Постанова

від 31.10.2022 по справі 291/1024/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №291/1024/19 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 60 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю. суддів Галацевич О.М.

Григорусь Н.Й.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №291/1024/19

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Дерганівської сільськоїради Ружинськогорайону Житомирськоїобласті,Білилівської сільськоїради Ружинськогорайону Житомирськоїобласті,Ружинської селищноїради Житомирськоїобласті,третя особаРужинська державнанотаріальна контораЖитомирської областіпро застосування наслідків нікчемності правочину, визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Митюк О.В. у смт.Ружин,

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання нікчемним заповіту від 24.09.2015 складеного його батьком ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_3 ; визнати незаконними дії посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 ; визнати недійсною заяву ОСОБА_5 від 05.05.2009 щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 ; визнати за ним в порядку спадкування після ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину домогосподарства (житлового будинку) за адресою АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,93га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006.

В обґрунтування позову заначив, що заповіт ОСОБА_5 від 24.09.2015 був посвідчений з порушенням порядку його посвідчення. ОСОБА_5 мав вади слуху та не міг сприймати тексту заповіту. Також він не міг прочитати заповіт та зрозуміти його зміст, тому воля викладена в заповіті не може бути сприйнята як воля заповідача ОСОБА_5 . При посвідчені заповіту ОСОБА_5 повинна була бути присутня особа (сурдоперекладача), яка могла порозумітися з глухим ОСОБА_5 і мала підтвердити своїм підписом, що зміст заповіту, заяви відповідає волі ОСОБА_5 . При цьому, підпис особи (сурдоперекладача) мала стояти після тексту заповіту ОСОБА_5 . Вказана особа повинна була мати документ, що підтверджує її кваліфікацію. Крім того, заповіт ОСОБА_5 був посвідчений Дерганівською сільською радою Ружинського району Житомирської області замість Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, на території якої знаходиться село Котелянка, де проживав ОСОБА_5 , тому заповіт є нікчемним.

Неправомірні дії посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 про внесення змін до погосподарської книги домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 призвели до незаконної зміни голови домогосподарства на ОСОБА_4 .

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_5 мав вади слуху, не міг сприймати текст заповіту, під час складання заповіту не був присутній сурдоперекладач. За наявності заповіту спадкоємці першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть реалізувати свої спадкові права. При посвідченні заповіту було порушено п.2.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, ст.ст.13, 13 Закону України «Про нотаріат». Посадовими особами Білилівської сільської ради Ружинського району внесено зміни до господарської книги домогосподарства змінено власника ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , що є незаконним та порушує права спадкоємців першої черги. Запис у погосподарській книзі є публічним актом органу влади.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .

24 вересня 2015 року ОСОБА_5 заповів належну йому земельну частку (пай) площею 2,93 га, кадастровий номер 1825280400:01:000:0006, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського Житомирської області онуку ОСОБА_3 . Заповіт посвідчено ОСОБА_6 - секретарем Дерганівської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за №45. Заповіт записаний ОСОБА_6 зі слів ОСОБА_5 , що вказано в тексті заповіту. Заповіт до підписання прочитаний ОСОБА_5 , власноручно підписаний ним о 15 год. 10 хв. (т.1 а.с.19).

Постановою №1041/02-31 від 14.06.2019 державний нотаріус Ружинської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини земельної ділянки та на 1/2 житлового будинку після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначене спадкове майно, та у зв`язку з наявністю заповіту на земельну ділянку на користь ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, так як вчасно подав відповідну заяву до нотаріальної контори. Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення визначені у ст.1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (частина третя статті 1247 ЦК України).

Згідно із ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 за змістом пункту 1.2 якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Як наслідок, немає жодних підстав вважати, що посвідчення уповноваженою особою органу місцевого самоврядування правочину поза межами цього органу тягне нікчемність заповіту.

Відтак, якщо уповноважена особа органу місцевого самоврядування посвідчила заповіт особи не в межах цього органу, це не впливає на форму правочину і не підпадає під ті вимоги про порядок його посвідчення, які містяться в ЦК України та тягнуть нікчемність заповіту відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний вголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Та обставина, що ОСОБА_5 знаходився на обліку в Бердичівській територіальній організації Житомирської обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) і був її членом (т.1 а.с.37) само по собі не свідчить про його нездатність висловити зміст заповіту, прочитати та підписати заповіт.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2015 року, індексний номер:49990532, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_4 , орган державної реєстрації прав: Ружинське районне управління юстиції Житомирської області (т. 2 а.с.53). Це свідоцтво є чинним. Отже, даний житловий будинок не входить до складу спадкового майна.

Суд першої інстанції зробив правильний, висновок, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вимог про визнання заповіту нікчемним та визнання права власності на спадкове майно і обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.

Що стосується вимоги про визнання недійсною заяви ОСОБА_5 про зміну голови домогосподарства та похідної вимоги про визнання неправомірними дій посадових осіб Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області щодо зміни голови домогосподарства в погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , така заява не є правочином і не може бути визнана недійсною.

Що стосується ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про поновлення строку на подачу заяви про збільшення позовних вимог, то дана ухвала не перешкоджає йому звернутися до суду із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в загальному порядку.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 02 червня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: