Рішення

від 19.06.2022 по справі 320/1311/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року Київ справа №320/1311/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дістіна Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістіна Україна" (далі - Позивач, ТОВ "Дістіна Україна") з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 №0066540704;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 №0066560704;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Дістіна Україна" до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 66805 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 239302 грн.

Ухвалою від 10.02.2021 суд залишив позовну заяву без руху з наданням строку на усунення її недоліків.

Ухвалою від 10.03.2021 суд продовжив Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29.03.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки Позивач не порушував вимог податкового законодавства, на які вказує Відповідач, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання ним вимог податкового законодавства України та спростовують висновки Відповідача про формування Позивачем даних бухгалтерського і податкового обліку за рахунок операцій з ризиковими контрагентами.

Представник Відповідача подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими з підстав встановлення, під час перевірки Позивача оформлення ним взаємовідносин з ризиковими контрагентами, чим порушено норми Податкового кодексу України, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити в силу його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Наказом Відповідача від 16.10.2020 №1558 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування (том 2, а.с. 144).

Відповідачем 04.11.2020 вручено Позивачу запит №1 контролюючого органу про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження під час проведення документальної планової виїзної перевірки Позивача (том 2, а.с. 145).

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 17.11.2020 №1712/10-36-07-04/41117426 (далі також - Акт) (том 1, а.с. 147-158), яким зафіксовані наступні, виявлені під час перевірки, порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- частини п`ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2. Положення №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, а також пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ на суму 239 302 грн. за період виникнення від`ємного значення;

- пунктів 200.4., 200.7., 200.8., 200.9. статті 200 Податкового кодексу України та розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276 та від 23.03.2018 №381), чим завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 35115 грн. в декларації за серпень 2020 року.

Такі висновки сформовані Відповідачем виходячи з наступних обставин.

Відповідно до даних поданої Позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року ним задекларовано: податкові зобов`язання - 28 664 грн. (р. 9); податковий кредит - 404 102 грн. (р 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду - 375 438 грн. (р. 19), у тому числі, сума, обчислена відповідно до пункту 200.3. статті 200 розділу V Податкового кодексу України на момент подання декларації - 465 383 грн. (р. 19.1.)); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3. статті 200 розділу V Податкового кодексу України на момент подання декларації - 375 438 грн. (р. 20), у тому числі, підлягає відшкодуванню - 101 920 грн. (р. 20.2), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 273 518 грн. (р.20.3); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 273 518 грн. (р.21).

Перевіркою встановлено, що на формування наведених у декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року показників, зокрема, від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, вплинули взаємовідносини Позивача з контрагентами, зокрема, ТОВ "ЕКСПЕРТКОСМЕТИК" (39837210) та ТОВ "ЕКСПЕРТКОСМЕТИК" (42709857), які, на думку Відповідача, є ризиковими.

Так перевіркою встановлено, що Позивачем безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 13 853 грн. по наступних контрагентах, які були включені до податкового кредиту декларацій за березень 2020 року з ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 39837210) зараз ТОВ "ОУШН СТОРИ МАРКЕТИНГ" в сумі 4249,06 грн., та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857) в серпні 2020 року в сумі 9604,00 грн, а саме: ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" на адресу Позивача були виписані податкові накладні за серпень 2020 року на загальну суму ПДВ 68333,01 грн. Позивачем включені дані взаємовідносини до декларації за серпень 2020 року. Контрагентом подано розрахунок коригування на суму "-9604 грн.", в свою чергу Позивач не відкоригував собі податковий кредит, що призвело до його завищення за серпень 2020 року на суму 9604 грн. ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) зараз ТОВ "ОУШН СТОРИ МАРКЕТИНГ" на адресу Позивача були виписані податкові накладні за березень 2020 року на суму ПДВ 4249,06 грн. Позивачем дані взаємовідносини включені до декларації за березень 2020 року. Контрагентом подано розрахунок коригування на суму "-4249,06 грн.", в свою чергу Позивач не відкоригував собі податковий кредит, що призвело до його завищення за березень 2020 року на суму 4249,06 грн. Дані взаємовідносини віднесені Позивачем до податкового кредиту звітних періодів.

Взаємовідносини Позивача (Замовник) з ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857) (Виконавець) ґрунтувалися на основі договору від 18.03.2020 №05-03/2020 (строком дії до 31.12.2020), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню послуг по виготовленню продукції з наданих Замовником давальницьких умовах упаковки та і належних Виконавцю сировини, комплектуючих, матеріалів. В межах договору сторонами були оформлені первинні документи акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 з контрагентом ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857) кредиторська заборгованість на кінець перевіряємого періоду складає 107860,06 грн. ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857) на адресу Позивача виписано податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за товар здійснювалась у національній валюті.

Разом з тим, ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857) стан платника податків - 0 платник податків за основним місцем обліку; основний вид діяльності - 20.42 - виробництво парфумних і косметичних засобів; відомості про державну реєстрацію - зареєстроване 19.12.2018 в Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації; дата реєстрації ПДВ - 01.03.2020; згідно зі звітами з ЄСВ у ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" кількість працюючих за березень 2020 року - 0 осіб, з квітня 2020 року по серпень 2020 року - 7 осіб; інформація про наявні основні засоби - інформація відсутня, у зв`язку з неподанням звітності; за період, що підлягав перевірці ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" не здійснював імпортних операцій; інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП у ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" відсутня. Згідно аналізу Єдиного державного реєстру податкових накладних в періоді, що перевірявся встановлено, що ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" на адресу Позивача реалізовані товари та послуги, які по ланцюгам придбання/постачання не встановлено придбання ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" товару/послуг, які були реалізовані на адресу Позивача, що підводить під сумнів факт здійснення господарських операцій.

У зв`язку з відсутність придбання послуг по варці, фасовці та пакуванню, а також сировини, комплектуючих та матеріалів, що передбачені умовами договору від 18.03.2020 №05-03/2020 між Позивачем та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК", що унеможливлює підтвердити дані взаємовідносини.

Таким чином, в порушення пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено завищення Позивачем податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення на загальну суму ПДВ 244773,00 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) Позивачем надано до перевірки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) виписані на адресу Позивача податкові накладні, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) зараз ТОВ "ОУШН СТОРИ МАРКЕТИНГ" стан платника податків - 65 платник податків з наступного року; основний вид діяльності - 46.11. - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; відомості про державну реєстрацію - зареєстроване 15.06.2015 в Подільській районній в місті Києві державній адміністрації; дата реєстрації ПДВ - 01.08.2015; згідно зі звітами з ЄСВ у ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (ТОВ "ОУШН СТОРИ МАРКЕТИНГ") середня кількість працюючих за період взаємовідносин складав - 6 осіб; інформація про наявні основні засоби - інформація відсутня, за період, що підлягав перевірці ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" не здійснював імпортних операцій; інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП у ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" відсутня. Згідно аналізу Єдиного державного реєстру податкових накладних в періоді, що перевірявся встановлено, що ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" на адресу Позивача реалізовані товари та послуги, які по ланцюгам придбання/постачання не встановлено придбання ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" товару/послуг, які були реалізовані на адресу Позивача, що підводить під сумнів факт здійснення господарських операцій. Також згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" є фігурантом кримінального провадження у справі №755/11871/17, відповідно до яких у підприємств відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал.

Таким чином, в порушення пункту 44.1. статті 44, пунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено завищення Позивачем податкового кредиту, що призвело до завищення суми від`ємного значення на загальну суму ПДВ 61334,00 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено, що при складанні відповідних документів по вищезазначеним операціям Позивачем порушено норми частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.1. і 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, тож такі документи не можуть за змістом пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України вважаться документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Внаслідок наведених порушень Позивач безпідставно включив до додатку Д3 податкової декларації за серпень 2020 року, а саме таблиці 2 (Д3) суму бюджетного відшкодування в сумі 66805,37 грн. по контрагенту ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (код 42709857). В рядках 5, 6, 7 таблиці 2 додатку Д3 податкової декларації за серпень 2020 року віднесені суми від`ємного значення заявленого до бюджетного відшкодування за березень 2020 року ІПН 427098526593 в сумі 19138,71 грн., за липень 2020 року ІПН 427098526593 в сумі 25791 грн., за серпень 2020 року в сумі 21875,66 грн.

Отже, Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за період виникнення від`ємного значення в додатку 3 податкової декларації за серпень 2020 року на суму 66805,37 грн. та відмовлено у бюджетному відшкодуванні у сумі 35115 грн.

На підставі Акту Відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

від 10.12.2020 №0066540704, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2020 року у розмірі 66805,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16701,00 грн. (том 1, а.с.15);

від 10.12.2020 №0066560704, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 239302,00 грн. (том 1, а.с. 16).

Не погоджуючись з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями Відповідача, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний, окрім іншого: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2.-16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України).

Одночасно, платник податків має право, зокрема: обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.3., 17.1.6., 17.1.7., 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 ПК України).

У свою чергу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункти 19-1.1.1., 19-2.1.1. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України).

При цьому, за приписами підпункту 21.1.1., пункту 21.1. статті 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Окрім того, підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 даного пункту).

Отже, сутність доктрини ділової мети полягає в отриманні економічного ефекту не від окремої господарської операції, а у результаті господарської діяльності, тобто сукупності господарських операцій платника податків.

Згідно з підпунктом 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

За приписами підпункту 14.1.156-1. пункту 14.1. статі 14 ПК України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом1095календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.4. статі 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 ПК України).

Водночас, відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За приписами пункту 44.1. статті 44ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних деклараційна підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ визначається як документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд ураховує презумпцію добросовісності платника податків, за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У свою чергу, нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Тож, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування, зокрема, і податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо правомірності формування Позивачем своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, сформував податковий кредит містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналогічного правозастосування дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.08.2021 справі №380/5298/20, від 21.07.2021 у справі №320/5697/20, від 13.12.2021 у справі №380/10197/20.

За приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, при вирішенні даної справи суд враховує спосіб застосування норм права, наведених Верховним Судом.

У взаємозв`язку з наведеними нормами судом з матеріалів справи встановлено, що задекларовані Позивачем у декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року показники, зокрема, податкового кредиту та від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, частково сформовані ним за рахунок договірних взаємовідносин по виготовленню косметичної продукції (варки, фасування, маркування) з контрагентами - ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857).

Так, взаємовідносини Позивача з ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) ґрунтувалися на договорі на виготовлення продукції №27/12 від 27.12.2019, за умовами якого, Позивач як Замовник доручає, а ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" як Виконавець прийняло на себе зобов`язання надати по послуги виготовленню продукції з наданих Замовником на давальницьких умовах упаковки та належних Виконавцю сировини, комплектуючих, матеріалів. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену продукцію на умовах цього Договору (том 1, а.с. 42-51).Перелік найменувань (асортимент), одиниця виміру, кількість, вартість партії, строк виготовлення та інша інформація визначаються сторонами у специфікації до Договору (том 1, а.с. 52).

Також, між Позивачем та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) було укладено договір на виготовлення продукції б/н від 07.05.2019, за умовами якого, Позивач як Замовник доручає, а ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" як Виконавець прийняло на себе зобов`язання надати по послуги виготовленню продукції з наданих Замовником на давальницьких умовах упаковки та належних Виконавцю сировини, комплектуючих, матеріалів. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену продукцію на умовах цього Договору (том 1, а.с. 64-73). Перелік найменувань (асортимент), одиниця виміру, кількість, вартість партії, строк виготовлення та інша інформація визначаються сторонами у специфікації до Договору.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857) ґрунтувалися на договорі на виготовлення продукції №05-03/2020 від 18.03.2020, за умовами якого, Позивач як Замовник доручає, а ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" як Виконавець прийняло на себе зобов`язання надати по послуги виготовленню продукції з наданих Замовником на давальницьких умовах упаковки та належних Виконавцю сировини, комплектуючих, матеріалів. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену продукцію на умовах цього Договору (том 1, а.с. 53-62). Перелік найменувань (асортимент), одиниця виміру, кількість, вартість партії, строк виготовлення та інша інформація визначаються сторонами у специфікації до Договору (том 1, а.с. 63, 74).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів оформлено наступні первинні документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 75-98); відомості про використані матеріали до актів - прийняття робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 99-126); видаткові накладні (том 1, а.с. 127-152); видаткові накладні (у переробку) (том 1, а.с. 202-241); видаткові накладні (з переробки) (том 1, а.с. 242-248, том 2, а.с. 1-22).

Також, контрагентами на адресу Позивача були виписані податкові накладні, а саме:

ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) податкові накладні: від 08.07.2019 №103 на суму 25000,00 грн. (у т.ч ПДВ - 4166,67 грн.), від 09.07.2019 №106 на суму 14556,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2426,00 грн.), від 09.07.2019 №105 на суму 44480,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7413,33 грн.), від 25.10.2019 №166 на суму 68830,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 11471,70 грн.), від 25.10.2019 №167 на суму 37445,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 6240,86 грн.), від 17.01.2020 №4 на суму 32370,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5395,00 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 22.01.2020 №1 до податкової накладної від 17.01.2020 №4 на суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту "-1789,00 грн." та обсягу постачання без урахування ПДВ "-8945,00 грн.", від 17.01.2020 №7 на суму 5688,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 948,00 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 22.01.2020 №2 до податкової накладної від 17.01.2020 №7 на суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту "-316,00 грн." та обсягу постачання без урахування ПДВ "-1580,00 грн.", від 04.02.2020 №18 на суму 4708,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 784,69 грн.), від 04.02.2020 №17 на суму 5157,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 859,52 грн.), від 11.02.2020 №26 на суму 8314,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 1385,83 грн.), від 11.02.2020 №25 на суму 15038,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 2506,42 грн.), від 24.02.2020 №35 на суму 6337,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 1056,24 грн.), від 24.02.2020 №36 на суму 4254,77 грн. (у т.ч. ПДВ - 709,13 грн.), від 27.02.2020 №46 на суму 42570,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 7095,03 грн.), від 27.02.2020 №35 на суму 27756,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 4626,10 грн.), від 13.03.2020 №64 на суму 13855,61 грн. (у т.ч. ПДВ - 2309,27 грн.), від 13.03.2020 №65 на суму 11638,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 1939,79 грн.) (том 1, а.с. 153-177);

ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857) податкові накладні: від 25.03.2020 №11 на суму 191661,04 грн. (у т.ч ПДВ - 31943,51 грн.), від 26.03.2020 №14 на суму 114832,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 19138,71 грн.), від 30.03.2020 №16 на суму 54109,90 грн. (у т.ч. ПДВ - 9018,32 грн.), від 10.04.2020 №33 на суму 58060,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 9676,80 грн.), від 13.04.2020 №37 на суму 52444,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 8740,77 грн.), від 23.04.2020 №46 на суму 4204,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 700,80 грн.), від 29.04.2020 №53 на суму 71761,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 11960,24 грн.), від 02.05.2020 №57 на суму 71761,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 11960,24 грн.), від 06.05.2020 №59 на суму 70669,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 11778,26 грн.), від 19.05.2020 №122 на суму 60374,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 10062,41 грн.), від 20.05.2020 №123 на суму 122002,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 20333,76 грн.), від 07.07.2020 №131 на суму 26747,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 4457,89 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.07.2020 №12 до податкової накладної від 02.05.2020 №57 на суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту "- 11960,24 грн." та обсягу постачання без урахування ПДВ "-59801,20 грн.", від 23.07.2020 №157 на суму 57993,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 9665,56 грн.), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 23.07.2020 №13 до податкової накладної від 23.07.2020 №157 на суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту "-0,02 грн." та обсягу постачання без урахування ПДВ "- 0,10 грн.", від 23.07.2020 №158 на суму 38297,41 грн. (у т.ч. ПДВ - 6382,90 грн.), від 28.07.2020 №164 на суму 63714,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 10619,06 грн.), від 04.08.2020 №174 на суму 169912,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 28318,79 грн.), від 12.08.2020 №218 на суму 14140,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 2356,67 грн.), від 13.08.2020 №194 на суму 14140,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 2356,67 грн.), від 24.08.2020 №204 на суму 211805,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 35300,88 грн.) (том 1, а.с. 178-201).

Розрахунки Позивача з постачальниками ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857)підтверджується платіжними дорученнями (том 2, а.с. 23-55).

Транспортування комплектуючих та готової продукції контрагентів підтверджується подорожніми листами легкового автомобіля, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (транспортні послуги) та заявками на перевезення (том 2, а.с. 56-64, 65-81).

Зазначені операції Позивача з контрагентами відображені в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 за липень 2019-грудень 2020року (том 1, а.с. 82-88).

Складання зазначених первинних документів Відповідачем не заперечується та не спростовується, натомість вони описуються ним в Акті.

За результатом дослідження та аналізу наведених первинних документів по взаємовідносинам Позивача з контрагентами ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857) судом встановлено, що вони складені відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, містять усі обов`язкові реквізити, дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, підтверджують рух активів та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених Позивачем договорах, тож у суду відсутні підстави ставити під сумнів реальність (фактичність) наведених господарських операцій з придбання товарів послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності.

Натомість, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать, що первинні документи, на підставі яких Позивач задекларував свої податкові зобов`язання, сформував податковий кредит, від`ємне значення ПДВ та суму бюджетного відшкодування з ПДВ, містять інформацію, що не відповідає дійсності.

Разом з тим, висновки Відповідача про те, що взаємовідносини Позивача з контрагентами - ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) та ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (42709857) є ризиковими, фактично сформовані ним лише на підставі інформації баз даних, наявних в ДПС по зазначеним постачальникам, зокрема, щодо не встановлення придбання ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" товару/послуг, які були реалізовані на адресу Позивача, а також на підставі інформації, що ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) є фігурантом кримінального провадження у справі №755/11871/17, відповідно до яких у підприємств відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал.

Наведені висновки сприймаються судом критично, оскільки інформація про ознаки неможливості здійснення контрагентами фінансово-господарської діяльності одержана Відповідачем з його власних інформаційних систем, у той час, як норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних порушень або зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 у справі №826/16134/14.

Крім того, Відповідачем не було враховано, що Позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

У даному випадку Позивач не може нести відповідальність за можливі невиконання контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Натомість Відповідачем не надано доказів невідповідності вищезгаданої первинної документації вимогам діючого законодавства чи доказів несплати суми ПДВ, заявленої Позивачем до відшкодування у декларації, у той час, як Позивачем документально підтверджено правомірність визначення задекларованих сум податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій Позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, Позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, оскільки господарські операції Позивача з контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, можливо констатувати, що висновки Відповідача щодо сумнівності таких операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, не приймаються до уваги доводи Відповідача, якими він обґрунтовує висновки Акту, що ТОВ "ЕКСПЕРТ КОСМЕТИК" (39837210) є фігурантом кримінального провадження у справі №755/11871/17, чим підтверджено відсутні фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність основні фонди та кваліфікованого персоналу, оскільки Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в рамках зазначеного кримінального провадження досліджувалися договірні взаємовідносини з Позивачем, або отримано інформацію про вчинення останнім протиправних дій, які мають наслідком безпідставне декларування податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування.

Суд наголошує, що сама по собі наявність кримінального провадження, в рамках якого досліджується діяльність контрагентів Позивача, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути безумовною підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій платника податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Верховний Суд у низці своїх постанов сформував правовий висновок, відповідно до якого навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає безумовних підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій у їх взаємній сукупності з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Таким чином, виходячи з наведеного в сукупності вбачається, що прийняті Відповідачем на підставі спростованих судом висновків Акту, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.12.2020 №0066540704 та №0066560704 є протиправними, тож підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

Разом з тим, вимогу Позивача про зобов`язання Відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Дістіна Україна" до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 66805 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 239302 грн., суд вважає передчасною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту 200.7.2.пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами та внесення до нього інформації у строки та порядку, визначеному наведеним вище положеннями Податкового кодексу України.

Відтак, у разі набрання даним рішення суду законної сили не пізніше наступного дня контролюючим органом буде вчинено відповідні дії щодо внесення до Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо узгодженості сум бюджетного відшкодування на підставі чого у подальшому буде здійснено заходи по відшкодуванню ПДВ на рахунок платника податку.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 4842,12 грн.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 10.12.2020 №0066540704 та від 10.12.2020 №0066560704.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дістіна Україна"(код ЄДРПОУ 41117426, адреса: вул. В. Момота, 42, оф. 1, м. Бориспіль, Київська область, 08300) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151) судовий збір у розмірі 4842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) гривні 12 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.