Рішення

від 19.06.2022 по справі 906/238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/238/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарук О.М., представник за довіреністю від 03.06.2022,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочевий комбінат Станишівка" (с.Станишівка, Житомирський район, Житомирська область)

про стягнення 215117,46грн

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочевий комбінат Станишівка" про стягнення 215117,46грн з яких: 203973,00грн основного боргу, 5700,06грн пені, 855,01грн 3% річних та 4589,39грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою від 02.05.2022 відкрито провадження у справі №906/238/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.05.2022 розгляд справи по суті було відкладено на 20.06.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2022 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 30.05.2022 (а.с.1-6,74-78). Просила позов задовольнити та стягнути з відповідача 5700,06грн пені, 855,01грн 3% річних та 4589,39грн інфляційних втрат та судовий збір, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 203973,00грн просила закрити за відсутністю предмета спору.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 20.06.2022 не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції від 03.06.2022 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 1000232970204) (а.с.98), а також електронний лист від 03.06.2022 про отримання ухвали суду від 31.05.2022 (а.с.96). Поштове відправлення про направлення відповідачу копії вказаної ухвали згідно відомостей з офіційного сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення (за номером ідентифікатора 1000232970204) вручено особисто 09.06.2022 (а.с.99).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Овочевий комбінат Станишівка" (споживач, відповідач) було укладено типовий договір на розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420WG0PNAP016 шляхом підписання заяви-приєднання (далі - договір)(а.с.14).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу затверджений (далі - Типовий договір).

Згідно з п.4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до абз.10, п.1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За п.п.1.1.,1.2. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

За умовами пункту 1.3 договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

За умовами пункту 2.3 договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1. Типового договору).

За п. 5.2. Договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Згідно з пунктом 5.4. Договору, порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

В додатку №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви №09420WG0PNAP016 від 01.01.2016, сторонами визначено перелік точок комерційного обліку об`єкта споживача (Перелік комерційних вузлів обліку), встановлення газоспоживаючого обладнання (ГСО) в точках комерційного обліку, вихідні дані: газове обладнання між вузлом обліку газу та точкою балансового розмежування, що розташований за адресою: с.Станишівка, вул.Парникова, 1 (а.с.15).

На виконання вимог Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП постановою від 07.10.2019 № 2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 із змінами і доповненнями), Типового договору розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 із змінами). Зазначеними змінами для споживачів з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.

Згідно з п.6.1. Типового договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що у січні та лютому 2022 року ним були надані відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 203973,00грн, що підтверджується Актом наданих послуг з розподілу природного газу №ЖТП82002405 від 31.01.2022 та рахунком №62001154 від 10.01.2022 на оплату вартості послуги з розподілу природного газу за січень 2022, а також Актом наданих послуг з розподілу природного газу №ЖТП82005129 від 28.02.2022 та рахунком №62007736 від 29.03.2022 на оплату вартості послуги з розподілу природного газу за лютий 2022 (а.с.32-35).

Позивач супровідним листом №100-СЛ-5638-0322 від 31.03.2022 надіслав відповідачу примірники підписаних та скріплених печаткою з його боку Акту наданих послуг від 31.01.2022 на суму 101986,51грн (2 прим.) та рахунок на оплату вартості послуг з розподілу природного газу №62001154 від 10.01.2022, Акту наданих послуг від 28.02.2022 на суму 101986,51грн (2 прим.) та рахунок на оплату вартості послуг з розподілу природного газу №62007736 від 29.03.2022 (а.с.31-35, докази надіслання - а.с.37-40).

Вказані акти наданих послуг відповідач не підписав, рахунки не оплатив, що стало підставою для звернення АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" з позовом у даній справі про стягнення з відповідача вартості послуг з розподілу природного газу в сумі - 203973,00грн, пені в сумі - 5700,06грн, а також 3% річних у сумі - 855,01грн та інфляційних втрат в сумі - 4589,39грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що надані позивачем послуги на суму 203973,00грн були оплачені в повному обсязі, на підтвердження чого надано платіжні доручення на суму 203973,00грн. Вимоги про стягнення 5700,06грн пені, 855,01грн 3% річних, 4589,39грн інфляційних втрат, на думку відповідача є безпідставними, з огляду на затримку оплати послуг відповідачем з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням військового стану.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно п.п.1,2 Глави 1. Загальних умов Розділу VI, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 Глави 3 Розділу VI, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з абз. 6 п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Починаючи з 01.01.2020 року розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Згідно поданих до справи доказів, за підсумками попереднього газового року, за об`єктом відповідача було спожито 599920,66м.куб., що вбачається з актів приймання-передачі природного газу за період з січня 2021 по грудень 2021 (а.с.17).

Відповідно до постанови НКРЕП №2769 від 30.12.2020 для АТ "Житомиргаз" встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,7грн. за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ).

Типовий договір розподілу природного газу (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498), який укладений між позивачем та відповідачем на підставі заяви-приєднання №09420WG0PNAP016 від 01.01.2016 є діючим; жодних додаткових угод про його розірвання між позивачем та відповідачем не укладалось.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати вартість послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, оскільки у січні-лютому 2022 року Типовий договір розподілу природного газу між сторонами був діючим, жодні зміни в частині об`єктів відповідача не вносились, а сам об`єкт залишився під`єднаним до газорозподільної системи, а також з огляду на наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Пунктом 10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу, який укладений між позивачем та відповідачем на підставі заяви-приєднання №09420WG0PNAP016 від 01.01.2016, у останнього виник обов`язок із оплати послуг з розподілу природного газу за січень-лютий 2022 року у розмірі 203973,00грн.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 6.6 типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, станом на час звернення позивача з позовом неоплаченим відповідачем залишились послуги з розподілу природного газу на суму 203973,00грн.

Відповідач у відзиві на позов наявність заборгованості перед позивачем в сумі 203973,00грн не заперечив, водночас повідомив про сплату 21.04.2022 боргу на суму 203973,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було здійснено погашення заборгованості в загальній сумі 203973,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1635 від 21.04.2022 на суму 76400,00грн та №1636 від 21.04.2022 на суму 127573,00грн (а.с.71-72).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 203973,00грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5700,06грн пені, 855,01грн 3% річних та 4589,39грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що стягнення 5700,06грн пені, 855,01грн 3% річних, 4589,39грн інфляційних втрат є безпідставними з огляду на затримку оплати послуг відповідачем з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням військового стану. Вказані обставини підтверджує офіційним листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України. Вказує, що відсутність повідомлення про форс-мажорні обставини саме по собі не може свідчити про їх відсутність беручи до уваги той факт, що позивач був повідомлений про факт наявності форс-мажорних обставин, на які позивач посилається в позовній заяві.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача у відповіді на відзив зазначив, що матеріали справи не містять жодного підтвердження, що відповідач звертався до позивача в строки та в порядку передбаченому п.10.3 Типового договору розподілу природного газу з повідомленням про форс-мажорні обставини.

Згідно з ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За умовами пункту 10.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пункту 10.2. договору, під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Згідно з пунктами 10.3 та 10.4 договору, сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Обґрунтовуючи неможливість виконання договірного зобов`язання щодо оплати товару, відповідач посилається на офіційний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президент; підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання яких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно;

- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до частини 4 статті 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року зі справи N 915/531/17, від 26 травня 2020 рок зі справи N 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи N 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором.

Відтак, твердження відповідача про те, що затримка оплати послуг відповідачем сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії Російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до умов п.8.2. договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначалось вище, за умовами пункту 6.6 договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до положень ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а тому прострочка оплати за надані послуги за січень та лютий 2022 року починається з 11.02.2022 та з 11.03.2022 відповідно, тобто з наступного дня після закінчення строку для сплати таких послуг, а не з останнього дня строку для сплати за послуги з розподілу газу, як помилково вважає позивач.

За викладеного, перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені позивачем нарахування пені суд встановив, що з урахуванням приписів статті 253 ЦК України, обґрунтованим є нарахування пені в сумі 5532,42грн, а саме:

- на заборгованість в сумі 101986,49грн: за період з 11.02.2022 по 09.03.2022, сума пені становить 1508,84грн;

- на заборгованість в сумі 203973,00грн: за період з 11.03.2022 по 15.04.2022, сума пені становить 4023,58грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5532,42грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 167,64грн (5700,06грн - 5532,42грн = 167,64грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує вищевикладене, а також таке.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 855,01грн 3% річних та 4589,39грн інфляційних втрат (розрахунки а.с.83-88).

Враховуючи встановлені судом строки прострочення виконання зобов`язання, перевіривши здійснені позивачем нарахування, господарський суд встановив, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 829,87грн, нарахованих:

- на заборгованість в сумі 101986,49грн: за період з 11.02.2022 по 09.03.2022, сума пені становить 226,33грн;

- на заборгованість в сумі 203973,00грн: за період з 11.03.2022 по 15.04.2022, сума пені становить 603,54грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 829,87грн підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 36,99грн (866,86грн - 829,87грн = 36,99грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних витрат, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат в сумі 4589,39грн правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5532,42грн пені, 829,87грн 3% річних, 4589,39грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 167,64грн та 3% річних в сумі 36,99грн суд відмовляє. Провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 203973,00грн слід закрити.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки господарським судом було закрито провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості через відсутність предмету спору саме у зв`язку зі сплатою відповідачем суми боргу лише після відкриття провадження у справі та звернення з позовом було зумовлено неправильними діями відповідача, суд доходить висновку, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 203973,00грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочевий комбінат Станишівка" (12430, Житомирська область, Житомирський район, с.Станишівка; ідентифікаційний код 32576923) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" "Житомиргаз" (10002, Житомирська область, м.Житомир, вулиця Фещенка-Чопівського, буд. 35; ідентифікаційний код 03344071):

- 5532,42грн пені,

- 829,87грн 3% річних,

- 4589,39грн інфляційних втрат,

- 3223,87грн витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.06.22

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.),

та на електронні пошти:

- 3418516632@mail.gov.ua,

- представнику заявника - адвокату Довгалюку Р.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1,

- oks_stan@ukr.net.