Постанова

від 20.06.2022 по справі 904/3707/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/3707/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справу явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 (повне рішення складено 09.12.2021, суддя Юзіков С.Г.) у справі №904/3707/21

за позовом Виконавчого комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В", м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

за участю Третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Артеменка Віктора Вікторовича, с. Вищетарасівка, Томаківський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Громадської організації "Люди змінюють людей", м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Жажко Ольги Анатоліївни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Лапка Романа Вадимовича, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Магницької Альони Владиславівни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Мурашової Олени Євгенівни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Огінської Олени Іванівни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Петраускас Тетяни Сергіївни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Печерної Вікторії Сергіївни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -10, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Пилипенко Лілії Миколаївни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -11, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Попової Анжели Віталіївни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

Третьої особи -12, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Ткаченко Карини Каренівни, м. Марганець, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Виконавчий комітет Марганецької міської ради Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просив розірвати договір оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018, укладений між Виконавчим Комітетом Марганецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В"; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 858,7 кв. м, розташоване за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9, та передати нежитлове приміщення власнику - Виконавчому комітету Марганецької міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем як орендарем порушені істотні умови договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 та без згоди позивача як орендодавця передана нежитлова будівля площею 326,2 кв.м. в суборенду Фізичній особі - підприємцю Артеменку В.В.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 закрито провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Марганецької міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" в частині розірвання договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018; решта позовних вимог задоволена частково; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 858,7 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9, та передати нежитлове приміщення Виконавчому комітету Маргенецької міської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на користь Виконавчого комітету Марганецької міської ради 1 135,00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договір оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 припинив свою дію, тому провадження у справі №904/3707/21 в частині його розірвання судом закрито; в іншій частині позовні вимоги задоволені частково з посиланням на ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 10.9 договору №048/18-1 від 20.09.2018 та з урахуванням того, що власником спірного майна є Марганецька міська рада, втім воно підлягає поверненню орендодавцю (Виконавчому комітету Марганецької міської ради) з урахуванням ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази;

- особливі умови припинення сторонами договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 не виконані, заяви сторін про припинення або зміну умов договору відсутні;

- договір оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 є продовженим та правовідносини між сторонами тривають;

- позивач не повідомив відповідача про прийняте ним рішення №315 від 23.06.2021 та не надав доказів направлення відповідачу повідомлення;

- рішення позивача №315 від 23.06.2021 є нікчемним, воно не створює правових наслідків, обумовлених його змістом;

- підстав для повернення орендованого майна немає, письмовим повідомленням №69 від 22.06.2021 відповідачем вчинений правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання притриманням.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/3707/21 за позовом Виконавчого комітету Марганецької міської Ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" про розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/3707/21.

24.01.2022 справа №904/3707/21 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 залишено без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" наданий десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги (надання доказів сплати судового збору в сумі 1 702,50 грн).

31.01.2022 від апелянта до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору в сумі 1 702,50 грн.

07.02.2022 у зв`язку з відпусткою судді Подобєда І.М. по справі №904/3707/21 для вирішення питання відкриття апеляційного провадження здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2022 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження справу №904/3707/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 для вирішення питання її відкриття; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 22.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.

У зв`язку з наведеним, розгляд справи 22.03.2022 не відбувся.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 призначений в судове засідання з викликом сторін на 10.05.2022.

04.05.2022 від Виконавчого комітету Марганецької міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №904/3707/21, який призначений на 10.05.2022. Клопотання обґрунтовано введенням воєнного стану в Україні та тим, що завідувач юридичного відділу Топчій Н.Ю. 10.05.2022 буде знаходитися у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку з сімейними обставинами.

У судовому засіданні 10.05.2022 розгляд апеляційної скарги відкладений в судове засідання на 21.06.2022.

06.06.2022 від представника Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області адвоката Сідельникової О.Л. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 21.06.2022, та всіх наступних за її участю в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 зазначене клопотання задоволено, судове засідання у справі, призначене на 21.06.2022 о 12:00 год, та всі наступні судові засідання визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області адвоката Сідельникової О.Л. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

20.06.2022 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №904/3707/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О. та ухвалою від 21.06.2022 прийнято її до свого провадження.

20.06.2022 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №904/3707/21, обґрунтоване відсутністю інформації щодо розгляду клопотання адвоката Сідельникової О.Л. про проведення судового засідання, призначеного на 21.06.2022, в режимі відеоконференції; неотриманням копії апеляційної скарги.

Позивач, відповідач та треті особи явку повноважних представників у судове засідання 21.06.2022 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

При цьому судом враховано, що розгляд апеляційної скарги у справі №904/3707/21 триває з 08.02.2022, позивачем відзив на апеляційну скаргу не наданий, процесуальний строк на його подання з урахуванням ухвали суду від 08.02.2022 та дати її отримання (15.02.2022) пропущений, клопотання про продовження строку на подання відзиву не заявлено, позиція по суті апеляційної скарги позивачем не висловлена, отже позивач не скористався своїм правом відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Треті особи відзиву на апеляційну скаргу також не надали.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2018 між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ОСЕЛЯ В" (орендар) на підставі рішення Виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 22.08.2018 № 369 "Про укладення договору оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, буд. 9" укладений договір оренди міського комунального майна № 048/18-1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування міське комунальне майно: нежитлову будівлю загальною площею 858,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця" (балансоутримувач), вартість якої визначена згідно з висновком про вартість майна на 14.09.2018 і становить за незалежною оцінкою 250 000,00 грн.

Майно передається в оренду для ведення комерційної діяльності (п. 1.2. договору).

Стан майна на момент укладення договору визначається в акті прийняття-передачі (п. 1.3. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі та акті прийняття-передачі майна (п. 2.1. договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади м. Марганець та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Марганецької міської ради № 558-16/УІІ від 27.10.2016 та становить без ПДВ 3 125,00 грн за базовий місяць розрахунку (вересень 2018 року) ( 3.1 договору).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 договору).

У разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийняття-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу (п. 3.9. договору).

Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем і в першочерговому порядку використовуються ним на повне відновлення орендованих основних фондів (п. 4.1. договору).

Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю територіальної громади м. Марганця. Відновлення орендованого майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.5, 5.10, 6.3 цього договору (п.п. 4.2., 4.3. договору).

Згідно розділу 5 договору орендар, зокрема, зобов`язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, умов цього договору та вимог Правил благоустрою і утримання території м. Марганця; своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна (ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень); у разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень; не передавати орендоване майно в суборенду без згоди орендодавця; у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 8.2. договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору).

Договір укладений строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 20.09.2018 до 20.08.2021 включно (п. 10.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (п. 10.4. договору).

Реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем (п.10.5. договору).

Чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6. договору).

У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємне поліпшення - власністю орендодавця. Вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за згодою орендодавця, після припинення (розірвання) договору оренди компенсації не підлягає (п.п. 10.7., 10.8. договору).

У разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі, обов`язок щодо складання акту приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря (п.п. 10.9., 10.10. договору).

20.09.2018 сторони підписали акт прийняття-передачі орендованого майна до договору, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування міське комунальне майно: нежитлову будівлю, загальною площею 858,7 кв. м, розташовану за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9. Приміщення передано орендарю в незадовільному стані, але в належному до експлуатації стані та потребує ремонту.

Позивач посилається на те, що 02.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ОСЕЛЯ В" без згоди орендодавця укладений договір суборенди № 0201/20 з Фізичною особою - підприємцем Артеменко В.В., за п. 1.1. якого відповідач (орендар) передав Фізичній особі - підприємцю Артеменко В.В. (суборендар) в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, буд.9, загальною площею 326,2 кв.м. Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п. 7.1. договору суборенди).

Враховуючи викладене, а також посилаючись на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 2 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, позивач вважає наявними підстави для розірвання договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 в судовому порядку, що стало підставою для звернення з даним позовом у справі №904/3707/21.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 2 Закону України "Про орендну державного і комунального майна" (у редакції, чинній на день укладання договору).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про орендну державного і комунального майна" (у редакції, чинній на день укладання договору) істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 22 Закону України "Про орендну державного і комунального майна" (у редакції, чинній на день укладання договору) орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ст. 26 Закону України "Про орендну державного і комунального майна" (у редакції, чинній на день укладання договору)).

Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.8. договору орендар зобов`язаний не передавати орендоване майно в суборенду без згоди орендодавця.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 8.2. договору орендар має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи №904/3707/21 та не заперечується відповідачем, 02.01.2020 ним без згоди позивача був укладений договір суборенди нежитлових приміщень №0201/20 з Фізичною особою - підприємцем Артеменко В.В.

У відзиві на позовну заяву від 12.05.2021 відповідачем зазначено, що договір суборенди нежитлових приміщень №0201/20 від 02.01.2020 був укладений із розрахунком, що в подальшому буде отриманий дозвіл орендодавця на його укладення, втім відповідач забув подати орендодавцю документи на отримання дозволу. Відповідач вважає, що отримання дозволу орендодавця є формальним чинником, оскільки ненадання такого дозволу з одночасним надання дозволу на укладення договорів суборенди з іншими суб`єктами господарювання призвело би до дискримінації Фізичної особи - підприємця Артеменко В.В. та порушення права відповідача, що передбачено ч. 1 ст. 288 Господарського кодексу України.

Апеляційний господарський суд зазначає, що за встановлених обставин наявні підстави для розірвання договору міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 за законодавчо визначеними підставами, а саме ч. 2 ст. 783 Цивільного кодексу України з огляду на те, що наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі. При цьому апеляційний господарський суд зауважує, що позовна заява не містить такої підстави для розірвання договору, як істотне порушення договору другою стороною, а право позивача ініціювати розірвання договору, визначене п. 8.2. договору, стосується інших випадків.

Водночас місцевим господарським судом до спірних правовідносин щодо розірвання договору міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018 були застосовані положення п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 10.1. договору оренди № 048/18-1 від 20.09.2018 він укладений строком до 20.08.2021, додатковий договір про продовження строку його дії сторонами не укладався.

15.04.2021 відповідач звернувся до позивача із заявою № 61 про продовження строку дії договору на той саме термін до 21.07.2024.

22.06.2021 відповідач надіслав позивачу повідомлення №69, в якому зазначив, що виконавчий комітет Марганецької міської ради не виконує у строки свої зобов`язання за договором в частині відшкодування відповідачу витрат та інших збитків невід`ємних поліпшень при орендні нерухомого майна, не виконує зобов`язання щодо порядку продовження оренди згідно вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; звернув увагу, що не порушував умов договору, має переважне право на продовження оренди перед іншими можливими орендодавцями; заявив про притримання орендованого майна у себе до виконання боржником зобов`язання.

23.06.2021 виконавчий комітет Марганецької міської ради прийняв рішення № 315 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" у продовженні договору оренди міського комунального майна № 048/18-3 від 20.09.2018.

За даними позивача, вказане рішення було надіслано відповідачу разом з повідомленням про відмову у продовженні договору №301/1 від 25.06.2021.

Листом №369 від 04.08.2021 Комунальне підприємство «Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади» КП «ІРБ ММТГ» повторно нагадало відповідачу про прийняте рішення № 315 від 23.06.2021 та необхідність з`явитися для укладення акту приймання - передачі майна.

Відповідач заперечує отримання як рішення № 315 від 23.06.2021, так і зазначених листів.

Матеріали справи №904/3707/21 містять ксерокопію фіскального чеку від 23.09.2021 про надіслання відповідачу поштової кореспонденції та скріншоти сторінки з електронної пошти про повторне надіслання 04.08. об 11:28 на електронну адресу nad.oselya@ukr.net листа (текст розібрати неможливо). Подані докази не є належними доказами, які підтверджують надіслання відповідачу саме рішення № 315 від 23.06.2021 та листів №301/1 від 25.06.2021, №369 від 04.08.2021, оскільки відсутній опис вкладення, що підтверджує зміст поштового відправлення, а надана позивачем роздруківка електронної переписки не є належним доказом, бо не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення; зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення; докази отримання електронного листа відповідачем також не надані; лист Комунального підприємства «Інфраструктурного розвитку та благоустрою Марганецької міської територіальної громади» КП «ІРБ ММТГ» № 369 від 04.08.2021 не є належним доказом, який підтверджує відправлення листів №301/1 від 25.06.2021, №369 від 04.08.2021.

У повідомленні № 80 від 17.08.2021 відповідач зазначив, що згідно з умовами договору оренди, у разі припинення чинності цим договором за будь-яких наслідків майно має бути повернуто протягом трьох робочих днів, тобто до 30.08.2021 включно. З посиланням на договір та Закон України "Про оренду державного та комунального майна" відповідач повідомив позивача про демонтаж та вивезення всіх поліпшень орендованого майна, які можна відокремити від нього, не завдаючи шкоди. При цьому, гарантував збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, а також підтримання орендованого майна у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду. Наведене повідомлення відповідача суд першої інстанції сприйняв як належний доказ обізнаності відповідача про рішення позивача про відмову від продовження договірних відносин.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на 15.04.2021) продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року; після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом; договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

На момент укладення між сторонами договору оренди міського комунального майна діяв Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-XII), що втратив чинність 01.02.2020 у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (Закон № 157-IX).

Згідно ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені у статті 764 Цивільного кодексу України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Відповідно до п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

На відміну від положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, який діяв під час укладення договору, положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX не містять норми про продовження договору на той саме строк і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Згідно ч.4 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX приймається рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна.

У своєму Рішенні від 13.03.2012 (Справа N 1-7/2012 про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) Конституційний Суд України зазначив, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Цивільного кодексу України не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". У разі, коли законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07); пункт 170 рішення "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Реальне існування правової визначеності зумовлює довіру суспільства до діяльності держави, до судової системи, належне ставлення до права та закону. Відсутність правової визначеності, навпаки, спричиняє порушення прав, свобод та законних інтересів осіб, руйнує основи правової системи.

Отже, колегія суддів зазначає, що коли законодавство припустило множинне тлумачення прав та обов`язків особи і така особа обрала спосіб поведінки, який не суперечить одному із них, поведінку особи не можна вважати протиправною.

Разом з тим відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, за умов, визначених п. 10.4. договору (відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку його дії), він вважається продовженим на той саме строк і на тих самих умовах.

Відсутність такого заперечення в силу статті 764 Цивільного кодексу України може мати прояв у «мовчазній згоді» і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 18 Закону № 157-IX) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у ст. 764 Цивільного кодексу України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 відступила від висновку Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.04.2019 у справі № 904/2997/18, та заначила, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Водночас, як було встановлено апеляційним господарським судом у справі, що розглядається, позивачем не було надано належних доказів ані повідомлення відповідача про прийняте ним рішення №315 від 23.06.2021, яким відмовлено у продовженні договору, ані направлення заяви про припинення дії договору протягом місяця з дня закінчення строку його дії.

Посилання позивача на те, що відповідач був обізнаний про припинення дії договору не підтверджені; лист відповідача №80 від 17.08.2021, в якому він зазначає дату повернення майна (до 30.08.2021), не містить будь-якої інформації щодо отримання рішення позивача № 315 від 23.06.2021 або листів №301/1 від 25.06.2021, №369 від 04.08.2021.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність факту отримання відповідачем рішення позивача № 315 від 23.06.2021 та підтвердження ним припинення договору, у зв`язку з чим провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору закрив через відсутність предмету спору. Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 в частині закриття провадження у справі та прийняття в цій частині нового рішення про розірвання договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018, в іншій частині рішення місцевого господарського суду щодо звільнення нежитлового приміщення та його передачі виконавчому комітету Марганецької міської ради, як орендодавцю за договором, є правомірним.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна за згодою уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, орендар має право на відшкодування своїх витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна згідно з Порядком передачі майна в оренду, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, компенсації не підлягає, такі поліпшення є, відповідно, державною або комунальною власністю.

14.11.2018 Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області прийнято рішення № 527 "Про надання дозволу на проведення поліпшення орендованого майна, розташованого за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9" за заявою директора відповідача Чорнокура В.В. про надання дозволу на проведення поліпшення орендованого майна нежитлової будівлі, загального площею 858,7 кв. м, розташованої за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9, шляхом проведення капітального ремонту без зміни загальної площі, за власні кошти, згідно з наданим кошторисом на виконання робіт.

25.03.2020 Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області прийнято рішення № 184 "Про надання дозволу на проведення поліпшення орендованого майна, розташованого за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9" за заявою директора відповідача Чорнокура В.В. про надання дозволу на проведення поліпшення орендованого майна нежитлової будівлі, загального площею 858,7 кв. м, розташованої за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9, шляхом проведення капітального ремонту без зміни загальної площі, за власні кошти, згідно з наданою кошторисною документацією, що затверджена експертним звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектне бюро".

Відповідач посилається на те, що за зазначеними дозволами здійснив поліпшення орендованого майна та за власні кошти зробив капітальний та поточний ремонт; загальна кошторисна вартість становить понад 7 млн грн, фактично виконаних будівельних робіт - понад 4 млн грн; товариство є власником результатів капітального ремонту приймання виконаних будівельних робіт на суму понад 4 млн грн.

У зв`язку з викладеним та з посиланням на порушення позивачем своїх зобов`язань на підставі договору щодо відшкодування витрат невід`ємних поліпшень, відповідач надіслав позивачу повідомлення №69 від 22.06.2021, в якому з огляду на приписи ст. ст. 594 - 597 Цивільного кодексу України повідомив про притримання майна до виконання позивачем своїх зобов`язань.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати самостійно.

Відповідно до ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

За умовами договору оренди, укладеного між сторонами, передбачена передача у платне користування визначеного майна. Сторони визначили цільове використання орендованого майна (пункт 1.2 договору) та установили строк договору оренди (п.10.1 договору), порядок повернення майна орендодавцю (п. 10.9. договору).

З урахуванням наведених норм та за встановлених судами обставин, відповідач на виконання вимог п. 10.9 договору оренди зобов`язаний повернути майно позивачу протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору. Відповідач у спірних правовідносинах не може скористатися правом підрядника на притримання устаткування, передбачене статтею 856 Цивільного кодексу України, оскільки обов`язок повернути майно у разі припинення або розірвання договору сторони визначили як умову договору.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 858,7 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Марганець, вул. Паркова, 9 та передати нежитлове приміщення Виконавчому комітету Марганецької міської ради.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 скасувати в частині закриття провадження у справі №904/3707/21 щодо позовних вимог про розірвання договору оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Розірвати договір оренди міського комунального майна №048/18-1 від 20.09.2018, укладений між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надійна Оселя В».

Змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 в частині розподілу судового збору, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В" на користь Виконавчого комітету Марганецької міської Ради 3 405,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, про що видати наказ».

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 у справі №904/3707/21 залишити без змін.

Припинити стягнення за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022 у справі №904/3707/21.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надійна Оселя В".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови відповідно до положень, визначених в ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.06.2022.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін