Постанова

від 13.06.2022 по справі 640/1995/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1995/22 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про заборону вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» до подання позову звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просило заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації та будь-яким іншим особам, підпорядкованим Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві, а також виносити будь-які приписи або інші розпорядчі документи (рішення, доручення тощо) щодо демонтажу об`єктів та споруд, встановлених на даній земельній ділянці в межах виконання підготовчих та будівельних робіт до набрання чинності рішенням у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 заяву задоволено частково: заборонено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві до набрання чинності рішенням у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про оскарження приписів від 12.01.2022 року №2201013 та від 12.01.2022 №2110005545. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для застосування заходів реагування були відсутні.

Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" у відзиві на апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також подав відзив на апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якій, однак, не навів жодних заперечень проти її задоволення.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи та вимоги апеляційних скарг не стосуються рішення суду першої інстанції в частині вимог заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів ухвалу у цій частині не переглядає.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно пункту 1 частин першої та другої статті 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частинами першою, четвертою-шостою статті 154 КАС передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Як убачається із заяви про забезпечення позову, заявник окрім іншого просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві, а також винесення будь-які приписи або інші розпорядчі документи (рішення, доручення тощо).

Необхідність вжиття вказаних способів забезпечення позову заявник пояснює тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав. Зокрема, вказує, що невиконання приписів, які мав намір оскаржити заявник, щодо надання підтверджуючих документів, могли слугувати підставою для знесення відповідної тимчасової огорожі. Також заявник наголошував на наявності ознак протиправності вказаних приписів.

Вирішуючи питання застосування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вірно звернув увагу на положення підпункту 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, згідно якого у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відтак, невиконання приписів, правомірність яких заперечує заявник, може призвести до вчинення відповідними особами дій щодо знесення тимчасової огорожі, якої такі приписи стосуються.

Враховуючи, що оскарження приписів не зупиняє їх виконання та оскільки невиконання таких приписів, які заявник вважає протиправними, може призвести про знесення відповідної тимчасової огорожі, то можливе вирішення спору у майбутньому на користь заявника, може істотно ускладнити поновлення його порушених прав.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції підтримує рішення суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування шляхом заборони КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві до набрання чинності рішенням у справі з оскарження приписів від 12.01.2022 №2201013 та від 12.01.2022 №2110005545.

Застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є цілком співмірними негативним наслідкам від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Натомість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про очевидну протиправність приписів, які мав намір оскаржити заявник.

За наявних обставин, на переконання колегії суддів, без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору вказаних заявником обставин, без заслуховування позиції сторін, дійти висновку про протиправність приписів неможливо.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційних скарг колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в про часткове задоволення заяву про забезпечення позову, проте з помилкових мотивів.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково

Змінити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 в мотивувальній частині, а в іншій частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 20.06.2022.