Постанова

від 20.06.2022 по справі 856/2/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2022 року

м. Київ

справа №856/2/21-а

адміністративне провадження № А/990/4/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Кравченко Т.М.,

представників:

позивача - Осовської М.М.,

відповідача - Фортуни Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 856/2/21-а за позовом Чернівецької міської ради (далі - Чернівецька міськрада) до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міськради, Міське комунальне підприємство "Спецкомбінат", про примусове відчуження земельної ділянки, провадження у якій відкрито

за апеляційною скаргою Чернівецької міськради

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т.О., Ватаманюка Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.05.2021 Чернівецька міськрада звернулась до суду з позовом, у якому просила:

примусово відчужити у комунальну власність Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міськради, з мотивів суспільної необхідності для розширення Центрального кладовища на АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, площею 0,4187 га з кадастровим номером 7321082700:01:002:0224, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Чернівецької міської територіальної громади, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, за ціною 58 060,00 грн шляхом перерахування Чернівецькою міськрадою цих коштів, джерелом фінансування є кошти бюджету Чернівецької міської територіальної громади, на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,4187 га з кадастровим номером 7321082700:01:002:0224 протягом трьох днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельної ділянки в розмірі 58 060,00 грн на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або шляхом внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місце розташування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог Чернівецькою міськрадою вказано на те, що рішенням Чернівецької міськради від 25.02.2021 №103 «Про викуп для суспільних потреб земельних ділянок, які межують із Центральним кладовищем на АДРЕСА_1 та визнання такими, що втратили чинність окремих рішень з цього питання, та затвердження розміру викупної ціни земельних ділянок» (далі - рішення Чернівецької міськради № 103), у зв`язку із відсутністю можливості розширення Центрального кладовища на вул. Героїв Майдана, 159-А, для організації місць поховань за рахунок земель запасу міста, вирішено викупити для суспільних потреб земельні ділянки, які розташовані на території Чернівецької міської територіальної громади, зокрема й належну відповідачеві земельну ділянку з кадастровим номером 7321082700:01:002:0224. Проте, відповідачем не надано згоди на викуп цієї земельної ділянки, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

2. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2021 відкрито провадження у вказаній справі.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.01.2022 відмовив у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 Чернівецька міськрада звернулась до Верховного Суд як суду апеляційної інстанції в адміністративних справах відповідно до частини другої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 14.04.2022, в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міськради на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 856/2/21-а.

6. Верховний Суд провівши необхідні підготовчі дії ухвалою від 13.06.2022 призначив справу до розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Предметом позову в цій справі є земельна ділянка площею 0,4187 га, яка розташована на території Чернівецької міської територіальної громади, з кадастровим номером 7321082700:01:002:0224, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначена земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Судом встановлено, що рішенням Чернівецької міськради від 25.02.2021 №103, у зв`язку із відсутністю можливості розширення Центрального кладовища на вул. Героїв Майдана, 159-А для організації місць поховань за рахунок земель запасу міста, вирішено викупити для суспільних потреб земельні ділянки, які розташовані на території Чернівецької міської територіальної громади з наступними кадастровими номерами: 7321082700:01:002:0217, 7321082700:01:002:0397, 7321082700:01:002:0402, 7321082700:01:002:0395, 7321082700:01:002:0399, 7321082700:01:002:0224.

Підпунктом 3.6 пункту 3 рішення Чернівецької міськради №103 затверджено розмір викупної ціни земельної ділянки площею 0,4187 га (кадастровий номер 7321082700:01:002:0224) 58 060, 00 грн (підстава: звіт від 14.01.2021 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4187 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7321082700:01:002:0224).

Також судом встановлено, що вартість (викупна ціна) земельної ділянки кадастровий номер 73521082700:01:002:0224, що підлягає викупу для суспільних потреб, позивачем визначена на підставі незалежної оцінки (на дату оцінки: 14.01.2021), проведеної Чернівецькою філією Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 45/20 від 31.01.2020), про що складено згаданий вище звіт.

Для визначення вартості об`єкта оцінки оцінювач прийняв рішення використовувати наступні методи: за методом капіталізації чистого операційного доходу по розміру річної орендної плати за паї та за методом капіталізації чистого операційного доходу по розміру річної орендної плати за земельні ділянки с/г призначення державної власності.

Визначена оцінювачем вартість земельної ділянки площею 0,4187 га за вказаними методами становить: 58060, 00 грн/13,87 грн за кв.м.

Під час оцінки оцінювачем були використані наступні джерела інформації:

- щотижневик "Від і До" за 2018-2019 роки;

- дані Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області;

- дані Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру).

19.03.2021 рекомендованим листом з повідомленням за №01/02-08/669 на ім`я відповідача було надіслано пропозицію про надання згоди чи відмови в проведенні переговорів щодо умов викупу земельних ділянок, які перебувають у його власності. Вказаний лист був вручений відповідачу 29.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відсутність добровільної згоди відповідача на викуп земельної ділянки для суспільних потреб стала підставою для звернення з цим адміністративним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що письмове повідомлення, що надіслане власнику земельної ділянки, щодо викупу земельної ділянки щодо якої виник спір у цій справі, не містить в повному об`ємі інформації, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України від 17.11.2009 № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі - Закон № 1559-VI), а тому відповідач не повідомлений належним чином про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, яка перебуває у його власності.

Окрім того, суд першої інстанції вказав на те, що застосовані методичні підходи (за методом капіталізації чистого операційного доходу по розміру річної орендної плати за паї та за методом капіталізації чистого операційного доходу по розміру річної орендної плати за земельні ділянки с/г призначення державної власності) не відповідають вимогам законодавства та встановленим нормам і правилам оцінки земельних ділянок, оскільки оцінювана земельна ділянка перебуває у приватній власності, не надається в оренду чи ренту, а отже вибраний методичний підхід суперечить меті оцінки. При цьому суд вказав на те, що для визначення ринкової вартості земельної ділянки при наявності розвинутого ринку аналогічних об`єктів повинен використовуватись метод порівняння (зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок). Також суд зазначив, що згадана вище експертна грошова оцінка не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки вона проведена без ретельного аналізу даних про об`єкт оцінки, його фізичних характеристик, правового стану, особливостей місця розташування та використання.

IV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Апеляційна скарга мотивована, зокрема тим, що відповідач фактично не погоджується із викупною ціною земельної ділянки. При цьому апелянт вказує на те, що оскільки судом першої інстанції поставлено під сумнів надану позивачем експертну грошову оцінку, суд мав всі правові підстави для призначення судом повторної експертизи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, пояснення позивача та, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевірив законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

11. Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом № 1559-VI.

12. Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

13. За змістом частин першої - третьої статті 4 Закону 1559-VI фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

14. За змістом частини першої статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, як створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.

15. У статті 8 Закону № 1559-VI визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об`єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, зокрема, як створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.

16. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об`єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

17. Згідно із частиною п`ятою статті 10 Закону № 1559-VI у письмовому повідомленні, що надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, які підлягають викупу для суспільних потреб, зазначається інформація щодо:

об`єктів викупу, їх місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площі, кадастрового номера (за наявності), категорії земель;

мети викупу;

умов викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов`язаних з викупом), а також відомостей про земельну ділянку, інші об`єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;

прав і обов`язків власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв`язку з їх викупом відповідно до закону;

відомостей про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених.

18. Згідно з частинами першою, третьою статті 11 Закону № 1559-VI власник (власники) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об`єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу.

19. Порядок викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб регламентовано положеннями статті 12 Закону № 1559-VI, згідно із положеннями частини першої якої викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.

20. Згідно із частиною другою статті 12 Закону № 1559-VI викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

21. Власник земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо яких органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп з підстав, які допускають примусове відчуження такого майна з мотивів суспільної необхідності, зобов`язаний сприяти представникам зазначених органів і суб`єктам, уповноваженим на проведення експертної грошової оцінки вартості такої земельної ділянки та оцінки житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, у визначенні розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, доступі до об`єктів оцінки і до наявної у власника інформації про них (частина четверта статті 12 Закону № 1559-VI).

22. Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1559-VI у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

23. У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії (частина друга статті 15 Закону № № 1559-VI)

24. Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону №1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності суд може задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, розміщених на земельній ділянці, що підлягають примусовому відчуженню.

Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об`єкти.

Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.

25. Згідно зі статтею 5 Закону № 1559-VI викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі.

Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

Суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

26. Як встановлено частиною другою статті 19 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земельних ділянок» (далі - Закон № 1378-IV) експертна грошова оцінка вільних від будівель та споруд земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, що проводиться у зв`язку з викупом цих земельних ділянок для суспільних потреб чи їх примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності, проводиться на основі методичного підходу капіталізації чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок з урахуванням їх використання за цільовим призначенням (використанням), встановленим на день прийняття рішення про викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб.

27. Отже, наведені законодавчі положення, конституційні гарантії щодо непорушності права приватної власності дають підстави для висновку про можливість примусового відчуження об`єктів права приватної власності виключно з мотивів суспільної необхідності на підставі та в порядку, визначених Законом № 1559-VІ, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. При цьому примусове відчуженя у державну чи комунальну власність допускається лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення об`єктів, наведених у статті 15 Закону № 1559-VІ, перелік яких є вужчим у порівнянні з переліком об`єктів, що можуть бути викуплені для суспільних потреб, наведеним у статті 7 цього ж Закону.

28. Колегія суддів звертає увагу, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є неотримання згоди власника земельної ділянки з її викупом для суспільних потреб, а також обов`язкове дотримання процедури щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу, узгодження умов договору купівлі-продажу, істотною умовою якого є викупна ціна, яка передує виникненню підстав для примусового відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

29. У справі, яка розглядається судом встановлено, що надіслане власнику повідомлення не містить в повному об`ємі інформації, передбаченої частиною п`ятою 5 статті 10 Закону № 1559-VІ, а відтак відсутні підстави вважати, що відповідач повідомлений належним чином про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, яка перебуває у його власності.

30. Крім цього, згідно з матеріалами справи, Чернівецькою міськрадою на адресу відповідача направлено лист від 26.05.2021 №01/02-05/1554, яким повідомлено позивача про наміри Чернівецької міськради щодо викупу земельної ділянки для суспільних потреб Чернівецької міської територіальної громади для розширення міського центрального кладовища земельної ділянки з кадастровим номером 7321082700:01:002:0224, площею 0,4187 га, яка розташована на території Чернівецької міської територіальної громади і належить відповідачу на праві власності.

31. Однак, колегія суддів не приймає цей лист як належний доказ повідомлення відповідача про необхідність надання згоди або відмови в проведенні переговорів щодо умов викупу земельних ділянок, які перебувають у його власності, оскільки цей лист був надісланий відповідачу 26.05.2021, тобто після звернення Чернівецької міськради з цим позовом до суду про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

32. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про допущення Чернівецькою міськрадою грубих порушень процедури примусового викупу земельної ділянки для суспільних потреб, яка визначена статтями 5, 10 Закону № 1559-VI.

33. Як зазначено вище, Закон № 1559-VI визначає суспільну потребу як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потребу у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом; суспільну необхідність як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

34. Наявність суспільної необхідності для примусового викупу спірного об`єкту нерухомого майна позивач обґрунтовує метою розширення Центрального кладовища на вул. Героїв Майдану, 159-А для організації місць поховань та недосягненням згоди щодо викупної ціни земельної ділянки із її власником.

35. У справі, яка розглядається судом встановлено, що відповідачем не заперечується суспільна потреба викупу земельної ділянки, яка йому належить на праві власності, проте він не згодний із викупною ціною, яка була запропонована позивачем, з огляду на її неправильне визначення.

36. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із положеннями статті 19 Закону № 1378-IV та пункту 6 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2002 №1531 (далі - Методика № 1531) експертна грошова оцінка земельної ділянки здійснюється на основі таких методичних підходів:

капіталізація чистого операційного або рентного доходу (пряма і непряма);

зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок;

урахування витрат на земельні поліпшення.

При проведенні експертної грошової оцінки земельної ділянки використовується методичний підхід, який забезпечується найбільш повною інформацією про об`єкт оцінки.

37. Відповідно до пункту 7 Методики № 1531, методичний підхід, що базується на капіталізації чистого операційного або рентного доходу (фактичного чи очікуваного) передбачає визначення розміру вартості земельної ділянки від найбільш ефективного використання земельної ділянки з урахуванням установлених обтяжень та обмежень. Чистий операційний дохід визначається на основі аналізу ринкових ставок орендної плати за землю. Рентний дохід розраховується як різниця між очікуваним доходом від продукції, одержуваної на земельній ділянці (фактичної або умовної), та виробничими витратами і прибутком виробника. Для поліпшеної земельної ділянки дохід із землі визначається шляхом розподілення загального доходу між її фізичними компонентами - землею та земельними поліпшеннями.

38. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зібрана оцінювачем інформація щодо об`єктів порівняння недостатня за обсягом та застаріла для використання у розрахунках, оскільки недоречними для виконання звіту у січні 2021 року є використання даних за 2018-2019 роки, об`єкти порівняння вибрані невідповідно до місця розташування об`єкта оцінки.

39. Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначена позивачем викупна ціна не може бути використана для прийняття рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, оскільки Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки щодо примусового викупу якої виник спір, складений без ретельного аналізу даних про об`єкт оцінки, фізичних характеристик, правового стану, особливостей місця розташування та використання.

40. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI у разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

41. Відповідачем до суду першої інстанції було надано рецензію на наданий позивачем звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4187 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7321082700:01:002:0224, яким була визначена вартість об`єкта оцінки, що склала 58 060, 00 грн, а також звіт №56-zs-07-21, дата складання звіту 20.07.2021, про експертну грошову оцінку цієї ж земельної ділянки.

42. Так, звітом №56-zs-07-21 від 20.07.2021 ринкова вартість земельної ділянки площею 0,4187 га, кадастровий номер 7321082700:01:002:0224, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район (раніше Глибоцький район), Чернівецька об`єднана територіальна громада, с. Коровія, визначена в сумі 3 596 675, 00 грн.

43. Отже, викупна ціна, зазначена у наданому відповідачем звіті про оцінку вартості земельної ділянки істотно відрізняється від тієї, яка зазначена у звіті, наданому Чернівецькою міськрадою. До того ж згідно із наданою відповідачем рецензією на наданий позивачем звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, вказаний вище звіт виконаний з порушенням вимог законодавчих та нормативно-правових актів, не враховує мету та базу оцінки та не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

44 Так, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

45. Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

46. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

47. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

48. Відповідачу на праві власності належить земельна ділянка щодо примусового відчуження якої виник спір у цій справі, тому її примусове відчуження є втручанням у це право, а втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

49. У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності.

50. Застосовуючи статтю 1 Першого протоколу до Конвенції у справах про примусове відчуження об`єктів нерухомості з мотивів суспільної необхідності, суд має здійснити дослідження трьох критеріїв відповідності певного заходу втручання суб`єкта владних повноважень у право приватної власності (трискладовий тест), а саме - чи відповідає втручання у право власності принципу правової визначеності та законності; чи переслідує це втручання легітимну мету в суспільних або загальних інтересах; чи є таке втручання пропорційним, тобто чи забезпечується при цьому справедливий баланс між вимогами щодо інтересів суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

51. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, який включає свободу від свавілля.

52. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дотримання справедливого балансу, в контексті справи, що розглядається, полягає у визначені справедливої ціни, за яку має відбутися відчуження земельної ділянки.

53. Задоволення заявленого позову за фактичних обставин справи призведе до втручання в мирне володіння майном відповідача не відповідно до "умов, передбачених законом", тобто, спричинить свавільне позбавлення його права на майно.

55. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

56. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 267, 310, 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 856/2/21-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя:А.І. Рибачук Судді: А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій