Постанова

від 14.06.2022 по справі 195/1369/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3699/22 Справа № 195/1369/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипченко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Деркач Н.М.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі Усик А.Д.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданніу містіДніпрі апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 у сумі 814 000 гривень за договором позики від 24.10.2013 року звернути стягнення на його користь на спадкове майно в межах його вартості, прийняте спадкоємцем ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024 площею 6,1000 гектарів, цільове призначення земельної ділянки: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Чумаківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 24.10.2013 року між ним та ОСОБА_5 , яка змінила згодом своє прізвище на ОСОБА_6 , було укладено договір позики, відповідно до якого він передав у власність грошові кошти в сумі 814 000 гривень, що на дату укладення даного правочину еквівалентно 100 000 доларів США, а позичальник зобов`язувалася повернути позичену суму коштів на умовах визначених цим договором.

Позичальник зобов`язувалася повернути позикодавцеві суму позики в загальній сумі, яка еквівалентна 100 000 доларів США на дату повернення грошових коштів, згідно умов договору у строк до 31.12.2023 року з правом дострокового погашення. При цьому, сторони домовилися, що у разі девальвації гривні сума зобов`язання, яка підлягає поверненню за цим договором, розраховується з урахуванням зміни курсу гривні до долара і дорівнює гривневий еквівалент 100 000 доларів США за курсом НБУ на момент розрахунків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 йому стало відомо, що ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане 16.12.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області.

18 травня 2021 року за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса було надіслано вимогу (претензія) щодо включення до складу спадщини зобов`язання спадкодавця по договору позики від 24 жовтня 2013 року укладеного між позикодавцем ОСОБА_7 та позичальником ОСОБА_3

21 травня 2021 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором позики від 24.10.2013 року .

24 червня 2021 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке підтверджує, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її мати ОСОБА_2 .. До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 6,1000 гектарів, кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024, вартість якої згідно витягу з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.07.2021 року становить 169 306,93 гривень.

20 липня 2021 року на адресу ОСОБА_4 було надіслано вимогу щодо негайного задоволення вимоги кредитора за договором позики ОСОБА_1 шляхом негайного повернення суми позики 814 000 гривень одноразовим платежем у строк не пізніше наступного дня з дати отримання вказаної вимоги.

Станом на 03 липня 2021 року зобов`язання не виконано.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення у даній справі не повністю відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно договору, укладеного у простій письмовій формі 24.10.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 814 000 гривень, що на дату укладення договору еквівалентно 100 000 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2 указаного договору грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору, що підтверджується наявністю підписів сторін на цьому договорі.

Відповідно до п. 3 цього договору позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в сумі еквівалентній 100 000 на дату повернення грошових коштів у строк до 31.12.2023 року з правом дострокового погашення.

13 грудня 2019 року ОСОБА_3 (до зміни прізвища ОСОБА_8 ) померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 16.12.2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.06.2021 року, виданим приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є., спадкоємцем майна, у тому числі, земельної ділянки площею 6,1000 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024, що належало ОСОБА_3 , є ОСОБА_4 .

Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, доданим до матеріалів справи, підтверджується вартість успадкованої земельної ділянки 169 306,93 гривень станом на 21.07.2021 року.

21.05.2021 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено у простій письмовій формі договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором позики від 24.10.2013 року.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що строк повернення грошових коштів за договором позики не настав, тому позов є передчасним.

Колегія суддів не може погодитися з такими підставами для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно зістаттею 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені устатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою

Відповідно до частини першоїстаті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню нормистатті 1282 ЦК Українищодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

На підставі наведеного колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що строк повернення грошових коштів за договором позики не настав.

Тому рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідача Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович, про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину встановлено, що під час здійснення перевірки за даними Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, інформаційна довідка № 61137283 від 31.07.2020 року) виявлено наявність спадкового договору (набувач, відповідач по справі - ОСОБА_7 ), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Є.В. від 24 жовтня 2013 року, за реєстровим № 5126. Предметом договору є земельна ділянка площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 003831, номер запису про право власності: 2152517, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 135395612254.

Тобто зазначений спадковий договір було укладено в один день з підписанням договору, укладеного у простій письмовій формі 24.10.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

При цьому указаним судовим рішенням встановлено, що спадковий договір щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення фактично був спрямований на відчуження земельної ділянки, а це порушує публічний порядок держави, оскільки посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема об`єкт права власності українського народу - землю, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, тому такий суперечить закону, тобто є нікчемним. У звязку з наведеним судом було застосовано наслідки недійсності правочину, а саме спадкового договору від24 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 5126. Одночасно припинено обтяження,зареєстроване відповідно до законодавства, на відчуження земельної ділянки площею 6,100 га, кадастровий номер 1225488800:01:002:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, накладене 24 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстроване в реєстрі за № 3040479.

За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Матеріалами справи встановлено, що 19 травня 2021 року ОСОБА_7 направив на адресу приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Рудого М.Є. та спадкоємиці ОСОБА_3 претензію про виконання боргових зобовязань за договором позики, укладеним 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11

24 травня 2021 року зазначена претензія була отримана нотаріусом, а 26 травня 2021 року Дяченко Г.М. (а.с.10,12, 14)

Крім того, вимога про виконання боргових зобовязань за договором позики направлялася ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_4 19 липня 2021 року та була отримана нею 23 липня 2021 року (а.с.21-23)

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 предявив свої вимоги кредитора до спадкоємиці ОСОБА_3 , що передбачено положеннями статті 1282 ЦК України.

Однак, відмови від одноразового платежу від спадкоємиці матеріали справи не містять, що перешкоджає суду накласти стягнення на майно, яке було передане у натурі, тому вимоги ОСОБА_1 є передчасними.

За наведених підстав колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 .

Доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційним судом взяті до уваги та стали підставою для зміни рішення суду, однак не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на відсутність відмови спадкоємця ОСОБА_4 задовольнити вимоги кредитора за договором позики, укладеним 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу та рішення суду в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог змінити, виклавши мотиви відмови в редакції цієї постанови апеляційного суду, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог змінити, виклавши мотиви відмови в редакції цієї постанови апеляційного суду.

В іншій частині рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко