікації.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року. А в частині виконання зобов`язань, що виникли в період дії Договору - до їх повного виконання.

Як свідчать матеріали справи (додаток № 1 до Договору), позивач як Покупець повідомив відповідача як Постачальника про зразки та завірив відбитки печаток (штампів), якими матеріально відповідальні особи, що уповноважені ним приймати від Постачальника цінності згідно з даним договором, завіряють на супровідних документах свої підписи про одержання цінностей; крім того, Покупець заявив, що приймання товару, наданого Постачальником згідно з даним Договором, буде здійснювати безпосередньо фізична особа-підприємець Піддубний Павло Володимирович.

04.12.2018 сторони підписали Специфікацію № 412-001 (додаток № 2 до Договору), згідно якої поставці підлягає товар - балка двотаврова № 45 в кількості 19 тон, ціна за одиницю з ПДВ в гривні - 28 800,00, всього з ПДВ в гривнях - 547 200,00 (п`ятсот сорок сім тисяч двісті гривень 00 копійок) грн., в т.ч. 91 200,00 грн. ПДВ.

Поставка товару здійснюється на умовах склад, об`єкт будівництва замовника: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Павлівка, вул. Кільцева, 5-б.

Строки поставки: 30 днів з моменту отримання передоплати за п. 5.1 згідно договору № 27112018-001 від 27.11.2018.

Інші пункти договору залишаються без змін.

07.12.2018 сторони підписали Специфікацію № 712-019 (додаток № 3 до Договору), згідно якої поставці підлягає товар - балка двотаврова № 45 в кількості 23 тони, ціна за одиницю з ПДВ в гривні - 28 800,00, всього з ПДВ в гривнях - 662 400,00 (шістсот шістдесят дві гривні чотириста 00 копійок) грн., в т.ч. 110 400,00 грн. ПДВ.

Поставка товару здійснюється на умовах склад, об`єкт будівництва замовника: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Павлівка, вул. Кільцева, 5-б.

Строки поставки: 30 днів з моменту отримання передоплати за п. 5.1 згідно договору № 27112018-001 від 27.11.2018.

Інші пункти договору залишаються без змін.

12.12.2018 сторони підписали Специфікацію № 1212-002 (додаток № 4 до Договору), згідно якої поставці підлягає товар - балка двотаврова № 45 в кількості 20 тон, ціна за одиницю з ПДВ в гривні - 28 800,00, всього з ПДВ в гривнях - 576 000,00 (п`ятсот сімдесят шість тисяч гривень 00 копійок) грн., в т.ч. 96 000,00 грн. ПДВ.

Поставка товару здійснюється на умовах склад, об`єкт будівництва замовника: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Павлівка, вул. Кільцева, 5-б.

Строки поставки: 30 днів з моменту отримання передоплати за п. 5.1 згідно договору № 27112018-001 від 27.11.2018.

Інші пункти договору залишаються без змін.

На виконання умов Договору позивач в якості попередньої оплати перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 1 510 000,00 грн. (заключні виписки за періоди з 19.12.2018 по 19.12.2018 та з 27.12.2018 по 27.12.2018), а саме 19.12.2018 - 180 000,00 грн. та 27.12.2018 - 1 330 000,00 грн.

Враховуючи умови Договору та дати здійснених позивачем проплат, кінцевими термінами поставки відповідачем товару є 18.01.2019 та 28.01.2019 відповідно (з урахуванням загальних правил обчислення строків).

Однак в порушення умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару не виконав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач неодноразово намагався вирішити спірне питання шляхом проведення переговорів засобами телефонного зв`язку, однак товар відповідачем поставлений не був, а сплачені грошові кошти залишились не повернутими.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 ЦК України. Так Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (пункт 21 названої постанови).

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Верховний Суд зазначає, що застосування частини другої статті 693 ЦК України залежить від обставин щодо фактичної поставки/непоставки товару.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 910/18796/19.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що відповідач своєчасно (до 18.01.2019 та до 28.01.2019) не виконав своїх зобов`язань за Договором, відтак позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» суми попередньої оплати за непоставлений за Договором товар (балка двотаврова № 45) у розмірі 1 510 000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 22 650,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив, зокрема стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 922/1001/20, від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18 та від 31.03.2021 у справі № 910/9916/17.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом ст. 1, 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Видами адвокатської діяльності, зокрема є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 28/12/21 від 28.12.2021 було сплачено за послуги адвоката 12 000,00 грн.

Даний платіж був здійснений на виконання умов Договору № 27/12/21 про надання правничої допомоги від 27.12.2021, укладеного між Підмогильною Ярославою Ярославівною (Адвокат) та Піддубним Павлом Володимировичем (Клієнт) (надалі - Договір № 27/12/21).

За умовами Договору № 27/12/21 (п. 1.1-1.3, 2.1-2.3, 3.1, 3.2, 4.1) предмет цього договору складають господарсько-правові відносини в сфері надання правової допомоги Адвокатом Клієнту.

Клієнт доручив, а Адвокат взяв на себе зобов`язання надати Клієнту правові послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язався сплатити Адвокату винагороду за надання правової допомоги.

Правові послуги, що надаються Адвокатом Клієнту по даному договору:

представництво інтересів Клієнта у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування по захисту прав Клієнта, в правоохоронних органах, органах прокуратури тощо;

підготовка, подання та підписання від імені Клієнта позовів, апеляційних, касаційних скарг, адвокатських запитів, письмових пояснень, заяв, скарг, заперечень, клопотань, інших процесуальних та інших документів, необхідних для захисту інтересів Клієнта;

участь у судових процесах по веденню будь-яких справ, стороною яких є Клієнт.

За цим договором Адвокат зобов`язався, зокрема:

надавати Клієнту юридичні консультації (письмові та усні) з питань, що відносяться до захисту інтересів Клієнта;

складати будь-які заяви, звернення, скарги, позови, апеляційні та касаційні скарги, адвокатські запити, письмові пояснення, заперечення, клопотання, інші будь-які процесуальні та інші документи, необхідні для захисту інтересів Клієнта, вести іншу юридичну роботу на замовлення Клієнта;

представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта, зокрема в господарських судах під час розгляду правових спорів, стороною яких є Клієнт.

Адвокат має право, зокрема:

з метою виконання цього Договору Клієнт уповноважив Адвоката представляти його інтереси, зокрема в господарських судах по захисту прав Клієнта з усіма необхідними для того повноваженнями, які надані законом стороні, в т.ч., але не виключно, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення; отримувати рішення та ухвали суду та подавати їх на виконання. Користуватися іншими процесуальними правами, що передбачені законом, подавати виконавчі документи до виконавчої служби та інших установ, що здійснюють примусове виконання рішень суду;

за цим договором Адвокат також вправі, зокрема подавати та підписувати від імені Клієнта всі документи, в т.ч., але не виключно, позовні заяви, заяви, клопотання; брати участь в судових засіданнях;

отримувати від Клієнта плату за надану правову допомогу у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Клієнт зобов`язався, зокрема своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату наданої Адвокатом правової допомоги в порядку. Передбаченому цим Договором.

Клієнт проводить оплату Адвокату за надані ним послуги в розмірі, що визначається Сторонами згідно Акту виконаних робіт або Розрахунку оплати правової допомоги.

У випадку дострокового розірвання даного Договору за ініціативи будь-якої сторони, Клієнт зобов`язався оплатити Адвокату фактично виконану роботу.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно погодженого сторонами Розрахунку суми адвокатських витрат по судовій справі в рамках Договору № 27/12/21 на замовлення фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича, адвокатом Підмогильною Я.Я. планується надання наступних правничих послуг:

юридична консультація з вивчення письмових документів, ознайомлення з матеріалами - 6 годин,

правовий аналіз дій відповідача по справі, підготовка процесуальних документів, підготовка позову - 4 години,

підготовка до участі у підготовчому судовому засіданні - 1 година,

направлення документів відповідачу - 1 година,

підготовка письмових пояснень, подача їх до суду, направлення документів відповідачу, ознайомлення з матеріалами справи - 3 години,

участь в судових засіданнях (така, що планується) - 2 засідання,

безпосередня участь у судовому розгляді справи - до винесення остаточного рішення суду першої інстанції по справі.

Орієнтовна вартість адвокатських послуг по справі в рамках цивільного процесу розраховано у відповідності до Рекомендації щодо застосування рекомендаційних (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затвердженого радою Адвокатів Чернігівської області, рішення № 99 від 16.04.2021:

вивчення бухгалтерських документів, аналіз господарських документів - 2 000,00 грн.,

правовий аналіз документів та підготовка відзиву - 5 000,00 грн.,

участь у судовому розгляді справи - 3 000,00 грн.,

участь у судовому засіданні при розгляді справи - 1 000,00 грн. за 1 засідання, загальна вартість послуг (за підрахунком сторін) складає 12 000,00 грн.

Сума вартості послуг повинна бути сплачена Клієнтом Адвокату в повному обсязі.

Як вже було вказано вище, згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 28/12/21 від 28.12.2021 Клієнтом було сплачено за послуги Адвоката 12 000,00 грн., тобто послуги останнього оплачені в повному обсязі.

За змістом ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до Господарського суду Чернігівської області подано не було.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне:

для включення всієї суми гонорару у відшкодування відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18.

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи»; часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19.

Як вже було вказано вище, сторони в рамках Договору № 27/12/21 визначили винагороду за надання професійної правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладання на відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу в загальній сумі 12 000,00 грн., оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо відповідача та неспівмірною зі складністю справи: остання з урахуванням обсягу та характеру доказів у ній, кількості сторін по своїй суті не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання для складання позовної заяви.

Також суд враховує, що відповідачем під час вирішення даного спору жодних заяв по суті справи (відзив на позовну заяву, заперечення) подано не було, а, отже, у позивача в особі його представника не було потреби у додатковому витрачанні часу на підготовку відповідей на них (відповідь на відзив). При цьому, не доречним є покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., визначену сторонами Договору № 27/12/21 як послуга з правового аналізу документів та підготовка відзиву, оскільки процесуальний статус фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича унеможливлює подання ним в межах даної справи відзиву на позовну заяву.

Крім того, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи (протоколи судових засідань), під час вирішення даного спору було проведено 3 (три) судових засідання, з яких в одному прийняв участь особисто позивач, два інші були проведені за відсутності учасників справи. Тобто представник позивача - адвокат Підмогильна Я.Я. взагалі не приймала участь в судових засіданнях як то передбачено умовами Договору № 27/12/21. При цьому, як вже було вказано вище, заявою від 25.05.2022 № 25/05-2 адвокат Підмогильна Я.Я. повідомила про припинення відносин з позивачем.

Таким чином, суд вважає судові витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 12 000,00 грн. завищеними щодо відповідача та неспівмірними зі складністю справи.

Враховуючи наведене вище, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 530, 626, 629, 655, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 123, 126, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» про стягнення 1 510 000 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В7-СТРОИТЕЛЬ» (14000, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 3-б; код 39990700) на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Павла Володимировича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) 1 510 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, сплаченої на виконання умов договору № 27112018-001 від 27.11.2018, 22 650 грн. 00 коп. судового збору та 2 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2022.

Суддя А.С.Сидоренко