Ухвала

від 19.06.2022 по справі 552/3267/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 червня 2022 року

м. Київ

справа № 552/3267/21

провадження № 61-5248ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бурбак Оксана Валеріївна, на ухвалу Київського районного суду

м. Полтави від 26 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2022 року призначено судово-почеркознавчу експертизу.

На вирішення експертизи поставлено такі запитання:

1) Чи виконано ОСОБА_1 рукописний текст у розписці від 22 березня 2019 року під впливом збиваючих факторів (природніх, штучних, погроз, залякувань)?

2) Чи перебував ОСОБА_1 під час написання розписки від

22 березня 2019 року у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження? Якщо так, то в якому саме: сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація, тощо?

3) Чи здатний був ОСОБА_1 , з урахуванням визначених обставин, повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення щодо написання розписки від 22 березня 2019 року та керувати своїми діями?

4) Чи написана розписка від 22 березня 2019 року під диктовку іншої особи?

Проведення експертизи дорученоекспертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф.

М. С.Бокаріуса.

Обов`язок щодо оплати вартості експертизи покладено на ОСОБА_1 ,

на час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Зобов`язано ОСОБА_2 надати оригінал розписки від 22 березня 2019 року написаної від імені ОСОБА_1 .

Не погодившись із ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2022 року в частині доручення проведення експертизи експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз

ім. Засл. проф. М. С.Бокаріуса, Швидкий О. С. подав апеляційну скаргу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2022 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 08 червня 2022 року, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бурбак О. В., просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2022 року повністю, а ухвалу Київського районного суду

м. Полтави від 26 січня 2022 року скасувати частково, у частині доручення проведення експертизи експертам Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С.Бокаріуса, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким проведення експертизи доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз

ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 статті 129 Конституції України та пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але

й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.

Зокрема, пунктом 12 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.

Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо призначення експертизи, після їх перегляду в апеляційному порядку, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бурбак Оксана Валеріївна, на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець