Рішення

від 19.06.2022 по справі 260/1161/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2022 року м. Ужгород№ 260/1161/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (вул. Робітнича, буд. 2/2,м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область,89300) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., буд. 1,м. Львів,79000) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивують тим, що на підставі укладеного 06.10.2020 року контракту № 69 про поставку свіжих фруктів ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало митному органу митну декларацію №UA209140/2021/123862, де митну вартість було визначено в сумі 11980,30 доларів США за весь товар, на підтвердження чого надали всі необхідні документи.

Однак відповідач 02 грудня 2021 року виніс оскаржуване Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 та відмови в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному пропуску. З метою недопущення псування товару позивач подав для митного оформлення митну декларацію №UA 209140/2021/124393 та вимушено задекларував митну вартість за визначеною митницею шостим (резервним) методом і ціною.

28 березня 2022 року до суду надійшов відзив на позов, в якому викладено заперечення з наступним обґрунтуванням.

За результатами опрацювання поданих декларантом до митного встановлено, що подана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення №21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 року, містить посилання на 2 фактури. У декларації зазначено фактуру №21243160110886019999952/1 від 24.11.2021 р. та фактуру №АКА2021000000693 від 24.11.2021 (фактура з таким номером подана до митного оформлення). Таким чином, існують підстави вважати, що купівля - продаж товару супроводжувалася не лише фактурою №АКА2021000000693 від 24.11.2021, однак фактура №21243160110886019999952/1, яка є складовою ціни товару, подання якої обов`язкове відповідно до п.3 ч.2 ст.53 Митного кодексу України - до митного оформлення не подавалася, що підтверджується її відсутністю в графі 44 Митної декларації від 01.12.2021 №UA209140/2021/123862.

Крім того, відповідно до п. 6.1 Контракту умови оплати повинні бути передбачені у інвойсі, проте така інформація відсутня, а також пункт 3.1 Контракту від 06.10.2020 №69 (далі - Контракт) вказує наступне: "Ціна товару вказується в додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною". Однак, такий додаток до митного оформлення не подавався. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригуваннямитної вартостітовару від 02.12.2021 №UA209000/2021/000044/1 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

04 квітня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив , що для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту , разом з митною декларацією №UA209140/2021/123862, подані всі необхідні документи, які з врахуванням ст.53 МК України, підтверджують митну вартість товару та числові складові митної декларації . У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації. Однак, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві відповідач не вказав, чому з наданих документів неможливо перевірити конкретні обставини, які впливають на правильність визначення митної вартості, а сумніви митниці можуть бути обґрунтовані тільки у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні обробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

2. Обставини, встановлені судом

06 жовтня 2020 року між AKAN NARENCIYE YAS SEBZE VE MEYVE GIDA NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ФРУІТ» (Покупець) укладено Контракт № 69 відповідно до пункту 2.1 якого:

- Постачальник зобов`язується поставити і передати товар - свіжі фрукти, що виробляються виробником Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар на умовах та положеннях Контракту. Поставка Товару здійснюється партіями, які формуються за замовленням Покупця і вказуються в інвойсах, що виставляються на кожну партію товару, в яких вказані опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру товару, умови поставки і оплати товару, строки поставки, загальна вартість партії товару (пункт 2.2 Контракту).

- Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що ціна Товару, вказана в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару. Ціна Товару може змінюватися протягом строку дії контракту. Нові ціни можуть бути встановлені на підставі письмової домовленості між сторонами.

-Відповідно до пункту 3.3 Контракту, загальна вартість такого складає 3 000 000,00 дол. США.

-Згідно з пунктом 4.1 Контракту доставка Товару здійснюється на підставі усної домовленості сторін у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 і вказується в інвойсах. Вартість Товару оплачується Покупцем на умовах, обумовлених сторонами, вказується в інвойсах. При цьому можлива відстрочка платежу на строк не більше, ніж 20 календарних днів (п. 6.1 контракту).

На підставі укладеного контракту та інвойсу №АКА2021000000693 від 24.11.2021, вбачається продаж від АКАN NARENCIYE YAS SEBSE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI до ТОВ"ГОЛДЕН ФРУІТ": Мандарини (сорт DOBAHIBENI ) у кількості 17700 кг за ціною 10484,30 дол. США.; Мандарини (сорт SATSUMA ) у кількості 3400 кг за ціною 1496,00 дол. США.

Загальна ціна товару 11980,30 доларів США.

В даному інвойсі визначені умови поставки - DАР (Львів), тобто на продавця покладено обов`язок здійснити доставку товару до м. Львів і таким чином до вартості товару включені всі витрати на його транспортування до місця розвантаження

Відповідно до інвойсу №АКА2021000000693 від 24.11.2021 вказано умову поставки DAP Львів. Ідентична інформація відображена у митній декларації країни відправника 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару Товариство 01.12.2021 року подало до Львівської митниці Державної митної служби України митну декларацію за №UA209140/2021/123862 для оформлення вантажу - врожаю 2021 року мандаринів, відповідно до якої митна вартість ввезеного Товару визначена за основним методом в сумі 11980,30 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту разом з митною декларацією подано: Контракт №69 від 06.10.2020р., інвойс №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р., автотранспортна накладна від 26.11.2021 року , митну декларацію країни відправлення 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р., фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А 4623845 від 26.11.2021 р., сертифікат про походження товару FF 0047986 від 26.11.2021 р.

На вимогу митного органу, додатково надано проформу-інвойс АКАN 2182 від 22.11.2021 року та платіжне доручення в іноземній валюті №152 від 24.11.2021 р.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №152 від 24.11.2021 р. перераховано на рахунок постачальника 9584,240 доларів США, що відповідає 80% вартості товару, який ввозився за МД №UА209140/2021/123862.

За результатами розгляду поданих декларантом документів, Львівською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року із застосуванням резервного методу, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UА500110/2021/209639 від 17.10.2021 року та МД №UА500500/2021/223142 від 16.11.2021 року.

Відповідно до Рішення Львівської митниці Державної Митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року -

загальні відомості заявлені декларантом:

- відправник : Мерсін, Турція

-особа, відповідальна за фінансове врегулювання:ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ"

- одержувач та декларант: ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ"

- умови поставки : DAP UA Львів

- фактурна вартість товару:11980,30 доларів США

сума у гривнях - 326034,28грн.

- додаткова інформація/подані документи :

1101 UA209140/2021/123862 від 01.12.2021 р.

4104 69 від 06.10.2020 року

коригування:

- код товару:0805219000 - мандарини свіжі ; вартість за одиницю 1,0500

- код товару:0805211000 - мандарини свіжі ; вартість за одиницю 1,0500

торгова марка - немає даних

Прийняте Львівською митницею Державної Митної служби України рішення аргументоване наступним:

" за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин ;-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена; у експортній декларації країни відправлення 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р. вказано дві фактури один з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався; - у контракті № 69 від 20.10.2020 п.6. Умови оплати у п.6.1 вказано , що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків), - у рахунку-фактурі №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р., відсутні будь-які відомості про строки розрахунків; п. 2.2. договору передбачає що поставка товарів здійснюється на основі замовлень, проте жодного замовлення до митного оформлення не подавалось; - п.3.1. даного договору передбачає що ціна товару може змінюватися на основі письмової домовленості, додатків, щодо зміни цін до митного оформлення не подавалось; У СМR гр. 3 Місце розвантаження вказано Україна, пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну прийняття вантажу до перевезення. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Джерелом інформації коригування митної вартості слугували: МД №UА500110/2021/209639 від 17.10.2021 року та МД №UА500500/2021/223142 від 16.11.2021 року, рішення №UA100330/2021/000177/2 від 18.11.2021."

У зв`язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів, Львівською митницею Державної Митної служби України відмовлено ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» в митному оформленні товарів, про що складено картку відмови № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 р.

Мотиви та норми права застосовану судом.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення ) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

З матеріалів справи судом встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена Товариством за першим методом та ціною.

Відповідач ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, що ввозився.

Відповідач зазначає, що у експортній декларації країни відправлення 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р. вказано дві фактури один з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався; - у контракті № 69 від 20.10.2020 п.6. Умови оплати у п.6.1 вказано , що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків), у рахунку-фактурі №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р., відсутні будь-які відомості про строки розрахунків;У СМR гр. 3 Місце розвантаження вказано Україна, пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття шантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну прийняття вантажу до перевезення.

Вказане, на переконання, відповідача унеможливило визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.

Митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що неможливо застосувати методи 2а (ст.59 МК України) та 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності у органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UА500110/2021/209639 від 17.10.2021 року та МД №UА500500/2021/223142 від 16.11.2021 року, рішення №UA100330/2021/000177/2 від 18.11.2021."

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з частинами 1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

З матеріалів справи судом встановлено, що до митного оформлення Товариство подавало: Контракт №69 від 06.10.2020р., інвойс №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р., автотранспортна накладна від 26.11.2021 року , митну декларацію країни відправлення 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р., фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А 4623845 від 26.11.2021 р., сертифікат про походження товару FF 0047986 від 26.11.2021 р.

Відповідно до пункту 7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

У наданому рахунку-фактурі (інвойс) №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р., як у документі, який супроводжує переміщуваний через митний кордон України товар, вказано вартість ввезеного Товариством товару, наявна інформація про дату продажу, назву ввезеного товару, назви та реквізити фірм продавця і покупця, такий скріплений печаткою продавця та підписом представника продавця.

Щодо неподання Товариством при декларуванні ввезеного Товару одного з рахунків-фактури, який зазначений у експортній декларації країни відправлення 21330100ЕХ242579 від 26.11.2021 р. , то суд вважає за необхідне вказати, що оскільки митний орган вправі витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та які передбачені статтею 53 МК України, то неподання позивачем одного з рахунків-фактури, який зазначений у експортній декларації за наведених обставин не може розглядатись як самодостатня підстава для обґрунтованих сумнівів щодо заявленої Товариством митної вартості ввезеного товару.

Щодо аргументів відповідача про відсутність у рахунку-фактурі відомостей про строки розрахунків, то суд зауважує, що рахунок-фактура є одним із розрахункових документів, які засвідчують факт надання послуги, тобто це розрахунково-платіжний документ, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцеві за фактично поставлений товар (фактично надану послугу).

Разом з цим, відповідно до пункту 6.1 Контракту №69 від 06.10.2020 вартість товару сплачується покупцем на умовах, домовлених сторонами, зазначається в інвойсах, при цьому можливе відстрочення платежу на термін не більше 20 календарних днів.

Поданий інвойс містить всю необхідну інформацію щодо ціни, кількості товару, вартості за одиницю товару та загальної вартості, а також зазначено, що оплата здійснюється наступним чином 80% авансу та 20 % після прибуття в Україну, що відповідає умовам укладеного договору.

Окрім того, до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення в іноземній валюті №152 від 24.11.2021 р. яким підтверджено здійснення оплати авансу у розмірі 80% від загальної суми.

Необґрунтованими, на переконання суду , є і покликання відповідача на те, що у CMR графа 3 «Місце розвантаження» вказано Україна, тоді як у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення, оскільки відповідно до пункту 4.1 Контракту №69 від 06.10.2020 доставка товару здійснюється за усною домовленістю між сторонами, відповідно до вимог міжнародних правил Інкотермс 2010 та вказується в інвойсах.

У наданому рахунку-фактурі (інвойс) №АКА2021000000693 від 24.11.2021 р. вказана умова постачання DAP, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Таким чином, до вартості товару включені всі витрати на транспортування такого до місця розвантаження, а тому зазначення у графі 3 CMR «Місце розвантаження» - «Україна» за вказаних умов постачання не впливає на визначення загальної митної вартості ввезеного Товариством товару.

Також, суд зауважує, що у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а тому таке рішення не може вважатись обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України з урахуванням правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Водночас, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 року № 21-53а15 та № 21-127а15.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 року у справі № 814/1888/16, від 07.05.2020 року у справі № 1.380.2019.001625, від 19.03.2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, суд звертає увагу, що не наведення у рішенні про коригування митної вартості обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, розглядається Верховним Судом як самостійна підстава для скасування таких рішень у постановах від 21 грудня 2018 року (справа №815/1670/17), від 10 червня 2020 року (справа №1.380.2019.004752).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, визначаючи необхідним до застосування одного із другорядних методів визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались Товариством під час митного оформлення товару, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним. При цьому надані Товариством документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В свою чергу, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару. Як наслідок, відповідачем порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Судом також враховану судову практику ВААС у аналогічних спорах у справах за позовом даного позивача до митних органів № 260/25/21, 260/170/21

Щодо стягнення на користь позивача - ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» судових витрат по справі у сумі 2481,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень, судом встановлено наступне.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. З зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно доч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24 січня 2022 року між ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» (Клієнт) та Бобаль Іваном Івановичем (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №24

08 березня 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 24 січня 2022 року №24, згідно якої визначено гонорар Адвоката за надання правової допомоги у справі про оскарження рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 р.

Даною угодою погоджено послуги які мають бути надані та їх вартість:

1)Підготовка та написання позовної заяви про оскарження рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 р. - розмір гонорару 2500,00 гривень;

2)Підготовка, написання та відправлення відповідачу та до суду відповіді на відзив у справі про оскарження рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 р. - 1500,00 грн.;

3)Участь у судовому засіданні у справі про оскарження рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 р. - 1000,00 гривень.

Надання вказаних послуг Клієнту підтверджується підписаним Акт приймання наданої правової допомоги від 24.12.2021 року. У пункті 3 вказано про те, що вартість послуг, вказаних в п. 1.1 Акту становить 4000,00 гривень.

11 квітня 2022 року, на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідно до яких зазначено, що представник позивача не надав жодного документа, які підтверджує здійснення відповідних витрат (платіжних доручень, інших документів, що засвідчують оплату). Розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи . Просить у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат відмовити.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц.

Суд звертає увагу, що заперечення відповідача щодо співмірності заявлених витрат на правову допомогу є частково виправданими у тому, що підготовка позову та сам текст позову є подібним до позову, який подано представником позивача у справах №260/478/22, №260/25/21 чим самим спрощує підготовку позову у справі №260/1161/22, не потребує надмірного опрацювання та обґрунтування.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про доцільність зменшення вартості послуг з підготовки та написання позовної заяви з 2500 грн. до 1500 грн.

Однак суд зазначає, що стягненню з Львівської митниці Державної Митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ФРУІТ» підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (вул. Робітнича, буд. 2/2,м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область,89300, код ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка Т., буд. 1,м. Львів,79000, код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/000044/1 від 02.12.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2021/001813 від 02.12.2021 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної Митної служби України ( код ЄДРПОУ ВП 43971343, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь на користь Товариства з обмеженої відповідальності "Голден Фруіт" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ - 39655147):

- судовий збір у розмірі 2481,00 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) грн., що сплачений згідно платіжного доручення № 3129 від 14 березня 2022 року;

- витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.;

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова