ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня2022 року
м. Київ
справа № 761/22494/21
провадження № 51-5235км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 24 червня 2021року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні від 26 листопада 2018 року №42018100000001126.
Суддя Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст.399Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Київського апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням положень кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що ухвала слідчого судді була постановлена без його виклику, а отже, строк на апеляційне оскарження цієї ухвали має обчислюватись із моменту отримання її копії. Враховуючи дату отримання вказаної ухвали, касатор, на його думку, звернувся з відповідною скаргою до суду апеляційної інстанції у встановлений кримінальним процесуальним законом строк.
Мотиви Суду
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного вРішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується впорядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід04листопада 1950 року (далі Конвенція), яка на підставі положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким, ніж поняття «право», яке використовується у главі 31 КПК (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.
За приписами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак суддя апеляційного суду в повній мірі вказаних вимог не дотримався.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені ним строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суддя суду апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу наухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від24 червня 2021 року булоподано після закінчення строку апеляційного оскарження іособа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Водночас в оскаржуваній ухвалі вказано, що початок строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК, тобтоякщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченомуст. 382цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Проте суддя апеляційного суду дійшов висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки матеріали провадження не містять даних про отримання адвокатом ОСОБА_5 копії оскаржуваного судового рішення, в спосіб передбачений інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а отже, його скарга підлягає поверненню.
Однак з указаним висновком колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від04листопада 2019 року справа № 760/12179/16-к,якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва видно, що розгляд клопотання про накладення арешту здійснювався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК, тобто без виклику сторін.
Так, захисник у касаційній скарзі зазначає, що про наявність указаної ухвали слідчого судді йому стало відомо з 13 вересня 2021 року, у зв`язку з чим 16 вересня того ж року він звернувся з апеляційною скаргою, а тому, на його думку, строку на апеляційне оскарження, встановленого кримінальним процесуальним законом не пропустив.
У свою чергу, суддя суду апеляційної інстанції під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги виходив із того, що апелянт не надав відомостей про отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, проте поза увагою судді залишилась та обставина, що матеріали кримінального провадження взагалі не містять даних про направлення вказаної ухвали особі, яка не викликалася на розгляд клопотання, а тому твердження адвоката ОСОБА_5 про дотримання ним п`ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді колегія суддів вважає правильними.
Отже, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд усупереч вимогам КПК не з`ясував та не перевірив належним чином дотримання адвокатом ОСОБА_5 строків оскарження ухвали слідчого судді, узв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги зпропуском строку апеляційного оскарження.
Таким чином, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року скасувати йпризначитиновий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 104849850 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні