Рішення

від 01.06.2022 по справі 291/1024/19

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1024/19

2/291/9/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Кащук Л.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині цивільну справу за позовом

ОСОБА_5

до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Ружинської селищної ради Житомирської області , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області

про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позвач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_8 .. За життя ОСОБА_8 згідно державного акт на право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка площею 2,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006, та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Після померлого ОСОБА_8 із спадкоємців першої черги залишились сини ОСОБА_5 (далі-Позивач) та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_8 не залишилось. Дружина ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до смерті ОСОБА_8 .. Враховуючи те, що ОСОБА_8 залишились двоє спадкоємців першої черги, вони мають право в рівних частках на успадкування спадщини батька, яка належала йому на час відкриття спадщини. У зв`язку зі смертю батька ОСОБА_5 позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк звернулась до Ружинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини свого батька ОСОБА_8 , у зв`язку з чим державним нотаріусом було заведено спадкову справу. Спадщину також прийняв і інший спадкоємець першої черги ОСОБА_2 . Однак, після звернення із заявою про прийняття спадщини нотаріус повідомив позивачу, що батьком ОСОБА_8 24.09.2015 р. було складено заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області Савчук Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №45. Відповідно до вищезазначеного заповіту, ОСОБА_8 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження, належну йому земельну частку (пай) площею 2,93 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006, заповів ОСОБА_6 . Отже, за наявності заповіту позивач та його брат ОСОБА_2 не можуть успадкувати земельну ділянку свого батька ОСОБА_8 , яка згідно заповіту була ним заповідана ОСОБА_6 . Вказаний заповіт порушує права позивача так як він складений незаконно, а тому повинен бути визнаний судом недійсним. Так ознайомившись зі змістом заповіту, позивач дізнався, що заповіт ОСОБА_8 від 24.09.2015 р. був посвідчений з порушенням порядку його посвідчення, що визначений законом. Крім того, за життя ОСОБА_8 не повідомляв його про те, що склав заповіт та постійно наголошував, що вся спадщина, в тому числі і земельна ділянка площею 2,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва залишиться синам, тобто позивачу та відповідачу. Покійний ОСОБА_8 мав вади слуху, а саме був глухим та не міг сприймати тексту заповіту, який був написаний в заповіті. Також, ОСОБА_8 не міг прочитати заповіт та зрозуміти його зміст, тому воля викладена в заповіті не може бути сприйнята як волі заповідача ОСОБА_8 .. У зв`язку з фізичними вадами слуху ОСОБА_8 був на обліку в Бердичівській територіальній організації Житомирської обласної організації Українського товариства глухих. Тобто, при посвідчені заповіту ОСОБА_8 повинна була бути присутня особа (сурдоперекладача), яка могла порозумітися з глухим ОСОБА_8 і мала підтвердити своїм підписом, що зміст заповіту, заяви відповідає волі ОСОБА_8 . При цьому, підпис особи (сурдоперекладача) мала стояти після тексту заповіту ОСОБА_8 . Вказана особа повинна була мати документ, що підтверджує її кваліфікацію.

Крім того в порушення вказаних норм закону заповіт ОСОБА_8 від 24.09.2015 р. був посвідчений Дерганівською сільською радою Ружинського району Житомирської області замість Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області на території якої знаходиться село Котелянка, де проживав померлий ОСОБА_8 .. Таким чином, враховуючи те, що заповіт складений 24.09.2015 р. від імені ОСОБА_8 був складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, відповідно до ст. 1257 Цивільного кодексу України такий заповіт є нікчемним. Порушення прав позивача полягає у тому, що незаконним заповітом він позбавлений права отримати спадщину свого батька.

Також, позивач дізнався, що посадовими особами Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області було внесено зміни до по господарської книги домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 . Зокрема, посадовими особами сільської ради було змінено голову домогосподарства з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 . Зміна голови домогосподарства була вчинена згідно начебто власноручно написаної заяви ОСОБА_8 від 05.05.2009 р.. Вказані дії були вчинені незаконно та з порушенням порядку встановленого законом. Відповідно до записів у погосподарській книзі житловий будинок за вищевказаною адресою був побудований в 1967 році. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Заява від 05.05.2009 р., яка начебто власноручно написана ОСОБА_8 це по суті відчуження нерухомого майна на користь іншої особи, що має відбувати у порядку встановленому законом. Договір відчуження нерухомого майна має посвідчуватися нотаріально, а тому заява ОСОБА_8 від 05.05.2009 р. мала бути посвідчена нотаріально. Крім того, оскільки ОСОБА_8 був глухим повинна була бути присутня особа (сурдоперекладач), яка могла порозумітися з глухим ОСОБА_8 і мала підтвердити своїм підписом, що зміст заяви йому зрозумілий. Тобто дії посадових осіб посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 є незаконними. Відповідно до записів у погосподарській книзі житловий будинок за вищевказаною адресою був побудований в 1967 році. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Виходячи з роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ саме записом у погосподарській книзі підтверджується право власності на домогосподарство (житловий будинок), яке є нерухомим майном. Тобто, заява від 05.05.2009 р., яка начебто власноручно написана ОСОБА_8 це по суті відчуження нерухомого майна на користь іншої особи, що має відбувати у порядку встановленому законом. Таким чином, дії посадових осіб посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 є незаконними. У звязку з вищевикладеним позивач просить суд: встановити нікчемність заповіту від 24.09.2015 р. складений від імені ОСОБА_8 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області Савчук Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №45 шляхом визнання його таким, що не створює юридичних наслідків. Визнати незаконними дії посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 . Визнати недійсною заяву ОСОБА_8 від 05.05.2009 р. щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 . Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування після ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину домогосподарства (житлового будинку) за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування після ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року за клопотанням представника позивача було залучено до участі в справі співвідповідача Ружинську селищну раду Житомирської області.

В судовому засіданні представник позивача, підтримав позов з підстав викладених в ньому, та просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 , заперечував, щодо задоволення позовних вимог. Відзив на позов до суду не подав.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_5 .. Пояснивши, що з батьками проживали постійно в АДРЕСА_1 . Мати померла в 2004 році, батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони з дружиною доглянули його до смерті, похоронили. Брат ОСОБА_5 дуже рідко приїздив до батьків. Батько склав заповіт на його сина, ОСОБА_10 , та заповів йому земельну частку (пай), що на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житмоирської області. Памятає, як сам возив батька в Дерганівську сільську раду, так як там працювала його знайома, де і був складений заповіт. Визнає, що і мати і батько були трохи глухими, але розмовляли, усвідомлювали значення своїх дій, працювали, лише деякі слова важко вдавалося вимовляти, та потрібно було голосніше говорити.

Представник Ружинської селищної ради в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені.

Представник третьої особи Ружинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Щодо вирішення справи покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Як встановлено судом, батько позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Білилівка Ружинського району Житомирської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 04 січня 2019 року (а.с.17), та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 19.04.1958 року Білилівською сільською радою Ружинського району (а.с.18).

24 вересня 2015 року ОСОБА_8 вчинив заповіт, яким на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, належну йому земельну частку (пай) площею 2,93 га, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, заповів онуку - ОСОБА_6 . Заповіт посвідчено ОСОБА_11 секретарем Дерганівської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за №45. Заповіт записаний, ОСОБА_11 зі слів ОСОБА_8 . Заповіт до підписання прочитаний ОСОБА_8 , власноручно підписаний ним о 15 год. 10 хв..(а.с.19).

Згідно погосподарської книги Білилівської сільської ради по с.Котелянка за 2001-2005рр. та повідомлення Білилівської сільської ради №79 від 12.04.2019 року встановлено, що сімя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 доглядала за пристарілими батьками. Дані два господарства знаходяться на одному подвірї, проведено газове опалення від одного редуктора. За заявою батька, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , їхні господарства були обєднано в один господарський обєкт і головою двору встановлено невістку ОСОБА_7 (а.с.20-36).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року, індексний номер:49990532, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_7 , орган державної реєстрації прав:Ружинське районне управління юстиції Житмоирської області (а.с.55).

Відповідно довідки Житомирської обласної організації українського товариства глухих, ОСОБА_8 , 1935 року народження, та ОСОБА_9 дійсно були членами УТОГ і знаходились на обліку в Бердичівській територіальній організації Житмоирської обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) (а.с.37).

Державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори, 07.02.2019 року заведено спадкову справу №29/2019 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Із заявами про прийняття спадщини звернулися позивач ОСОБА_5 , та відповідач ОСОБА_6 ..

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1041/02-31 від 14.06.2019 року, позивачу, державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини земельної ділянки та на 1/2 житлового будинку, після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене спадкове майно, та у звязку із тим, що від імені померлого складено заповіт, який посвідчено ОСОБА_11 , секретарем Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області 24 вересня 2015 року, зареєстровано в реєстрі за №45, в якому померлий ОСОБА_8 заповідає вказану вище земельну ділянку ОСОБА_6 , який спадщину прийняв, так як вчасно подав відповідну заяву до нотаріальної контори. (а.с.38).

Відповідно до ст.1233та ч.1 ст.1234ЦК Українизаповітом є особисте розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ст.1247ЦК Українизаповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно достатті 215ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6статті 203 цьогоКодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

Як вбачається з пояснень представника позивача, ОСОБА_8 мав вади слуху, а саме був глухим та не міг сприймати тексту заповіту, який був написаний в заповіті. Також, ОСОБА_8 не міг прочитати заповіт та зрозуміти його зміст, тому воля викладена в заповіті не може бути сприйнята як волі заповідача ОСОБА_8 ..

У зв`язку з фізичними вадами слуху ОСОБА_8 був на обліку в Бердичівській територіальній організації Житомирської обласної організації Українського товариства глухих.

Отже, при посвідчені заповіту ОСОБА_8 повинна була бути присутня особа сурдоперекладач), яка могла порозумітися з глухим ОСОБА_8 і мала підтвердити своїм підписом, що зміст заповіту, заяви відповідає волі ОСОБА_8 . При цьому, підпис особи (сурдоперекладача) мала стояти після тексту заповіту ОСОБА_8 . Вказана особа повинна була мати документ, що підтверджує її кваліфікацію.

Крім того представник позивача посилається на ст. 1 Закону України «Про нотаріат», що у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 13 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення таких нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

А тому ввжає, що нотаріальна діяльність здійснюється посадовими особами органів місцевого самоврядування у межах свого нотаріального округу та за місцем знаходження приміщення сільської ради. Законодавством заборонено нотаріусу здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу та за межами знаходження приміщення сільської ради. В порушення вказаних норм закону заповіт ОСОБА_8 від 24.09.2015 р. був посвідчений Дерганівською сільською радою Ружинського району Житомирської області замість Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області на території якої знаходиться село Котелянка, де проживав померлий ОСОБА_8 ..

Згідно п. 2.6. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.11.2011р. №1298/20036 глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сама читає заповіт чи заяву і підписує його (її). Якщо така особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов`язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і підтвердити своїм підписом, що зміст заповіту, заяви відповідає волі учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту заповіту, заяви. Від зазначеної особи вимагається документ, що підтверджує її кваліфікацію.

Статтею 1251ЦК України (у редакції, що діяла на час складення заповіту) встановлено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 року №22/5(чинної на час посвідчення заповіту), у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності зі ст.37 Закону України Про нотаріат мають право посвідчувати заповіти.

Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженонаказом Мінюсту від 11.11.2011 № 3306/5, згідно п.п.1, 2 якого передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій, серед яких і посвідчення заповітів (крім секретних).

Відповідно до пп. 5 п. б ч. 1ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні`в ред. від 07.07.2011 року (далі - Закон) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вчинення нотаріальних дій з питань,віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядатиі вирішувати питання, віднесені цимЗакономдо відання виконавчих органів ради (ч. 1 ст. 52 Закону).

Відповідно до ч.2, 4, 5ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування`кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Згідно рішення Дерганівської сільської ради Ружинського району Житмоирської області від 12 листопада 2015 року обрано секретарем сільської ради депутата від виборчого округу №2 Савчук Людмилу Іванівну.

Таким чином судом встановлено, що вищевказана особа мала право посвідчувати заповіти, зокрема і заповіт ОСОБА_8 посвідчений нею на імя відповідача ОСОБА_6 .

Згідно ч.1-4ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями225і231 цьогоКодексу.

Згідно Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженихпостановою КМ України від 15 червня 1994 року № 419у редакції постанов КМ України в 06 липня 2006 року № 940 від 05 березня 2009 року. Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності (далі - посадові, службові особи), керуються Конституціє юі законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мін`юсту, а також цим Порядком.

У відповідності до п. 5 порядку Посадові, службові особи з`ясовують обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які звернулися за посвідченням заповітів і довіреностей, виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, що досягла 18-річного віку (повноліття).

Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими пунктом 6 цього Порядку (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності.

Посадова, службова особа має право відмовити у посвідченні заповіту чи довіреності у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недієздатною або обмежено дієздатною фізичної особи, що звернулася за таким посвідченням.

Згідно ч. 3 п. 7 Порядку фізична особа, на користь якої заповідається майно, не може бути присутньою під час підписання заповіту, а також підписувати його за заповідача.

У відповідності до ч. 5 п. 16 Порядку якщо заповідач внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених ним двох свідків заповіт може підписати інша фізична особа згідно з пунктом 7 цього Порядку.

Пунктом 18 Порядку передбачено, що присутність не меншяк двох свідків є обов`язковою умовою при посвідченні заповітів. Свідком може бути фізична особа, що має повну цивільну дієздатність. Свідком не може бути:інша посадова, службова особа; спадкоємець за заповітом; член сім`їта близький родич спадкоємця за заповітом; фізична особа, що не може прочитати або підписати заповіт внаслідок фізичної вади або хвороби.

Таким чином, ОСОБА_11 у відповідності до вимог Положення таЦК Українивстановила особу ОСОБА_8 , перевірила його дієздатність та посвідчила особистий підпис ОСОБА_8 на заповіті у службовому кабінеті сільської ради, при цьому будь-яких інших осіб при цьому не було, а тому і не було необхідності залучати двох свідків для такого посвідчення.

Згідно п. 24 Порядку відомості про посвідчені заповіти підлягають внесенню до Спадкового реєстру в установленому Мін`юстом порядку.

Судом встановлено, що заповіт посвідчений 24 вересня 2015 року на користь відповідача ОСОБА_6 зареєстрований у державному реєстрі 24 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 1ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Пунктом 17Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦКвизнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимогст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.1, 3, 5, 6,ст. 203 ЦК України.

В силу ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи досліджені докази по справі в сукупності з висновками, до яких дійшов суд при системному і детальному аналізі матеріалів справи, в сукупності також і з проаналізованими положеннями законодавчих актів, суд приходить до висновку, що позивачем та його представниками не зазначено доказів, які б свідчили про те, що заповіт, вчинений спадкодавцем на користь ОСОБА_6 суперечитьЦК Україничи іншим актам цивільного законодавства, не доведено тих обставин нікчемності спірного заповіту, на які позивач посилалась у обґрунтуванні пред`явленого цивільного позову, а також те, що заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тобто обставин, з якимизаконпов`язує визнання заповіту недійсним.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що форма і посвідчення оспорюваного заповіту відповідає вимогамст.1248 ЦК, а тому відсутні правові підстави для визнання заповіту нікчемним відповідно до ч.1ст. 1257 ЦК.

У звязку із викладеним, та за відсутності відповідних доказів, суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про визнання незаконними дій посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 , про визнання недійсною заяву ОСОБА_8 від 05.05.2009 р. щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 на ОСОБА_7 , та про визнання за ОСОБА_5 в порядку спадкування після ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006.

Щодо позовної вимоги про визнання за ОСОБА_5 в порядку спадкування після ОСОБА_8 права власності на 1/2 частину домогосподарства (житлового будинку) за адресою АДРЕСА_1 , то судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року, індексний номер:49990532, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_7 , орган державної реєстрації прав:Ружинське районне управління юстиції Житомирської області, тобто дане майно не входить до складу спадкового майна померлого ОСОБА_8 , а тому суд відмовляє в його задоволенні (а.с.55).

Статтею 1216 ЦК України, який діяв на час смерті батька позивача та діє на даний час, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України)

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідностатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідач ОСОБА_6 у встановлений законодавством строк прийняв спадщину свого діда і тому, відповідно, є єдиним спадкоємцем за заповітом його майна.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

І лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно ч.1-2 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення

З врахуванням положень ст.1241 ЦК України, оскільки позивач, який є сином спадкодавця ОСОБА_8 та який на момент смерті спадкодавця був повнолітнім непрацездатним сином (особою з 2-ю групою інвалідності) відповідно, на даний час є непрацездатним, він має право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_8 ..

Розмір вказаної частки складає 1\4 частки спадкового майна (половина від 1/2 частки), оскільки у випадку спадкування за законом майна померлого ОСОБА_8 його спадкоємцями за законом першої черги були б відповідач ОСОБА_2 та позивач і, відповідно, їм належало б право на спадкування по 1/2 частці вказаного майна.

Таким чином, позивач має право на обов`кову частку в спадковому майні ОСОБА_8 в розмірі 1\4 частки..

Відповідно до Закону України «Про нотаріат» на нотаріальні органи та їх посадові особи покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 34 вказаного Закону передбачено , що нотаріуси, зокрема, вчиняють нотаріальну дію - видають свідоцтво про право на спадщину.

Вирішення судом спору щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування, може відбуватися лише після звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою та отримання обгрунтованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати за ним:право власності на 1/2 земельної ділянки площею 2,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006; та право власності на 1\2 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, в досліджуваній судом постанові нотаріуса від 14.06.2019р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку додано до позовної заяви, позивачу ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , та 1/2 на земельної ділянк, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, позивач просить визнати за ним право власності 1/2 на спадкове майно ОСОБА_8 в судовому порядку, але з приводе звернення до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку вказаного майна, позивач не звертався.

За вказаних обставин в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити за безпідставністю .

Керуючись ст.ст.16,1233-1234,1247-1248 ЦК України, п.п.1, 2, 5 Глави 1 Розділу І, Глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затвердженонаказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрований у МЮ України 22.02.2012 року за №282/20595, Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 ст. ст. 10-13,19,235,258,259,263-265,268,272,353,354 ЦПК України,суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_5

до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дерганівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, Ружинської селищної ради Житомирської області , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повне рішення по справі складено 13 червня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і.к. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і.к. НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дерганівська сільська рада Ружинського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: 13640, Житомирська область, с.Дерганівка, вул.Центральна, буд.2.

Відповідач: Білилівська сільська рада Ружинського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: 13642, Житомирська область, с.Білилівка, вул.Жовтнева, буд.1.

Відповідач: Ружинська селищна рада, адреса місцезнаходження: 13601, Житомирська область, смт.Ружин, вул.О.Бурди, буд.44, ідентифікаційний код: 44344707.

Третя особа: Ружинська державна нотаріальна контора Житомирської області, адреса місцезнаходження: 13600, Житомирська область, Бердичівський район, смт.Ружин, вул.О.Бурди, буд.23, ідентифікаційний код: 02883860.

Суддя О. В. Митюк.