Ухвала

від 21.06.2022 по справі 600/5806/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 600/5806/21-а

адміністративне провадження № К/990/15093/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №600/5806/21-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернівецької міської ради з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 за №513;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_1 (інвалідність І групи з дитинства) безоплатно у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034) для індивідуального садівництва (код 01.05);

- стягнути з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 сто тисяч гривень у відшкодування завданої моральної шкоди. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 № 513.

Зобов`язано Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0034).

Стягнуто з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернівецької міської ради, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є:

- неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України));

- неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Зокрема скаржник зазначає про ігнорування судом апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц, від 14.12.2021 у справі №2610/27965/2012, від 08.09.2021 у справі №9901/315/20, постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №420/2618/18, від 06.10.2021 у справі №438/223/16-а, від 28.10.2021 у справі №240/8547/19, а також зауважує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статтей 20, 118, 186 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 №711-IX та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ.

У касаційній скарзі скаржник також стверджує про те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, а відтак просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Твердження ж відповідача про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду є необґрунтованим оскільки правовідносини у цій справі та зазначених справах не є подібними.

Крім того, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на «постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №2610/27965/2012» та «постанову Касаційного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі №420/2618/18» з підстави відсутності таких постанов у Єдиному державному реєстрі судових рішень

Посилання скаржника на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, є також необґрунтованим.

Саме лише зазначення норм права щодо питання застосування яких, у подібних правовідносинах (на думку скаржника) відсутній висновок Верховного Суду, не є достатнім обґрунтуванням вказаної підстави касаційного оскарження, оскільки скаржником у касаційній скарзі не зазначено у чому полягає помилка судів при застосуванні норм права та як на думку скаржника відповідні норми повинні застосовуватися.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі №600/5806/21-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа