Постанова

від 16.01.2023 по справі 640/1995/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

м. Київ

справа № 640/1995/22

адміністративне провадження № К/990/18913/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/1995/22

за заявою Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про забезпечення позову, поданої до звернення з позовом Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування приписів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.),

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» до подання позову звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просило заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації та будь-яким іншим особам, підпорядкованим Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві, а також виносити будь-які приписи або інші розпорядчі документи (рішення, доручення тощо) щодо демонтажу об`єктів та споруд, встановлених на даній земельній ділянці в межах виконання підготовчих та будівельних робіт до набрання чинності рішенням у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 заяву задоволено частково.

Заборонено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві до набрання чинності рішенням у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про оскарження приписів від 12.01.2022 №2201013 та від 12.01.2022 №2110005545.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 змінено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 в мотивувальній частині.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до правовстановлюючих та дозвільних документів Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Голосіївській район, вул. Фрометівська, 2, кадастровий номер 8000000000:79:078:0008 розпочато підготовчі роботи з будівництва об`єкту «Будівництво, експлуатація та обслуговування адміністративно-навчального корпусу з будівлею для тимчасового розміщення (проживання) викладачів та студентів за адресою: вул. Фрометівська 2 у Голосіївському районі м. Києва», та влаштовано огородження будівельного майданчика.

12.01.2022 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради винесено припис № 2201013, відповідно до якого встановлено порушення пунктів 20.1.1, 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва та запропоновано власнику надати дозвільну документацію на розміщення МАФ (огорожі) за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2. У приписі зазначено, що у разі відсутності дозвільної документації - демонтувати МАФ (огорожу) власними силами, а у разі невиконання вимог припису вжити заходів згідно чинного законодавства. Термін виконання вимог припису - до трьох робочих днів.

Крім того, головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації винесено припис від 12.01.2022 № 2110005545, яким встановлено порушення пункту 15.3.9. Правил благоустрою міста Києва та запропоновано у триденний термін надати дозвільну документацію на встановлення тимчасової огорожі. У разі її відсутності - демонтувати огорожу самостійно.

Підставою для винесення вказаного припису стала відсутність у товариства контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою.

Разом з тим, Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» зауважено, що огорожу будівельного майданчика за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Фрометівська, 2 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 встановлено в межах підготовчих робіт, що здійснювалися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210827761 від 07.09.2021 та договору генерального підряду № 06/08-21 від 25.06.2021, що, на переконання останнього, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є достатнім для встановлення тимчасової огорожі без дозволу на порушення об`єктів благоустрою.

Крім того, зазначено, що ПП «Енертехмаш», яке є Генеральним підрядником, зверталося із відповідною заявою про видачу контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, проте таку картку досі не видано.

Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання приписів, правомірність яких заперечує заявник, може призвести до вчинення відповідними особами дій щодо знесення тимчасової огорожі, якої такі приписи стосуються, й, враховуючи, що оскарження приписів не зупиняє їх виконання, то можливе вирішення спору у майбутньому на користь заявника, може істотно ускладнити поновлення його порушених прав.

Разом з тим, суд зазначив, що визначений заявником спосіб, як-то заборона виносити будь-які приписи або інші розпорядчі документи (рішення, доручення тощо) щодо демонтажу об`єктів та споруд, встановлених на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 в межах виконання підготовчих та будівельних робіт до набрання чинності рішенням у справі, не є співмірним заходом забезпечення позову в межах спірних правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки приписи винесені лише стосовно тимчасової огорожі, в той час, як щодо інших об`єктів, що знаходяться безпосередньо на вказаній земельній по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві, рішень не приймалося.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика. Проте, змінюючи ухвалу в мотивувальній частині, вказала, що суд дійшов передчасного висновку про очевидну протиправність приписів, які мав намір оскаржити заявник, оскільки за наявних обставин, без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору вказаних заявником обставин, без заслуховування позиції сторін, дійти висновку про протиправність приписів неможливо.

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» не доведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам та інтересам та неможливість захисту останніх без вжиття відповідних заходів. Відтак, як вважає заявник, підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишити без змін.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №640/6840/20.

Водночас, колегія суддів зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник, окрім іншого, просить забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві.

Свою заяву товариство обґрунтовує тим, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до незаконного демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика, що спричинить непоправні наслідки та значні збитки йому та генеральному підряднику будівництва, а також значно ускладнить поновлення їх прав у випадку задоволення позову. Вказує, що для відновлення їх прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки застосування примусових заходів по демонтажу огорожі спричинить зупинку будівництва та понесення значних фінансових витрат в результаті приведення будівельного майданчика до попереднього стану. Більше того, внаслідок знесення будівельного паркану навколо об`єкта будівництва створюється реальна загроза життю і здоров`ю мешканцям міста.

Так, відповідно до положення підпункту 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відтак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, невиконання приписів, правомірність яких заперечує заявник, може призвести до вчинення відповідними особами дій щодо знесення тимчасової огорожі, якої такі приписи стосуються, а можливе вирішення спору у майбутньому на користь заявника, може істотно ускладнити поновлення його порушених прав.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що знесення огорожі може становити загрозу невизначеному колу осіб в частині незабезпечення безпечного знаходження біля будівельного майданчика.

Таким чином, Верховний Суд вважає правильними висновки судів щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову та наявності підстав для її задоволення в частині заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо демонтажу тимчасової огорожі будівельного майданчика на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:078:0008 по вул. Фрометівській, 2 в місті Києві до набрання чинності рішенням у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про оскарження приписів від 12.01.2022 №2201013 та від 12.01.2022 №2110005545.

Погоджується колегія суддів й з твердженням суду апеляційної інстанції щодо передчасності висновку суду першої інстанції про очевидну протиправність приписів, які мав намір оскаржити заявник, оскільки за наявних обставин, без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору вказаних заявником обставин, без заслуховування позиції сторін, дійти висновку про протиправність приписів неможливо.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків, що лягли в основу оскаржуваних судових рішень, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Оскільки в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржуються, а тому в силу приписів ст. 341 КАС України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022, змінену постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі 640/1995/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз С.Г. Стеценко А.І. Рибачук

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ірина ХОМИЧ

16.01.2023