Повістка

від 24.04.2023 по справі 158/1350/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1350/21 Провадження № 22-з/802/32/23 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В. ,

суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеним позовом.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано за нею право власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виділено ОСОБА_1 частину майна в натурі та стягнуто на її користь із ОСОБА_2 різницю у вартості майна в сумі 96 346 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 19 травня 2022 року заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в порядку спадкування за законом задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку майна:

- житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- автомобіля марки ЗАЗ, легковий седан, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 838 грн 48 коп.

22 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подала до апеляційного суду заяву про перегляд зазначеної постанови апеляційного суду у даній цивільній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд постанови Волинського апеляційного суду від 19 травня 2022 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

У жовтні 2022 року до Волинського апеляційного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі, переглянутій апеляційним судом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року скасовано, справу за заявою ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Розгляд зазначеної заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу проведено без виклику сторін спору.

Дослідивши зміст заяви позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та приєднаних до неї письмових доказів, які підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Встановлено, що представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Сорокопуд М. О., у судових дебатах в суді апеляційної інстанції зробив заяву про відшкодування позивачу, інтереси якої він представляє, понесених судових витрат, докази щодо яких позивач має надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Із заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до апеляційного суду 24 жовтня 2022 року від позивача ОСОБА_1 вбачається, що позивачем на професійну правничу допомогу адвоката понесено витрати в сумі 7000 грн, і ця обставина підтверджується наданими і приєднаними до матеріалів справи письмовими доказами: договором про надання правової допомоги адвокатом від 04 жовтня 2022 року; актом прийому наданих послуг з професійної правової допомоги у цивільній справі від 12 жовтня 2021 року; квитанцією до прибуткового ордеру № 04/10/22 від 04 жовтня 2022 року на суму 7000 грн.

Крім того із відзиву на касаційну скаргу на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року поданого відповідачем ОСОБА_2 слідує, що остання заперечує розмір витрат на правничу допомогу, які просить відшкодувати позивач, та вважає їх завищеними і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи наведене і зважаючи на складність справи та виконаних адвокатом робіт, час витрачений ним на їх виконання, обсяг наданих ним послуг під час слухання справи у суді апеляційної інстанції, та керуючись критеріями реальності та розумності, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та ухвалити у справі додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий

Судді