Рішення

від 19.01.2022 по справі 487/1328/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/1328/20

Провадження № 2/504/429/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря - Мельникової В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10, позовну заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , Фермерського господарства «Каблаш» код ЄДРПОУ 36340792 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором позики грошей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2020 року звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.10.2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.02.2021 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, за місцем своєї реєстрації відсутні.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Таким чином перешкод для розгляду судом справи за наявними доказами (матеріалами) судом не встановлено.

Мотиви позову:

Позивач зазначає, що 28.12.2018 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей у сумі 315675 грн., який був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського територіального округу Ємельяновою Н.В., та зареєстрований у реєстрі за № 2827.

Відповідач зобов`язався повернути суму позики у повному обсязі у строк до 28.03.2019 року згідно графіку, який узгоджений сторонами.

Позивач передач, а відповідач повністю прийняв обумовлену договором позики суму грошей.

Станом на березень 2020 року відповідач умови договору не виконав, і не повернув позичену суму грошей позивачу.

У пункті 13 договору позики сторони домовились укласти договір застави транспортного засобу марки MONTRACON, модель SMR 3A реєстраційний знак НОМЕР_3 , та транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.400, реєстраційний знак НОМЕР_4 .

28.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Каблаш» укладено договір застави транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.400, реєстраційний знак НОМЕР_4 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського територіального округу Ємельяновою Н.В., та зареєстрований у реєстрі за № 2829.

Заявник вважає, що оскільки умови основного договору (позики) не виконані позичальником, то позикодавець за умовами договору застави набув право на звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання за позикодавцем права власності на предмет застави у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правових підстав для задоволення позову не має.

Судом встановлено, що 28.12.2018 року між ОСОБА_3 діючим в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей у сумі 315675 грн., який був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського територіального округу Ємельяновою Н.В., та зареєстрований у реєстрі за № 2827.

В забезпечення виконання даного договору 28.12.2018 року між ОСОБА_3 діючим в інтересах ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Каблаш» в особі голови господарства Каблаш О.В. укладено договір застави транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.400, реєстраційний знак НОМЕР_4 .

Договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського територіального округу Ємельяновою Н.В., та зареєстрований у реєстрі за № 2829.

Розділом 4 договору застави передбачений узгоджений сторонами порядок звернення стягнення на предмет застави.

Серед способів звернення стягнення на предмет застави не передбачений такий спосіб звернення стягнення як визнання права власності на предмет застави за рішенням суду.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу»та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування

іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого заставою зобов`язання.

Договір про задоволення вимог заставодержателя, яким також вважається відповідне застереження в договорі застави, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог заставодержателя не перешкоджає заставодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет застави.

Договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу заставодержателю права власності на предмет застави у рахунок виконання основного зобов`язання; право заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу заставодержателю права власності на предмет застави в позасудовому порядку, так і надання заставодержателю права від свого імені продати предмет застави як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог заставодержателя чи застереження в договорі застави на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що положення Закону України «Про заставу» не містять можливості визнання права власності на предмет застави за заставодержателем за рішенням суду.

Заставодержатель може задовольнити забезпечену заставою вимогу шляхом набуття права власності на предмет застави.

Правовою підставою для реєстрації права власності заставодержателя на майно, яке є предметом застави, є договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі застави, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності заставодержателя на нерухоме майно, що є предметом застави, може бути оскаржене заставодавцем у суді.

Тобто для реалізації заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку заставодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Таким чином, передача заставодержателю права власності на предмет застави є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог заставодержателя шляхом визнання права власності на предмет застави - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України, положень Закону України «Про заставу» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього заставодержателем.

Суд звертає увагу, що умовами договору не передбачено звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку шляхом визнання права власності, унаслідок чого відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет застави в обраний заставодержателем спосіб, оскільки такий спосіб захисту порушених прав є позасудовим способом захисту.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери.

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір відноситься на рахунок позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 15, 16, 328, 335, 392 ЦК України, ст.ст. 78,81, 83, 141, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , Фермерського господарства «Каблаш» код ЄДРПОУ 36340792 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором позики грошей, - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Одеський апеляційний суд, 65078, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, м. Одеса).

Суддя В.К. Барвенко