Постанова

від 21.06.2022 по справі 520/5212/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 520/5212/19

адміністративне провадження № К/9901/621/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2019, ухвалене у складі головуючого судді Мінаєвої К.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, прийняту у складі колегії суддів: Ральченка І.М. (головуючий), Бершова Г.Є., Катунова В.В.

І. Суть спору

1. Фізична особа-підприємець (далі -ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 00000521306, № 00000531306.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що за результатами перевірки контролюючим органом були зафіксовані порушення: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість та відсутність реєстрації податкової накладної. Позивач, не погоджується з прийнятими податковими повідомлення-рішеннями №00000531306 та №00000521306, у зв`язку з не зазначенням, яке саме порушення було зі сторони позивача. Крім того, позивач зазначає, що під час перевірки відповідач не зазначив, на підставі яких документів був зроблений висновок про порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України. Щодо порушення п.201.1 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивач зазначив, що у нього був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкові накладні, оскільки сировина використовувалась виключно в його господарській діяльності. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, необґрунтованими та прийнятими без урахування всіх обставин, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом для їх скасування.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.09.2018.

4. За результатами перевірки складений акт від 14.12.2018 № 5207/20-40-13-06-07/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано наступні порушення: п. 198.5 ст. 198 ПК України: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 1017835 грн., (в тому числі за вересень 2018 року - 1017835 грн.); п. 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України: відсутність реєстрації податкової накладної на загальну суму 6107011,80 грн., в тому числі ПДВ 1017835 грн. по терміну 15.10.2018; ч. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України: неповідомлення за формою № 20-ОПП на всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

5. На підставі зазначеного акту 14.01.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00000521306 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1272293,75 грн.; № 00000531306, яким до платника податків застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 508917,50 грн.

6. ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку оскаржені висновки акту перевірки шляхом надання до Державної фіскальної служби України заперечень від 27.12.2018 № 6 та скарги від 14.02.2019 № 1 на податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

7. Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 18.09.2019 позов задовольнив повністю.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі висновків, що не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

10. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.12.2019 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційні скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їхні рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

14. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

15. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

16. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

17. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

18. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

19. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

20. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

21. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

22. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

23. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

24. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

25. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

26. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

27. дата отримання платником податку товарів/послуг.

28. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

29. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

30. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

31. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

32. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

33. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

34. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

35. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

36. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

37. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

38. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

40. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

41. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019 № 00000521306, № 00000531306, які ґрунтуються на висновках останнього щодо напряму використання сировини. Відповідач стверджує, що 37 298, 56 кг сировини позивач використав в операціях, що не є господарською діяльністю, з огляду на що виписані у зв`язку з цим податкові накладні мали бути зареєстровані у ЄРПН.

42. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

44. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

45. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

46. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

47. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

48. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

49. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

50. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

51. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

52. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

Так, судами установлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду здійснювала закупку сировини (пряжу бавовняна та нитку поліамідну) у ТОВ «Букстар» (код ЄДРПОУ 36237070) та ТОВ «Полістар» (код ЄДРПОУ 32790585). Протягом перевіряє мого періоду було закуплено:

- пряжу бавовняну в кількості 54 522,7 кг на суму 8703006,14 грн., (в тому числі ПДВ в сумі 1 450 501,02 грн.);

- нитку поліамідну в кількості 16361,6 кг на суму 2903348,82 грн., (в тому числі ПДВ в сумі 483 891,47 грн.)

53. Суми ПДВ, пов`язані із придбанням зазначеної сировини були включені платником податків до складу податкового кредиту у повному обсязі.

54. Зазначена сировина в подальшому згідно договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2016 № 1 та актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки (додаток 1 до акту) відвантажувалась ФОП ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ). Готову продукцію ФОП ОСОБА_1 реалізовувалась на адресу ТОВ «Еллен Груп» (код ЄДРПОУ 39804709) згідно з договором поставки від 30.08.2016 №19.

55. В акті перевірки зазначено, що у період з 01.09.2016 по 28.09.2018 ФОП ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 було відвантажено пряжи бавовняної - 52 626,58 кг., нитки поліамідної - 15 207,39 кг. Загальна кількість переданої сировини склала - 64 317,24 кг.

56. Відповідно до договорів, укладених ФОП ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 від 01.09.2016 № 1, ФО-П ОСОБА_2 забов`язаний передати панчішно-шкарпеткові вироби згідно актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини (додаток 2 до акту) та повернути відходи давальницької сировини, разом з продукцією, якщо такі залишились.

57. Згідно з актами приймання-передачі готової продукції - панчішно-шкарпетні вироби, за період з 06.0362016 по 21.09.2018 ФОП ОСОБА_2 було відвантажено на адресу ФОП ОСОБА_1 готової продукції у загальному розмірі 751 524 шт. Відходи давальницької сировини не повертались.

58. Тобто, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 передавала ФОП ОСОБА_2 сировину із розрахунку 0,08558 кг на кожну одиницю продукції (64 317,24 кг/75 154 шт).

59. Згідно з наданих на перевірку актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки, за період що перевіряється року, ФОП ОСОБА_1 було передано на адресу ФОП ОСОБА_2 52 626,58 кг пряжі бавовняної та 15 207,39 кг нитки поліамідної, в тому числі:

- у періоді з 01.09.2016 по 31.08.2018 та було використано при виготовленні панчішно-шкарпеткових виробів - 50 058,95 кг пряжі бавовняної та 14 258,29 кг нитки поліамідної,

- у періоді з 01.09.2018 по 28.09.2018 знаходиться у процесі виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів - 2 567,63 кг пряжі бавовняної та 949,1 кг нитки поліамідної.

59. На підставі наведеного контролюючий орган уважає, що залишки сировини станом на 30.09.2018 за даними перевірки повинні складати 39 798,56 кг, що на 37 298,56 кг та 5 089 176,48 грн. без урахування ПДВ більше, ніж за даним ФОП ОСОБА_1 .

60. Разом з тим, судами попередніх інстанцій установлено, що умовами договору № 1 від 01.09.2016 на переробку давальницької сировини (п. 1.3), укладеного із ФОП ОСОБА_2 , передбачено, що при виготовленні продукції з наданої замовником давальницької сировини відходи складають: при в`язанні: технологічний брак складає від 4% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини; технологічний обріз при в`язанні складає від 2% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини; при зшиванні: брак до 2% (включно) від кількості продукції; технологічний обріз при зшиванні миска шкарпеток, підслідників, напівпанчох, заколінників, колготок складає від 2г до 4г (включно) з однієї пари; технологічний обріз при зшиванні колготок, кальсонів, легинсів, складає від 12% до 22% (включно) від використаної давальницької сировини.

61. Тобто, при виготовленні продукції з давальницької сировини утворюється певна кількість відходів (браку, обрізу), тому обчислення витраченої сировини на кожну одиницю продукції без урахування відходів є помилковим.

62. Крім того, судами встановлено, що певна кількість сировини не була ще використана у виробництві на кінець періоду, що перевірявся, контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_2 (6795, 85 кг.), тому зазначена кількість також не мала бути врахована під час розрахунку.

63. За таких обставин суди дійшли висновку щодо помилковості твердження податкового органу щодо використання зазначеної сировини в операціях, що не є господарською діяльністю.

64. Суди відхилили посилання відповідача на акт від 06.12.2018 (місце складання: АДРЕСА_1 ) про результати зважування панчішно-шкарпеткових виробів виробника ФОП ОСОБА_2 , оскільки проводилось зважування окремих подібних товарів, що не є товарами виготовленими на замовлення ФОП ОСОБА_1 та, які були знайдені і придбані перевіряючими у супермаркеті «РОСТ ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ» (адреса м. Харків, Полтавський шлях, 140), у зв`язку з чим дані, отримані при такому зважуванні не можуть бути використані при дослідженні правомірності господарських операцій позивача.

65. Натомість позивач надав пояснення про те, що продукція в залежності від артикулу та розміру має свою вагу, артикул має кілька малюнків та кольорів, вага продукції залежить від розміру малюнку; насиченості; давальницької сировини; розміру. Зважування одного примірника виробу (без урахування розміру, малюнку, кольору) (11 артикулів), не дає підстав для висновку щодо показників інших виробів даного типу, оскільки отримані дані є узагальненими.

66. Зі змісті акту перевірки встановлено, що кількість придбаної позивачем давальницької сировини становить 64317, 24 кг., кількість витраченої сировини - 34026, 09 кг., залишки на кінець перевіряємого періоду пряжі бавовної - 1800 кг., нитки поліамідної - 700 кг.

67. Відповідно до актів приймання-передачі відходів давальницької сировини від 07.10.2016, 11,01.2017, 11.04.2017, 11.07.2017, 09.10.2017, 05.01.2018, 11.04.2018, 09.07.2018, 08.10.2018 повернуті відходи у вигляду технологічного браку, технологічного обрізу - 23585, 31 кг.

68. Згідно зі звітом про витрачену давальницьку сировину залишок давальницької сировини у ФОП ОСОБА_2 складає 6795,85 кг.

69. Окрім цього, судами установлено, що під час проведення перевірки позивачем надано наступні первинні документи: виписки банку, видаткові накладні, прибуткові накладні, договори поставки та найму, договір на переробку давальницької сировини, договір оренди нежитлового приміщення, акти надання послуг без додатків, акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки без додатків, акти приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини без додатків, відомості нарахування та виплати заробітної плати, книга доходів та витрат, копію сертифікату відповідності (зареєстровано в Реєстрі Системи за UA 1.007.0012632-17 Серія ВГ, термін дії від 07.08.2017 по 06.08.2019) на продукцію панчішно-шкарпеткові вироби для дітей ТМ «DEMI», колготи, гольфи та шкарпетки TM «Master Step», виробник продукції: ФОП ОСОБА_2 , копію висновку державної санітарно- гігієнічної експертизи від 31.01.2002 № 5.10/3471 на панчишно-шкарпеткові вироби для дорослих, торгової марки «Демі» ФОП ОСОБА_2 , акт здачі-прийомки оригіналів документів, наданих для проведення перевірки, складений СО ОСОБА_1 , підписаний СО ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

70. Також при оскарженні податкових повідомлень-рішень у адміністративному порядку позивачем надавались податковому органу додаткові документи: договір на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016, додаткові угоди № 1-5 до договору на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016, акти приймання - передачі давальницької сировини для переробки, акти приймання - передачі продукції переробки давальницької сировини, звіти про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016 року по 3 квартал 2018 року, додатки до Звіту про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016 року по 3 квартал 2018 року, акти приймання - передачі відходів давальницької сировини з 07.10.2016 по 30.09.2018.

71. Щодо відсутності на час перевірки певних документів позивачем повідомлено про неможливість їх надання з огляду на знаходження останніх у переробника давальницької сировини ФОП ОСОБА_2 . У зв`язку із ненаданням зазначених документів складено акт від 04.12.2018.

72. 05.12.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області позивачу направлено лист від 04.12.2018 № 13075/ФОП/20-40--13-06-17, яким витребувано інформацію (пояснення) та її документальне підтвердження за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, а саме калькуляцію, кошториси та інше на всі види виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 робіт давальницької сировини в розрізі такої сировини та номенклатури виготовленої продукції, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху сировини та ТМЦ.

73. Одночасно у ході судового розгляду встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 27.11.2018 № 8875 продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки позивача на 5 робочих днів з 03.12.2018 по 07.12.2018.

74. Однак, відповідний запит направлений на адресу позивача 05.12.2018 та отриманий 10.12.2018, що підтверджується даними ресурсу відстеження поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» за № 6106411480660, у зв`язку з чим позивач до завершення проведення перевірки була позбавлена можливості надати витребувані документи.

75. За таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 14.01.2019 № 00000521306, № 00000531306.

76. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

77. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

78. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

80. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

81. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року справі № 520/5212/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко