Рішення

від 07.06.2022 по справі 120/19921/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 червня 2022 р. Справа № 120/19921/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.

представника позивача: Герасимчука О.О.

представників відповідача: Пенської О.Ю., Дубіцької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" із вимогами до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача складено акт за №11096/02-32-07-041/00385632 на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.12.2021 №0119440701, №0119600711, №119470701 та №0119670711, які на переконання позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

01.02.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву згідно якого проти позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити.

08.02.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому зазначив, що відповідачем не спростовано наведених у позовній заяві аргументів, а зазначені у відзиві заперечення є безпідставними та необґрунтованими.

15.02.2022 стороною відповідача подано заперечення на відповідь на відзив згідно яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.04.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 19.04.2022.

У судовому засіданні 19.04.2022 судом заслухано усні пояснення представників сторін по суті спору та оголошено перерву у зв`язку із закінченням часу відведеного на розгляд справи.

03.05.2022 у судовому засіданні судом досліджено письмові докази у справі, заслухано додаткові пояснення учасників справи та оголошено перерву у зв`язку із закінченням часу відведеного на розгляд справи.

11.05.2022 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із неможливістю прибути до суду. Судом задоволено клопотання представника ПрАТ "Турбівське та судове засідання призначене на 12.05.2022 відкладено судом на 08.06.2022.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Згідно з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ПрАТ «Турбівське» є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно -круп`яної промисловості; код КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; КВЕД 10.81 Виробництво цукру; код КВЕД 23.32 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

12.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №3419к про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00385632) за адресою: Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, буд. 147, з 28 жовтня 2021 року, тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по 31.08.2021 з метою правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Наказом Головного управлінням ДПС у Вінницькій області від 09.11.2021 року за №3807к було продовжено термін проведення планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 00385632, Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, буд. 147), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.08.2021 року, з 11 листопада 2021 року тривалістю 5 робочих днів, відповідно до пункту 82.1 статті 82 ПК України.

24.11.2021 року за результатами проведення планової виїзної документальної перевірки ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було складено Акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №11096/02-32-07-01/00385632 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 189137 грн., в тому числі: за серпень 2018 року на суму 410 грн, за вересень 2018 року на суму 432 грн, за листопад 2018 року на суму 432 грн, за січень 2019 року на суму 1223 грн, за березень 2019 року на суму 1632 грн, за червень 2019 року 100081 грн, за вересень 2019 року на суму 11667 грн, за лютий 2020 року на суму 46080 грн, за квітень 2020 року на суму 27180 грн.

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), пунктів 8.1 та 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (із змінами та доповненнями) ПрАТ «СП «Турбівське» не подано до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП по 12 об`єктах рухомого та нерухомого майна, які є об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням та використовувалась підприємством в господарській діяльності.

- абзацу «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 2269,83 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 695,50 грн, за 2020 рік на суму 1574,33 грн.

- пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.4, підпункту 168.1.5, пункту 168.1, статті 168 пункту 176.1, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу в сумі 41897,72 грн., в тому числі:

жовтень 2018 року в сумі 25230,89 грн., листопад 2018 року в сумі 15225,90 грн., березень 2019 року в сумі 1440,93 грн.

- підпункту 1.5 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX, пункту 54.2 стстатті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.4, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статгі 168, пункту 176.1 «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), а саме: підприємством перераховано військового збору з порушенням термінів сплати на суму 39875,94 грн., в тому числі: жовтень 2018 року в 450,09 грн., листопад 2018 року в сумі 4679,27 грн., січень 2019 року в сумі 1647,87 грн., лютий 2019 року в сумі 403,87 грн., березень 2019 року в 1043,93 грн., травень 2019 року в сумі 481,38 грн., червень 2019 року в 1208,56 грн., липень 2019 року в сумі 1131,35грн., серпень 2019 року в сумі 1684,06 грн., вересень 2019 року в сумі 1710,75 гри., жовтень 2019 року в сумі 1525,00 грн., листопад 2019 року в сумі 635,94 грн., грудень 2019 року в сумі 1344,29 грн., січень 2020 року в сумі 1340,20 грн., березень 2020 року в сумі 1819,52 грн., квітень 2020 року в сумі 1849,90 грн., травень 2020 року в сумі 2033,81 грн., червень 2020 року в сумі 2004,44 грн., липень 2020 року в сумі 1940,64 грн., серпень 2020 року в сумі 1820,56 грн., вересень 2020 року в сумі 1267,86 грн., жовтень 2020 року в сумі 1677,94 грн., листопад 2020 року в сумі 1761,79 грн., січень 2021 року в сумі 1817,65 грн., лютий 2021 року в сумі 632,71 грн., березень 2021 року в сумі 598,83 грн., квітень 2021 року в сумі 617,07 грн., травень 2021 року в сумі 617,07 грн., червень 2021 року в сумі 765,53 грн.

На підставі Акту перевірки від 24.11.2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 16.12.2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0119440701, яким встановлено порушення п. 44.1, ст. 44, п.п. 134.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки підприємством до складу податкового кредиту включено ПДВ по операціях, фактичне здійснення яких не підтверджено перевіркою, за період: серпень 2018 року, вересень 2018 року, листопад 2018 року, січень 2019 року; березень 2019 року, червень 2019 року, вересень 2019 року, лютий 2020 року, квітень 2020 року на загальну суму 189 137, 00 грн. та нараховано штрафні санкції 47 284,00 грн.;

- №0119600711, яким встановлено порушення п. 54.2 ст. 54, абзацу 2 п. 57.1 ст. 57, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, за несвоєчасне перерахуванням податковим агентом до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу за період з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року в сумі 41897,72 грн, в тому числі : жовтень 2018 року в сумі 25 230,89 грн., листопад 2018 року в сумі 15225,90 гри., березень 2019 року в сумі 1440,93 грн., та нараховано штрафні санкції в розмірі 10 473,43 грн.;

- №119470701, яким встановлено порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, за несвоєчасне подання до органів ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність та нараховано штрафні санкції в розмірі 12 240,00 грн.;

- №0119610711, яким встановлено порушення п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176. 2 ст. 176, п.п. 1.4, 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за несвоєчасно сплачений судовий збір та у зв`язку з цим згідно п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, статті 58 Податкового кодексу України , пунктами 125 1 .2 ст. 125 1 , підпунктом 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу збільшено суму грошового зобов`язання, пені з військового збору в розмірі 4 770,06 грн.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Визначаючись щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0119440701 від 16.12.2021 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 199.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Крім того, господарські операції для визначення податкового кредиту/витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для формування податкового кредиту/витрат.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту/витрат.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Вказані правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 824/920/16-а.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що перевірка ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» з питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась за період з 01.01.2011 по 31.08.2021.

Під час перевіряємого періоду податковим органом було встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ "Торговий дім "ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ", ТОВ "ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ" та ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Світ кормів".

Так, судом встановлено, що між TOB «ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 42578529) та ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» було укладено Договір купівлі-продажу засобів захисту рослин №ПА-0000027 від 27.05.2019 року, згідно з умовами якого Продавець, згідно замовлення Покупця зобов`язався передати у власність Покупця засоби захисту рослин (надалі - ЗЗР), що визначені в додатках до даного договору та окремих замовлень Покупця, підтверджених накладними та довіреностями, що є невід`ємними частинами договору. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість обладнання та оплатити вартість ЗЗР відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору TOB «ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ» у червні та вересні 2019 року відвантажено на адресу ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» ЗЗР на підставі наступних накладних:

- видаткова накладна №56 від 14.06.2019 на загальну суму з ПДВ 600489,24 грн., товар - глайдер 5л. (190л) та амістар Екстра 280 SC к.с. (300л);

- видаткова накладна від 20.09.2019 на загальну суму з ПДВ 70000 грн., товар Кінто Дуо, КС в кількості 200 л.

Транспортування вищезазначених ЗЗРів відбувалось автомобільним транспортом, наданим постачальником (TOB «ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ») на підставі наступних ТТН:

- ТТН № Р56 від 14.06.2019 року автомобіль Фольцваген Кадді AB7444 CM, водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , перевізник TOB «Аграрна перспектива і К».

- ТТН № PI 12 від 20.09.2019 року автомобіль Фольцваген Кадді НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , перевізник TOB «Аграрна перспектива і К».

За отримані ЗЗР ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» здійснено розрахунок шляхом перерахування коштів на банківський рахунок TOB «ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ» відповідно до наступних платіжних доручень: від 13.06.2019 року № 114 на суму 600489,24 грн; від 19.09.2019 року № 217 на суму 70000,00 грн.

Матеріали справи містять складені та належним чином зареєстровані податкові накладні від 13.06.2019 №6 та від 19.09.2019 №9. При цьому, доказів про те, що така реєстрація відбувалась з порушенням закону податковим органом в акті перевірки не наведено, докази виключення цих податкових накладних з Єдиного реєстру податкових накладних також відсутні.

Також, судом встановлено, що між TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 38244851) та ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» було укладено Договір поставки №2020-1302/02 від 13.02.2020 року, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця хімічну продукцію (іменоване надалі - Товар), а Покупець зобов`язується належним чином прийняти й оплатити Товар в сумі, строки та на умовах, визначених даним договором. Товар поставляється партіями в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до додатків, що укладаються сторонами на кожну партію Товару і є невід`ємними частинами даного договору. Найменування Товару, його кількість, одиниця виміру, асортимент, ціна одиниці Товару, вартість партії Товару, строки та базис поставки Товару та інші умови визначаються сторонами в додатках до даного договору.

На виконання умов договору TOB «Торговий дім «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» у лютому 2020 року відвантажено на адресу ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» аміачну селітру на підставі наступних накладних:

- видаткова накладна №ТД 0214-10 від 14.02.2020 на загальну суму з ПДВ 190080,00 грн., товар Аміачна селітра в біг -бегах;

- видаткова накладна №ТД 0225-05 від 25.02.2020 на загальну суму з ПДВ 43200,00 грн., товар Аміачна селітра в біг -бегах;

- видаткова накладна №ТД 0225-04 від 25.02.2020 на загальну суму з ПДВ 43200,00 грн., товар Аміачна селітра в біг -бегах;

- видаткова накладна №ТД 0406-02 від 06.04.2020 на загальну суму з ПДВ 16308000 грн., товар Аміачна селітра в біг -бегах.

Транспортування селітри відбувалось автомобільним транспортом ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» на підставі наступних ТТН:

- ТТН № ТД0214-10 від 14.02.2020 року автомобіль МАН, державний номер НОМЕР_3 , причіп № НОМЕР_4 , перевізник ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ», пункт навантаження: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 2;

- ТТН № ТД 0225-05 від 25.02.2020 року автомобіль ЗІЛ, державний номер НОМЕР_5 , перевізник ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ», пункт навантаження: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 2;

- ТТН № ТД 0225-05 від 25.02.2020 року автомобіль ЗІЛ, державний номер НОМЕР_5 перевізник ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ», пункт навантаження: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 2;

- ТТН № ТД 0406-02 від 06.04.2020 року автомобіль ЗІЛ, державний номер НОМЕР_5 перевізник ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ», пункт навантаження: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 2.

За отриману аміачну селітру ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» здійснено розрахунок шляхом перерахування коштів на банківський рахунок TOB «Торговий дім «ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ» відповідно до наступних платіжних доручень:

- платіжне доручення № 44 від 13.02.2020 року на суму 190080,00 грн, в тому числі ПДВ 31680,00 грн;

- платіжне доручення № 66 від 25.02.2020 року на суму 86400,00 грн, в тому числі ПДВ 14400 грн;

- платіжне доручення № 107 від 06.04.2020 року на суму 163080,08 грн, в тому числі ПДВ 27180,01 грн.

Матеріали справи містять складені та належним чином зареєстровані податкові накладні від 13.02.2020 №19, №13 від 25.02.2020, №14 від 25.02.2020 та №8 від 06.04.2020. При цьому, доказів про те, що така реєстрація відбувалась з порушенням закону податковим органом в акті перевірки не наведено, докази виключення цих податкових накладних з Єдиного реєстру податкових накладних також відсутні.

Судом встановлено, що між TOB «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «СВІТ КОРМІВ» (код ЄДРПОУ 41996078) та ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» було укладено Договір поставки №104 від 18.06.2018 року, за приписами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Покупця Товар, вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату. Асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору TOB «TBK «СВІТ КОРМІВ» було відпущено на адресу ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» ТМЦ на підставі наступних накладних:

- видаткова накладна від 20.06.2018 на загальну суму з ПДВ 2460,00 грн., товар предстартовий комбікорм "П`ятачок";

- видаткова накладна від 17.09.2018 на загальну суму з ПДВ 2590,80 грн., товар предстартовий комбікорм "П`ятачок";

- видаткова накладна від 05.11.2018 на загальну суму з ПДВ 2590,80 грн., товар предстартовий комбікорм "П`ятачок";

- видаткова накладна від 14.01.2019 на загальну суму з ПДВ 7340,40 грн., товар предстартовий комбікорм "П`ятачок" та БМВД збагачувач СК СВ фініш 10%;

- видаткова накладна від 14.03.2019 на загальну суму з ПДВ 2590,80 грн., товар предстартовий комбікорм "П`ятачок";

- видаткова накладна від 29.03.2019 на загальну суму з ПДВ 7200,00 грн., товар БМВД збагачувач СК СВ фініш 10%.

Транспортування вищезазначених ТМЦ відбувалось автомобільним транспортом ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ».

За отримані ТМЦ ПрАТ «СП «ТУРБІВСЬКЕ» здійснено розрахунок шляхом перерахування коштів на банківський рахунок TOB «TBK «СВІТ КОРМІВ» в сумі 24772,80 грн.

Матеріали справи містять складені та належним чином зареєстровані податкові накладні від 29.03.2019 №35, №16 від 14.03.2019 та №5 від 14.01.2019. При цьому, доказів про те, що така реєстрація відбувалась з порушенням закону податковим органом в акті перевірки не наведено, докази виключення цих податкових накладних з Єдиного реєстру податкових накладних також відсутні.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між позивачем та його контрагентами з урахуванням вимог податкового законодавства належним чином оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи на підтвердження реальності господарських правовідносин з контрагентами , копії яких долучено до матеріалів справи та досліджені судом під час розгляду справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 73 - 76 КАС України, та підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових, зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових; правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

В акті перевірки податковий орган неодноразово посилається на недобросовісність контрагентів позивача, що ставить під сумнів реальність господарських операцій. З даного приводу суд зазначає, що наявність податкової інформації відносно контрагентів позивача не доводить обставин, з якими податковий орган пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Інформація з баз даних, стосується виключно контрагентів і не вказує, жодним чином, на протиправні дії платника податків - позивача як покупця товарів та робіт у його контрагентів.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що чинним законодавством, не передбачено і не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 824/920/16-а.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом норм Податкового кодексу України, право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

В контексті спірних правовідносин суд вважає за необхідне звернути також увагу на рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02),»Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується придбання позивачем у ТОВ "Торговий дім "ІНТЕРАГРОСТАНДАРТ", ТОВ "ПОДІЛЬСЬКИЙ АГРОХІМ" та ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Світ кормів" товару, який пов`язано з господарською діяльністю позивача, відповідні господарські операції є реальними та відповідають вимогам чинного законодавства, а відповідачем в свою чергу не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0119440701 від 16.12.2021.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.12.2021 №119470701 відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 12240 грн. - за відсутність повідомлень про 12 об`єктів оподаткування, а саме суб`єктом господарювання не забезпечено подання до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлень про об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20 - ОПП суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.12.2017 по 31.08.2021 ПрАТ "Турбівське" мало у користуванні наступні об`єкти оподаткування за які не подано форму 20-ОПП:

- УАЗ 3103 № держ. реєстрації 2235 ВІС;

- УАЗ 3103 № держ. реєстрації 029-70;

- КАМАЗ 5511 № держ. реєстрації 26-90;

- ЗІЛ 3314 № держ. реєстрації 81-69;

- ЗІЛ 34502 № держ. реєстрації 65-42;

- МАЗ 5551 № держ. реєстрації 87-68;

- МАЗ 5551 № держ. реєстрації НОМЕР_6 ;

- САЗ 3508 № держ. реєстрації НОМЕР_7 ;

- САЗ 3508 № держ. реєстрації НОМЕР_8 ;

- САЗ 3507 № держ. реєстрації НОМЕР_9 ;

- САЗ 3507 № держ. реєстрації НОМЕР_10 .

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 8.1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядок обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.05.2014 за № 503/25280, зі змінами, (далі по тексту -Порядок), передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Повідомлення про об`єкти оподаткування реалізується шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта (додаток 10).

Пунктом 8.2 Порядку визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Пунктом 8.4 Порядку визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Проте, в ході судового розгляду позивачем не було доведено подання ним до контролюючого органу за не основним місцем обліку повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України, неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податковим кодексом України, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про не підтвердження обставин протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 16.12.2021 №119470701 відповідно до якого застосовано штрафні санкції у розмірі 12240 грн.

Визначаючись щодо податкового повідомлення - рішення від 16.12.2021 №0119610711, суд виходить з наступного.

З 03.08.2014 набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким на період до 01 січня 2013 року запроваджено військовий збір. Законом України від 28.12.2014 №71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176цього Кодексу (підпункту1.4 пункту 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Податковим повідомленням-рішення №0119610711 від 16.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області встановлено порушення ПрАТ «СП «Турбівське» п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку із чим, згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 58 ПК України, п. 125-1.2 ст. 125-1, пп. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено ПрАТ «СП «Турбівське» суму грошового зобов`язання у розмірі 4770,06 грн.

В ході перевірки встановлено, що платником несвоєчасно сплачено (перераховано) військовий збір при виплаті доходу на користь громадян за період з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року на суму -39875,94 грн., в т.ч. :

Жовтень 2018 року в сумі 44617,88 грн. при строку сплати 03.12.2018 року, підприємством фактично сплачено 04.12.2018 р. - 450,09 грн.

Листопад 2018 року в сумі 6075,68 грн. при строку сплати 06.12.2018 року, підприємством фактично сплачено 10.12.2018 р. - 25,30 грн., 17.12.2018 р. - 945,08 грн., 26.12.2018 р. - 3021,29грн., 29.12.2018 р. - 96.81 грн., 03.01.2019 р. - 590,79 грн.

Січень 2019 року в сумі 4927.68 грн. при строку сплати 05.02.2019 року, підприємством фактично сплачено 12.02.2019 р.-93,17 грн., 13.02.2019 р. - 1331,81 грн.. 18.02.2019 р. - 222,89 грн.

Лютий 2019 року в сумі 5907,09 грн. при строку сплати 06.03.2019 року, підприємством фактично сплачено 11.03.2019 р. - 372.68 грн., 15.03.2019 р. - 31,19 грн.

Березень 2019 року в сумі 8318,49 грн. при строку сплати 05.04.2019 року, підприємством фактично сплачено 15.04.2019 р. - 1043,93 грн.

Травень 2019 року в сумі 11207.88 грн. при строку сплати 05.06.2019 року, підприємством фактично сплачено 10.06.2019 р. - 186,33 грн., 18.06.2019 р.-295,05 грн.

Червень 2019 року в сумі 7276,75 грн. при строку сплати 02.07.2019 року, підприємством фактично сплачено 08.07.2019 р. - 93,17 грн., 15.07.2019 р. - 1115,39 грн.

Липень 2019 року в сумі 6826,89 грн. при строку сплати 07.08.2019 року, підприємством фактично сплачено 12.08.2019 р. - 186,33грн., 15.08.2019 р. - 195,00грн.. 19.08.2019 р. - 750.02 грн.

Серпень 2019 року в сумі 7740.18 грн. при строку сплати 04.09.2019 року, підприємством фактично сплачено 09.09.2019 р. -559.00 грн., 11.09.2019 р. - 61.71 грн., 13.09.2019 р. - 490.29грн., 16.09.2019 р. - 573,06 грн.

Вересень 2019 року в сумі 7930,25 грн. при строку сплати 04.10.2019 року, підприємством фактично сплачено 15.10.2019 р. - 970,00 грн., 17.10.2019 р. - 740,75 грн.

Жовтень 2019 року в сумі 4410.39 грн. при строку сплати 06.11.2019 року, підприємством фактично сплачено 11.11.2019 р. - 1525.00 грн.

Листопад 2019 року в сумі 635.94 грн. при строку сплати 29.12.2019 року, підприємством фактично сплачено 15.09.2020 р. - 635,94 грн.

Грудень 2019 року в сумі 17938,92 грн. при строку сплати 08.01.2020 року, підприємством фактично сплачено 20.01.2020 р. - 93,17 грн., 27.01.2020 р. - 29,07 грн., 03.02.2020 р. - 1222,05 грн.

Січень 2020 року в сумі 2264,68 грн. при строку сплати 03.02.2020 року, підприємством фактично сплачено 07.02.2020 р. - 3.83 грн., 10.02.2020 р. - 93,17 грн., 13.02.2020 р. - 37,27 грн., 17.02.2020 р. -1205.93 грн.

Березень 2020 року в сумі 6684.97 грн. при строку сплати 03.04.2020 року, підприємством фактично сплачено 07.04.2020 р. - 19,92 грн., 09.04.2020 р. - 150,00 грн.. 13.04.2020 р. - 1649,60 грн.

Квітень 2020 року в сумі 4725.68 грн. при строку сплати 04.05.2020 року, підприємством фактично сплачено 13.05.2020 р. - 314,79 грн., 18.05.2020 р. - 1535,11 грн.

Травень 2020 року в сумі 4502.12 грн. при строку сплати 01.06.2020 року, підприємством фактично сплачено 15.06.2020 р. - 1408.50 грн., 22.06.2020 р. - 625.31 грн.

Червень 2020 року в сумі 5599.43 грн. при строку сплати 06.07.2020 року, підприємством фактично сплачено 15.07.2020 р. - 186.34 грн., 16.07.2020 р. - 158,40 грн., 20.07.2020 р. - 1659,70 грн.

Липень 2020 року в сумі 6559.04 грн. при строку сплати 03.08.2020 року, підприємством фактично сплачено 10.08.2020 р. - 193,22 грн., 17.08.2020 р. - 1746,97 грн.

Серпень 2020 року в сумі 6832.73 грн. при строку сплати 07.09.2020 року, підприємством фактично сплачено 14.09.2020 р. - 559,00 грн., 17.09.2020 р. - 124,55 грн., 21.09.2020 р. - 1137,01 грн.

Вересень 2020 року в сумі 6982.96 грн. при строку сплати 05.10.2020 року, підприємством фактично сплачено 12.10.2020 р. - 372,67 грн., 19.10.2020 р. - 895,19 грн.

Жовтень 2020 року в сумі 6109.04 грн. при строку сплати 02.11.2020 року, підприємством фактично сплачено 10.11.2020 р. - 1677,94 грн.

Листопад 2020 року в сумі 66055,05 грн. при строку сплати 07.12.2020 року, підприємством фактично сплачено 14.12.2020 р. - 74,51 грн., 21.12.2020 р. - 1687,28 грн.

Січень 2021 року в сумі 8705.99 грн. при строку сплати 01.02.2021 року, підприємством фактично сплачено 08.02.2021 р. - 279,50 грн., 15.02.2021 р. - ?538,15 грн.

Лютий 2021 року в сумі 5478,37 грн. при строку сплати 01.03.2021 року, підприємством фактично сплачено 09.03.2021 р. - 186.34 грн., 15.03.2021 р. - 446,37 грн.

Березень 2021 року в сумі 8995,24 грн. при строку сплати 05.04.2021 року, підприємством фактично сплачено 12.04.2021 р. - 332,41 грн., 19.04.2021 р. - 266,42 грн.

Квітень 2021 року в сумі 5125,15 грн. при строку сплати 07.05.2021 року, підприємством фактично сплачено 12. 17.05.2021 р. - 617,07 грн.

Травень 2021 року в сумі 6075,52 грн. при строку сплати 02.06.2021 року, підприємством фактично сплачено 14.06.2021 р. - 617,07 грн.

Червень 2021 року в сумі 6922.61 грн. при строку сплати 05.07.2021 року, підприємством фактично сплачено 12.07.2021 р. - 130.43 грн., 19.07.2021 р. - 635,10 грн.

Відтак, ПрАТ "Турбівське" самостійно визначено грошове зобов`язання зі сплати військового збору у перевіряємий контролюючим органом період, однак сплачено такі суми з порушенням строків, визначених податковим законодавством. При цьому, стороною позивача не заперечується факт сплати військового збору до бюджету поза межами встановленого строку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 4770,06 грн. за несвоєчасну сплату військового збору.

Визначаючись щодо податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2021 року №0119600711, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, пп168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5, п.168.1, ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) несвоєчасне перерахування податковим агентом до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу за період з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року в сумі 41897,72 грн., в тому числі: Жовтень 2018 року в сумі 25230.89 грн., Листопад 2018 року в сумі 15225,90 грн., Березень 2019 року в сумі 1440.93 грн.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІУ цього Кодексу.

Відповідно до: п.п.168.1.4. п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету: якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання): п.п.168.1.5, п. 168.1 ст.168 - Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

- п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання.

- п. 176.1 "е" ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) - своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

. - п. 176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) - підприємство зобов`язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено (перераховано) податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян за період з 01.12.2017 року по 31.08.2021 року в сумі 41897,72 грн., в тому числі за

- жовтень 2018 року в сумі 492186,14 грн. по строку сплати 30.11.2020 року підприємством сплачено 04.12.2018 року в сумі 5000.00 грн.. 26.12.2018 року в сумі 20230,89 грн.;

- листопад 2018 року в сумі 15225,90 грн. по строку сплати 03.12.2018 року підприємством сплачено 26.12.2018 року в сумі 15225,90 грн.;

- березень 2019 року в сумі 50821,44 грн. по строку сплати 03.04.2019 року підприємством сплачено 08.04.2019 року в сумі 1440,93 грн.

З огляду на те, що позивачем порушені граничні терміни перерахування податку на доходи фізичних осіб до ПрАТ "Турбівське" застосовані штрафні санкції, що передбачені ст. 125-1 ПК України, а саме у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Суд зауважує, що Податковий кодекс України встановлює граничні строки сплати податку з доходів фізичних осіб і відповідний обов`язок платника вважається виконаним з моменту сплати (перерахування) до бюджету такого податку.

Відтак несплата (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб, на думку суду, вважається закінченим складом правопорушенням в момент настання граничного терміну сплати податку.

Отже, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб у період з 01.12.2017 по 31.08.2019 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду даної справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2021 року №0119600711 винесено правомірно та у межах повноважень, що надані контролюючому органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а в силу приписів частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, пункт 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Таким чином, перевіривши доводи сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов ПрАТ "Турбівське" належить задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Вінницькій області №0119440701 від 16.12.2021. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Вінницькій області №0119440701 від 16.12.2021.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" судовий збір у розмірі 2364,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Турбівське" (22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 147, код ЄДРПОУ 00385632)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення виготовлено 20.06.2022

Суддя Комар Павло Анатолійович