Постанова

від 12.06.2022 по справі 2-199/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 2-199/10 головуючий у суді І інстанції Кравченко Л.М.

провадження № 22-ц/824/1823/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаряМариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.08.2021 р. судом ініційовано розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності. Визначено судовий розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності, в частині змісту рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2010 р. у справі № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності. Суд ухвалив вважати встановленим зміст відновленого рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2010 р. у справі № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 , через представника - ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх фактичних обставин справи, просила скасувати ухвалу.

При цьому, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі немає інформації, зокрема, про місце проживання та місця реєстрації осіб, які брали участь у справі, інформації щодо відомостей про обставини втрати судового рішення, судом не з`ясовано відповідну необхідну інформацію для відновлення втраченого судового провадження. Судом не було зазначено причини, з огляду на які було ініційоване питання про відновлення втраченого рішення. Вальковським міськрайонним судом, не було з`ясовано факту смерті одного з учасників справи - ОСОБА_9 , факт смерті якого підтверджується копією свідоцтва про смерть. Відсутні відомості щодо наявності інших сторін, що брали участь у справі. Судом було отримано копію рішення втраченого судового провадження від ОСОБА_10 , відповідно до заяви від 29.09.2021 року вказане рішення від 19.10.2010 року не є документом достатнім для відновлення втраченого провадження. На думку апелянта, копія з копії судового рішення не може вважатися належним та допустимим доказом винесення судового рішення зазначеного змісту. Також, зазначає, що в архіві суду не знайдено матеріалів справи № 2-199/10, Єдиний державний реєстр не містить відомостей про наявність судового рішення по даній справі. На момент подання апеляційної скарги пройшло більше семи років з моменту коли виконавчий документ, рішення Васильківського міськрайонного суду по справі № 2-199/10 може бути пред`явлений до виконання, тому апелянт вважає, що суд першої інстанції відповідно до ч.5 ст. 491 ЦПК України повинен був відмовити у відкритті провадження про відновлення втраченого судового провадження.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Однак відзив до суду не надійшов.

В судовому засіданні представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_5 просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відновлення втраченого судового провадження, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженні подані матеріали достатні для відновлення втраченого судового провадження за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2021 року судом ініційовано розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності, оскільки матеріали цивільної справи № 2-199/10 в архіві Васильківського міськрайонного суду Київської області відсутні.

З дослідженого в судовому засіданні рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2010 року вбачається, що на розгляді суду перебувала цивільна справа № 2-199/10, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності.

В зібраних судом матеріалах міститься - рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2010 р., спадкова справа до майна померлої ОСОБА_11 , що складається з домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в якій 11.04.2003 р. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 21.11.2007 р., укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ; договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 29.05.2008 р., укладених між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ; оригінал інвентаризаційної справи на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та належало на праві приватної власності ОСОБА_11 , спадкоємцями до майна якої та ймовірними співвласниками домоволодіння є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; технічної документації на виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (2007-2008) та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ; державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (2007-2008) та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ; документації, складеної на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2010 р. у справі № 2-199-10 в частині скасування Державного акту серії ЯЖ № 673932-82837 на право власності на земельну ділянку площею 0,2494 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , виданого 07.08.2008 р. на ім`я ОСОБА_7 , зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832600234 та видачі ОСОБА_7 нового Державного акту із врахуванням уточнення меж; технічної документації на виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ст. 1 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

В силу ст. 13 розділу І "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільних справах регламентується Розділом Х ЦПК України.

За приписами ч. 1 ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 489 ЦПК України визначено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За змістом ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняли інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

За приписами частини першої та другої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Норми ЦПК України не містять законодавчого визначення поняття "втрачене судове провадження". Однак, виходячи із змісту розділу X "Відновлення втраченого судового провадження" ЦПК України можна дійти висновку, що втрата судового провадження - це повна або часткова втрата цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в межах такого провадження. З урахуванням статті 488 ЦПК України відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття. При розгляді справ про відновлення втраченого судового провадження захищаються не порушені матеріальні суб`єктивні права чи свободи, а процесуальні права, пов`язані з утратою судового провадження та зняттям перешкод у їх реалізації (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року у справі N 203/1724/20 (провадження N 61-17017св20).

Метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі N 753/4606/20 (провадження N 61-17245св20).

Відновлення втраченого судового провадження здійснюється судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (статті 490 ЦПК України). Вчинення таких дій судами вищої інстанції під час здійснення перегляду судових рішень не передбачено (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі N 753/4606/20 (провадження N 61-17245св20).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зібраних судом матеріалів достатньо для відновлення втраченого судового провадження за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Великосолтанівської сільської ради Васильківського району, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_8 про скасування державних актів на земельну ділянку та визнання права власності.

Ухвала суду про відновлення втраченого судового провадження є доцільною, законною та обґрунтованою.

Колегія суддів враховує, що відновлення втраченого судового провадження є гарантією забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві. Застосування цього процесуального механізму у разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Безпідставним, на думку колегії суддів, є посилання в апеляційній скарзі на вимоги. Що висуваються до змісту заяви про відновлення втраченого судового провадження та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки у даній справі процедура відновлення втраченого судового провадження була ініційована судом, а не за заявою сторони, а рішення суду вже є виконаним.

Крім того, відсутність рішення суду від 19.01.2010 р. у справі № 2-199/10, в Єдиному реєстрі судових рішень не може бути підставою для відмови у відновленні втраченого судового провадження, оскільки матеріали справи містять належним чином завірену копію рішення суду з відміткою, що рішення набрало чинності 02.02.2010 року.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова