Рішення

від 13.06.2022 по справі п/857/2/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 рокуЛьвівСправа № П/857/2/22 пров. № П/857/2/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Іщук Л.П.

за участю:

секретаря судового засідання Приступи Р.Л.,

представника позивача Адам Ю.В.

представника третьої особи Сучкової А.М.

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові адміністративну справу № П/857/2/22 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Блок Володимира Сальдо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба безпеки України, про заборону діяльності політичної партії,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2022 року Міністерство юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служби безпеки України, звернулося в суд з позовом до Політичної партії «Блок Володимира Сальдо», в якому просить:

- заборонити діяльність політичної партії «Блок Володимира Сальдо» (ідентифікаційний код юридичної особи 42928370, вул. Ярослава Мудрого 32, каб. 11, м. Херсон, 73000);

- призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи;

- передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позовні вимоги мотивує тим, що діяльність вказаної політичної партії суперечить Конституції України й законам України, та може бути заборонена лише за рішенням суду за допущені порушення, передбачені статтею 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» (надалі - Закон №2365-ІІІ).

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Виявлення порушень Конституції та законів України у діяльності політичних партій здійснюється відповідними правоохоронними органами.

Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій».

Вказане рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації, з урахуванням антиукраїнської політичної та організаційної діяльності, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України окремими політичними партіями.

Також зазначеним рішенням доручено Міністерству юстиції України вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зокрема, Політичної партії «Блок Володимира Сальдо», а відповідно до статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України вказане міністерство є належним позивачем у справі про заборону політичної партії.

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 № 5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» .

З наведених у вказаному вище листі відомостей позивач дійшов висновку, що діяльність Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» спрямована, серед іншого, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.Наведені обставини стали приводом для звернення Міністерства юстиції України до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.05.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропонував відповідачу до 10 червня 2022 року надати (надіслати) суду відзив на позов, а третій особі пояснення щодо позову.

Суд ухвалою від 30.05.2022 призначив судове засідання на 14 червня 2022 року о 15:00, яке буде проводитись у приміщенні Восьмого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Львів, вул. Саксаганського 13 у залі судових засідань №4, про що повідомив позивача та зобов`язав його опублікувати оголошення про призначення судового засідання в адміністративній справі в порядку, передбаченому ч.5 ст.289-3 КАС України.

На час розгляду справи в судовому засіданні відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

14.06.2022 до суду надійшли пояснення від Служби безпеки України з додатками. Служба безпеки України підтримала доводи сторони позивача та долучила додаткові докази протиправної діяльності партії, про які зазначено в актах огляду Інтернет ресурсу від 01.06.2022 №5/1/4-3573 та №5/1/4-3574, складених службовими особами Управління контррозвідувального захисту національної державності ДЗНД СБ України.

Суд ухвалою від 14 червня 2022 року задовольнив клопотання представника Служби безпеки України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині вимог щодо призначення комісії з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, та закриття провадження в адміністративній справі в цій частині. Інші позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у заяві по суті справи. Позов просив задовольнити повністю.

Представник третьої особи Служби безпеки України підтримав доводи сторони позивача.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд протокольною ухвалою від 14 червня 2022 року вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача у відповідності до ч.5 ст.289-3 КАС України.

Суд протокольною ухвалою від 14 червня 2022 року відповідно до вимог ч.2 ст. 167 КАС України повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 про проведення трансляції судових засідань з тих підстав, що зазначена особа не є учасником справи.

Також суд протокольною ухвалою від 14 червня 2022 року визнав загальновідомими обставини, викладені на веб-сайтах, наведених у позовній заяві Міністерством юстиції України.

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд приєднав подані представником Міністерства юстиції України докази опублікування на офіційному сайті Міністерства юстиції України та Верховної Ради України повідомлення про розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив Міністерству юстиції України у клопотанні щодо вжиття заходів для забезпечення трансляції судового розгляду.

Ухвалою від 14 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив заяву Міністерства юстиції України про відмову від позову в частині вимог та провадження в адміністративній справі № П/857/2/22 за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Блок Володимира Сальдо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба безпеки України, про заборону діяльності політичної партії закрив у частині позовної вимоги про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру громадських формувань Політична партія «Блок Володимира Сальдо» зареєстрована Міністерством юстиції України 03.04.2019, місцезнаходження партії: вул. Ярослава Мудрого 32, каб. 11, м. Херсон, Україна. Співголовами партії зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За даними Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) «Блок Володимира Сальдо» має своїх представників у Херсонських обласній (5 осіб) та міській (9 осіб) радах. Крім того, партійці блоку були обрані у районних у місті Херсоні радах, Херсонській районній раді, Білозерській та Чорнобаївській селищних радах.

У політичній програмі Партії (режим доступу: https://m.facebook.com/komandasaldo/) задекларовані принципи політичної діяльності та напрямки роботи: надання російській мові статусу другої національної або статусу мови міжнаціонального спілкування; скасування закону про декомунізацію; блокування вступу України в НАТО і ЄС; нейтральний статус; позаблоковість.

Постановою Верховної Ради України ,,Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором від 27.01.2015 № 129-VIII Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором. Підстава - збройна агресія та окупація частини території України, зокрема АР Крим та частини Луганської і Донецької областей.

21.02.2022 президент країни-агресора ОСОБА_4 підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених Росією маріонеткових терористичних псевдо угрупувань ,,Л/ДНР.

Згідно із текстом указів, Росія офіційно направила свої війська на окуповану територію України 24.02.2022.

Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 13.03.2022 участь у проросійському мітингу колаборантів у Херсоні взяв екс-мер Херсона, а нині депутат міськради від блоку власного імені ОСОБА_5 .

Так, із загальнодоступних джерел відомо, що в окупованому РФ м. Херсоні ОСОБА_5 ініціативно та добровільно долучився до проведення проросійського заходу під гаслами відзначення т.зв. «Дня визволення м. Херсон від фашистських загарбників», у ході якого, використовуючи заборонену радянську символіку, публічно підтримав російську агресію та підтримав антиукраїнську ініціативу щодо створення на території Херсонської області квазідержавного утворення «Херсонської народної республіки» (режим доступу: https://youtube/wsEQz8ypffU).

16.03.2022стало відомо, що окупанти створили бутафорський «Комітет порятунку Херсонської області», до якого увійшли люди з дуже сумнівним минулим. У соцмережі опублікували відео з колаборантами. На відео видно, як виступає проросійський провокатор-блогер ОСОБА_6 , за столом сидить, зокрема, ОСОБА_5 .

Відповідно до поданих Службою безпеки України пояснень, слідчими Служби безпеки України здійснюється документування протиправної діяльності керівників та провідних функціонерів вказаної політичної партії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000103 від 20.03.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111 («Державна зрада») Кримінального кодексу України.

Зазначена інформація міститься також у загальнодоступних джерелах засобів масової інформації (режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3431742-zagarbniki-stvorili-butaforskij-komitet-poratunku-hersonskoi-oblasti.html.).

26.04.2022 російські окупанти призначили на посаду голови Херсонської обласної державної адміністрації колишнього мера ОСОБА_7 . Водночас було зайняте приміщення міської ради Херсона, знята українська символіка.

Наведена вище інформація є загальновідомою, зокрема з інтернет-видання інформаційного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (режим доступу: htpps://www.unian.ua/war/volodimir-saldo-okupanti-priznachili-golovu-administraciji-u-hersoni-shcho-vidomo-foto-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11802132.html).

З долученого до пояснень Служби безпеки України акта огляду Інтернет-ресурсу від 01.06.2022 (реєстр. №5/1/4-3573) суд також встановив, що в інтернет-виданні «Ньюзфронт» розміщена публікація «Голова ВДА Володимир Сальдо провів першу нараду з головами районів», в якій зазначено, що на зустрічі вони обговорили плани роботи в Херсонській області. Першочергове завдання створення виконавчих органів. Сальдо також заявив, що Херсонська область повернеться до складу Росії. Новий бюджет регіону вже затверджено в рублях. Зарплати та пенсії в Херсонській області з травня вже в рублях.

Беручи до уваги наведені вище обставини, враховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, Міністерство юстиції України звернулося до суду з даним позовом з метою заборони діяльності Політичної партії «Блок Володимира Сальдо».

Проаналізувавши наведені у позовній заяві доводи та матеріали справи, встановивши обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини другої статті 102 Конституції України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» із змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/202 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на території України запроваджено воєнний стан.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема, можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Водночас пунктом 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі також - Закон №2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно зі статтею 3 Закону №2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій визначені статтею 5 Закону №2365-ІІІ, згідно з якою утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров`я населення;

9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки;

10) виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону №2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- поширення відомостей, що містять виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Крім того, відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій».

Вказане рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації, з урахуванням антиукраїнської політичної та організаційної діяльності, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України окремими політичними партіями.

Так, пунктом 2 вказаного рішення Міністерству юстиції доручено вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення, зокрема Політичної партії «Блок Володимира Сальдо».

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), встановлено, що Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Аналогічні норми передбачено пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України яким встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Виявлення порушень Конституції та законів України у діяльності політичних партій здійснюється відповідними правоохоронними органами.

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 № 5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» (а.с.158-169).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об`єктивність їх існування очевидна.

Керуючись вказаними вище правовими нормами, Суд ухвалив визнати загальновідомими обставини, встановлені з інформації, розміщеної на веб-сайтах: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3431742-zagarbniki-stvorili-butaforskij-komitet-poratunku -hersonskoi-oblasti.html.);htpps://www.unian.ua/war/volodimir-saldo-okupanti-priznachili-golovu-administraciji-u-hersoni-shcho-vidomo-foto-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11802132.html);(https://m.facebook.com/komandasaldo/);(https://youtube/wsEQz8ypffU);

Оцінюючи окремі положення програми Партії на предмет їх відповідності Конституції України та законам України, зокрема, щодо надання російській мові статусу офіційної, скасування дискримінаційних законів про декомунізацію, закріплення в Конституції України статусу України як позаблокової, нейтральної держави, Суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 10 Конституції України визначено державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Офіційне тлумачення частини першої статті 10 наведене в рішенні Конституційного Суду України за №10-рп/99 від 14.12.1999, справа № 1-6/99. Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

З приводу наміру скасувати дискримінаційні закони, зокрема про декомунізацію, то подібне суперечить вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

В рішенні Конституційний Суд України за № 9-р/2019 від 16.07.2019, справа № 1-24/2018(1919/17) наголошує, що з`ясувавши легітимність мети ухвалення вказаного вище Закону та здійснивши його всебічний аналіз, суд дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму та нацистського режиму, публічне використання їхніх символів є намаганням виправдати тоталітаризм та заперечення конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов`язком усіх органів державної влади, а Закон є конституційним.

Стосовно позиції Партії щодо позаблокової, нейтральної держави України, то така також суперечить Конституції України. Так, в абзаці 5 преамбули Конституції передбачено, зокрема, що піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей приймає цю Конституцію - Основний Закон України. До повноважень Верховної Ради України належить, серед іншого, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (п.5 ч.1 ст.85). Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (ч.3 ст.102). Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (п.1-1 ст. 116).

Проаналізувавши наведені вище норми в сукупності зі встановленими обставинами справи, Суд дійшов висновку, що окремі положення програми Партії, про які згадувалося вище, суперечать Конституції України та законам України.

На реалізацію Програми партії «Блок Володимира Сальдо» проводилася й діяльність окремих її членів.

Так, в окупованому РФ м. Херсоні ОСОБА_5 ініціативно та добровільно долучився до проведення проросійського заходу під гаслами відзначення т.зв. «Дня визволення м. Херсон від фашистських загарбників», у ході якого, використовуючи заборонену радянську символіку, публічно підтримав російську агресію та підтримав антиукраїнську ініціативу щодо створення на території Херсонської області квазідержавного утворення «Херсонської народної республіки» (а.с. 170).

У створеному окупантами бутафорському «Комітеті порятунку Херсонської області» брав участь екс мер Херсона, а нині депутат міськради від блоку свого імені Володимир Сальдо (а.с.171).

13.03.2022, у День визволення міста Херсона від нацистських загарбників у роки Другої світової війни, на проросійський мітинг із забороненою в Україні символікою вийшов і ОСОБА_5 (а.с.172). Останній також став головою Херсонської обласної державної адміністрації, призначеної окупантами, та на нараді з головами районів в заявив, що Херсонська область повернеться до складу Росії; новий бюджет регіону вже затверджено в рублях; зарплати та пенсії в Херсонській області з травня вже в рублях (а.с.173).

У контексті спірних правовідносин Суд вважає за необхідне також зазначити, що Україна є стороною як Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція» надалі), яка була ратифікована у 1997 році, так і інших основних міжнародних договорів з прав людини. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) передбачає, зокрема, що «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини визначив умови, дотримання яких (згідно з Конвенцією) надає захист політичним партіям:

«…захист політичним партіям надається їм за дотримання двох умов: 1) засоби, що використовуються партіями з метою зміни законодавства чи конституційного ладу, є законними і демократичними з усіх точок зору і 2) пропоновані зміни мають узгоджуватися із фундаментальними демократичними принципами.

Отже, політичні партії, лідери та члени яких закликають до застосування насильства чи вимагають змін, котрі насправді не сумісні з однією чи декількома засадами демократії або мають на меті знищити демократію чи обмежити права інших, не можуть посилатися на ст. 11 Конвенції як засіб захисту права на свободу об`єднання».

Однією із правомірних підстав для заборони політичної партії, на думку ЄСПЛ, є те, що остання здійснює діяльність або просуває цілі, несумісні з фундаментальними демократичним принципами (справу Refah Partisi (The Welfare Party) and Others v. Turkey, 2003). Таким чином, концепція демократії, що здатна сама себе захистити полягає в тому, що демократія толерантна до усіх політичних ідей, окрім однієї коли демократія має бути скасована. Одним із підтверджень імплементації концепції у практику ЄСПЛ є позиція Суду у відомій справі «Зданока проти Латвії»:

«…для того, щоб забезпечити стабільність і ефективність демократичного ладу, держава може вживати конкретні заходи для його захисту… Європейський суд визнав правомірність думки «демократії, яка здатна сама себе захистити» [у справі Vogt v. Germany (1995)]… Європейський суд також заявив, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає деяких поступок з боку громадян, які мають у деяких випадках сприймати обмеження деяких наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому… Завдання в цьому випадку полягає в тому, щоб існувала точна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства з одного боку і вимогами охорони особистих прав з іншого…».

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що заборона політичних партій є найрадикальнішим заходом з-поміж інших, не може вважатися правомірною, наприклад, коли підставою заборони виступають виключно формальні або процедурні підстави. Цим висновкам повністю відповідає позиція Венеціанської комісії, яка зазначає, що заборона чи розпуск політичної партії у демократичному суспільстві є винятковим заходом. Якщо належні державні органи приймають рішення звернутися до суду з позовом щодо заборони політичної партії, вони повинні мати достатні докази існування реальної загрози конституційному ладу чи основним правам і свободам громадян.

З огляду на викладене, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність відповідача, на переконання Суду, повинна бути заборонена.

Також Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, аналіз яких проведено вище, що вказують на існування реальної загрози зі сторони Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України.

Суд акцентує увагу, що при вирішенні спірних відносин береться до уваги військовий стан у державі Україна та пряма військова агресія з боку Росії, тому в забороні діяльності вказаної Партії була об`єктивна соціальна потреба з метою захисту демократичного суспільства та захисту прав і свобод громадян. Вказане обмеження наявних у Партії свобод, націлене на забезпечення більшої стабільності країни в цілому, тому, на думку Суду, застосований крайній захід впливу щодо Партії є виправданим.

Пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 21 Закону №2365-ІІІ у разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги наведене та ухвалюючи рішення про заборону діяльності Політичної партії «Блок Володимира Сальдо», підлягає задоволенню також як похідна вимога передача майна, коштів та інших активів даної Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оскільки пунктом 19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви у справах про заборону політичної партії та частиною 8 статті 289-3 КАС України регламентовано, що за подання до адміністративного суду, зокрема, позовних заяв у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується, підстави для розподілу судових витрат у порядку, передбаченому ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статями 139, 241- 246, 255, 289-3, 295, пунктом 4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Восьмий апеляційний адміністративний суд,-

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Заборонити діяльність Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого 32, каб. 11, м. Херсон, 73003, ЄДРПОУ 42928370).

Передати майно, кошти та інші активи Політичної партії «Блок Володимира Сальдо» , її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Позивач - Міністерство юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького13, м. Київ, 01001; ЄДРПОУ 00015622).

Відповідач - Політична партія «БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО» (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого 32, каб. 11, м. Херсон, 73003; ЄДРПОУ 42928370).

Третя особа Служба безпеки України (вул. Володимирська 33, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 00034074).

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим Л. П. Іщук

Повне судове рішення складено 20.06.2022.