Ухвала

від 20.02.2022 по справі 757/52210/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52210/18-ц

пр. 4-с-166/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Самолюк Ю.Ю.,

за участю:

боржника: не з`явився

представника стягувача: не з`явився,

державного виконавця: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни від 27.07.2021 року про повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/52210/18-ц) стягувачу без прийняття до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - стягувач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни (далі - Державний виконавець Левіцька А.С.) від 27.07.2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у якій просить: визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця Левіцької А.С. щодо відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва на виконання постанови Київського апеляційного суду від 22.04.2021 року у цивільній справі № 757/52210/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - боржник, АТ КБ «Приватбанк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (далі - Приватний нотаріус Швець Р.О.), державний виконавець Немирівського районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Вінницькій області Колісник Сергій Вікторович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (далі - Приватний нотаріус Бондар І.М.), державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Литвин Світлана Володимирівна, про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню; визнати незаконними дії Державного виконавця Левіцької А.С. щодо складання повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 27.07.2021 року; скасувати вказане повідомлення та зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський ВДВС) відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/52210/18-ц.

В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року у справі № 757/52210/18-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 12.07.2017 року Приватним нотаріусом Швецем Р.О., зареєстрований у реєстрі за № 7983, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 35 939 грн. 64 коп. за договором від 06.02.2007 року та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 800 грн.; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.09.2015 року Приватним нотаріусом Бондар І.М., зареєстрований у реєстрі за № 4950, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 27 979 грн. 70 коп. за договором від 06.02.2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2021 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про повернення незаконно стягнутих коштів задоволено: стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 незаконно стягнуті кошти в розмірі 6 282 грн. 30 коп.

06.07.2021 року Печерський районний суд м. Києва видав виконавчий лист у справі № 757/52210/18-ц про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1 473 грн. 20 коп., незаконно стягнутих коштів у розмірі 6 282 грн. 30 коп. та судового збору в розмірі 1 152 грн. 60 коп.

21.07.2021 року стягувач звернувся до Печерського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

11.08.2021 року на адресу стягувача засобами поштового зв`язку надійшло повідомлення Державного виконавця Левіцької А.С. від 27.07.2021 року про повернення зазначеного вище виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з обґрунтуванням такого рішення державного виконавця тим, що у виконавчому документі не зазначено строк його пред`явлення до виконання.

Стягувач вважає, що рішення (повідомлення) Державного виконавця Левіцької А.С. від 27.07.2021 року про повернення вказаного вище виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання прийнято з порушенням ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки оскаржуваний виконавчий лист містить всі передбачені цією нормою дані, в тому числі, дату набрання судовим рішенням законної сили - 22.04.2021 року та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 23.04.2024 року.

Стягувач у судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника, у якій підтримав скаргу в повному обсязі, просив задовольнити.

Державний виконавець Левіцька А.С. у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду скарги повідомлена належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд визнав можливим провести розгляд скарги у відсутність учасників справи.

Дослідивши скаргу на рішення Державного виконавця Левіцької А.С. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, суд дійшов висновку про задоволення скарги, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року у справі № 757/52210/18-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 12.07.2017 року Приватним нотаріусом Швецем Р.О., зареєстрований у реєстрі за № 7983, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 35 939 грн. 64 коп. за договором від 06.02.2007 року та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 800 грн.; визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.09.2015 року Приватним нотаріусом Бондар І.М., зареєстрований у реєстрі за № 4950, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 27 979 грн. 70 коп. за договором від 06.02.2007 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 473 грн. 20 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2021 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про повернення незаконно стягнутих коштів задоволено: стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 незаконно стягнуті кошти в розмірі 6 282 грн. 30 коп. та судовий збір в розмірі 1 152 грн. 60 коп.

06.07.2021 року Печерський районний суд м. Києва видав виконавчий лист у справі № 757/52210/18-ц про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1 473 грн. 20 коп., незаконно стягнутих коштів у розмірі 6 282 грн. 30 коп. та судового збору в розмірі 1 152 грн. 60 коп. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23.04.2024 року.

21.07.2021 року стягувач звернувся до Печерського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

11.08.2021 року на адресу стягувача засобами поштового зв`язку надійшло повідомлення Державного виконавця Левіцької А.С. від 27.07.2021 року про повернення виконавчого листа, виданого 06.07.2021 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/52210/18-ц, стягувачу без прийняття до виконання з обґрунтуванням такого рішення державного виконавця тим, що у виконавчому документі не зазначено строк його пред`явлення до виконання.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Право на виконання судового рішення є частиною загального права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Держава, гарантуючи право на виконання судового рішення, повинна вживати передбачених для цього законом заходів і у встановленому законом порядку. Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини наголошує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, що надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло би породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, що Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (Hornsby v. Greece, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).

Посилаючись на практику ЄСПЛ, Верховний Суд у справі № 488/3753/17-ц зазначив, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, позаяк забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно з ч. 8 ст. 19 цього Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Разом з тим, за змістом ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Так, судом установлено, що в наявній копії виконавчого листа, виданого 06.07.2021 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/52210/18-ц, про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1 473 грн. 20 коп., незаконно стягнутих коштів у розмірі 6 282 грн. 30 коп. та судового збору в розмірі 1 152 грн. 60 коп., містяться відомості про строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання - до 23.04.2024 року.

З огляду на зазначене, у вказаному виконавчому документі визначений строк пред`явлення його до виконання, відтак, виконавчий документ відповідає вимогам, встановленим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, висновки державного виконавця, що виконавчий документ не передбачає строку пред`явлення його до виконання, є помилковими та безпідставними, тому правових підстав, передбачених п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», для повернення виконавчого документа стягувачу немає.

За таких обставин, оскаржене повідомлення державного виконавця є необґрунтованим, оскільки виконавчий лист містить відомості, визначені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування повідомлення Державного виконавця Левіцької А.С. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з огляду на неправомірність дій державного виконавця, що виявились у надмірному формалізмі під час забезпечення виконання судового рішення, зобов`язавши Печерський ВДВС усунути відповідне порушення, поновити порушене право ОСОБА_1 шляхом відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 06.07.2021 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/52210/18-ц.

За положеннями ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, оскільки постановляючи повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець не вчинив дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому винесене державним виконавцем повідомлення підлягає скасуванню відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 10, 13, 18, 24, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 208, 431, 447, 450-452, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни від 27.07.2021 року про повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/52210/18-ц) стягувачу без прийняття до виконання - задовольнити.

Визнати повідомлення від 27.07.2021 року про повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/52210/18-ц) стягувачу без прийняття до виконання, винесене державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою Аллою Сергіївною, - неправомірним.

Повідомлення від 27.07.2021 року про повернення виконавчого документа (виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/52210/18-ц) стягувачу без прийняття до виконання, винесене державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою Аллою Сергіївною, - скасувати.

Стягувач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Боржник - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01011, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 21.02.2022 року.

Суддя Є.С. Хайнацький