Постанова

від 20.06.2022 по справі 357/8991/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2021 року

м. Київ

справа №357/8991/18

провадження № 22-ц/824/7360/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.

учасники справи:

позивач - приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори»

відповідачі - ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - Тетері Світлани Ігорівни

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року у складі судді Цуранова А.Ю.

у цивільній справі за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку та припинення права оренди, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року представник ПОСП «Сидори» - Грунський В.О. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним договору оренди, в якому, уточнивши позовні вимоги,просив суд:

визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» щодо земельної ділянки площею 2,853 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0031;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40138658 від 15 березня 2018 року 21:49:07 та припинити право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0031 загальною площею 2,853 га, що виникло на підставі договору оренди землі № 1 від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта- 2010».

Мотивуючи позовні вимоги зазначав, що відповідно до договору оренди землі від 05 березня 2018 року у позивача в оренді перебувала належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 2,853 з кадастровим номером 3220486000:04:11:0031, яка знаходиться у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Строк оренди за договором 10 років.

Державна реєстрація права оренди за ПОСП «Сидори» проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. згідно з рішенням від 26 січня 2015 року за індексним номером 18839751.

ЗДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що орендована ним земельна ділянка передана в оренду іншій особі - ТОВ «Еліта-2010», про що укладений договір оренди землі від 05 березня 2018 року, право оренди за якими зареєстроване відповідно до рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права оренди, індексний номер: 40138658 від 15 березня 2018 року.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст. 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV та умови договору оренди землі від 05 серпня 2013 року, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України договір оренди землі № 1 від 05 березня 2018 року має бути визнаним недійсним.

У свою чергу, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер: 40138658 від 05 березня 2018 року, відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IVв редакції від 16 січня 2020 року має бути скасоване та одночасно припинено право оренди ТОВ «Еліта-2010» щодо спірної земельної ділянки.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року залучено до участі у справі в якості відповідача правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни - задоволено повністю.

Стягнуто з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 10 000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішеннямсуду, представник ПОСП «Сидори» - Тетеря С.І. 07 березня 2022 року та 11 травня 2022 року звернулася безпосередньо до Київського апеляційного суду з апеляційними скаргами, в яких просила рішення та додаткове рішення суду скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Апелянт посилається на обставини та доводи, викладені у позовній заяві, а також вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у ПОСП «Сидори» права оренди землі, оскільки при винесенні рішення судом враховано висновки Верховного Суду у справах, в яких договори оренди були укладені до 01 січня 2013 року та набирали чинності з моменту їх державної реєстрації, а в даному випадку, договір оренди був укладений 05 серпня 2013 року, коли статтю 18 Закону України «Про оренду землі» було виключено. Редакція Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладення ПОСП «Сидори» з ОСОБА_2 договору оренди землі, не передбачала державної реєстрації договору оренди землі, а також не передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди мають застосовуватися загальні норми ЦК України щодо договорів, для яких законом встановлена письмова форма, тобто з моменту його підписання.

Також позивач зазначає, що суд не врахував висновки Верховного Суду у справах №912/3294/18, №291/422/17, №291/426/17, згідно яких відсутність у Державному реєстрі державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем.

Крім того, позивач вважає, що дійшовши висновку, що чинність наказу Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року впливає на задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зобов`язаний був зупинити провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №357/3844/20 щодо оскарження даного наказу.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, внаслідк чого має бути скасовано додаткове рішення та прийнято нове про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

06 червня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду від представника відповідачаТОВ «Еліта-2010» надійшли заперечення на апеляційні скарги, в яких останій просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити без змін рішення суду першої інстанції та додаткове рішення. Також просить стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ТОВ «Еліта-2010» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000 грн.

17 червня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзиви на апеляційну скаргу (на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року) від представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. , в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін; стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500 грн; у задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження відмовити; у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 5 000 грн в суді першої інстанції та 3 000 грн в суді апеляційної інстанції.

Також 17 червня 2022 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу (на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року) від представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. , в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване додаткове рішення - без змін; стягнути стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримала, просила скарги задовольнити, рішення та додаткове рішення скасувати.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечувала, просила рішення та додаткове рішення залишити без змін.

Представник відповідача ТОВ «Еліта-2010» у судовому засіданні просив апеляційні скарги залишити без задоволення, оскаржувані рішення та додаткове рішення - без змін.

Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду спарви повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених рішень, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладення договору (підписання) і реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку на підставі договору з ТОВ «Еліта-2010», після скасування реєстрації права оренди позивача, не порушує прав останнього, оскільки незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації, що врегульовано нормами законодавства у сфері оренди землі.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії Р2 № 356108 від 24 червня 2003 року, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 2,853 га, яка знаходиться на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району.

05 серпня 2013 року ОСОБА_2 та ПОСП «Сидори» уклали договір оренди землі № 7.

Відповідно до п. 1 вказаного договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Сидорівська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії Р2 № 356108, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області «24» червня 2003 року.

Згідно п. 2 договору оренди землі № 7 від 05серпня 2013 року, в оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 3220486000:04:011:0031, розташована на території Сидорівської сільської ради, загальною площею 2,8533 га, в тому числі рілля 2,8533 га.

Згідно з п. 5 договору оренди № 7 від 05 серпня 2013 року договір укладено на 10 /десять/ років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Порядок і розміри виплат орендної плати погоджено сторонами договору у пунктах 6-9 вказаного договору.

Відповідно до п. 16 договору № 7 від 05 серпня 2013 року «передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі».

Згідно з п. 37 вказаного договору оренди землі, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 05 серпня 2013 року, що є додатком до договору оренди № 7 від 05 серпня 2013 року, орендодавець ОСОБА_2 з одного боку, передає, а орендар ПОСП «Сидори» в особі директора Устименка В.С., який діє на підставі статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220486000:04:011:0031, що розташована на території Сидорівської сільської ради, загальною площею 2,8533 га, в тому числі рілля 2,8533 га.

Державна реєстрація права оренди за ПОСП «Сидори» проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. згідно з рішенням від 26 січня 2015 року за індексним номером 18839751, номер запису про інше речове право 8488175.

05 березня 2018 року ОСОБА_2 та ТОВ «Еліта-2010» укладено договір № 1 оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1 договору № 1 оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серія Р2 № 356108 від 24 червня 2005 року.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3220486000:04:011:00315 за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 2,8530 га.

Згідно з п. 3.1 цього договору, договір укладено на 10 (десять) років. В разі, якщо жодна із сторін не повідомила письмово, за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору, іншу сторону про бажання не продовжувати дію цього договору, вважається, що його дія автоматично продовжена на такий самий термін і на таких самих умовах, які були передбачені договором.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 14.1 договору № 1 оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року).

Наказом Міністерства юстиції України від 15серпня 2018 року № 728/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» частково задоволено колективну скаргу від 27лютого 2018 року та скасовано, зокрема, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 січня 2015 року № 18839751.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131600690 від 20 липня 2018 року, за рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України індексний номер: 40128149, 05 березня 2018 року скасовано державну реєстрацію іншого речового права за індексним номером рішення 18839751 від 26 січня 2015 року (номер запису про інше речове право 8488175).

05 березня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40138658 та внесено запис про інше речове право № 25262595 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Еліта-2010», що виникло згідно з договором оренди земельної ділянки № 1 від 05 березня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Уматеріалах справи наявна копія спадкової справи № 98/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2019 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-793, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0031 площею 2,8530 га, яка розташована на території Сидорівської сільської ради.

29 січня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву, яка засвідчена приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А., на розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0031 площею 2,8530 га, що знаходиться на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з проханням розмежування шляхом поділу земельної ділянки з присвоєнням окремих кадастрових номерів на дві земельні ділянки площею 1,4265 га кожна.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 лютого 2021 року, індексні номери витягів 243776324 та 243785032, рішеннями державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лободи Н.В., індексні номери: 56541914 та 56544455 від 10 лютого 2021 року, здійснені записи про право власності № 40481825 та 40483554 від 08 лютого 2021 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0053 та 3220486000:04:011:0054, площами по 1,4265 га кожна, за ОСОБА_1 .

10 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1 оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, яким викладено пункт 2.1 у такій редакції: «В оренду передаються земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0053 та 3220486000:04:011:0054 за межами населеного пункту на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 2,8530 га».

10 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Еліта-2010» укладено договір про розірвання договору № 1 оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12 лютого 2021 року, індексні номери витягів 244159640 та 244161718, рішеннями державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лободи Н.В., індексні номери: 56544455 та 56541914 від 10 лютого 2021 року, здійснені записи про право оренди за ТОВ «Еліта-2010» (орендар) земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0053 та 3220486000:04:011:0054, площами по 1,4265 га кожна. Разом з цим, вказаним державним реєстратором 10 лютого 2021 року зареєстровано припинення інших речових прав, підстава - договір про розірвання договору № 1 оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, відомості внесені до реєстру 12 лютого 2021 року, індексні номери рішень: 56590258; 56590524.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення статті 3 ЦК України презюмують свободу договору разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон № 161-XIV.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону № 161-XIV).

Відповідно пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону № 161-XIV).

Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час укладення між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_2 договору оренди землі від 05 серпня 2013 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до статті 28 Закону № 1952-IV рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

У постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зазначено, що учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

З урахуванням наведеного для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Судами встановлено, що в пункті 37 договору оренди землі від 05 серпня 2013 року сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

В ухвалі Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/8104/19 (провадження № 61-399сво21) зазначено, що у пункті 37 договору оренди землі, укладеного 11 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП «Сидори», закріплено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Тобто момент набрання чинності вказаного договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом його державної реєстрації.

У даній справі встановлено, що рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, індексний номер 40128149, 05 березня 2018 року скасовано державну реєстрацію іншого речового права за індексним номером 18839751 від 26 січня 2015 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку, та внесенням відповідних відомостей до Реєстру, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Таким чином, суд першої інстанції вірно виходив з того, що укладення договору (підписання) і реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку на підставі договору з ТОВ «Еліта-2010», після скасування реєстрації права оренди позивача, не порушує прав останнього, оскільки незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації, що врегульовано вищенаведеними нормами законодавства у сфері оренди землі.

Разом з цим, між позивачем, в особі директора Устименка В.С., та орендодавцем ОСОБА_2 у пункті 37 договору оренди землі № 7 від 05 серпня 2013 року погоджено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності вказаного договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору, що відповідає принципу свободи договору, в тому числі наявністю певних ризиків, враховуючи відповідні зміни в законодавстві. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів уважає безпідставними доводи апелянта щодо порядку набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року, а також посилання на відмінність понять «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права». Вказані доводи, разом з іншими, спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами у даній справі.

Іншим доводам позивача надана оцінка судом першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне стягнення судом першої інстанції з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи та ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев`ята статті 139 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни - задоволено повністю.

Стягнуто з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 10 000 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, надано до суду копії наступних документів:

1) договір про надання правової допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року, укладений між адвокатом Марценюк Л.А. та ОСОБА_1 ;

2) додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року, укладений 01.11.2021 року;

3) акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору про надання правової допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року, складений 27.01.2022 року;

4) товарний чек № 3 від 27.01.2022 року на 10 000 грн.

У матеріалах справи також містяться копії наступних документів: ордер від 01.11.2021 року про надання адвокатом Марценюк Л.А. клієнту ОСОБА_1 послуг на підставі договору № 83/21 від 01.11.2021 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8616/10 від 27.12.2019 року.

Відповідно до пункту 1.1, 4.1, 4.3 договору про надання правничої допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року адвокат Марценюк Л.А. та ОСОБА_1 домовились про надання клієнту правової допомоги у справі № 357/8991/18 за плату, визначену у додатку № 1 до договору та в обсязі, зафіксованому в акті виконаних робіт.

З додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року вбачається, що відповідач-1 та адвокат дійшли згоди про вартість надання послуг з розрахунку за одну послугу (роботу).

З наданого акта виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору про надання правової допомоги № 83/21 від 01.11.2021 року, складеного 27.01.2022 року, вбачається, що кількість послуг (виконаних робіт) переданих адвокатом клієнту та прийнятих клієнтом становить 4 послуги на суму 10 000 грн., здійснених в рамках надання клієнту правової допомоги відповідачу-1 у справі № 357/8991/18, що включають:

1) аналіз позовної заяви з додатками та заяви про уточнення позовних вимог з виїздом поза робоче місце адвоката та підготовка правової позиції щодо захисту прав та інтересів клієнта (консультація) - 500 грн;

2) складання письмових пояснень - 2 500 грн;

3) участь в 2-х судових засіданнях - 2 000 грн;

4) гонорар - 5 000 грн.

Підстав для зменшення цих витрат судом не встановлено.

Витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн фактично сплачені адвокату Марценюк Л.А. 27.01.2022 року, що підтверджується товарним чеком.

Отже, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази подані представником ОСОБА_1 , є безумовною підставою для їх відшкодування, адже цей розмір доведений документально, обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Ураховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі здійснено у відповідності до закону, з урахуванням всіх обставин та доказів, поданих на обгрунтування заяви.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновку суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду попередньої інстанції.

Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матерального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Еліта-2010» - адвокат Косяк В.М. просить стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ТОВ «Еліта-2010» 19 000 грн понесених ними витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження зазначених витрат, понесених ТОВ «Еліта-2010», адвокат Косяк В.М. надав: договір № 18 про правничу допомогу, укладений 02 червня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «МКБ Групп» (далі - АО «МКБ Групп») та ТОВ «Еліта-2010», за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу у справі №357/8991/18 і сторони визначили розмір гонорару в сумі 10 000 грн та гонорар успіху - 9 000 грн; акт приймання-передачі правничої допомоги від 06.06.2022 року, згідно з якимТОВ «Еліта-2010» надана правнича допомога у вигляді аналізу судової практики, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів у Київському апеляційному суді; платіжне доручення від 03 червня 2022 року № 1 про сплату ТОВ «Еліта-2010» на користь АО «МКБ Групп» коштів у розмірі 10 000 грн.

06 червня 2022 року копія відзиву на апеляційну скаргу представника ТОВ «Еліта-2010» - адвоката Косяка В. М. надіслана іншим учасникам справи, у тому числі позивачу, однак клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції від особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, до апеляційного суду не надходило.

У відзиві представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. на апеляційну скаргу, подану на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року, адвокат просить стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500 грн.

Також у відзиві представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. на апеляційну скаргу, подану на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року, адвокат просить стягнути з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат у загальній сумі 22 500 грн представник відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. надає: ордер на надання правничої (правової) допомоги №1167466; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; Акт виконаних робіт (наданих послуг) №2 до Договору про надання правової допомоги 83/21 від 01 листопада 2021 року (від 06 червня 2022 року), згідно п. 1 якого на виконання умов Договору про надання правової допомоги 83/21 від 01 листопада 2021 року щодо надання правової допомоги у справі №357/8991/18 за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку та припинення права оренди, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні роботи (послуги): складання відзиву на апеляційну скаргу (7 годин) - 5 000 грн; участь в апеляційному розгляді справи (5 годин) - 2 500 грн; гонрар успіху - 5 000 грн, а всього 12 500 грн; товарний чек №1/22 від 06 червня 2022 року на суму 7 500 грн; Акт виконаних робіт (наданих послуг) №3 до Договору про надання правової допомоги 83/21 від 01 листопада 2021 року (від 06 червня 2022 року), згідно п. 1 якого на виконання умов Договору про надання правової допомоги 83/21 від 01 листопада 2021 року щодо надання правової допомоги у справі №357/8991/18 за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку та припинення права оренди, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні роботи (послуги): складання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення (2 години) - 2 500 грн; участь в апеляційному розгляді справи (5 годин) - 2 500 грн; гонрар успіху - 5 000 грн; товарний чек №2/22 від 06 червня 2022 року на суму 5 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2022 року обидва відзиви представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Л.А. на апеляційні скарги позивача були направлені сторонам по справі, проте жодних заперечень та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції від позивача ПОСП «Сидори» до апеляційного суду не надійшло.

Подані клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність факту понесення ТОВ «Еліта-2010» витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 19 000 грн та ОСОБА_1 - у розмірі 22 500 грн, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач, який подав апеляційну скаргу, не звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зменшення заявлених відповідачами до відшкодування витрат на правничу допомогу, не спростував їх розмір та не довів неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертій статті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №465/3458/15-ц.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 357/8095/19.

Оскільки за наслідками розгляду цієї справи апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг позивача ПОСП «Сидори» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення та додаткового рішення - без змін, то наявні підстави для компенсації понесених відповідачами в суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу особою, яка подала апеляційні скарги.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скаргипредставника позивача приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - Тетері Світлани Ігорівни - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року - залишити без змін.

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» - адвоката Косяка В. М. про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - задовольнити.

Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-2010» 19 000 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Марценюк Лесі Анатоліївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката - задовольнити.

Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу всього у розмірі 22 500 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено «21» червня 2022 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик