Рішення

від 19.06.2022 по справі 420/5904/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5904/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» (автодорога М 05 Київ-Одеса 462+50м ліворуч, сільрада Усатівська Біляївський р-н, Одеська область, 67663) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» (далі ТОВ «ДЕМІ АЙТ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 29.12.2021 №3592722/43111185 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 29.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ»; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №22 від 29.12.2020, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Позивач зазначив, що ТОВ «ДЕМІ АЙТ» зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 12.07.2019 внесено відповідний запис №15561020000070802, є платником податку на додану вартість з 01.08.2019 року (індивідуальний податковий номер 431111815519). Видами діяльності за КВЕД є 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Товариство утримує штат працівників, відповідно до штатного розпису. Для провадження господарської діяльності орендує нежитлове офісне приміщення (загальна площа - 20 м2) та складські приміщення, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, сільрада Усатівська, Автодорога М05 Київ-Одеса-462+50м ліворуч, на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.06.2020 № ОФ-01/06-3, № СКЛ-01/06-3. Товариство належить до реального сектору економіки, та є добросовісним платником податків.

Позивач вказує, що у межах здійснення господарської діяльності ТОВ «ДЕМІ АЙТ» укладено з ТОВ «ТАВРІЯ-В» договір поставки №52 від 20.03.2020, на виконання якого на адресу ТОВ «ТАВРІЯ-В», яке сплатило кошти за придбаний товар, було поставлено Товар (перець), що підтверджується видатковою накладною Дк-ДкДк36 від 29.12.2020 року. Перевезення вантажу здійснювалось за рахунок продавця. З метою перевезення вантажів між ТОВ «ДЕМІ АЙТ» та ТОВ «БІМ ФОРС» було укладено договір перевезення №01/07-1 від 01.07.2020. Перевезення вантажу від складу ТОВ «ДЕМІ АЙТ» до ТОВ «ТАВРІЯ-В» підтверджується складеною товарно-транспортною накладною № Дк-Дк36 від 29.12.2020 року.

Позивач також звертає увагу на те, що товар, якій ним поставлений на адресу ТОВ «ТАВРІЯ-В» був придбаний у ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД» на підставі укладеного договору поставки №01/06-1 від 01.06.2020, що підтверджується видатковою накладною №110 від 28.12.2020 року.

Після відвантаження товару до покупця 29.12.2020 року (перша подія) ТОВ «ДЕМІ АЙТ» складено податкову накладну №22 від 29.12.2020 на загальну суму 78967,26грн (в т.ч. ПДВ 13161,21грн) та подано для реєстрації в ЄРПН.

Позивач зазначив, що 14.01.2021 року ним отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 22 від 29.12.2020 року на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Після надання документів у підтвердження господарської операції рішенням Комісії ГУ ДПС в реєстрації податкової накладної № 22 від 29.12.2020 року відмовлено з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Проте в оскаржуваному рішенні відсутнє вказане підкреслення.

Позивач зазначив, що він не погодився з рішенням комісії та подав до ДПСУ скаргу на рішення комісії регіонального рівня від 29.12.2021 №3592722/43111185, за результатами розгляду якої комісією центрального рівня було прийнято рішення від 19.01.2022 №3061/43111185/2 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним позовом.

Представник позивача вважає, що ТОВ «ДЕМІ АЙТ» повністю надало податковому органу всі необхідні документи та пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 29.12.2020 року. Надані первинні документи повністю засвідчують факт реального виконання ТОВ «ДЕМІ АЙТ» та його контрагентом господарських зобов`язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропоновано платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів. При цьому, перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку №520.

Платником податків до повідомлення надані контролюючому органу первинні документи на підтвердження , зазначених у податковій накладній, операцій.

В надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач просить застосувати судову практику, зокрема правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2020 року у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не був зазначений перелік документів, необхідний для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Згідно з правовим висновком, зазначеним у п.68 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у ньому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Позивач у позові зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №420/8052/21, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 року, задоволений позов ТОВ «ДЕМІ АЙТ», визнані протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС №1860 від 12.01.2021 року та №24779 від 27.04.2021 року про відповідність ТОВ «ДЕМІ АЙТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Також позивач, посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 29.12.2020.

Ухвалою суду від 07.04.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник зазначив, що позивач подав податкову накладну на реєстрацію, проте її реєстрація зупинена та зазначено у квитанції, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, за оскарженим рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище податкової накладної.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення Комісії ГУ ДПС прийнятті у зв`язку з ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Представник вказує, що хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку №520, однак позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарської операції наданий пакет документів, якій не розкриває сутність операції, оскільки не можливо встановити формування загальної суми, яка відображена в довідках про вартість виконаних будівельних робіт. З огляду на викладене, встановлені конкретні обставини даної справи, представник вважає, що позивачем не в повній мірі надано пояснення та/або додаткові документи у зв`язку із прийняттям рішення про зупинення реєстрації податкових накладних в силу п. 201.16 ст. 201 ПК України.

З огляду на не надання позивачем із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією було винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Представник стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростував доводів наведених в обґрунтування позовних вимог, просив звернути увагу, що відповідач посилається на пакет документів щодо виконання будівельних робіт, до чого ТОВ «ДЕМІ АЙТ» не має відношення. ТОВ «ДЕМІ АЙТ» здійснило господарську операції про поставки товару (перець) на адресу ТОВ «ТАВРІЯ-В». Також представник позивача просив застосувати зазначені в позові правові висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин. У той же час посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справах №825/3990/14 та 804/5444/16 не можуть бути застосовані, окільне стосуються не подобних правовідносин, а правовідносин щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, тоді як спірні правовідносини по даній справі стосуються дотримання процедури реєстрації ПН в ЄРПН.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ДЕМІ АЙТ» є юридичною особою, зареєстровано 12.07.2019 року за №15561020000070802, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість з 01.08.2019 року (індивідуальний податковий номер 431111815519). Видами діяльності за КВЕД є 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Для провадження господарської діяльності орендує нежитлове офісне приміщення (загальна площа - 20 м2) та складські приміщення, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, сільрада Усатівська, Автодорога М05 Київ-Одеса-462+50м ліворуч, на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.06.2020 № ОФ-01/06-3, № СКЛ-01/06-3.

В межах своєї господарської діяльності позивачем укладено з ТОВ «ТАВРІЯ-В» договір поставки №52 від 20.03.2020, на виконання якого на адресу ТОВ «ТАВРІЯ-В», яке сплатило кошти за придбаний товар, було поставлено Товар (перець), що підтверджується видатковою накладною Дк-ДкДк36 від 29.12.2020 року.

Перевезення вантажу здійснювалось за рахунок продавця. З метою перевезення вантажів між ТОВ «ДЕМІ АЙТ» та ТОВ «БІМ ФОРС» було укладено договір перевезення №01/07-1 від 01.07.2020. Перевезення вантажу від складу ТОВ «ДЕМІ АЙТ» до ТОВ «ТАВРІЯ-В» підтверджується складеною товарно-транспортною накладною Дк-Дк36 від 29.12.2020 року.

Товар, якій ним поставлений на адресу ТОВ «ТАВРІЯ-В» був придбаний позивачем у ТОВ «БІМ ФОРС ЛІМІТЕД» на підставі укладеного договору поставки № 01/06-1 від 01.06.2020, що підтверджується видатковою накладною №110 від 28.12.2020 року.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ після відвантаження товару до покупця 29.12.2020 року (перша подія) ТОВ «ДЕМІ АЙТ» складено податкову накладну №22 від 29.12.2020 на загальну суму 78967,26грн (в т.ч. ПДВ 13161,21грн) та подано 14.01.2022 року для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до квитанцій від 14.01.2022 року документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлені повідомлення від 24.12.2021 року про подання пояснень та копії документів.

Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення від 29.12.2021 №3592722/43111185 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 29.12.2020. Рішення прийняте з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погоджуючись з даними рішенням подав скарги до Комісії ДПС, за результатами розгляду яких прийнято рішення від 19.01.2022 №3061/43111185/2 про залишення скарги без задоволення та рішення Комісії ГУ ДПС без змін.

Позивач вважаючи протиправним рішення Комісії ГУ ДПС від 29.12.2021 №3592722/43111185 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 29.12.2020 протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №22 від 29.12.2020 року на суму 78967,26грн (в т.ч. ПДВ 13161,21грн) та засобами телекомунікаційного зв`язку подано 14.01.2021 року на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію від 14.01.2021 року із зазначенням, що документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Таким чином, при наявності рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості ПН/РК зупиняється у будь-якому випадку для її перевірки.

Судом встановлено, що відносно позивача були прийняті рішення Комісії ГУ ДПС №1860 від 12.01.2021 року та №24779 від 27.04.2021 року про відповідність ТОВ «ДЕМІ АЙТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Податкова накладна №22 від 29.12.2020 року на суму 78967,26грн (в т.ч. ПДВ 13161,21грн) засобами телекомунікаційного зв`язку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.01.2021 року, відповідно 14.01.2021 року зупинена реєстрація податкової накладної, тобто під час дії рішення Комісії ГУ ДПС про відповідність ТОВ «ДЕМІ АЙТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Таким чином, судом не встановлено протиправності контролюючого органу щодо зупинення реєстрації ПН та відповідно необхідність їх перевірки.

Проте суд дійшов висновку, що у подальшому контролюючим органом не було дотримано процедуру перевірки ПН та в її реєстрації було протиправно відмовлено, у том числі не було враховано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі №420/8052/21, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 року, задоволений позов ТОВ «ДЕМІ АЙТ», визнані протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС №1860 від 12.01.2021 року та №24779 від 27.04.2021 року про відповідність ТОВ «ДЕМІ АЙТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності платник може надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 року у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19).

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації розрахунку корегування та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої подана податкова накладна.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимога законодавства щодо їх складання.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Факт зупинення податкової накладної не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представник відповідачів не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну №22 від 29.12.2020 року на суму 78967,26 грн (сума ПДВ 13161,21грн) в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачених позивачем судовий збір у розмірі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» (автодорога М 05 Київ-Одеса 462+50м ліворуч, сільрада Усатівська Біляївський р-н, Одеська область, 67663, код ЄДРПОУ 43111185) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №3592722/43111185 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 29.12.2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» №22 від 29.12.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ АЙТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2481,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

СуддяЕ.В. Катаєва