Постанова

від 24.12.2019 по справі 520/5212/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. Справа № 520/5212/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2019, суддя Мінаєва К.В., повний текст складено 30.09.19) по справі № 520/5212/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.01.2019 року № 00000521306, № 00000531306.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000521306 від 14.01.2019 року, № 00000531306 від 14.01.2019 року.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність та неповноту дослідження доказів і невірне встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом, зазначив, що судовим розглядом не надано належну оцінку розбіжності у кількості давальницької сировини, яка була витрачена, яка врахована як відходи, та яка є залишком.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року.

За результатами перевірки складений акт від 14.12.2018 року № 5207/20-40-13-06-07/2815416685, яким зафіксовано наступні порушення: п. 198.5 ст. 198 ПК України: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 1017835 грн., (в тому числі за вересень 2018 року - 1017835 грн.); п. 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України: відсутність реєстрації податкової накладної на загальну суму 6107011,80 грн., в тому числі ПДВ 1017835 грн. по терміну 15.10.2018 року; ч. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України: неповідомлення за формою № 20-ОПП на всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

На підставі зазначеного акту 14.01.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00000521306 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1272293,75 грн.; № 00000531306, яким до платника податків застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 508917,50 грн.

ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку оскаржені висновки акту перевірки шляхом надання до Державної фіскальної служби України заперечень від 27.12.2018 року № 6 та скарги від 14.02.2019 року № 1 на податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі висновків, що не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, що перевірявся ФОП ОСОБА_1 здійснювала закупку сировини (пряжу бавовняна та нитку поліамідну) у TOB Букстар (код ЄДРПОУ 36237070) та TOB Полістар (код ЄДРПОУ 32790585).

За такий період позивачем було закуплено пряжу бавовняну в кількості 54522,7 кг на суму 8703006,14 грн., нитку поліамідну в кількості 16361,6 кг на суму 2903348,82 грн.

При цьому, суми податку на додану вартість, сплачені у зв`язку із придбанням зазначеної сировини, були включені платником податків до складу податкового кредиту у повному обсязі.

В подальшому придбана сировина відвантажена ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016 року, додаткових угод до договору (а.с. 109-116 т. 1).

На підтвердження зазначеної обставини надано відповідні акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки, додатки до акту перевірки (а.с. 117-250 т. 1, а.с. 1-173 т. 2)

Також, відповідно до договору поставки від 30.08.2016 року № 19, укладеного позивачем із TOB Еллен Груп (код ЄДРПОУ 39804709), готова продукція ФОП ОСОБА_1 реалізовувалась зазначеному контрагенту.

Так, за період з 01.09.2016 року по 28.09.2018 року ФОП ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_2 відвантажено пряжі бавовняної - 52626,58 кг., нитки поліамідної - 15207,39 кг., загальна кількість переданої сировини - 64317,24 кг.

За умовами договору на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016 року ФОП ОСОБА_2 зобов`язаний передати панчішно-шкарпеткові вироби згідно актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини (додаток 2 до акту) та повернути відходи давальницької сировини, разом з продукцією, якщо такі залишились.

Відповідно до актів приймання-передачі готової продукції - панчішно-шкарпеткові вироби за період з 06.03.2016 року по 21.09.2018 року ФОП ОСОБА_2 відвантажено на адресу ФОП ОСОБА_1 готової продукції у загальному розмірі 751524 шт.

За період, що перевірявся, ФОП ОСОБА_1 передано ФОП ОСОБА_2 52626,58 кг пряжі бавовняної та 15207,39 кг нитки поліамідної, з яких використано при виготовленні панчішно-шкарпеткових виробів - 50058,95 кг пряжі бавовняної, 14258,29 кг нитки поліамідної, та знаходиться у процесі виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів - 2567,63 кг пряжі бавовняної, 949,1 кг нитки поліамідної.

ФОП ОСОБА_1 23.11.2018 року, 03.12.2018 року надано пояснення до Головного управління ДФС в Харківській області (вх. № 39814/ФОП, № 46684/ФОП), якими повідомлено, що на кінець перевіряємого періоду залишки становлять: пряжа бавовняна 1800 кг, нитка поліамідна пневмоз`єднана спандексом 700 кг.

У ході судового розгляду встановлено, що висновки податкового органу щодо допущених позивачем порушень ґрунтуються на сумнівах щодо напряму використання сировини, оскільки зробленим за наслідками перевірки розрахунком встановлено, що ФОП ОСОБА_1 передавала ФОП ОСОБА_2 сировину із розрахунку 0,08558 кг. на кожну одиницю продукції (64317,24 кг/75154 шт.).

Так, за результатами аналізу ваги кожного панчішно-шкарпеткового виробу, реалізованих готових виробів ФОП ОСОБА_1 ТОВ Еллен Груп , актів приймання - передачі давальницької сировини для переробки від ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , актів приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини від ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що на реалізовану протягом періоду, що перевіряється, кількість панчішно-шкарпеткових виробів необхідно витратити 27569,01 кг сировини, (в тому числі пряжі бавовняної в кількості 21457,32 кг, нитки поліамідної в кількості 6 111,69 грн.

Відповідно до даних проведеної перевірки залишки сировини станом на 30.09.2018 року повинні складати 39798,56 кг, що на 37298,56 кг та 5089176,48 грн. без урахування ПДВ більше, ніж за даним ФОП ОСОБА_1 .

За таких встановлених перевіркою обставин, відповідач стверджує, що зазначені 37298,56 кг (5089 176,48 грн. без урахування ПДВ) позивач використав в операціях, що не є господарською діяльністю, з огляду на що виписані у зв`язку з цим податкові накладні мали бути зареєстровані у ЄРПН.

Однак, податковим орган не враховано наступні обставини.

Згідно з п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПК України, операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) із метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій із давальницькою сировиною належать операції, у яких сировина замовника на конкретному етапі її перероблення становить не менш як 20 % загальної вартості готової продукції.

Відповідно до п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПК України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Враховуючи, що давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються.

Так, умовами договору № 1 від 01.09.2016 року на переробку давальницької сировини (п. 1.3), укладеного із ФОП ОСОБА_2 , передбачено, що при виготовлення продукції з наданої замовником давальницької сировини відходи складають: при в`язанні: технологічний брак складає від 4% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини; технологічний обріз при в`язанні складає від 2% до 20% (включно) від використаної давальницької сировини; при зшиванні: брак до 2% (включно) від кількості продукції; технологічний обріз при зшиванні миска шкарпеток, підслідників, напівпанчох, заколінників, колготок складає від 2г до 4г (включно) з однієї пари; технологічний обріз при зшиванні колготок, кальсонів, легинсів, складає від 12% до 22% (включно) від використаної давальницької сировини.

Таким чином, при виготовленні продукції з давальницької сировини утворюється певна кількість відходів (браку, обрізу), тому обчислення витраченої сировини на кожну одиницю продукції без урахування відходів є помилковим.

Крім того, встановлено, що певна кількість сировини не була ще використана у виробництві на кінець періоду, що перевірявся, контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_2 (6795, 85 кг.), тому зазначена кількість також не мала бути врахована під час розрахунку.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо помилковості твердження податкового органу щодо використання зазначеної сировини в операціях, що не є господарською діяльністю.

Крім того, слід вказати, що під час проведення перевірки позивачем надано наступні первинні документи: виписки банку, видаткові накладні, прибуткові накладні, договори поставки та найму, договір на переробку давальницької сировини, договір оренди нежитлового приміщення, акти надання послуг без додатків, акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки без додатків, акти приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини без додатків, відомості нарахування та виплати заробітної плати, книга доходів та витрат, копію сертифікату відповідності (зареєстровано в Реєстрі Системи за UA 1.007.0012632-17 Серія ВГ, термін дії від 07.08.2017 року по 06.08.2019 роки) на продукцію панчішно-шкарпеткові вироби для дітей ТМ DEMI , колготи, гольфи та шкарпетки TM Master Step , виробник продукції: ФОП ОСОБА_2 , адреса виробництва: АДРЕСА_1 ., копію висновку державної санітарно- гігієнічної експертизи від 31.01.2002 року № 5.10/3471 на панчишно-шкарпеткові вироби для дорослих, торгової марки Демі ФО-П ОСОБА_2 , акт здачі-прийомки оригіналів документів, наданих для проведення перевірки, складений СО ОСОБА_1 , підписаний СО ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

У той же час, податковий орган наголошував на відсутності документів, які б підтверджували кількість переданих відходів, додатки до звіту про витрачену давальницьку сировину із зазначенням найменування та ваги виробленої продукції, додатки до акту приймання-передачі продукті в розрізі найменування виготовленої продукції, звіти про витрачену давальницьку сировину, акти приймання-передачі відходів давальницької сировини, вказував, що перелік документів, наданих до перевірки, не співпадає з переліком документів, наданих до позовної заяви.

З огляду на відсутність документів для встановлення кількості переданих відходів, податковим органом здійснено зважування певних одиниць продукції та за результатами аналізу ваги кожного панчішно-шкарпеткового виробу встановлено, що на реалізовану протягом періоду, що перевіряється, кількість панчішно-шкарпеткових виробів необхідно витратити 27569,01 кг сировини, (в тому числі пряжі бавовняної в кількості 21457,32 кг, нитки поліамідної в кількості6 111,69 грн.).

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на акт від 06.12.2018 року (місце складання: м. Харків, вул. П. Болбочана, 25) про результати зважування панчішно-шкарпеткових виробів виробника ФОП ОСОБА_2 (адреса виробника: АДРЕСА_1 ), що проведене фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області у супермаркеті РОСТ ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ (адреса м. Харків, Полтавський шлях, 140), з огляду на таке.

Так, здійснено зважування панчішно-шкарпеткових виробів марки TM DEMI та TM MASTER STEP, виробник - ФОП ОСОБА_2 , однак проводилось зважування окремих подібних товарів, які були знайдені та придбані перевіряючими у супермаркеті РОСТ ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ (адреса м. Харків, Полтавський шлях, 140), у зв`язку з чим дані, отримані при такому зважуванні не можуть бути використанні при дослідженні правомірності господарських операцій позивача, що перевірялись, оскільки ці вироби не є товарами, які вироблені на замовлення ФОП ОСОБА_1 , з огляду на що не відносяться до предмета спору.

Натомість позивач пояснив, що продукція в залежності від артикулу та розміру має свою вагу, артикул має кілька малюнків та кольорів, вага продукції залежить від розміру малюнку; насиченості; давальницької сировини; розміру.

Відповідно до додатку до звіту про витрачену давальницьку сировину, яким визначено найменування продукції, артикул, одиниця виміру, вага продукції, за період перевірки виготовлено продукції, якій присвоєно 839 артикулів.

За таких обставин, зважування одного примірника виробу (без урахування розміру, малюнку, кольору) (11 артикулів), не дає підстав для висновку щодо показників інших виробів даного типу, оскільки отримані дані є узагальненими.

Щодо відсутності витребуваних в ході проведення перевірки калькуляцій на вироблену панчішно-шкарпеткову продукцію, актів списання сировини, зразків продукції із зазначенням їх ваги, позивачем повідомлено про неможливість їх надання з огляду на знаходження останніх у переробника давальницької сировини ФОП ОСОБА_2

В подальшому, у зв`язку із ненаданням зазначених документів складено акт від 04.12.2018 року.

05.12.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області позивачу направлено лист від 04.12.2018 року № 13075/ФОП/20-40--13-06-17, яким витребувано інформацію (пояснення) та її документальне підтвердження за період з 01.10.2015 року по 30.09.2018 року, а саме калькуляцію, кошториси та інше на всі види виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 робіт давальницької сировини в розрізі такої сировини та номенклатури виготовленої продукції, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху сировини та ТМЦ.

Одночасно у ході судового розгляду встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 27.11.2018 року № 8875 продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки позивача на 5 робочих днів з 03.12.2018 року по 07.12.2018 року.

Однак, відповідний запит направлений на адресу ФОП ОСОБА_1 05.12.2018 року та отриманий 10.12.2018 року, що підтверджується даними ресурсу відстеження поштових відправлень ПАТ Укрпошта за № 6106411480660, у зв`язку з чим позивач до завершення проведення перевірки була позбавлена можливості надати витребувані документи.

У той же час, при оскарженні податкових повідомлень-рішень у адміністративному порядку позивачем надавались податковому органу додаткові документи: договір на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016 року, додаткові угоди № 1-5 до договору на переробку давальницької сировини № 1 від 01.09.2016 року, акти приймання - передачі давальницької сировини для переробки, акти приймання - передачі продукції переробки давальницької сировини, звіти про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016 року по 3 квартал 2018 року, додатки до Звіту про витрачену давальницьку сировину з 3 кварталу 2016 року по 3 квартал 2018 року, акти приймання - передачі відходів давальницької сировини з 07.10.2016 року по 30.09.2018 року.

Зі змісті акту перевірки встановлено, що кількість придбаної позивачем давальницької сировини становить 64317, 24 кг., кількість витраченої сировини - 34026, 09 кг., залишки на кінець перевіряємого періоду пряжі бавовної - 1800 кг., нитки поліамідної - 700 кг.

У той же час, відповідно до актів приймання-передачі відходів давальницької сировини від 07.10.2016 р., 11,01.2017 р., 11.04.2017 р., 11.07.2017 р., 09.10.2017 р., 05.01.2018 р., 11.04.2018 р., 09.07.2018 р., 08.10.2018 р. повернуті відходи у вигляду технологічного браку, технологічного обрізу - 23585, 31 кг.

Згідно зі звітом про витрачену давальницьку сировину залишок давальницької сировини у ФОП ОСОБА_2 складає 6795,85 кг.

Однак, зазначені вище обставини щодо залишків сировини не були досліджені податковим органом у ході проведення перевірки.

Враховуючи положення ст. 74, 77 КАС України, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо недоведеності податковим органом правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі висновків, що не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 14.01.2019 року № 00000521306, № 00000531306.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 по справі № 520/5212/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 03.01.20.