Ухвала

від 19.10.2022 по справі 295/14880/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 жовтня 2022 року

справа № 295/14880/21

провадження № 61-7344св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого (суддя-доповідач) - Мартєва С. Ю.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Житомирська загальноосвітня спеціалізована школа І - ІІІ ступенів № 16, Департамент освіти Житомирської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 16 на постанову Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 16, Департаменту освіти Житомирської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.

Позовну заяву мотивувала тим, що працює на посаді асистента вчителя в Житомирській загальноосвітній спеціалізованій школі І - ІІІ ступенів № 16.

Наказом Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 16 від 08 листопада 2021 року № 230 її відсторонено від роботи на підставі відсутності щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Зазначений наказ вважає незаконним, оскільки її відсторонення від роботи мотивоване частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проте, цією нормою щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не встановлено як обов`язкове. Крім того, чинним законодавством не встановлено окремого порядку відсторонення працівників від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 16 від 08 листопада 2021 року № 230 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », допустити її до роботи, зобов`язати відповідачів виплатити їй невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи, стягнути з відповідачів на її користь витрати по сплаті судового збору.

Богунський районний суд м. Житомира рішенням від 14 лютого 2022 року у позові відмовив.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що трудові права позивача не порушені, оскільки відсторонення є правомірним з огляду на пріоритет безпеки життя, здоров`я громадян та інтересів суспільства.

Житомирський апеляційний суд постановою від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Скасував рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 лютого 2022 року і ухвалив нове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Департаменту освіти Житомирської міської ради відмовив.

Позов ОСОБА_1 до Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 16 задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ від 08 листопада 2021 року № 230 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року.

Стягнув із Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 16 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40 187,34 грн.

У решті позову відмовив.

Стягнув із Житомирської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 16 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 488,60 грн.

Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто, в цьому питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим.

Відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом, тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення.

Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб.

За відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, є неправомірним.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення її від роботи до роботодавця є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Право позивача на працю з відповідною оплатою безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, тому ефективним способом порушеного права буде стягнення із відповідача невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи.

Оскільки, позивач не була звільнена з роботи, вимога про поновлення на роботі та безпідставні вимоги до Департаменту освіти Житомирської міської ради задоволенню не підлягають.

У серпні 2022 року Житомирська загальноосвітня школа I-III ступенів № 16 до Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у позові, вирішити питання розподілу судових витрат.

Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалою від 12 жовтня 2022 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

До Верховного Суду 17 жовтня 2022 року надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником.

Клопотання мотивоване тим, що наказом від 28 вересня 2022 року № 132 Житомирську загальноосвітню школу I-III ступенів № 16 перейменовано на ліцей № 16 міста Житомира.

Крім того, у зазначеному клопотанні ОСОБА_1 просить розглянути касаційну скаргу у судовому засіданні за її участю та повідомити її про дату, час, місце розгляду справи.

Щодо клопотання про заміну відповідача правонаступником

Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведене свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.

Враховуючи, що наказом від 28 вересня 2022 року № 132 Житомирську загальноосвітню школу I-III ступенів № 16 перейменовано на ліцей № 16 міста Житомира у задоволенні клопотання про заміну відповідача правонаступником слід відмовити.

Щодо клопотання про розгляд справи за участю позивача

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Оскільки колегією суддів не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Тому підстав для задоволення клопотання про розгляд справи за участю позивача немає.

Колегія суддів звертає увагу заявника, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи.

Верховний Суд інформує учасників справи про дату, час і місце розгляду справи шляхом оприлюднення такої інформації на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 03 серпня 2022 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду справу № 130/3548/21 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України.

Ухвалу суд касаційної інстанції мотивував тим, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нечітке та суперечливе:

- стаття 12 Закону України від 06 квітня 2020 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон № 1645-ІІІ) встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;

- у частині другій статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;

- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоб усунути від роботи працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення;

- підпункт 2 пункту 416 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова Постанові КМУ № 1236 КМУ № 1236), передбачає забезпечити керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виданий закладом охорони здоров`я. Тобто фактично допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Отже колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми у цій категорії справ, оскільки на розгляді першої та апеляційної інстанцій перебуває значна кількість справ, пов`язаних з визнанням незаконним наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення від роботи. Єдиної практики з вирішення цього питання немає.

Для забезпечення сталості та формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду подібних справ, справу передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення таких питань:

(1) чи є правомірним, без прийняття органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, встановлення обмежень права на працю в наказі Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (далі - Наказ МОЗ, Перелік № 2153) та Постанові КМУ № 1236, яке полягає в встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилились від профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

(2) чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав та дискримінаційним встановлення додаткових обмежень в Переліку № 2153, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2працівникам: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, в тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності та встановлення обов`язку в Постанові КМУ № 1236 керівників державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2(враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються);

(3) чи є національне законодавство (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності Перелік № 2153 та Постанова КМУ № 1236) з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї її поведінки та яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів, з урахуванням того, що в них передбачене різне і всупереч Конституції України правове регулювання.

Ухвалою від 07 вересня 2022 року Велика Палат Верховного Суду справу № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийняла до розгляду.

У справі, яка переглядається № 295/14880/21,правовідносини є подібними з тими, що є предметом спору у справі № 130/3548/21.

За таких обставин, з огляду на пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідно зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю відмовити.

Зупинити провадження у справі № 295/14880/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської загальноосвітньої спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 16, Департаменту освіти Житомирської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Ю. Мартєв Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук