Постанова

від 19.06.2022 по справі 295/14880/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/14880/21 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.М

Категорія 77 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю.

суддів Борисюка Р.М.

Григорусь Н.Й.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №295/14880/21

за позовом ОСОБА_1 доЖитомирської загальноосвітньоїспеціалізованої школиІ ІІІ ступенів№16,Департаменту освітиЖитомирської міськоїради провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи,поновлення нароботі,зобов`язання виплатитизаробітну платуза часнезаконного відсторонення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районногосуду м.Житомиравід 14лютого 2022року,ухвалене підголовуванням суддіКузнєцова Д.В.у м.Житомирі,

встановив:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №16 про відсторонення її від роботи, поновлення на роботі, зобов`язання відповідачів виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи. В обґрунтування позову зазначила, що працює на посаді асистента вчителя в Житомирській загальноосвітній спеціалізованій школі І - ІІІступенів №16. 08.11.2021 відповідач видав наказ про відсторонення її від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позивач вважає наказ незаконним, оскільки він мотивований положеннями Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», натомість зазначеним законом щеплення від CОVID-19 не встановлено як обов`язкове, а тому відсторонення працівника з підстав ч. 2 ст. 12 Закону є безпідставним. Діючими законами не встановлено окремого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від CОVID-19.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виключно Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових щеплень. Щеплення від КОВІД-19 в цьому переліку відсутнє, а тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним. Крім того, не встановлено окремого порядку про відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплень від КОВІД 19.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 працює у ЖЗСШ № 16 із 24.08.1981 року, на день відсторонення обіймала посаду асистента вчителя.

04.10.2021 №2153 адміністрація ЖЗСШ №16 склала на ім`я ОСОБА_1 письмове повідомлення №492 від 04.11.2021 про обов`язкове профілактичне щеплення проти CОVID-19, в якому пропонувалось до 05.11.2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від CОVID-19, або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595.

ОСОБА_1 подала на ім`я директора ЖЗСШ №16 заяву про відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від C0VІD-19), в якій повідомила про відмову від вакцинування проти коронавірусної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2 CОVІD-19, як від ризикованої медичної процедури.

Директор ЖЗСШ №16 08.11.2021 з посиланнями на ст.46 КЗпП, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 №2153, п.41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 видав наказ №230, на підставі якого ОСОБА_1 , асистента вчителя, відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від CОVID-19 без збереження заробітної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відстороненням не порушені трудові права позивачки, а відсторонення є правомірним з огляду на пріоритет безпеки життя, здоров`я громадян та інтереси суспільства.

Проте, погодитися з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені без належного з`ясування всіх обставин справи.

Так, відповідно до статті 10 Закону України«Про основи законодавства України про охорону здоров`я»громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з ст. 12 Закону України«Про захист населення від інфекційних хвороб»профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 №2153 затвердженоПерелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, за загальним правилом такому працівникові заробітна плата не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця зберегти заробітну плату за працівником, відстороненим через відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби.

Водночас,відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення.Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Разом з тим, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, щовідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускаєтьсяу разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі Закон4004)підприємства, установи і організації зобов`язані усуватиза поданням відповідних посадових осібдержавної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а такожосіб, які ухиляються відобов`язкового медичного огляду абощеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону4004 обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.У разі необґрунтованої відмови від щепленняза поданням відповідних посадовихосібдержавної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом4004, а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.041995 №66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за №270/806 (далі Інструкція66).

Пунктом 2.3 Інструкції66 встановлено, щоподання про відсторонення від роботи або іншої діяльності це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України,який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції66особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаютьсягромадяни та неповнолітні діти, а такожокремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 №59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за №1159/19897.

Відповідно до 2.2 Інструкції 66 правовнесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності наданоголовному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції66 визначено,що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Поданняпро відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додаток 1 до Інструкції66.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції 66термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком №2 до цієї Інструкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, щооргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб.

За відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, є неправомірним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення її від роботи до роботодавця є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Позивачка не була звільнена з роботи, тому вимога по поновлення на роботі та безпідставні вимоги до Департаменту освіти Житомирської міської ради задоволенню не підлягають.

Крім того, вирішуючи питання щодо вимоги позивача про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, суд виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Як визначенов частиніпершої статті 94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом було встановлено, що в період відсторонення позивачки від роботи їй було призупинено виплату заробітної плати.

Оскільки судом встановлено, що на порушення статті 46КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов і в частині стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Положення статті 235КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, тому в даному випадку ефективним способом порушеного права буде стягнення із відповідача невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи. Позивачку допущено до роботи 09 березня 2022 року.

Порядок обчисленнясередньої заробітноїплати затвердженийПостановою КабінетуМіністрів України№100від 08.02.1995.Середньоденна заробітнаплата позивачки,обчислена згідноположень даногопорядку напідставі довідкипро доходи(а.с.11)становить 496грн.14коп.Відсторонення триваєз 08.11.2021по 07.03.2022 81 робочий день. Отже, середньомісячний заробіток за час відсторонення дорівнює 40187грн.34коп.

За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Богунського районногосуду м.Житомиравід 14лютого 2022рокуі ухвалитинове рішення провідмову у позові до Департаменту освіти Житомирської міської ради і часткове задоволенняпозову до Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І ІІІ ступенів №16.

Визнати незаконним та скасувати наказ №230 від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року.

Стягнути зЖитомирської загальноосвітньоїспеціалізованої школиІ ІІІ ступенів№16на користь ОСОБА_1 середнійзаробіток зачас вимушеногопрогулу урозмірі 40187грн.34коп., який обчислений без урахування утримання податків та обов`язкових платежів.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Житомирської загальноосвітньої школи I-III ступенів №16 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: