Рішення

від 24.05.2022 по справі 910/13137/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2022Справа № 910/13137/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Степов`юк С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ" вул. Солом`янська, 33,Київ 141,03141

до Міністерства юстиції України вул.Городецького 13, м. Київ, 01001

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

- гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- Державний реєстратор Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксана Русланівна (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33).

про визнання протиправним та скасування наказу

Представники учасників справи:

від позивача: Скок В.С. - ордер № 1171037 від 17.11.2021 року;

від відповідача: Колток О.М. - згідно з Витягом з ЄДРПОУ;

від третьої особи 2: не з`явилися;

від третьої особи 1: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2522/7 від 22.07.2021 року та зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ" № 23676-33-21 від 23.06.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р., під час прийняття рішень від 07.05.2021 року про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - земельні ділянки та нежитлові будівлі за гр. ОСОБА_1 , порушено ст.ст. 10, 22, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку з чим Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення, оформлене наказом від 22.07.2021 року № 2522/7, яке є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13137/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.09.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через канцелярію суду від відповідача 08.09.2021 року надійшло клопотання б/н від 08.09.2021 року про продовження строків для подання відзиву та засобами електронного зв`язку 22.09.2021 року - клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1 та Державного реєстратора Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксану Русланівну, відкладено підготовче засідання на 04.11.2021 року.

У зв' язку з тим, що судове засідання призначене на 04.11.2021 року не відбудеться, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 року підготовче судове засідання призначено на 17.11.2021 року.

До початку судового засідання 02.11.2021 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 02.11.2021 року про поновлення строків для подання відзиву, відзив на позовну заяву б/н б/д разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в якому Міністерство юстиції України заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність в діях відповідача під час розгляду скарги ТОВ «ОКС Кепітал» від 23.06.2021 року та прийняття наказу № 2522/7 від 22.07.2021 року жодних порушень, та відповідність останнього вимогам чинного законодавства, оскільки державним реєстратором Фесенко О.Р. прийнято оскаржувані рішення на підставі документів, що підтверджували набуття права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, із здійсненням всіх необхідних реєстраційних дій та з дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації прав. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

В свою чергу через канцелярію суду 17.11.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив № 1611/6 від 16.11.2021 року разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що наказ Міністерства юстиції України № 2522/7 від 22.07.2021 року «Про відмову у задоволенні скарги» є необґрунтованим та не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв`язку чим має бути скасований в судовому порядку як протиправний. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 року за клопотанням третьої особи 1 судове засідання відкладено на 09.12.2021 року.

У судовому засіданні 09.12.2021 року уповноваженим представником позивача подано клопотання № 0812/7 від 08.12.2021 року про долучення доказів по справі № 910/13137/21, яке судом задоволено та докази долучено до матеріалів справи.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 18.01.2022 року від позивача надійшло клопотання № 1801/1 від 18.01.2022 про долучення доказів разом з доказами направлення на адресу сторін; 18.01.2022 року від третьої особи 1 - ОСОБА_1 надійшли пояснення б/н від 07.12.2021 року щодо суті спору разом з доказами направлення на адресу сторін, в яких третя особа 1 заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на надання державному реєстратору усіх документів, необхідних для вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, представником іпотекодержателя надавалися державному реєстратору звіти про експертно-грошову оцінку всіх об`єктів іпотеки від 23.04.2021 року, а також засвідчені копії повідомлень про вручення письмових вимог, направлених ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ», від 05.05.2021 та 17.02.2021, а відтак вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України є безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 року за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі № 13137/21 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 року.

У підготовчому засіданні 20.01.2022 року уповноваженим представником позивача подано для долучення до матеріалів справи клопотання про долучення додаткових доказів № 2001/3 від 20.01.2022 року, а саме нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заслухавши в судовому засіданні 20.01.2022 року думку учасників справи щодо долучення до матеріалів справи клопотання позивача № 1801/1 від 18.01.2022 та № 2001/3 від 20.01.2022 з доказами, а також письмових пояснень третьої особи 1 - ОСОБА_1 , судом вирішено поновити позивачу строк для подання зазначених доказів та долучити їх до матеріалів справи. Також, судом вирішено долучити до матеріалів справи пояснення третьої особи 1.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/13137/21 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 24.02.2022 року.

Проте, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно указів Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022 року та № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" на території України введено з 5:30 24 лютого 2022 року воєнний стан.

За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

При цьому статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відтак, у зв`язку з введенням воєнного стану судове засідання, призначене на 24.02.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 року засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.05.2022 року.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання засобами електронного зв`язку 19.05.2022 року від Державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р. надійшли пояснення б/н від 18.05.2022 року, в яких третя особа 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність в діях Міністерства юстиції України при розгляді скарги позивача та прийнятті наказу № 2522/7 від 22.07.2021 року жодних порушень чинного законодавства. Також третя особа 2 просить суд здійснювати розгляд справи без її участі. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання через канцелярію суду 24.05.2022 року від третьої особи 1 - ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 20.05.2022 року про відкладення судового засідання. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.05.2022 року протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи 1 про відкладення розгляду справи з огляду на відсутність доказів неможливості участі в судовому засіданні третьої особи 1 особисто та/або його представника, в тому числі в режимі відеоконференції.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, заперечень та правової позиції, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін станом на 25.05.2022 року до суду не надходило.

В судове засідання з розгляду справи по суті 25.05.2022 року з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача, треті особи 1 та 2/або їх представники в судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Про дату, час і місце проведення судового засідання третя особа 2 повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492201908.

Доказів отримання третьою особою 1 ухвали суду від 02.05.2022 року поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи 25.05.2022 року до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0105492201916, в якому зазначено, що станом на 11.05.2022 року поштове відправлення не вручене під час доставки з інших причин.

Проте, наявність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.05.2022 року, за висновками суду свідчить про поінформованість третьої особи 1 щодо дати, часу та місця проведення судового засідання.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки треті особи 1 та 2 не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, не прибули особисто або їх представники в судове засідання з розгляду справи по суті, з огляду на клопотання третьої особи 2 про розгляд справи без її участі та відмову суду в задоволенні клопотання третьої особи 1 про відкладення розгляду справи, суд здійснював розгляд справи 25.05.2022 року виключно за наявними матеріалами за відсутності третіх осіб 1 та 2/або їх уповноважених представників.

В судовому засіданні 25.05.2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2022 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 25.05.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках .

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 07 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» (іпотекодавець за договором, позивач у справі) та гр. ОСОБА_1 (іпотекодержатель за договором, третя особа 1 у справі) укладено Договір іпотеки (далі - Договір іпотеки № 358), за умовами п.1.1 якого ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ», як іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 солідарного зобов`язання за Договором позики грошових коштів, що укладений в простій письмовій формі між Позичальниками ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) та іпотекодержателем ( ОСОБА_1 ) від 30 липня 2020 року, за умовами якого позичальники зобов`язані повернути іпотекодержателю ( ОСОБА_1 ) в строк до 30 січня 2021 року включно суму зобов`язання у розмірі 27 686 700,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього Договору (за 100 доларів США = 2 768,67 грн.) еквівалентно сумі 1000000,00 доларів США, також додаткових угод до нього, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, передає в іпотеку, а іпотекодержатель ( ОСОБА_1 ) цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, зазначений в п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки № 358 предметом іпотеки є:

а) нежитлові будівлі та споруди торгівельного центру (1-а черга), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 23900,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215340751101;

б) земельна ділянка, кадастровий номер - 5110137500:56:002:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1358 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1222140351101;

в) земельна ділянка, кадастровий номер - 5110137500:56:002:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , площею 0,1325 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1222213651101;

г) земельна ділянка, кадастровий номер - 5110137500:56:002:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0332 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1222329051101;

д) земельна ділянка, кадастровий номер - 5110137500:56:002:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,9683 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1222276651101;

е) земельна ділянка, кадастровий номер - 5110137500:56:002:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0355 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1215304851101.

Згідно пункту 6.1 Договору іпотеки № 358 іпотекодержатель набуває право на задоволення вимог із предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання позичальником основного зобов`язання (або відповідної його частини) воно не буде виконано, а також у будь-який час (незалежно від настання строку виконання Основного зобов`язання) - у випадку невиконання іпотекодавцем/позичальником будь - яких зі своїх обов`язків, передбачених цим Договором та договором позики грошових коштів від 30 липня 2020 року,а також у випадку, якщо будь - яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем відповідно до цього Договору, виявиться недійсною.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки № 358 передбачено, що іпотекодавець погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим Договором, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя в рахунок виконання зобов`язання позичальників, і це застереження є правовою підставою для оформлення права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки за цим Договором.

Згідно п. 8.8 Договору іпотеки № 358 вказаний договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення підписаних сторонами примірників та діє до повного виконання позичальниками зобов`язань за Договором позики грошових коштів від 30 липня 2020 року.

Так, вказаний Договір іпотеки, копія якого наявна в матеріалах справи, було підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. та зареєстровано в реєстрі за № 358.

Також 07 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» (іпотекодавець за договором, позивач у справі) укладено з ОСОБА_1 (іпотекодержатель за договором, третя особа 1 у справі) Договір іпотеки (далі - Договір іпотеки № 356), за умовами п.1.1 якого ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ» як іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 солідарного зобов`язання за Договором позики грошових коштів, що укладений в простій письмовій формі між позичальниками ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) та іпотекодержателем ( ОСОБА_1 ) від 30 липня 2020 року, за умовами якого позичальники зобов`язані повернути іпотекодержателю ( ОСОБА_1 ) в строк до 30 січня 2021 року включно, суму зобов`язання у розмірі 27 686 700,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього Договору (за 100 доларів СІНА = 2 768,67 грн.) еквівалентно сумі 1000000,00 доларів США, також додаткових угод до нього, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, передає в іпотеку, а іпотекодержатель ( ОСОБА_1 ) цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, зазначений в п. 1.2 цього Договору.

Згідно пункту 1.2 Договору іпотеки № 356, іпотекодавцем (ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ») передано іпотекодержателю ( ОСОБА_1 ) наступне нерухоме майно:

а) п`ятиповерхову нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 4743,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1132449151101;

б) земельну ділянку, кадастровий номер - 5110137500:19:008:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,2145 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1217523251101.

Відповідно до пункту 6.1 Договору іпотеки № 356 іпотекодержатель набуває право на задоволення вимог із предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання позичальником основного зобов`язання (або відповідної його частини) воно не буде виконано, а також у будь-який час (незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання) - у випадку невиконання іпотекодавцем/позичальником будь - яких зі своїх обов`язків, передбачених цим Договором та договором позики грошових коштів від 30 липня 2020 року, а також у випадку, якщо будь-яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем відповідно до цього Договору, виявиться недійсною.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки № 356 передбачено, що іпотекодавець погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим Договором, які надають право іпотекодержателю на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя в рахунок виконання

Згідно п. 8.8 Договору іпотеки № 358 вказаний договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення підписаних сторонами примірників та діє до повного виконання позичальниками зобов`язань за Договором позики грошових коштів від 30 липня 2020 року.

Вказаний Договір іпотеки, копія якого наявна в матеріалах справи, було підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. та зареєстровано в реєстрі за № 356.

Як встановлено судом, укладені між ТОВ «ОКС Кепітал» та гр. ОСОБА_1 правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами іпотеки, які підпадають під правове регулювання § 6 Глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК України).

Згідно ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права тощо), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою, припиняється право застави. Згідно з ч.3 ст. 593 Цивільного кодексу України, у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані.

За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частин першої, другої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Так, умовами пунктів 6.1, 6.2 Договорів іпотеки №№ 356, 358 сторонами погоджено набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку за наслідками невиконання іпотекодавцем/позичальником зобов`язань, передбачених умовами Договорів іпотеки №№ 356, 358 та Договору позики.

В подальшому іпотекодержателем - ОСОБА_1 у відповідності до положень п. 6.2 Договорів іпотеки № 358 та № 356 та ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» у зв`язку з наявністю заборгованості за основним зобов`язанням звернуто стягнення на вказані вище предмети іпотеки шляхом набуття їх останнім у власність.

Судом встановлено згідно отриманої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Делі Н.Г. 17.05.2021 року на запит ТОВ «ОКС Кепітал» інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідки №№ № № 256831900, 256838773, 256839957, 256833043, 256837213, 256840778, 256827086, 256825255), що Державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксаною Русланівною 07.05.2021 прийнято наступні рішення, згідно яких права власності на нерухоме май но та земельні ділянки зареєстровані за гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58031638 від 07.05.2021 року 15:55:10 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 356, виданий 07.09.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:19:008:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,2145 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1217523251101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58032286 від 07.05.2021 року 16:18:59 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 356, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо п`ятиповерхової нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 4743,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1132449151101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58029035 від 07.05.2021 року 14:43:49 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо нежитлових будівель та споруд торгівельного центру (1-а черга), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 23900,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1215340751101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58030142 від 07.05.2021 року 15:13:20 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:56:002:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.1358 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1222140351101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58030327 від 07.05.2021 року 15:18:53 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.), щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:56:002:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , площею 0,1325 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1222213651101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58030575 від 07.05.2021 року 15:25:17 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:56:002:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0.0332 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1222329051101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58030761 від 07.05.2021 року15:30:01 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:56:002:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0.9683 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1222276651101;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58030933 від 07.05.2021 року 15:34:46 (підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 358, виданий 07.09.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П.) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:56:002:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, площею 0.0355 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1215304851101.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

У ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що Міністерство юстиції України, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За приписами ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Вищенаведене положення узгоджується із положенням пункту 14 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 (далі - Порядок № 1128), яким передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Вважаючи, що його права власності на нерухоме майно порушені, оскільки державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р. реєстраційні дії (прийняті рішення) були вчинені з порушенням чинного законодавства у сфері державної реєстрації та не дають змоги реалізувати свої законні права на володіння, користування та розпорядження нерухомими майном, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКС Кепітал», посилаючись на те, що товариство є власником вищезазначених об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які були передані в іпотеку, та вибули з власності останнього за наслідками звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку протиправно 23.06.2021 року в порядку ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень», звернулося до Міністерстві юстиції України зі скаргою б/н від 23.06.2021 року (вх. 23676-33-21 від 23.06.2021 року) з приводу незаконних рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2021 року №№ 58031638, 58032286, 58029035, 58030142, 58030327, 58030575, 58030761, 58030933, а саме з проханням провести перевірку правомірності вказаних рішень щодо державної реєстрації права власності на відповідні об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки (предмети іпотеки) за гр. ОСОБА_1 та скасувати такі рішення.

При цьому в обґрунтування проданої скарги заявником зазначалося про прийняття державним реєстратором вказаних рішень з порушенням вимог ст.ст. 10, 22, 23 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, оскільки останнім не зупинено розгляд відповідної заяви (заяв) іпотекодержателя (за наявності для цього всіх передбачених діючим законодавством підстав, а в подальшому (у випадку не усунення виявлених недоліків) не прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності за відповідною особою на спірні предмети іпотеки.

За результатами розгляду скарги ТОВ «ОКС Кепітал» », відповідно до пункту 10 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України складено Висновок від 09.07.2021, яким рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ТОВ «ОКС Кепітал» від 23.06.2021 року у зв`язку з тим, що державним реєстратором Фесенко О.Р. прийнято оскаржувані рішення відповідно до законодавства, на підставі документів, що підтверджували набуття права власності гр. ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, із здійсненням всіх необхідних реєстраційних дій та з дотриманням ним законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Зокрема, зі змісту висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 09.07.2021 року, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що оскаржувані рішення були прийняті державним реєстратором за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію прав власності за №№ 45467079, 54567254, 45466949, 45467421, 45466799, 45467834, 45467708, 45467708, 45466303, до яких було додано: договори іпотеки від 07.09.2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «ОКС Кепітал», посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Р.П. за реєстровими номерами 356 та 358, засвідчені іпотекодержателем довідку іпотекодержателя від 05.05.2021 року, копії письмових вимог №№6/02-24, 7/02-24, 8/02-24 від 18.02.021 року, копію повідомлення про вручення від 05.05.2021 року, копії повідомлень про вручення від 17.02.021 року, заяви №№ 787, 788, 789, справжність підписів на яких завірено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М., звіти про експертну грошову оцінку об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок.

На підставі зазначеного висновку Міністерством юстиції України прийнято рішення, оформлене наказом від 22.07.2021 року № 2522/7, яким відповідно до пункту 10 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС КЕПІТАЛ» від 23.06.2021 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2021 за № 23676-33-21, у зв`язку з тим, що державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксаною Русланівною прийнято рішення від 07.05.2021 року №№ 58030575, 58030761, 58030327, 58030933, 58030142, 58031638, 58032286, 58029035 відповідно до законодавства, із здійсненням всіх необхідних реєстраційних дій та з дотриманням ним законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, наведене в сукупності є підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України № 2522/7 від 22.07.2021 року як такого, що є протиправним, позаяк неправомірні рішення державного реєстратора призвели до неправомірної реєстрації права власності на належні ТОВ «ОКС Кепітал» об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, передані в іпотеку, за іпотекодержателем - ОСОБА_1 , тобто порушують право власності позивача на нерухоме майно та земельні ділянки.

В свою чергу на переконання позивача, ні висновок колегії від 09.07.2021 року, ні оскаржуваний наказ від 22.07.2021 року № 2522/7 не містять жодних мотивів прийняття рішень про відмову в задоволенні скарги ТОВ «ОКС Кепітал» та обґрунтувань, що є порушенням ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року (далі - Порядок № 1128), що є підставою для зобов`язання Міністерство юстиції України розглянути повторно скаргу позивача № 23676-33-21 від 23.06.2021 року.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначалось судом вище, спірні правовідносини виникли у зв`язку із визнанням Міністерством юстиції України правомірними дій (рішень) державного реєстратора Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р., які полягають у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно та земельні ділянки за гр. ОСОБА_1 та порушенням права власності ТОВ «ОКС Кепітал» на вказане нерухоме майно та земельні ділянки.

При цьому позовні вимоги позивача ґрунтуються на факті неправомірності вчинення державним реєстратором оскаржуваних дій (прийняття рішень) щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та земельні ділянки за гр. ОСОБА_1 з посиланням на відсутність на час вчинення таких дій поданих іпотекодержателем довідок, які містили інформацію про вартість відповідних предметів іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, відсутність засвідченої копії повідомлення про вручення відповідної вимоги іпотекодавцю - ТОВ «ОКС Кепітал» з підписом представника останнього, та відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ «ОКС Кепітал», за результатами розгляду якої вищезазначені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовані не бути як такі, що прийняті відповідно до законодавства.

В контексті вищенаведеного судом враховано, що надання оцінки щодо правомірності прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень саме щодо реєстрації права власності на нерухоме майно входить до юрисдикції господарського суду, оскільки спрямоване на захист права позивача на нерухоме майно від їх порушення іншою особою та при цьому приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2021 року №№ 58031638, 58032286, 58029035, 58030142, 58030327, 58030575, 58030761, 58030933 державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р. безпосередньо вчинялись дії щодо реєстрації такого права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 (провадження 11-377апп18) дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж майна.

В свою чергу оскільки саме позивач був заявником оскаржуваних реєстраційних дій, господарський суд зазначає, що такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Судом також враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 826/3582/17, згідно якої приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватною права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, то підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови у задоволенні його скарги на дії державного реєстратора, яким оформлено право власності гр. ОСОБА_1 на нерухоме майно та земельні ділянки, які передані позивачем в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошових коштів.

Суд зазначає, що даний спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер, оскільки стосується підстав реєстрації за третьою особою 1 права власності на нерухоме майно та земельні ділянки, яке на думку позивача, оформлене з порушенням визначеного законом порядку, отже вимоги у цій справі так чи інакше зводяться до захисту права власності на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, а відтак вимоги у даній справі направлені на захист права власності ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ» на об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, зокрема, від порушення з боку третьої особи 1 - гр. ОСОБА_1

При цьому з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду господарський суд наголошує, що в даному випадку під час розгляду спору повинна надаватись юридично - правова оцінка правовідносинам, які склались на момент вчинення спірних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, не зважаючи на можливі процедурні порушення.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та висновків Верховного Суду суд зазначає, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття права власності на спірне майно і результат розгляду даного спору може впливати на права та інтереси позивача та третьої особи 1, тобто предмет спору у цій справі безпосередньо впливає на можливість реалізації сторонами права власності на спірне майно: земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:19:008:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 0,2145 га, п`ятиповерхову нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 4743,7 кв.м, нежитлові будівлі та споруди торгівельного центру (1-а черга), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 23900,6 кв.м, земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:56:002:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.1358 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:56:002:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , площею 0,1325 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:56:002:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0.0332 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:56:002:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0.9683 га, земельну ділянку, кадастровий номер 5110137500:56:002:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0.0355 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1215304851101, тобто існує спір про право.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна станом на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора від 17.05.2013 регулювалися Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01.01.2013 (далі - Закон).

Статтею 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року № 910/10987/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч. 3 статті 3 вказаного Закону).

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (ч. 4 статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до положень статі 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В свою чергу підставами для зупинення державним реєстратором розгляду заяви про державну реєстрацію прав може бути подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством (п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 5 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

З контексту вищенаведених норм вбачається, що порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна включає, зокрема: перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення такого розгляду (у випадку встановлення наявності відповідних підстав для цього), надання встановленого Законом строку, для усунення виявлених недоліків та, відповідно, прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації прав (у випадку не усунення заявником недоліків, які стали підставами для зупинення розгляду заяви).

За таких обставин, до моменту прийняття державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксаною Русланівною рішень 07.05.2021 року №№ 58031638, 58032286, 58029035, 58030142, 58030327, 58030575, 58030761, 58030933 щодо державної реєстрації права власності на визначені Договорами іпотеки № 358 та № 356 об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки (предмети іпотеки) за гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на відповідного державного реєстратора покладався обов`язок перевірки відповідності поданих для такої реєстрації документів, вимогам діючого законодавства України, як в частині їх наявності, так і в частині відповідності їх змісту.

Як визначено статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

У пункті 61 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25.12.2015 зазначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону, а саме: суб`єктами господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Разом з тим, як встановлено судом за матеріалами справи, подані гр. ОСОБА_1 державному реєстратору для реєстрації права власності на спірне майно документи не включали в себе довідок (довідки), які (яка) містила (ли) в собі інформацію про вартість відповідних предметів іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної організації, наявність яких передбачена приписами законодавства.

Натомість, як встановлено судом, реєстратору було надано звіти про експертно - грошову оцінку об`єктів іпотеки, складені на замовлення ОСОБА_1 23.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест Реал Естейт» (сертифікат СОД № 58/21 від 27.01.2021 року), експертні оцінювачі - ОСОБА_2 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серія НОМЕР_4, посвідчення про підвищення кваліфікації серія НОМЕР_5 від 02.12.2020 року) та ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_6, свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_7), підписані експертом - оцінювачем та директором ТОВ «Еверест Реал Естейт» ОСОБА_4 Копії вказаних звіті наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Наразі принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Як зазначалось судом вище, позовні вимоги позивача ґрунтуються на факті протиправного здійснення державним реєстратором реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та земельні ділянки (предмет іпотеки) за гр. ОСОБА_1 , за умови, зокрема, ненадання всіх необхідних для вчинення зазначених дій документів.

Одночасно на підтвердження зазначених фактів позивач посилається на викладені в заявах показання свідків, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гримутом П.В. 13.01.2022 та зареєстровано в реєстрі за № 66; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Івановим О.І. 21.12.2021 та зареєстровано в реєстрі за № 1951; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підпис на якій посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою-Соловей Т.В. 20.12.2021 та зареєстровано в реєстрі за № 3408.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1, ч.2 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Отже, коли законом чітко визначено умови виникнення тих чи інших прав або обов`язків, пояснення свідків не є тими доказами, які можуть бути покладені в основу рішення.

Показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Показання свідка за змістом статті 88 вказаного Кодексу викладаються ним письмово у заяві свідка. Згідно з приписами частин 2-4 даної статті у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Під час розгляду даної справи на підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000749 від 04.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння майном ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ».

В рамках вказаного кримінального провадження у якості свідків були допитані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Копії

Прізвища вказаних осіб зазначені у наданих державному реєстратору Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко О.Р. для проведення державної реєстрації права власності на 8 (вісім) предметів іпотеки за ОСОБА_1 звітах про експертно-грошову оцінку об`єктів іпотеки від 23.04.2021 року, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як оцінювачи, а ОСОБА_4 як директор юридичної особи виконавця ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ».

Так, зі змісту заяв свідків та протоколів їх допитів вбачається, зокрема, ОСОБА_2 , що 20.11.2021 року під час як свідка по кримінальному провадженню № 12021000000000749 від 04.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, свідок повідомила, що їй невідомий такий суб`єкт оціночної діяльності як ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38148611) та його директор ОСОБА_4 , вона ніколи не працювала у вказаному товаристві та ніколи не проводила експертні грошові оцінки нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок від імені вказаного товариства. Також ОСОБА_2 під час допиту повідомила, що нею не проводилась експертна грошова оцінка вищевказаних шести земельних ділянок. Окрім того, ОСОБА_2 зазначила, що вона ніколи не була ні в місті Одеса, ні в Одеській області, а такі особи як ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (представник ОСОБА_1 ), ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їй невідомі.

В свою чергу, здійснивши огляд та ознайомлення зі звітами про оцінку майна від 23.04.2021 року свідок зазначила, що підписи у Звітах від 23.04.2021 року про проведення ОСОБА_2 від імені ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» експертної грошової оцінки земельних ділянок, виконані не нею ( ОСОБА_2 ) та не є її підписами, вони є підробленими.

Цього ж дня (20.11.2021 року) ОСОБА_2 подано до СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області заяву про злочин та 01 грудня 2021 року СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Копія відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 1202107816000434 наявна в матеріалах справи.

В свою чергу згідно наявної в матеріалах справи заяви свідка ОСОБА_3 , його було допитано 25.11.2021 слідчим слідчої групи ГСУ НП України лейтенантом поліції Яценко В.В. як свідка по вказаному кримінальному провадженню № 12021000000000749 від 04.06.2021 року.

Під час допиту слідчим були надані ОСОБА_3 для огляду та ознайомлення копії двох Звітів від 23.04.2021 про проведення (виконання) ним від імені ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» оцінки: нежитлових будівель та споруд торгівельного центру (1-а черга) загальною площею 23 900,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; а також нежилої будівлі, загальною площею 4 743,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , з приводу яких ОСОБА_3 повідомив, що йому невідомий такий суб`єкт оціночної діяльності як ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38148611) та його директор ОСОБА_4 , він ніколи не працював у вказаному товаристві та ніколи не проводив експертні грошові оцінки нерухомого майна від імені вказаного товариства.

Також ОСОБА_3 під час допиту повідомив, що ним не проводилась експертна оцінка вищевказаних двох об`єктів нерухомого майна. Підписи у звітах про проведення оцінки вищевказаних об`єктів від 23.04.2021 ним не виконувались. Також, ОСОБА_3 зазначив, що підписи виконані у наданих для огляду звітах навіть зовні не схожі на його підписи.

Окрім того, ОСОБА_3 зазначив, що з 2013 року і по теперішній час він не покидав межі міста Дніпро, а також йому не відомі такі особи, як ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (представник ОСОБА_1 ), ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Зі змісту заяви свідка ОСОБА_4 вбачається, що під час допиту її 13.12.2021 слідчим слідчої групи ГСУ НП України лейтенантом поліції Яценко В.В. допитано як свідка по вказаному кримінальному провадженню № 12021000000000749 від 04.06.2021 року, слідчим були надані ОСОБА_4 для огляду та ознайомлення копії восьми Звітів від 23.04.2021 року про проведення (виконання) оцінювачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від імені ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38148611) оцінки:

- нежитлових будівель та споруд торгівельного центру (1-а черга) загальною площею 23 900,60 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежилої будівлі, загальною площею 4 743,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 :

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:56:002:0003, площею 0,0332 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 :

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:56:002:0004, площею 0,9683 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:56:002:0002, площею 0,1325 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:56:002:0001, площею 0,1358 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:56:002:0010, площею 0,0355 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельної ділянки з кадастровим номером - 5110137500:19:008:0002, площею 0,2145 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

З приводу вищевказаних Звітів ОСОБА_4 повідомила, що їй невідомий такий суб`єкт оціночної діяльності як ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38148611), вона не є ні засновником (учасником), ні кінцевим бенефіціарним власником вказаного товариства та ніколи в ньому не працювала.

Також ОСОБА_4 під час допиту повідомила, що вона ніколи не здійснювала діяльність, пов`язану з оцінкою нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості, у тому числі земельних ділянок), не має ні освіти, ні сертифікатів в даній галузі.

Окрім того, ОСОБА_4 зазначила, що їй не знайомі такі оцінювачі як

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона ніколи не підписувала як керівник ТОВ «ЕВЕРЕСТ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 38148611) Звіти за результатами проведення (виконання) оцінки нерухомого майна, підписи у вищевказаних восьми Звітах про проведення (виконання) оцінки вищевказаних об`єктів від 23.04.2021 вона не ставила та підпис у Звітах зовні навіть не схожий на її, печатка також не належить їй.

Додатково суд зазначає, що згідно Звітів про експертну-грошову оцінку об`єктів іпотеки від 23.04.2021, загальна вартість 8 (восьми) предметів іпотеки становить 25 176 743,00 грн.

Водночас, згідно наданих позивачем до суду Висновків експерта за результатами проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз від 03.08.2021 № 750/08/2021 та № 752/08/2021, підготовлених експертом ТОВ «ЕКСПЕРТНО-ДОСЛІДНА СЛУЖБА УКРАЇНИ» Свістуновим І.С., ринкова вартість 8 (восьми) предметів іпотеки станом на 07.05.2021 становить 703 472 400 грн., що майже в 30 разів перевищує вартість таких об`єктів згідно Звітів, наданих державному реєстратору представником ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, за результатами аналізу наявних матеріалів справи та показань свідків, наданих у письмових заявах, підписи на яких посвідчені нотаріально, у їх сукупності, встановлені фактичні обставини свідчать про те, що перед здійсненням державної реєстрації права власності на підставі Договорів іпотеки від 07.09.2020 року № № 356 та 358 за гр. ОСОБА_1 вартість предметів іпотеки не визначалась суб`єктом оціночної діяльності, що, як наслідок, унеможливлювало подання гр. ОСОБА_1 державному реєстратору довідки з відомостями про вартість предметів іпотеки, позаяк надані звіти про оцінку майна не можуть бути розцінені судом в якості дійсних доказів вартості предметів іпотеки, а відтак надають суду можливість дійти беззаперечних стверджувальних висновків про те, що оцінка предмета іпотеки (спірного нерухомого майна та земельних ділянок) не надавалась та надані звіти не можуть братись до уваги, позаяк жоден із свідків не підтвердив факт здійснення такої оцінки, складання та підпису відповідних звітів від 23.04.2021 року, на наявності яких як однієї з достатніх підстав для здійснення реєстрації права власності на підставі договору іпотеки наголошують відповідач та треті особи.

Також суд зазначає виходячи зі змісту п.п. 2 п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, згідно якого для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, останнім державному реєстратору також подається засвідчена копія повідомлення про вручення (іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця) рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, що таке повідомлення у обов`язковому порядку повинно містити особистий підпис отримувача такого поштового відправлення (уповноваженого представника юридичної особи).

При цьому судом враховано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 569/14618/13-ц, згідно якого підтвердженням надіслання банком іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору позики, а отже, й завершення 30 - денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211.

Відповідно до пункту 96 Правил № 270 реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

Згідно пункту 105 Правил № 270 для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись.

З викладеного слідує, що повідомлення про вручення (іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця) рекомендованого поштового відправлення, яким надіслано вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, засвідчена копія якого повинна бути надана іпотекодержателем державному реєстратору, у відповідності до вимог п.п. 2 п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, в обов`язковому порядку повинно містити особистий підпис отримувача такого поштового відправлення (уповноваженого представника юридичної особи).

Як встановлено судом за матеріалами справи, під час звернення до державного реєстратора ОСОБА_1 було надано копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0103329218582 на адресу ТОВ «ОКС Кепітал», яким було надіслано вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, на якому окрім дати 19.02.2021 року взагалі є відсутнім особистий підпис отримувача (його уповноваженого представника).

Відтак, оскільки у наданому ОСОБА_1 державному реєстратору рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з трек-номером 0103329218582 значено лише прізвище та ініціали, однак не міститься особистого підпису одержувача та інформації про документи, що підтверджують повноваження такої особи на отримання поштового відправлення адресованого юридичній особі ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ», суд дійшов висновку, що такий доказ не може безумовно свідчити про отримання ТОВ «ОКС КЕПІТАЛ» вимоги ОСОБА_1 про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, оскільки саме наявність особистого підпису в графі про вручення поштового відправлення свідчить про достовірність факту отримання такого відправлення.

З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на встановлені судом недоліки документів, поданих для здійснення реєстрації права власності на предмет іпотеки, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для зупинення державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксаною Русланівною розгляду поданої (поданих) іпотекодержателем - гр. ОСОБА_1 заяви (заяв) про державну реєстрацію права власності (в позасудовому порядку звернення стягнення на предмети іпотеки), а у подальшому і для відмови у такій реєстрації (у випадку не усунення вказаних вище недоліків).

Згідно п. 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Таким чином, висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, викладені в протоколі та самому висновку, є обов`язковими до врахування при розгляді скарг на дії суб`єктів державної реєстрації як такі, на підставі яких в подальшому приймається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Згідно пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Тобто, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, зокрема встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором, чи було оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято, вчинено на законних підставах. За результатами розгляду скарги Колегією приймається мотивоване рішення, у формі висновку.

Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства.

Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

При цьому підлягає врахуванню позиція, викладена в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що оскаржувані рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області Фесенко Оксани Русланівни від 07.05.2021 року №№ 58031638, 58032286, 58029035, 58030142, 58030327, 58030575, 58030761, 58030933 щодо державної реєстрації права власності на визначені Договорами іпотеки № 358 та № 356 об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки (предмети іпотеки) за гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), прийняті вказаним державним реєстратором з порушенням вимог ст. ст. 10, 22, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, що призвело до протиправної реєстрації права власності на належні Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКС Кепітал» об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки (передані в іпотеку) за іпотекодержателем - ОСОБА_1 .

Оскільки всупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства щодо порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та розгляду скарги на рішення (дії) державних реєстраторів Міністерством юстиції України прийнято рішення, оформлене наказом від 22.07.2021 року № 2522/7 про відмову в задоволенні скарги ТОВ «ОКС Кепітал» у зв`язку з відсутністю порушень законодавства в сфері державної реєстрації прав та прийняття рішень державним реєстратором на підставі документів, що підтверджували набуття права власності на ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості та земельні ділянки, тоді як суд на підставі встановлених фактичних обставин дійшов протилежного висновку, отже позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС Кепітал» в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2522/7 від 22.07.2021 року є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Поряд із цим суд зазначає, що за змістом пункту 17 Порядку №1128 у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку. У разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону.

Окрім цього, у зв`язку з тим, що за висновками суду оскаржуваний наказ відповідача є протиправним, зобов`язання Міністерства юстиції України розглянути повторно скаргу позивача за даних обставин не є втручанням у дискреційні повноваження.

Відтак, враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача шляхом зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС Кепітал» б/н від 23.06.2021 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 23676-33-21 від 23.06.2021 року, оскільки саме по собі судове рішення про скасування наказу Міністерства юстиції України від 22.07.2021 року № 2522/7 не відновлює порушеного права позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2522/7 від 22.07.2021 року.

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ" № 23676-33-21 від 23.06.2021 року.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (вул.Городецького 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКС КЕПІТАЛ" (вул. Солом`янська, 33, м. Київ, 03141, код ЄДРПОУ 41929902) витрати по сплаті судового збору в сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.).

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 21 червня 2022 року.

Суддя А.М.Селівон