Ухвала

від 21.06.2022 по справі 639/395/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/395/22

Провадження №2-з/639/53/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

22 червня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у цивільній справі №639/395/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 4150 доларів США, 3% річних від простроченої суми у розмірі 113,24 доларів США та стягнути судові витрати у розмірі 1227,75 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою. Призначено судове засідання.

Крім того представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 6324683500:03:004:0108, площею 3.3787 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Харківська обл., Печенізький район, Мартівська сільська рада; 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6324683500:03:003:0475, площею 2.9286 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Харківська обл., Печенізький район, Мартівська сільська рада. В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що відповідач перестав виходити на зв`язок, борг не повертає, при цьому на підставі рішення суду від 24.06.2021 року шлюб між відповідачем та його дружиною розірвано, отже заявник вважає, що вказаний факт може свідчити про те, що відповідач може здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з метою приховання майна та неможливості реального виконання судового рішення про стягнення боргу за розпискою від 04.01.2021 року.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено упостанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову на даний час задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано будь-яких доказів очевидної і об`єктивної загрози порушення прав позивача шляхом можливого продажу нерухомого майна та співмірності заявлених позовних вимог, а також не надано оцінки вартості вищевказаного майна. Доводи представника позивача щодо розірвання шлюбу відповідача з його дружиною не свідчать про факт поділу майна подружжя, який може відбуватись і під час шлюбу, тим більше, що відповідно до наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянку, кадастровий номер 6324683500:03:004:0108, площею 3.3787 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Харківська обл., Печенізький район, Мартівська сільська рада та 1/2 частина земельної ділянки, кадастровий номер 6324683500:03:003:0475, площею 2.9286 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Харківська обл., Печенізький район, Мартівська сільська рада на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім того, позивачем та його представником не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Всі інші доводи заявника стосуються підстав та предмету позову, з якими позивач звернувся до суду, однак оцінка таким доводам може бути надана судом лише за результатами розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149-153, 189, 197, 198, 200, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у цивільній справі №639/395/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.В. Баркова