ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
21.06.2022Справа № 910/20444/14
За заявою Адвокатського об`єднання "Екс юре консалтинг"
про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення № 910/20444/14
у справі за позовом Адвокатського об`єднання "Екс юре консалтинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Груп"
про стягнення 30 013 643,82 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Шилін Є.О.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2014 у справі № 910/20444/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Груп" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 23, приміщення 3, ідентифікаційний код 38811118) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, ідентифікаційний код 14358604) 25 892 000 (двадцять п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто дві тисячі) грн. заборгованості за кредитом, 2 928 278 (два мільйони дев`ятсот двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 78 коп. заборгованості за відсотками, 1 066 000 (один мільйон шістдесят шість тисяч) грн. заборгованості за комісією за надання кредиту, 127 365 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 04 коп. пені.
12.01.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 (підписане 22.12.2014), яке набрало законної сили 02.01.2015, видано накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 910/20444/14 з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" (код ЄДРПОУ 14358604) на Адвокатське об`єднання "ЕКС ЮРЕ КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 39902059).
24.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Адвокатського об`єднання "Екс юре консалтинг" про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення № 910/20444/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 розгляд заяви про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/20444/14 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання призначено на 21.06.2022.
Представники сторін, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Таким чином, неявка представників стягувача та боржника не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Розглянувши заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно пункту 19.4. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, законом передбачено право стягувача, державного виконавця або приватного виконавця у разі втрати ним наказу суду звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Водночас, у поданій заяві Адвокатське об`єднання "Екс юре консалтинг" просить поновити пропущений строк на пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/20444/14 від 12.01.2015 до виконання.
Згідно з ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 статті ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, заявником має бути доведено наявність поважних причин його пропуску.
З наказу Господарського суду міста Києва №910/20444/14 від 12.01.2015 вбачається, що строк пред`явлення його до виконання встановлено до 02.01.2016.
Заявник також стверджує, що на підставі вказаного наказу 28.11.2017 Відділом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено поставнову про повернення виконавчого документу стягувачу (ВП № 46201782).
Разом з тим, як вказує заявник, на момент повернення виконавчого документа згідно вказаної вище постанови державного виконавця, (до заміни сторони виконавчого провадження, на підставі ухвали суду 28.05.2019), з огляду на проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Інтербанк» наказ Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 № 910/20444/14 був втрачений, та правонаступнику (заявнику) згідно договору про відступлення права вимоги фактично переданий не був.
Отже, враховуючи, що оригінал зазначеного виконавчого документу не перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби, а також відсутній у стягувача та в матеріалах справи №910/20444/14, відповідно наказ Господарського суду міста Києва №910/20444/14 від 12.01.2015 вважається втраченим.
Суд відзначає, що відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
За змістом частини 5 вказаної статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тобто, після повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Таким чином, строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/20444/14 від 12.01.2015 до виконання встановлюється з моменту його повернення Відділом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (28.11.2017) та станом на момент звернення позивача із даною заявою до суду закінчився.
Згідно з абз. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.
До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведеною практикою Європейського суду з прав людини, а також статтею 124 Конституції України, суд на підставі ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на пред`явлення наказу від №910/20444/14 від 12.01.2015 та поновити його.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 329, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Адвокатського об`єднання "Екс юре консалтинг" задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 у справі №910/20444/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Груп" (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 23, приміщення 3, ідентифікаційний код 38811118) на користь Адвокатського об`єднання "ЕКС ЮРЕ КОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 39902059) (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 №910/20444/14) 25 892 000 (двадцять п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто дві тисячі) грн. заборгованості за кредитом, 2 928 278 (два мільйони дев`ятсот двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 78 коп. заборгованості за відсотками, 1 066 000 (один мільйон шістдесят шість тисяч) грн. заборгованості за комісією за надання кредиту, 127 365 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 04 коп. пені.
3. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 у справі №910/20444/14 до виконання.
4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.
Текст ухвали складено 21.06.2022.
Суддя І.І. Борисенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104848358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні