Рішення

від 14.06.2022 по справі 574/992/20

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/992/20

Провадження №2/574/19/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства «Коровинський пенькозавод» до Буринської міської ради та ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди недійсною,

в с т а н о в и в:

ФГ "Коровинський пенькозавод" звернулося в суд з позовом до Буринської міської ради та ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди недійсною, який мотивує тим, що 03.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Буринської РДА з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організація фермерського господарства) земельні ділянки с/г призначення із земель державної власності у межах Буринського району Сумської області орієнтовною площею 350 га, згідно переліку Жуківської сільської ради: 36,8040 га (рілля), 10,9617 га (рілля), 89,6152 га (рілля), 55,3795 га (рілля), 90,0665 га (рілля), 51,5317 га (рілля).

Розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області від 06.02.2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками орієнтовною площею 350 га на умовах оренди за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради Буринського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства).

Розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області №113 від 03.04.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності загальною площею 296,4465 га у користування на умовах оренди ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства) за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області та надано останньому в довгострокову оренду терміном на 10 років земельні ділянки державної власності (землі запасу і резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради, загальною площею 296,4565 га ріллі з розміром 280695,45 грн. орендної плати на рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

05.04.2012 року між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі №8, зареєстрований у відділ Держкомзему у Буринському районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2012 року №592098361001098, за умовами пунктів 1,2, 8 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства), яка розташована на території Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області, загальною площею 296,3549 га, у тому числі рілля - 296,3549 га, терміном на 10 років.

27.08.2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - ФГ "Коровинський пенькозавод".

15.02.2019 року між Буринською міською радою та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 05.04.2012 року за №8 зареєстрованого за №592098561001097 від 23.04.2012 року, згідно якої замінено сторону орендодавця на Буринську міську раду Сумської області в зв`язку з переходом права власності з державної форми у комунальну на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.12.2018 за №18-10507/16-18-СГ, а також викладено ряд пунктів договору в новій редакції.

Відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №693/267/18-ц, від 22.01.2020 року у справі №922/1974/19, від 11.02.2020 року у справі №922/614/19, 19.02.2020 року у справі №530/879/18 та вимог ст.ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення 05.04.2012 року між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2 . Договору оренди землі №8 та проведення державної реєстрації ФГ "Коровинський пенькозавод" обов`язки орендаря земельних ділянок виконує фермерське господарство, а не ОСОБА_2 , якому вони надавалась.

Таким чином при укладенні 15.02.2019 року між Буринською міською радою та ОСОБА_2 . Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 05.04.2012 року за №8 було порушено вимоги ст.ст.626, 638, 651, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.2, 5, 13, 23, 30 Закону України "Про оренду землі", в наслідок чого порушено права та охоронювані законом інтереси ФГ "Коровйнський пенькозавод", як орендаря земельних ділянок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_1 , подавши заяву приватному нотаріусу, а тому вона є належним відповідачем у справі про визнання додаткової угоди недійсною.

На підставі викладеного ФГ "Коровинський пенькозавод" просило визнати укладену 15.02.2019 року між Буринською міською радою та ОСОБА_2 . Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 05.04.2012 року за №8 недійсною.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області ОСОБА_3 від 24.12.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

09.02.2021 року від представника відповідача Буринської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому він покликався на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та зазначав, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.012018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 22.12.2018 року був виданий наказ за №18-10507/16-18-СГ, на підставі якого Буринській міській раді Сумської області були передані сільськогосподарські землі державної власності у комунальну власність загальною площею 4762,5017 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міської об`єднаної територіальної громади Буринського району Сумської області за актом приймання-передачі, який являється невід`ємною частиною даного наказу.

Того ж дня, 22.12.2018 року, на дев`ятнадцятій сесії сьомого скликання Буринської міської ради було прийнято рішення «Про прийняття у комунальну власність Буринської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», згідно якого були прийняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Буринської міської ради (об`єднаної територіальної громади) загальною площею 4762,5017 га.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України, при передачі земельних ділянок Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області була проведена технічна інвентаризація земельних ділянок державної власності у зв`язку з чим із загальної площі 4762,5017 га переданих земель у комунальну власність були сформовані 489 ділянок, серед яких були і ділянки, що знаходились саме в користуванні ОСОБА_2 за такими кадастровими номерами: 5920983600:09:001:0134, площею 51,5317 га; 5920983600:09:001:0136, площею 90,0665 га; 5920983600:08:001:0006, площею 10,9617 га; 5920983600:08:001:0005, площею 88,8934 га; 5920983600:09:001:0135, площею 55,0032 га.

В подальшому на виконання статті 148-1 Земельного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Буринська міська рада 16.01.2019 надіслала безпосередньо користувачу земельних ділянок ОСОБА_2 повідомлення за №119 про те, що з 09.01.2019 міська рада стала новим власником орендованих земельних ділянок з зазначенням кадастрових номерів ділянок та інформацію щодо платіжних реквізитів для сплати орендної плати.

15.02.2019 на 22-й сесії 7-го скликання Буринською міською радою було прийнято рішення «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2012 за № 8 укладеного з ОСОБА_2 », де вирішено було про заміну сторони орендодавця у зв`язку з переходом права власності з державної форми у комунальну та змінено відсоток орендної плати на 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік. Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.10.2020 року у справі №920/717/20 було встановлено, що зазначене вище рішення Буринської міської ради не суперечить вимогам чинного законодавства і судом не встановлено, що цим рішенням порушуються права та охоронювані законом інтереси ФГ «Коровинський пенькозавод».

На виконання даного рішення сесії між Буринською міською радою та ОСОБА_2 15.02.2019 за взаємною згодою сторін було підписано додаткову угоду до договору оренди землі від 05.04.2012 за №8.

Згідно довідки виданою Фінансовим управлінням Буринської міської ради Сумської області встановлено, що після підписання додаткової угоди ОСОБА_2 було сплачено до міського бюджету протягом 2019 року 470 000 гривень, саме як фізичною особою, а не фермерським господарством «Коровинський пенькозавод».

Крім того, представник відповідача звертав увагу на те, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки, однак після проведення державної реєстрації ФГ «Коровинський пенькозавод» воно не зверталось до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

Враховуючи вищевикладене, Буринська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України при укладенні додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 05.04.2012 року за №8 та не порушувала права та охоронювані законом інтереси фермерського господарства «Коровинський пенькозавод».

З наведених підстав представник Буринської міської ради просив відмовити в задоволенні позову.

04.03.2021 року від ФГ "Коровинський пенькозавод" до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в якій підтримало позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 14.05.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14.09.2021 року № 1978/0/15-21 суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Буринського районного суду Сумської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Буринського районного суду Сумської області від 23.09.2021 року №89 проведено повторний автоматизований розподіл, згідно якого головуючим суддею для розгляду даної справи визначено суддю Гука Т.Р.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області Гука Т.Р. від 27.09.2021 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи з повідомленням учасників справи.

Представник ФГ "Коровинський пенькозавод" та ОСОБА_1 були неодноразово належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак в судове засідання не з`явились та про причини неявки суду не повідомили.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності представника позивача та відповідача ОСОБА_1 .

Представник відповідача Буринської міської ради Сумської області в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що на даний час право оренди земельних ділянок, які були предметом оспорюваної додаткової угоди, за результатами проведеного аукціону передано іншим юридичним особам.

Заслухавши доводи представника відповідача, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Буринської РДА з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організація фермерського господарства) земельні ділянки с/г призначення із земель державної власності у межах Буринського району Сумської області орієнтовною площею 350 га, згідно переліку Жуківської сільської ради: 36,8040 га (рілля), 10,9617 га (рілля), 89,6152 га (рілля), 55,3795 га (рілля), 90,0665 га (рілля), 51,5317 га (рілля) (а.с. 12).

Розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області від 06.02.2012 року надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками орієнтовною площею 350 га на умовах оренди за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради Буринського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства) (а.с. 15).

Згідно розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області №113 від 03.04.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності загальною площею 296,4465 га у користування на умовах оренди ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства) за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області, а також надано останньому в довгострокову оренду терміном на 10 років земельні ділянки державної власності (землі запасу і резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Жуківської сільської ради, загальною площею 296,4565 га ріллі з розміром 280695,45 грн. орендної плати на рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 16).

05.04.2012 року між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі №8, зареєстрований у відділ Держкомзему у Буринському районі Сумської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2012 року №592098361001098, за умовами якого ОСОБА_2 передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (організації фермерського господарства), яка розташована на території Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області, загальною площею 296,3549 га, у тому числі рілля - 296,3549 га, терміном на 10 років (а.с. 17-18).

Земельна ділянка передана в користування ОСОБА_2 згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки від 05.04.2012 року (а.с. 19).

27.08.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - ФГ "Коровинський пенькозавод", що підтверджується копією виписки з із вказаного реєстру, в якій також зазначено, що керівником юридичної особи є ОСОБА_4 (а.с. 32).

Відповідно до п.1.2 Статуту ФГ "Коровинський пенькозавод" (в редакції від 23.10.2020 року) членами (засновниками) фермерського господарства є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 27-31).

Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що у своїй діяльності Фермерське господарство використовує землі, які складаються, із земельних паїв членів (засновників), а також орендованих земель юридичних та інших фізичних осіб.

01.09.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920983600:09:001:0136, 5920983600:08:001:0006, 5920983600:09:001:0134, 5920983600:08:001:0005, 5920983600:09:001:0135 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-10507/16-18-СГ від 22.12.2018, рішення Буринської міської ради від 22.12.2018 про прийняття в комунальну власність Буринської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення та акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Буринською міською радою (а.с. 22-26).

Із рішення Господарського суду Сумської області від 05.10.2020 року у справі №920/717/20, яке набрало законної сили та яким відмовлено в задоволенні позову ФГ "Коровинський пенькозавод" до Буринської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, вбачається, що повідомленням від 16.01.2019 року Буринська міська рада повідомила ОСОБА_2 як орендаря за договором про перехід права власності на земельні ділянки, які останній орендує, від держави до територіальної громади Буринської міської ради, в якому зазначила нового власника, його місцезнаходження, кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування та площі, платіжні реквізити для сплати орендної плати (а.с.85-89).

У вказаному рішенні також встановлено, що рішенням 22 сесії 7 скликання Буринської міської ради від 15.02.2019 вирішено внести зміни до договору оренди землі за №8 від 05.04.2012, зареєстрованого за №592098561001097 від 23.04.2012, укладеного між Буринською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_2 , щодо об`єкта оренди, орендодавця, нормативної грошової оцінки землі, розміру та рахунків для сплати орендної плати.

За результатами розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що рішення 22-ї сесії 7-го скликання Буринської міської ради Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2012 за № 8 укладеного з ОСОБА_2 не суперечить вимогам чинного законодавства і судом не встановлено, що цим рішенням порушуються права та охоронювані законом інтереси ФГ "Коровинський пенькозавод".

15.02.2019 року між Буринською міською радою та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 05.04.2012 № 8, зареєстрованого за № 592098561001097 від 23.04.2012, згідно з якою замінено сторону орендодавця на Буринську міську раду, у зв`язку з переходом права власності з державної форми у комунальну на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.12.2018 за № 18-10507/16-18-СГ; викладено у новій редакції пункт 2 договору щодо об`єкта оренди (земельні ділянки, що розташовані на території Жуківського старостинського округу Буринської міської ради кадастровий № 5920983600:09:001:0134 площею 51,5317 га, кадастровий № 5920983600:09:001:0136 площею 90,0665 га, кадастровий номер 5920983600:08:001:0006 площею 10, 9617 га, кадастровий номер 5920983600:08:001:0005 площею 88,8934 га, кадастровий номер 5920983600:09:001:0135 площею 55,0032 га); викладено у новій редакції пункт 5 договору щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок; пункт 9 щодо розміру орендної плати (12%); доповнено договір пунктом 29 щодо підстав для зміни умов договору в частині розміру орендної плати (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується копіями матеріалів спадкової справи №12/2020 (а.с. 108-163).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту земельних прав наведено в частині третій статті 152 ЗК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним частиною третьою статті 152 ЗК України, або ж іншим способом, який передбачено законом.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати, чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у таких правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, відповідно до ст.5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі з подібними правовідносинами № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За положеннями частини четвертої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі статтею 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону № 973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже, в силу наведених вище норм права, після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства, права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Подібні за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.

Державна реєстрація Фермерського господарства "Коровинський пенькозавод" була проведена 27.08.2012 року.

Разом з цим, згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом № 1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Таким чином, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що право оренди ФГ "Коровинський пенькозавод" не було оформлено згідно із вказаним вище порядком.

Право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5920983600:09:001:0136, 5920983600:08:001:0006, 5920983600:09:001:0134, 5920983600:08:001:0005, 5920983600:09:001:0135 було зареєстровано за ОСОБА_2 , при цьому запис про таке право було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.01.2019 року, тобто ще до укладення оспорюваної додаткової угоди від 15.02.2019 року.

Крім того, орендна плата за користування вказаними земельними ділянками за 2019 рік в сумі 470000 грн. була сплачена ОСОБА_2 , як фізичною особою, що підтверджується довідкою Буринської міської ради (а.с. 60).

Доказів того, що до 2019 року орендну плату за договором оренди землі від 05.04.2012 року за №8 сплачувало саме ФГ "Коровинський пенькозавод" позивачем суду не надано.

Також, матеріали не містять будь-яких доказів, що після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 оформила право оренди на земельні ділянки, які були предметом оспорюваної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 05.04.2012 року за №8, в порядку спадкування або ними фактично користувалася, а також, що вказані земельні ділянки вибули з володіння та користування ФГ "Коровинський пенькозавод" саме в наслідок укладення даної додаткової угоди.

За наведеного, ФГ "Коровинський пенькозавод" не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав чи інтересів внаслідок укладення 15.02.2019 року його засновником ОСОБА_2 , який був стороною договору оренди землі від 05.04.2012 року №8 та за яким було зареєстровано право оренди на земельні ділянки, з Буринською міською радою додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору оренди землі.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що навіть у випадку доведення позивачем порушення його права орендаря, обраний ним спосіб захисту порушеного права шляхом визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною не є ефективним засобом відновлення такого права, адже за загальним правилом наслідком встановлення судом недійсності правочину є реституція. Відповідно, визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною не матиме наслідком звільнення земельних ділянок чи усунення перешкод у користуванні ними.

Враховуючи викладене, позов ФГ "Коровинський пенькозавод" задоволенню не підлягає в зв`язку з його необгрунтованісю.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову Фермерського господарства «Коровинський пенькозавод» до Буринської міської ради та ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди недійсною відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Фермерське господарство «Коровинський пенькозавод», місцезнаходження: 41750, Сумська обл., Конотопський район, с. Жуківка, вул. Сарничева, 5; код ЄДРПОУ 37352615.

Відповідач 1 - Буринська міська рада, місцезнаходження: 41700, Сумська обл., м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; код ЄДРПОУ 04058025.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 20.06.2022 року.

Суддя Т.Р. Гук