Постанова

від 18.05.2022 по справі 158/1350/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1350/21 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Провадження № 22-ц/802/434/22 Категорія: 39 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Данилюк В. А., Матвійчук Л. В.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулась в суд із зазначеним позовом.

Покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається: із житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер № 0721882701:01:001:0641, яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0194 га, кадастровий номер № 0721882701:01:001:0642, яка розташована в с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області; земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,309 га, що включає в себе: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1678 га, кадастровий номер № 0721882700:05:000:1476; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1412 га, кадастровий номер № 0721882700:05:000:1477, розташовані на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га, кадастровий номер № 0721882700:05:000:1475, розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 ; цегляний гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Автомобіліст-2», що знаходиться по вул. Карпенка-Карого, 15 в м. Луцьку Волинської області; автомобіль марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2000 року випуску; ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2002 року випуску; автомобіль марки КІА MAGENTIS GE2272, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , 2009 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 5411, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , 1988 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 55111, вантажний самоскид, зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , 1989 року випуску; автомобіль марки КАМАЗ 5511, вантажний самоскид, червоного кольору, номер шасі НОМЕР_12 , реєстраційний номер НОМЕР_13 ,1989 року випуску; автомобіль марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску; причіп марки МАЗ 8114, голубого кольору, номер рами НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_17 , 1990 року випуску; грошові кошти у Публічному акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_18 згідно договору від 28 травня 2015 року на суму 56 766,18 грн.; грошові кошти у ПАТ КБ «Приватбанк» з нарахованими відсотками на депозитному рахунку № НОМЕР_19 згідно договору від 28 травня 2015 року на суму 3 107,94 грн.; грошові кошти у ПАТ КБ «Приватбанк» з нарахованими відсотками на картковому рахунку № НОМЕР_20 на суму 4 593,66 грн.; грошові кошти (кредиторська заборгованість) за контрагентом ФОП ОСОБА_5 згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № І8/02-ПО від 18 лютого 2015 року в сумі 32 452,13 грн. Загальна вартість спадкового майна становить 3 05376 грн. 01 коп.

Спадкоємцями за законом майна померлого ОСОБА_5 , який був їх батьком, є вона та її рідна сестра відповідач ОСОБА_4 .

Крім того позивач вказувала, що прийняла спадщину, шляхом подання заяви в Ківерцівську державну нотаріальну контору у визначений законом строк, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У зв`язку з наведеним та ураховуючи те, що вони з ОСОБА_4 не дійшли згоди щодо розподілу спадкового майна, позивач ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та з усього обсягу спадкового майна виділити їй в натурі: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га кадастровий номер №0721882700:05:000:1475, розташована на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області; трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; автомобіль марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2000 року випуску; ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2002 року випуску; автомобіль марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску, загальна вартість якого становить 1441342 грн. Стягнути із відповідача на свою користь різницю у вартості майна в сумі 96346 грн., та відшкодувати їй понесені судові витрати за проведення експертизи і витрати на професійну правничу допомогу.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виділено ОСОБА_3 в натурі:

земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0905 га кадастровий номер №0721882700:05:000:1475, розташовану на території Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області;

трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 ;

автомобіль марки DAF 95 XF, сідловий тягач, білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2000 року випуску;

ПП напівпричіп, бортовий тентований, білого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2002 року випуску;

автомобіль марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску, загальною вартість якого становить 1441342 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості майна в сумі 96346 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11350 грн.

21 січня 2022 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області заяву відповідача ОСОБА_4 про перегляд даного заочного рішення залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просила скасувати оскаржуване заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано того, що позивач не надала жодних правовстановлюючих документів про належність спадкового майна спадкодавцю ОСОБА_5 , на яке вона просила визнати право власності в порядку спадкування. Крім того, суд провів розподіл спадкового майна з порушенням вимог чинного законодавства, яке регулює правовідносини між співвласниками майна, що є їх спільною частковою власністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 , вважаючи доводи скарги безпідставними, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване заочне рішення суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, які знаходяться у відповідача, і саме з цих підстав ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено, то позов останньої є підставним і підлягає до задоволення.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_21 від 31 жовтня 2017 року.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його діти дочки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про їх народження серія НОМЕР_22 від 18 березня 1978 року та серія НОМЕР_23 від 09 квітня 1974 року.

Як убачається з приєднаної до матеріалів цивільної справи копії спадкової справи № 370/2015 р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , заведеної державним нотаріусом Єрмолай Л. В., Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області, сторони спору своєчасно подали заяви про прийняття спадщини та кожна з них отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/2 частку спадкового майна грошових коштів, що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк» на поточних, депозитних та карткових рахунках відкритих на померлого ОСОБА_5 . Постановою цього ж державного нотаріуса від 17 липня 2019 року позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку решти спадкового рухомого і нерухомого майна було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно на імя спадкодавця.

Крім того встановлено, що згідно витягу з погосподарської книги № 6 за 2015 рік Жидичинської сільської ради Ківерцівського району, Волинської області, довідки цієї ж сільської ради від 23 листопада 2017 року № 1746, виданої її секретарем ОСОБА_6 , копії технічного паспорту НОМЕР_24 на транспортний засіб, спадкодавцю ОСОБА_5 на праві приватної власності належить майно: житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, 1976 року побудови, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та легковий автомобіль ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску.

Докази, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на будь-яке інше майно, сторонами спору, під час судового розгляду даної цивільної справи, надані суду не були і в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу пункту 11 частини першої статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України, право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування такого майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР, Законом України «Про власність», Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, пункту 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 19 січня 1976 року № 1/5, підтвердженням належності будинку може слугувати відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності житлового будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку, розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку (його частини) певній особі є записи в погосподарських книгах, ведення яких передбачалося наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавалися актами органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

Виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин справи дає підстави вважати, що на час смерті ОСОБА_5 був власником спірного майна, а саме зазначеного вище житлового будинку АДРЕСА_1 та легкового автомобіля ЗАЗ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 .

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 і 2 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 і 2 статті 80 ЦПК україни).

Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене позов в іншій частині не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Оскільки, позивачем ОСОБА_3 на підтвердження заявлених позовних вимог, щодо визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та його розподіл, а саме про належність цього майна спадкодавцю ОСОБА_5 , не було надано суду жодних доказів, то заявлені нею позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають із-за їх недоведеності позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону, а висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням норм процесуального та матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , а саме визнання за нею після смерті батька ОСОБА_5 права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом, на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та автомобіль марки ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, що вимагає розподілу судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне перерозподілити судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, тому виходячи із принципу співмірності та пропорційності колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 838 грн 48 коп.

Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389-390 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частку майна:

- житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- автомобіля марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_14 , державний реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2011 року випуску.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 838 грн 48 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді