Ухвала

від 20.06.2022 по справі 903/880/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/880/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

на рішення Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року

та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2022 року

у справі

за позовом: Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод"

до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

Державної казначейської служби України

про стягнення 539 093,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2021 року, ПП "Іваничівський цукровий завод" звернулось до господарського суду з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, Державної казначейської служби України про стягнення збитків в розмірі 539 093,65 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року було частково задоволено позов ПП "Іваничівський цукровий завод" до ГУ ДПС у Волинській області, Державної казначейської служби України про стягнення 539 093,65 грн. та стягнуто з Управління на користь позивача 539 093,65 грн. - збитків, а також 8 202,85 грн. - судового збору, в позові до Державної казначейської служби України - відмовлено.

Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2022 року залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року.

До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2022 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ПП "Іваничівський цукровий завод" відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/880/21 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. (головуючий), Огороднік К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області є судові рішення, якими розглянуто позов Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" про стягнення 539 093,65 грн.

Позов Приватного підприємства "Іваничівський цукровий завод" до суду першої інстанції подано у 2021 році.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Наведені обставини свідчать те, що ціна позову у справі №903/880/21 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах в яких ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Оцінивши доводи скаржника щодо застосування норм права, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи та мотиви, викладені у касаційній скарзі, не є переконливими, доречними і достатніми, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і її розгляд Верховним Судом є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 903/880/21 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2022 року у вказаній справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області поданою на рішення Господарського суду Волинської області від 14 грудня 2021 року та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 10 травня 2022 року у справі № 903/880/21.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Головному управлінню Державної податкової служби у Волинській області.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н. Г. Ткаченко