Рішення

від 21.06.2022 по справі 159/7734/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7734/21

Провадження № 2/159/438/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лесика В.О.,

за участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного освітнього закладу «Навчально-виховний комплекс «Загально освітня школа І-ІІІ ступенів гімназія» смт Голоби» про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення невиплаченого заробітку ,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

Представникпозивача ОСОБА_1 адвокатДемчук НінаВолодимирівна звернулась досуду зпозовом доОпорного освітньогозакладу «Навчально-виховнийкомплекс «Загально освітняшкола І-ІІІступенів гімназія» смтГолоби» (далі- ОЗЗ«НВК «ЗОШІ-ІІІст.-гімназія смтГолоби»),в якомупросила визнатинезаконним іскасувати наказдиректора Опорногоосвітнього закладу«Навчально-виховнийкомплекс «ЗОШІ-ІІІступенів гімназія» смт.Голоби»Хом`як Н.№154/к/трвід 05.11.2021про відсторонення ОСОБА_1 від роботина часвідсутності щепленнявід COVID-19без збереженнязаробітної плати,та зобов`язативідповідача виплатитизаробітну платуза часнезаконного відсторонення.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що ОСОБА_1 працює у відповідача прибиральником службових приміщень. Наказом № 154/к/тр її було відсторонено від роботи з 08.11.2021 без збереження заробітної плати до усунення причин відсторонення - наявності щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти COVID-19, підтверджених документально. Позивач вважає, що, відповідно до трудового договору, вона не має перед відповідачем зобов`язання проходити щеплення проти COVID-19, а відповідач не має повноваження відстороняти її від роботи з підстави відсутності щеплення.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзивіна позовнузаяву відповідачпрохає відмовитиу задоволеніпозову,з такихпідстав.На виконаннявимог,визначених наказомМОЗ від04.10.2021№2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленнямдиректором Опорногоосвітнього закладу«Навчально-виховнийкомплекс «Загально освітняшкола І-ІІІступенів гімназія» смт.Голоби»,22.10.2021винесено наказ№81«Про виконаннявимог наказуМОЗ від04.10.2021№2153,відповідно доякого позивачамало бутиознайомлено знаказом МОЗвід 04.10.2021№2153щодо вакцинаціїпрацівників,а принабранні чинностінаказом МОЗвід 04.10.2021№2153 працівників,які ухиляютьсявід вакцинаціїпроти COVID-19та ненадали медичноговисновку пронаявність протипоказаньдо вакцинаціїмало бутивідсторонено відроботи вустановленому порядку.Із вказанимнаказом позивачбула ознайомленапід розписку23.10.2021.Крім цього,відповідачем складенопозивачу особистеповідомлення №139/01-13«Про обов`язковепрофілактичне щепленняпроти COVID-19,згідно зяким відповідачпросить позивачадо 05.11.2021надати документ,що підтверджуєпроходження неювакцинації абодовідку проабсолютні протипоказанняпроти щепленнявідповідно донаказу МОЗ№595від 16.09.2011. Однак,позивач відпоставлення підписуна вказаномуповідомленні відмовилась,про щокомісією складеноакт №158/01-31від 28.10.2021,відповідно доякого позивачпід часознайомлення звказаним повідомленнямвідмовилась поставитипідпис проознайомлення.05.11.2021до відповідачанадійшла заявапозивача прообґрунтовану відмовувід проведеннящеплень відCOVID-19. Враховуючите,що позивачне пройшлавакцинації протиCOVID-19та прямовідмовилась відїї проведення,відповідач виконуючивимоги постановиКабінету МіністрівУкраїни від09.12.2020№1236«Про встановленнякарантину тазапровадження обмежувальнихпротиепідемічних заходівз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,05.11.2021виніс наказ№154/к/тр«Про відстороненнявід роботи ОСОБА_1 »,яким відсторониввід роботипозивача з08.11.2021без збереженнязаробітної платина часвідсутності щепленняпроти COVID-19,тобто домоменту отриманняхоча боднієї дозивакцини.Відповідач видавшиоспорюваний наказзастосував відстороненняпозивача відроботи,оскільки цепередбачено нарівні законодавства.Необхідність відстороненняпозивача викликанане власноюініціативою відповідача,а обов`язковістювиконання нормчинного законодавстващодо вакцинаціїта постановиКМУ №1236.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 29.11.2021 року.

19.01.2021року відкрито провадженняу справі,визначено розглядатисправу впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомсторін. Одночасно, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

17.05.2022 року відповідно до вимог ст.33 ЦПК України проведено повторний автоматичний розподіл вищевказаної справи у зв`язку із довготривалою тимчасовою непрацездатністю судді Шергіної Ю.О., справу передано для розгляду судді Лесику В.О.

Ухвалою судді Лесика В.О. від 18.05.2022 року прийнято справу до провадження та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 червня 2022 року.

У ході судового розгляду позов підтримала з підстав зазначених у позовній заяві і прохає його задовольнити.

Представник відповідача Опорного освітнього закладу «Навчально-виховний комплекс «Загально освітня школа І-ІІІ ступенів гімназія» смт Голоби» Степанюк О.В., заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити в задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно із копією трудової книжки НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 з 22.09.1990 працює прибиральником службових приміщень ОЗЗ «НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія смт Голоби».

28.10.2021 директором ОЗЗ «НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія смт Голоби винесено повідомлення №139/01-13 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, згідно з яким відповідач просить прибиральника службових приміщень ОСОБА_1 до 05.11.2021 надати документ, що підтверджує проходження нею вакцинації або довідку про абсолютні протипоказання проти щеплення відповідно до наказу МОЗ №595 від 16.09.2011.

Однак, ОСОБА_1 від поставлення підпису на вказаному повідомленні відмовилась, про що комісією складено акт №158/01-31 від 28.10.2021, відповідно до якого позивач під час ознайомлення з вказаним повідомленням відмовилась поставити підпис про ознайомлення.

05.11.2022 ОСОБА_1 , директору ОЗЗ «НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія смт Голоби» Хом`як Н.В. було подано заяву про обґрунтовану відмову від проведення щеплень від COVID-19.

Вказана заява доводить факт, що позивачу достовірно було відомо про необхідність вакцинації.

Наказом директора Опорного освітньогозакладу «Навчально-виховнийкомплекс «Загально освітняшкола І-ІІІступенів гімназія» смт.Голоби» від 05.11.2021 №154-к/тр ОСОБА_3 відсторонена від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава наказу: - повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення ОСОБА_1 від COVID-19 № 139 від 28.10.2021.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

У визначенні поняття «законодавством» суд враховує рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 (справа про тлумачення терміну «законодавство»).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У преамбулі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказано, що цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

За змістом частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) Положенням про Міністерство охорони здоров`я України головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі МОЗ).

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі Перелік № 2153).

Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01.11. 2021.

Відповідно до Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2. місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3. закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4. підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.

5. установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6. підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09. 2011 № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10. 2019 № 2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392 та від 22.07.2020 № 641.

Пунктом 41-6 указаної постанови, який введений в дію з 08.11.2021, визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 р. № 2153 (далі перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництва та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, як підстава для відсторонення працівника від роботи у відповідності до частини першої статті 46 КЗпП України відноситься до інших випадків, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

На переконання суду, позивач завчасно була повідомлена про необхідність вакцинації та надання відповідних документів. При цьому,судом взятодо увагиобґрунтовану відмову ОСОБА_1 від проведеннящеплень відCOVID-19.

Повідомлення відповідача ґрунтується на таких нормативно-правових актах як наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У справівстановлено,що напрацівників Опорного освітньогозакладу «Навчально-виховнийкомплекс «Загально освітняшкола І-ІІІступенів гімназія» смт.Голоби» поширюється дія Переліку № 2153, тому директор цього навчального закладу, видавши оспорюваний наказ, як керівник виконував вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 і правомірно застосував до позивача відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено законодавством. Також встановлено, що станом на 05.11.2021 ОСОБА_1 не надала документу, що підтверджує проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або доказів про наявність протипоказань, а тому роботодавець правомірно відсторонив її від роботи. Така бездіяльність особи по проходженню обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (із урахування наявного строку із 08.11.2021 по 29.12.2021) розцінюється судом як відмова від щеплення.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи ґрунтувалось на вимогах законодавства, здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав.

У справі «Соломахін проти України» у рішенні від 15.03.2012 ЄСПЛ сформулював правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

У пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян. Позивач не дотрималася загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, і держава визначила законодавством захисний захід відсторонення від роботи.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Тимчасова втрата заробітної плати це прямий наслідок свідомого рішення позивача обрати саме такий шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначене статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людей, зокрема, учасників освітнього процесу, якими згідно із статтею 27 Закону України «Про дошкільну освіту» є діти дошкільного віку, вихованці, учні; педагогічні працівники; помічники вихователів та няні; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; асистенти дітей з особливими освітніми потребами; фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене у статті 286 ЦК України.

Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

На підставі досліджених у справі доказів та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи було здійснено відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для визнання незаконним і скасування оспорюваного наказу відсутні.

З огляду на те, що у цій частині позовних вимог суд дійшов висновку про їх безпідставність, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час відсторонення із 08.11.2021 року.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 46, 235 КЗпП України, статтями 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, статтями 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ,статтями78-81,12,76-81,141,258,259,263-265,273,279,280-282,430ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Опорного освітнього закладу «Навчально-виховний комплекс «Загально освітня школа І-ІІІ ступенів гімназія» смт Голоби» про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення невиплаченого заробітку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Опорний освітній заклад «Навчально-виховний комплекс «Загально освітня школа І-ІІІ ступенів гімназія» смт Голоби» (45070, Волинська область, Ковельський район, смт. Голоби, вулиця Перемоги, будинок 1, код ЄДРПОУ: 20141429).

Повний текст судового рішення складено та підписано без його проголошення 22 червня 2022 року.

Головуючий : В.О.Лесик